Постанова Черкаський апеляційний суд № 712/14009/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/145/25 Справа № 712/14009/24 Категорія: ст. 124 КУпАП Головуючий у І інстанції Рябуха Ю.В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2025 року м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В. за участю особи яка притягувалася до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 9.12.2024 р. якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси, який має вищу освіту, не одружений, не працює, проживає АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адмінстягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн., У С Т А Н О В И В: Суд в постанові вказав, що відповідно до протоколу про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 174537 від 15.11.2024 р., 15.11.2024 р. о 17:43 год. в м. Черкаси по вул. Чорновола, 114/42 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes Benz С180, р/номер НОМЕР_1 , на перехресті з вул. Бидгощська не був уважний, не врахував дорожньої обстановки, при повороті ліворуч, не надав перевагу в русі автомобілю BMW 523, р/номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо та допустив зіткнення автомобілів, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. п. 1.5, 2.3 б), 10.1 та 16.13 ПДР України та скоїв адмінправопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження в зв`язку із відсутністю в його діях складу адмінправопорушення. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом порушено його право на захист, оскільки його не було повідомлено про дату та час розгляду справи. В протоколі про адмінправопорушення було зазначено що розгляд справи відбудеться 2.12.2024 р., однак коли він прийшов до суду, то в суді розглядалася справа стосовно іншого учасника ДТП. Справу відносно нього було розглянуто судом без його участі, а тому він був позбавлений можливості долучити докази, надати пояснення та повного та всебічного встановлення істотних обставин справи. Вважає, що ним не було допущено порушень ПДР, а порушення ПДР допущені іншим учасником ДТП, як це зазначено в рішенні суду від 2.12.2024 р. у справі № 712/14010/24, яке набрало законної сили 13.12.2024 р. До матеріалів апеляційної скарги ОСОБА_1 додав копію постанови Соснівського райсуду м. Черкаси від 2.12.2024 р. у справі № 712/14010/24, яка набрала законної сили 13.12.2024 р., яка отримана ним з відкритих джерел, а саме з Єдиного Державного реєстру судових рішень. Вивчивши матеріали адмінсправи, заслухавши правопорушника ОСОБА_1 , який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити з викладених в ній підстав, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254 256 КУпАП. Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, а саме що 15.11.2024 р. о 17:43 год. в м. Черкаси по вул. Чорновіла ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes Benz С 180 на перехресті з вул. Бидгощська не був уважний, не врахував дорожньої обстановки, при повороті ліворуч, не надав перевагу в русі автомобілю BMW 523 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо та допустив зіткнення автомобілів. Автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 1.5, 2.3 б), 10.1 та 16.13 ПДР України, чим скоїв адмінправопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Суд першої інстанції належним чином проаналізував та співставив фактичні дані, які відображені в протоколі про адмінправопорушення та схемі ДТП, в письмових матеріалах справи про адмінправопорушення та обґрунтував належним чином висновок про винуватість ОСОБА_1 . Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним, обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності. Пунктом 1.5 ПДР України передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Відповідно до п. 2.3 б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Згідно п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Пунктом 16.13 ПДР України передбачено, що перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч. Апеляційний суд вважає доведеним, поза розумним сумнівом, що саме невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п. 16.13 ПДР України стало причиною ДТП, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Апеляційний суд наголошує, що предметом судового розгляду був протокол про адмінправопорушення стосовно ОСОБА_1 , а тому і суд першої інстанції, як і апеляційний суд, не мав право вирішувати питання про відповідність закону дій чи бездіяльності інших громадян (осіб), а тому доводи апеляції про порушення ПДР України іншим учасником ДТП, а саме водієм ОСОБА_2 апеляційний суд залишає без розгляду. У випадку наявності в діях інших осіб ознак адміністративного чи кримінального правопорушення зацікавлені особи мають право звернутися до відповідного органу з відповідною заявою або звернутися до суду в порядку цивільного судочинства. У випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням ПДР України) кожного з них та наслідками, що настали, дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв, того, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясування ступеня участі (внеску) кожного з них у спричиненні неправомірних наслідків. Причинний зв`язок в таких випадках встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР України й відповідними наслідками. Судом першої інстанції було встановлено, що обставини ДТП зафіксовані в протоколі про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 174537 від 15.11.2024 р., матеріали справи містять схему ДТП, на якій зафіксовано місце ДТП, розташування автомобілів та зазначено про наявність пошкоджень транспортних засобів з якою ознайомлені обидва водії, заперечення відсутні, а також письмові пояснення учасників ДТП. З`ясування обставин в цьому провадженні не потребує спеціальних знань, а тому суд першої інстанції розглянув справу на підставі наданих працівниками поліції доказів, крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що в матеріалах справи про адмінправопорушення зібрано достатньо доказів, на підставі яких суд першої інстанції прийняв рішення. За нормами КУпАП суду належить вирішити правове питання щодо наявності або відсутності факту порушення ПДР України. Дані, які наявні в матеріалах справи, давали суду першої інстанції достатньо підстав для ухвалення висновку з цього правового питання. За наслідками поданої апеляційної скарги суду апеляційної інстанції необхідно вирішити суто правові питання, а саме щодо оцінки доказів, про винуватість або не винуватість особи, стосовно якої було складено протокол про адмінправопорушення. Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» від 20.05.2010 р.). Підставою для притягнення до відповідальності за ст. 124 КУпАП є не будь-яке порушення правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв`язку із настанням наслідків. Матеріали справи містять докази, які беззаперечно доводять вину ОСОБА_1 в порушенні п. п. 1.5, 2.3 б), 10.1 та 16.13 ПДР України, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, а містять лише незгоду останнього з ухваленим рішенням. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції були допущені істотні порушення вимог закону про розгляді справи про є безпідставними та спростовуються наведеними доказами, а тому постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови, судом першої інстанції допущено не було. За таких обставин апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 9.12.2024 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн., стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн. - залишити без змін, а його апеляційну скаргу - залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Белах А.В.