Постанова 4812 № 487/6499/20

14.04.25 22-ц/812/673/25 Справа №487/6499/20 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б. Провадження №22-ц/812/673/25 Постанова Іменем України 14 квітня 2025 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючого Кушнірової Т.Б., суддів:Тищук Н.О., Шаманської Н.О. із секретарем Колосовою О.М., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Бондаренко Ігорем Олександровичем на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва постановлену 03 березня 2025 року, під головуванням судді Нікітіна Д.Г., в приміщенні суду першої інстанції, у справі за заявою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бондаренка Ігоря Олександровича про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 травня 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и л а: У лютому 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бондаренко І.О. звернувся до суду із вказаною заявою про перегляд і скасування заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, яке ухвалене 22 травня 2023 року у цивільній справі №487/6499/20 за позовом ТОВ «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, вважав, що строк пропущений із поважних причин, оскільки про розгляд судом цивільної справи ОСОБА_1 не був повідомлений, у встановлений термін не мав можливості подати заяву про перегляд заочного рішення, про існування заочного рішення заявник дізнався 09 січня 2025 року від матері, після ознайомлення адвоката Бондаренка І.О. з матеріалами справи. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 березня 2025 року у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заяви про перегляд заочного рішення відмовлено. Заяву про перегляд заочного рішення залишено без розгляду. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що представник відповідача Недибалюк О.Г. був ознайомлений з матеріалами справи 16 грудня 2024 року, відповідач був обізнаний із оскаржуваним заочним судовим рішенням. Втім, апеляційну скаргу представник відповідача подав з пропуском строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1 , діючи через свого представника Бондаренка І.О. подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, у зв`язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу представник відповідача вказує, що після ознайомлення іншого представника відповідача - Недибалюк О.Г. з матеріалами справи 16 грудня 2024 року, будь-яких дій процесуального характеру, як то подати заяву про перегляд заочного рішення адвокат не вчинив і про факт ознайомлення зі справою відповідача не повідомляв. 24 грудня 2024 року ОСОБА_2 , уклала договір з іншим представником - адвокатом Бондаренком І.О. і лише після цього йому стало відомо про наявність заочного рішення, та про факт ознайомлення з матеріалами справи адвокатом Недибалюк О. Г. Наведене не було враховано судом першої інстанції під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення. Зазначає, що під час постановлення заочного рішення, суд першої інстанції не встановив фактичних спадкоємців після смерті боржника ОСОБА_3 , не врахував, що відповідачі не є спадкоємцями останнього, а тому не можуть нести відповідальність за його борговими зобов`язаннями. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Українська факторингова компанія» просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 22 травня 2023 року заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва задоволено позов ТОВ «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українська факторингова компанія» заборгованість за договором № 11257500000 від 26 листопада 2007 року у розмірі 272953 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українська факторингова компанія» пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору в 4094,31 грн. З досліджених матеріалів справи вбачається, що представником ОСОБА_1 адвокатом Недибалюк О.Г. було подано заяву про ознайомлення матеріалами даної справи в електронному вигляді 05 грудня 2024 року, а також заяву про можливість ознайомлення з матеріалами справи та за необхідності зробити фото/сканкопії. Із вказаної заяви вбачається надпис про ознайомлення 16 грудня 2024 року адвокатом Недибалюк О.Г. з матеріалами цивільної справи №487/6499/20 (а.с.127). Наведене свідчить, що принаймні з грудня 2024 року відповідач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Недибалюк О.Г., були достовірно обізнані про заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 травня 2023 року. Заява про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 травня 2023 року іншим представником ОСОБА_1 Бондаренко І.О. подана 11 лютого 2025 року. Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Частинами першою-третьою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Відповідно до частин першої, другої статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Головуючий відкриває судове засідання і з`ясовує, хто з учасників справи з`явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з`ясовує думку сторін та інших учасників справи щодо вимог про перегляд заочного рішення. Частиною першою статті 289 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. У постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, навела такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу: - передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення; - оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення. Отже, відповідно до приписів статті 127 ЦПК України суд першої інстанції наділений повноваженнями залишити заяву про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав пропуску відповідачем строку на звернення до суду та відсутності передумов для його поновлення судом. Водночас суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті. Правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення. У пунктах 71, 76, 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 зазначено, що: «відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у разі постановлення ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення об`єктом оскарження в суді апеляційної інстанції є не ухвала про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, а безпосередньо заочне рішення, перегляд якого буде здійснюватися саме за апеляційною скаргою відповідача. При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження апеляційний суд не вирішує поважність / неповажність причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а лише перевіряє дотримання заявником строку на апеляційне оскарження заочного рішення, який починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України)». Натомість у випадку відсутності підстав для поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення така заява підлягає залишенню без розгляду. Встановивши відсутність обставин, що об`єктивно перешкоджали заявнику звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення у визначений процесуальним законом строк, суд першої інстанції вірно відмовив у його поновленні та залишив заяву про перегляд заочного рішення без розгляду. З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки навіть за умови обрахування строку з грудня 2024 року, станом на момент звернення до суду першої інстанції з відповідною заявою (11 лютого 2025 року), строк пропущено. Доводи апеляційної скарги про те, що адвокат Недибалюк О.Г. після ознайомлення з матеріалами справи не вчинила будь-яких дій процесуального характеру, не повідомила його про можливість оскаржити заочне рішення, не є поважними причинами пропуску процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Інші доводи апеляційної скарги стосуються незгоди заявника із заочним судовим рішенням по суті спору, тому не можуть бути прийняті до уваги при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Правильне застосовування судом першої інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, а наведені заявником доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення. За наведених обставин, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Бондаренком Ігорем Олександровичем залишити без задоволення, а ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва постановлену 03 березня 2025 року без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді: _____________________ Повне судове рішення виготовлено 14.04. 2025 р.