Постанова Київський апеляційний суд № 753/2950/25

Справа № 753/2950/25 Головуючий в суді І інстанції Бондаренко М.С. Провадження № 33/824/2110/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О., За участі секретаря судового засідання Лащевської Д.О. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 5 березня 2025 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 5 березня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. Не погодившись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Константинов О.Г. подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою закрити адміністративне провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог зазначив, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №231657 від 27 січня 2025 року, складеного щодо апелянта, у п. 9 зазначено «свідки не залучалися», тобто вважає, що свідки відсутні. Вказує, що даних про те, що апелянт був відсторонений від керування транспортним засобом у матеріалах справи немає. Також зазначає, що для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія». В обгрунтування доводів апеляційної скарги також посилається на те, що працівниками поліції не було роз`яснено апелянту наслідків, які настануть у разі проходження огляду чи відмови проходити огляд на стан сп`яніння. В судовому засіданні ОСОБА_1 , його захисник - адвокат Константинов О.Г.підтримали скаргу і просили її задовольнити. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Константинова О.Г., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку. За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги та встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, а висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами. Судом встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 231657 від 27.01.2025 року, водій ОСОБА_1 27 січня 2025 року, о 14 год. 58 хв., за адресою: м. Київ, вул. Бориспільське шосе, керував транспортним засобом «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують світло, поведінка яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду в медичному закладі у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився на бодікамеру поліцейського. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. До протоколу додані: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції, диск з відеозаписами з бодікамер поліцейських. Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , який своїм підписом підтвердив, що йому були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. З наявного у матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення та доданого до нього відеозапису вбачається, що 27 січня 2025 року о 15 год. 15 хв. ОСОБА_1 зупинили працівники поліції, встановили його особу та запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився в присутності працівника поліції від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується відеозаписом та посиланням в протоколі на застосування під час відеофіксації події боді-камери. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що свідки під час проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння не залучалися, а здійснювалася відеофіксація. З огляду на зазначене, відсутні підстави для висновку про порушення права на захист ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Пунктом 2.5. ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За правилами ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Відповідно до вимог п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пункт 4 Розділу І Інструкції визначає, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Положення п.12. Розділу ІІ Інструкції визначають, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, занадто активний, виражене тремтіння тіла, пальців рук, які виявлені працівниками поліції 27 січня 2025 року у ОСОБА_1 в розумінні п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, а у випадку відмови від проходження огляду - працівники поліції визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З відеозапису чітко вбачається, що водій відмовився від проходження огляду, тому працівник поліції склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який був зачитаний працівником поліції ОСОБА_1 та підписаний ним особисто. Крім того, з відеозапису чітко вбачається, що працівниками поліції неодноразово було роз`яснено наслідки, які настануть у разі проходження огляду чи відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, тому доводи апеляційної скарги у цій частині не приймаються апеляційним судом до уваги. Також не приймаються доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції було протиправно зупинено транспортний засіб, оскільки з дослідженого в суді апеляційної інстанції відеозапису події з нагрудної боді камери співробітників поліції вбачається, що працівник поліції, підійшовши до машини водія повідомив, що розмова із водієм записується, та зазначив що причиною зупинки було те, що водій був не пристебнутий. Посилання на упередженість дій працівників поліції не підтверджуються доказами. Факт відсутності відсторонення водія від керування чи невилучення транспортного засобу також не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП. Суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідальність згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП настає, зокрема, у випадках, коли водій відмовляється пройти встановлений законодавством огляд на стан сп`яніння. Про обов`язок пройти такий огляд водія було проінформовано працівниками патрульної поліції відповідно до чинних правил. Щодо незалучення свідків, то суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку працівниками поліції застосовувались технічні засоби відеозапису, які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення та переглянуті судом апеляційної інстанції. Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП судом не встановлено. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 був зобов`язаний виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду незалежно від його згоди чи незгоди із діями поліції. Зазначене прямо передбачено абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп`яніння. Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції справу розглянуто повно, об`єктивно та всебічно, а висновки суду щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних по справі доказах. Отже, відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,- залишити без задоволення. Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 5 березня 2025 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.О. Писана