Постанова 4851 № 440/17274/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2025 р. Справа № 440/17274/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2024, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 26.01.24 по справі № 440/17274/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 , апелянт 1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі- відповідач, в/ч НОМЕР_1 , апелянт 2), в якому просив: -визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2008 по 06.11.2023 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, бездіяльності та відмови у листі від 13.11.2023 № 967/594 у нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2008 по 06.11.2023 з застосуванням базового місяця - січень 2008 року; -зобов`язати в/ч НОМЕР_1 донарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2008 по 28.02.2018 включно з врахуванням проведених виплат із застосуванням базового місяця - січня 2008 року; -зобов`язати в/ч НОМЕР_1 донарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 06.11.2023 включно з врахуванням проведених виплат із застосуванням базового місяця - січня 2008 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення протягом періоду з 01.04.2013 по 28.02.2018 включно із застосуванням базових місяців квітня 2013 року, січня 2014 року, січня 2016 року. Зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2013 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року та з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його позовних вимог щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 06.11.2023 відповідно до абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі-Порядок №1078), позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що відповідно до абзаців 3,4,5 Порядку №1078 військовослужбовці мають право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалась у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21. ОСОБА_1 зазначив, що його грошове забезпечення за березень 2018 року склало 12 753,25 грн, а за лютий 2018 року 12 149,80 грн. При цьому посадовий оклад у березні 2018 року (4650 грн) підвищився у порівнянні з посадовим окладом у лютому 2018 року (1060 грн). Отже, розмір підвищення доходу становив 603,45 грн (12753,25-12149,80 грн= 603,45). У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн , величина приросту індексу споживчих цін- 253,30 %. Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн * 253,30% /100=4463,15 грн). Апелянт зазначив, що в силу вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної йому індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15-603,45=3859,70 грн. Така сума повинна була йому виплачуватись відповідачем, починаючи з березня 2018 року до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня його звільнення з військової частини (06.11.2023), що зроблено не було. Крім того, позивачем надані пояснення до апеляційної скарги, в яких він конкретизував період, за який він просить в апеляції нарахувати йому індексацію грошового забезпечення відповідно до абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку №1078 із застосуванням фіксованого розміру 3859,70 грн, а саме : з 01.03.2018 по 31.12.2022. Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Крім того, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині, в якій суд задовольнив позовні вимоги, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом не враховано, що індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів. На момент проходження військової служби позивачем у в/ч НОМЕР_1 не було фінансових ресурсів для здійснення індексації його грошових доходів. Звернув увагу, що судом не надано оцінки тому факту, що позивач був поінформований листом в/ч НОМЕР_1 від 13.11.2023 №967/594 про те, що відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної підтримки від 04.07.2017 №220/5140 та від 08.08.2017 №78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошових доходів за попередні періоди немає, тому виплата індексації грошових доходів за попередній період унеможливлюється . Враховуючи, що позивач проходив службу у в/ч НОМЕР_1 з 28.10.2005 по 06.11.2023, то в силу статей 9,10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від №1282-ХІІ (далі-Закон №1282-ХІІ), а також пункту 10-2 Порядку №1078 для розрахунку індексації грошового забезпечення повинен братися саме цей період часу. Стверджував, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі-Постанова №1013) , Порядку №1078 та виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення в сумі 9793,93 грн, індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.04.2013 по 28.02.2018 становить 0,00 грн. Позивач правом на подання відзиву не скористався. Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг в їх межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами. Позивач у період з 28.10.2005 по 06.11.2023 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 (а.с.13). У жовтні 2023 року позивач звернувся до в/ч НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату йому індексації за період з 01.02.2008 по 28.02.2018, із визначенням базового місяця - січня 2008 року, з 01.03.2018 по час звернення із заявою із врахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (а.с.15). Листом в/ч НОМЕР_1 від 13.11.2023 №967/594 позивачу повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати йому індексації за період з 01.02.2008 по 28.02.2018, з визначенням базового місяця - січня 2008 року, та з 01.03.2018 із врахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078. Також повідомлено, що з 1 січня 2023 року індексація не нараховується, оскільки відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на 2023 рік зупинено (а.с.16). Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення протягом періоду з 01.04.2013 по 28.02.2018 включно із застосуванням базових місяців квітня 2013 року, січня 2014 року, січня 2016 року та зобов`язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2013 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 з урахуванням раніше виплачених сум. Суд зазначив, що позовні вимоги у частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2008 по 31.03.2013 включно є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки індексація грошового забезпечення за період з лютого 2008 року по березень 2013 року нараховувалась і виплачувалась позивачу з урахуванням базового місяця січень 2008 року. Щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 06.11.2023 із застосуванням базового місяця- січня 2008 року, то суд зазначив, що з 01.03.2018 базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовцям є березень 2018 року. За період з березня 2018 по листопад 2018 року у відповідача були відсутні підстави для нарахування позивачу індексації , оскільки індекс споживчих цін не перевищував поріг індексації 103%. За період з 01.12.2018 по 31.12.2022 позивачу виплачувалась індексація грошового забезпечення із застосуванням базового місяця березень 2018 року, що підтверджено відповідними доказами, а в 2023 році індексація грошового забезпечення не виплачувалась, оскільки відповідно до імперативних приписів пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» на 2023 рік було зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції в оскаржуваній апелянтами частині, з огляду на наступне. Спірні правовідносини між сторонами по даній справі з приводу державних гарантій військовослужбовцям щодо достатнього матеріального, грошового та інших видів забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, регулюються правовими нормами Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору. Положеннями ч. 1-4 ст. 9 Закону №2011-ХІІ передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі-Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Статтею 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до ст. 3 Закону № 1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Згідно з абз. 3 ст. 1 Закону № 1282-XII індекс споживчих цін показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Відповідно до ст. 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно зі ст. 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (абзац 2 п.1-1 Порядку №1078). Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту (абзац 5 п.1-1 Порядку №1078). Постановою Кабінету Міністрів України №77 від 11.02.2016 внесено зміни до абзацу 2 пункту 1-1 Порядку №1078, відповідно до яких цифри «101» замінено цифрами «103», які застосовуються з 01.01.2016. Відповідно до абзацу 2 п.1-1 Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів №77 від 11.02.2016, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Згідно з п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Відповідно до п.п.2 п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, що також має значення для розрахунку їх пенсії за вислугу років, оскільки забезпечує дотримання прав осіб, які проходили військову службу, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення. Таким чином, заробітна плата (грошове забезпечення) підлягає обов`язковій індексації як державна соціальна гарантія яка надається для соціальної підтримки населення в умовах зростання цін, а державні соціальні гарантії обов`язкові для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.04.2020 по справі № 240/10130/19, від 16.09.2020 по справі № 815/2590/18. Крім того, відповідно до п. 5 Порядку № 1078 в редакції, що набрала законної сили з 01.12.2015, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20). Колегія суддів звертає увагу, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19), тому колегія суддів не приймає до уваги цей довод апеляції відповідача. Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а). Колегія суддів зазначає, що Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015, містив поняття «базовий місяць». Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової. 09.12.2015 Кабінет Міністрів України видав постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013). Цією постановою були внесені зміни до Порядку № 1078. Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку № 1078 свідчить про те, що внаслідок змін, внесених Постановою №1013, з 01.12.2015 діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової. Внаслідок цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати. Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст. Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015. Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу. У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової. Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця. Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача, як військовослужбовця, з 01.12.2015 не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової. Із 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав. Колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного оскарження відповідача є його незгода з судовим рішенням в частині зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2013 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця- січень 2008 . З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу за військовими (спеціальними) званнями, які визначені Додатком № 24 до Постанови № 1294. Таким чином, у зв`язку із прийняттям вказаної постанови, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів, зокрема, з 01 січня 2008 року по 28.02.2018 , є січень 2008, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців. Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування відповідачем при розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з квітня 2013 року - базового місяця квітень 2013 року, з січня 2014 року -базового місяця січень 2014 року, з січня 2016 року- базового місяця січень 2016 року у зв`язку нарахуванням додаткової грошової винагороди та підвищенням щомісячної премії є необґрунтованим. Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по лютий 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року. Разом з тим, матеріалами справи встановлено та не заперечувалось відповідачем, що з 01.01.2008 до 31.03.2013 відповідач застосовував базовий місяць січень 2008 року для проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , тому в цій частині позовних вимог позивачу правомірно було відмовлено, а задоволено позовні вимоги в частині періоду з 01.04.2013 по 28.02.2018. Доводи апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 висновків суду в цій частині не спростовують. При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що за визначенням, наведеним у постанові Верховного Суду від 28.05.2024 у справі №160/14683/23, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір. Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункт 4 Порядку № 1078). Спірні правовідносини склалися довкола обставин невиплати військовою частиною НОМЕР_1 на користь позивача (військовослужбовця) індексації грошового забезпечення: за період з 01.02.2008 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для проведення індексації (позовні вимоги №1 і №2) ; за період з 01.03.2018 до 06.11.2023 із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078 (позовна вимога №4). Як вбачається з доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , предметом апеляційного оскарження є незгода з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позову в частині нарахування та виплати йому індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 06.11.2023 із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078 із наведенням розрахунку такої. В іншій частині позивач судове рішення не оскаржує. Щодо «фіксованої» суми індексації, то колегія суддів зазначає, що Закон № 1282-XII і Порядок №1078 такого поняття не містять. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте постановою Уряду від 09.12.2015 № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується. З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 01.12.2015 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4). Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4). Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає колегії суддів підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, колегія суддів дійшла висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення. З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі-Постанова №704), якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пункту 5 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким необхідно здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають колегії суддів підстави зробити висновок, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_1 відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі. Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 28.05.2024 у справі № 160/14683/23, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню під час апеляційного перегляду справи. Як вбачається із встановлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з 01.03.2018 до 06.11.2023. Водночас позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем проігноровано. Отже, указані обставини є спірними в цій справі. Разом з тим, зазначені вимоги позивача залишились поза увагою суду першої інстанції . Щодо нарахування індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 06.11.2023 колегія суддів зазначає наступне. У цьому контексті колегія суддів зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Для вирішення питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, розрахованої із застосуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, враховуючи висновки суду касаційної інстанції у вищевказаних постановах, необхідно встановити наступні обставини: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 28.05.2024 у справі № 160/14683/23, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню під час апеляційного перегляду справи. Колегією суддів встановлено, що відповідно до довідки щодо суми підвищення грошового забезпечення у березні 2018 у порівнянні з лютим 2018 року ОСОБА_1 (а.с.42) у березні 2018 року розмір грошового забезпечення позивача складав 12 753,25 грн, у лютому 2018 року 12 149,80 грн. Відтак грошовий дохід позивача внаслідок підвищення посадових окладів збільшився на 603,45 грн ( 12753,25 грн 12149,80 грн = 603,45 грн). Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року, яка з урахуванням положень Порядку №1078 та додатків до нього, а також даних з офіційного сайту Держстату України про індекс інфляції у 2008-2018 роках (за посиланням https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) розраховується наступним шляхом: лютий 2008 року - 102,7% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) = 1,027; березень 2008 року - 103,8% = 1,038; квітень 2008 року - 103,1% - 1,031; травень 2008 року - 101,3% = 1,013; вересень 2008 року - 101,3% = 1,013 (розраховано за наростаючим підсумком - 100,8% (червень 2008) х 99,5% (липень 2008) X 99,9% (серпень 2008) х 101,1% (вересень 2008)); жовтень 2008 року - 101,7% = 1,017; листопад 2008 року - 101,5% = 1,015; грудень 2008 року - 102,1% = 1,021; січень 2009 року - 102,9% = 1,029; лютий 2009 року - 101,5% = 1,015; березень 2009 року - 101,4% = 1,014; травень 2009 року - 101,4% = 1,014 ( розраховано за наростаючим підсумком 100,9% (квітень 2009) х 100,5% (травень 2009); червень 2009 року - 101,1% = 1,011; жовтень 2009 року - 101,4% = 1,014 ( розраховано за наростаючим підсумком - 99,9% (липень 2009) х 99,8% (серпень 2009) х 100,8 (вересень 2009) х 100,9% (жовтень 2009); листопад 2009 року - 101.1% = 1,011; січень 2010 - 102,7% = 1,027 (розраховано за наростаючим підсумком = 100,9% (грудень 2009) х 101,8% (січень 2010); лютий 2010 року - 101.9% = 1,019; вересень 2010 - 103,5% = 1,035 ( розраховано за наростаючим підсумком - 100.9% (березень 2010) х 99,7% (квітень 2010) х 99,4% (травень 2010) х 99,6% (червень 2010) х 99,8% (липень 2010) х 101,2% (серпень 2010) х 102,9% (вересень 2010); грудень 2010 року - 101,6% = 1,016 ( 100,5% (жовтень 2010) х 100.3% (листопад 2010) х 100,8% (грудень 2010); березень 2011 року - 103,3%= 1,033 (101,0% (січень 2011) х 100,9% (лютий 2011) х 101,4% (березень 2011); квітень 2011 року - 101,3% = 1,013; червень 2011 року - 101,2% = 1,012 (100,8% (травень 2011) х 100,4% (червень 2011); березень 2014 року - 101,98% = 1,020 (98,7% (липень 2011) х 99,6% (серпень 2011) х 100,1% (вересень 2011) х 100,0% (жовтень 2011) х 100,1% (листопад 2011) х 100.2% (грудень 2011) х 100,2% (січень 2012) х 100,2% (лютий 2012) х 100,3% (березень 2012) х 100,0% (квітень 2012) х 99,7% (травень 2012) х 99,7% ( червень 2012) х 99,8% (липень 2012) х 99,7% (серпень 2012) х 100,1% (вересень 2012) х 100,0% (жовтень 2012) х 99,9% (листопад 2012) х 100.2% (грудень 2012) х 100,2% (січень 2013) х 99.9% (лютий 2013) х 100,0% (березень 2013) х 100,0% (квітень 2013) х 100,1% (травень 2013) х 100,0% (червень 2013) х 99,9% (липень 2013) х 99,3% (серпень 2013) х 100,0% (вересень 2013) х 100,4% (жовтень 2013) х 100,2% (листопад 2013) х 100,5% (грудень 2013) х 100,2% (січень 2014) х 100,6% (лютий 2014) х 102,2% (березень 2014); квітень 2014 року - 103,3% = 1,033; травень 2014 року - 103,8 = 1,038; липень 2014 року - 101,4% = 1,014 (101,0% (червень 2014) х 100.4% (липень 2014); вересень 2014 року - 103,72%= 1,037 (100,8% (серпень 2014) х 102,9% (вересень 2014); жовтень 2014 року 102,4% = 1,024; листопад 2014 року - 101,9% = 1,019; грудень 2014 року - 103,0% = 1,030; січень 2015 року - 103.1% = 1,031; лютий 2015 року - 105,3 %= 1,053; березень 2015 року - 110,8% = 1,108; квітень 2015 року - 1.14% = 1,140; травень 2015 року - 102,2% = 1,022; листопад 2015 року - 101,55% = 1,016 (100,4% (червень 2015) х 99,0% (липень 2015) х 99,2% (серпень 201.5) х 102,3% (вересень 2015) х 98,7% (жовтень 2015) х 102,0% (листопад 2015); квітень 2016 - 105,79% = 1,058 (100,7% (грудень 2015) х 100,9% (січень 2016) х 99,6 (лютий 201.6) х 101,0% (березень 201.6) х 103,5 (квітень 2016); жовтень 2016 року - 104,0% = 1,040 (100,1% (травень 2016) х 99,8% (червень 2016) х 99,9% (липень 2016) х 99,7% (серпень 2016) х 101,8% (вересень 2016) х 102,8% (жовтень 2016); січень 2017 року - 103,85% = 1,038 (101,8% (листопад 2016) х 100,9% (грудень 2016) х 101.1% (січень 2017); квітень 2017 року - 103,74% = 1,037 (101,0% (лютий 201.7) х 101,8% (березень 2017) х 100,9% (квітень 2017); липень 2017 року - 103,1% = 1,031 (101,3% (травень 2017) х 101,6% (червень 2017) х 100,2% (липень 20.17) - 1,031; жовтень 2017 року - 103,12% = 99,9% (серпень 2017) х 102,0% (вересень 2017) х 101,2% (жовтень 2017); січень 2018 року - 103,44% = 1,034 (100,9% (листопад 2017) х 101,0% (грудень 201.7) х. 101,5% (січень 2018). Шляхом множення вищевказаних показників (1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1,021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1,019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1.038 х 1,014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,140 х 1,022 х 1,016 х 1,058 х 1,040 х 1,038 х 1,037 х 1,031 х 1,031 х 1,034 = 3,533) отримуємо наростаючий індекс споживчих цін - 353,3%. Керуючись формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку №1078, розраховуємо величину приросту індексу споживчих цін з січня 2008 року по березень 2018 року: 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3%. Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня. У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1 762,00 грн. Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на

100. Керуючись вищенаведеними положеннями отримуємо суму можливої індексації у березні 2018 року: 1 762,00 грн. * 253,30%/ 100 = 4 463,15 грн. Отже, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (дохід не підвищився) та становить: 4463,15 грн 603,45 грн = 3859,70 грн. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач зобов`язаний був з березня 2018 року виплачувати позивачу суму індексації грошового забезпечення, визначену на підставі наведених вище положень Порядку № 1078, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить таку суму індексації. Доказів нарахування та виплати позивачу індексації-різниці за спірний період матеріали справи не містять, військовою частиною НОМЕР_1 таких доказів також не надано. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022 зупинено на 2023 рік дію Закону№1282-XII. Як встановлено з матеріалів даної справи, позивачу у 2023 році індексація грошового забезпечення не виплачувалась, що підтверджується військовою частиною НОМЕР_1 . Ненарахування та невиплата індексації грошового забезпечення позивачу обумовлена саме приписами абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022, яким зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-XII. Колегія суддів звертає увагу, що вказана норма підлягає застосуванню у спірних правовідносинах. При цьому ця норма є чинною на даний час та не визнавалась неконституційною. Відтак, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов`язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється. При цьому, оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно - правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, який прийнятий на виконання вимог ч 2 ст.6 вказаного Закону, також не діє протягом 2023 року. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає відсутнім факт протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2023 року по 06.11.2023 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Також колегія суддів зазначає, що у цій категорії спорів Верховний Суд неодноразово зауважував, що визначення судом конкретних сум індексації грошового забезпечення, враховуючи характер спірних правовідносин, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову (постанови від 23.03.2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 року про виправлення описки), від 07.12.2023 року у справі №360/381/23, від 06.04.2023 року у справі №420/11424/21, від 06.07.2023 року у справі №560/6684/22, від 15.08.2023 року у справі №400/3784/22). У цих постановах Верховний Суд підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити. Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації. Аналогічна позиція щодо способу захисту порушеного права позивача викладена в постанові Верховного Суду від 10.10.2024 року у справі №500/8015/23. Колегія суддів зазначає, що позивач у своїй апеляційній скарзі, додаткових поясненнях до неї та в тексті своєї позовної заяви навів розрахунок індексації-різниці станом на березень 2018 року, який повністю співпадає з розрахунком, зробленим наразі колегією суддів. Колегія суддів, відповідно до вимог ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та обрати спосіб захисту порушеного права позивача, що в повній мірі сприяє досягненню ефективного захисту його інтересів та встановлює спосіб відновлення його права від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. Враховуючи, що під час апеляційного перегляду справи підтвердилось безпідставне незастосування відповідачем норм абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078 у частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), з метою ефективного захисту прав та законних інтересів позивача, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до норм абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням виплачених сум, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі 3859,70 грн на місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно відповідно до норм абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням виплачених сум. У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 та відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити таку в розмірі 3859,70 грн на місяць, з урахуванням виплачених сум. Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 242,243, 250, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року у справі №440/17274/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до норм абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум. Ухвалити у скасованій частині постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 . Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3859 (три тисячі вісімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 70 копійок на місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно відповідно до норм абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року у справі №440/17274/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін