Постанова Одеський апеляційний суд № 503/248/25

Номер провадження: 33/813/802/25 Номер справи місцевого суду: 503/248/25 Головуючий у першій інстанції Сердюк Б. С. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.04.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю. за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О. представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката адвоката Моценко Олександра Вікторовича розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу адвоката Моценко Олександра Вікторовича, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 18 лютого 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Кодимського районного суду Одеської області від 18 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 13600 (тринадцять тисяч шістсот) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір, у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. Згідно із постановою суду, 12 лютого 2025 року о 17 год 35 хв прикордонним нарядом «Контрольний пост» на західній околиці с. Загнітків Подільського району Одеської області, на відстані до 4000 м від лінії державного кордону України, виявлено ОСОБА_1 , який спільно у групі з іншими особами, матеріали щодо яких оформленні в окремі справи про адміністративні правопорушення, намагався незаконно перетнути державний кордон України на вихід з України, з документами, що посвідчують його особу, на напрямку с. Загнітків (Україна) - с. Соколівка (Республіка Молдова) поза пунктами пропуску через державний кордон України, своїми діями порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року № 1777-ХІІ та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду, адвокат Моценко О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість оскаржуваної постанови та порушення процесуальних норм, просить її скасувати, а провадження закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга вмотивована тим, що обставини, які викладені у протоколі, не відповідають дійсності та не підтверджуються доказами, отриманими в порядку, передбаченому Законом. Зазначається, що суд першої інстанції формально розглянув вказану справу, не надавши особі, яка притягується до відповідальності захистити свої права. Крім того, розглядаючи справу, суд значно відступив від принципів повноти та об`єктивності судового розгляду. Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, думку захисника ОСОБА_1 , адвоката Моценко О.В. який підтримав доводи викладене в апеляційній скарзі, просив постанову суду скасувати, а провадження закрити. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбачених ч. 2 ст. 204-1, були повторно досліджені наступні докази. Протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ № 000750Е від 12.02.2025 року, з якого вбачається, що12 лютого 2025 року о 17 год 35 хв прикордонним нарядом «Контрольний пост» на західній околиці с. Загнітків Подільського району Одеської області, на відстані до 4000 м від лінії державного кордону України, виявлено ОСОБА_1 , який спільно у групі з іншими особами, матеріали щодо яких оформленні в окремі справи про адміністративні правопорушення, намагався незаконно перетнути державний кордон України на вихід з України, з документами, що посвідчують його особу, на напрямку с. Загнітків (Україна) - с. Соколівка (Республіка Молдова) поза пунктами пропуску через державний кордон України, своїми діями порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року № 1777-ХІІ та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, про що міститься його особистий підпис. Письмові пояснення ОСОБА_1 , які були долучені о протоколу і з яких вбачається, що останній намагався перетнути кордон в Республіку Молдова, але був затриманий прикордонниками. Свою вину визнає. Пояснення власноруч підписані ОСОБА_1 . Схема затримання, яка додана до протоколу і відповідно до якої встановлено напрямок руху ОСОБА_1 в бік державного кордону, а також місце де він був затриманий, яке знаходиться у безпосередній близькості від лінії державного кордону. Рапорт начальника групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 (тип Б) від 12.02.2025 року, , з якого вбачається, що на західній околиці с. Загнітків Подільського району Одеської області на відстані 4000 метрів від лінії державного кордону України в районі пп/зн 0249/01 було виявлено гр. України ОСОБА_2 який в групі осіб намагався перетнути ДКУ на вихід з України в Республіку Молдова в обхід встановлених пунктів пропуску через ДКУ. Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що йому було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, яке відбудеться 18.02.2025 року о 10:00 год. в приміщенні Кодимського районного суду Одеської області. Зобов`язується з`явитися на розгляд справи, але у разі його відсутності справу можливо розглянути без його участі. Свою вину в спробі незаконного перетину державного кордону України з України в Республіку Молдова визнає повністю. Виходячи з викладеного, апеляційний суд визнає вказані докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи, достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 12 лютого 2025 року та інкримінуються ОСОБА_1 . Отже, вищенаведені докази, є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог . 9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року № 1777-ХІІ та його винуватість у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП адміністративного правопорушення. Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій уповноваженої посадової особи прикордонної служби під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Виходячи з викладеного, доводи апеляційної скарги про те, що в ході розгляду справи суд першої інстанції формально розглянув справу, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи. З висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП підтверджується матеріалами справи. На думку апеляційного суду, стягнення застосоване судом першої інстанції у розмірі 800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 13600 (тринадцять тисяч шістсот) грн у даному конкретному випадку є надмірно суворим, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 з 13.02.2025 року перебуває на військовій службі. Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову. За результатами розгляду справи постанову судді Кодимського районного суду одеської області від 18.02.2025 року відносно ОСОБА_1 в частині накладення адміністративного стягнення необхідно змінити, та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.2 ст. 204-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. В іншій частині постанову судді залишити без змін. Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ч.1ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу. Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду. Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову змінити в частині накладення стягнення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Моценко Олександра Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Кодимського районного суду Одеської області від 18 лютого 2025 року, стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, змінити в частині накладення адміністративного стягнення. Вважати накладеним на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. В іншій частині постанову суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов