Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/5783/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/5783/24 Номер провадження 33/814/86/25Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т. О. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2025 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Грущанського В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Октябрського районного суду м.Полтави від 12 серпня 2024 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень. За постановою судді, 26 травня 2024 року о 03 год. 32 хв ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Харківське Шосе,29, в м.Полтаві, з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роту, нечітка мова, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. У поданій апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що 26 травня 2024 року в 03 год 32 хв. автомобілем Volkswagen Passat не керував, а керувала саме ОСОБА_2 , що підтверджується відеоматеріалами. Посилається на розбіжність відео з бодікамери та відео з камери безпечного міста, що становить 3 хв. 38 сек., тобто відеозйомка з безпечного міста та бодікамери не є послідовною. Зауважує, що поліцейським не було дотримано вимог пункту 5 Наказу від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» щодо безперервного ведення відеофіксації порушення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Грущанського В.О. на підтримку апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статі. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №628884 від 26.05.2024 року; направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 26 травня 2024 року, де вказано, що у ОСОБА_1 маються ознаки алкогольного сп`яніння та він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я; відеозапис з нагрудної камери поліцейського та камер відеоспостереження. Вважаю, що судом першої інстанції належно встановлені обставини, які дають обґрунтоване право притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 вказував про те, що 26.05.2024 він не керував транспортним засобом взагалі, за кермом автомобіля перебувала саме ОСОБА_3 . Апеляційним судом була допитана ОСОБА_3 в якості свідка, яка вказала, що 26 травня 2024 року разом з ОСОБА_1 поїхали з с.Максимівка Карлівського району до м.Полтави на її автомобілі. Рухаючись по вул.Кагамлика її транспортний засіб зупинили працівники патрульної поліції, за кермом транспортного засобу була саме вона, ОСОБА_1 сидів на пасажирському сидінні автомобіля позаду. Працівники поліції стверджували, що вони помінялися місцями, а за кермом був саме чоловік. Однак, апеляційний суд вважає показання зазначеного свідка такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони повністю спростовуються іншими доказами по справі, яким суд першої інстанції дав належну оцінку і крім того, свідок є зацікавленою особою, оскільки між нею та ОСОБА_1 склалися певні відносини. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а керувала його знайома ОСОБА_3 є безпідставними та спростовується долученим до матеріалів справи відеозаписом. З відеозапису з місця події з нагрудної бодікамери поліцейського вбачається момент зупинки транспортного засобу «Volkswagen Passat», на той момент, коли поліцейський підходить до автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , після його зупинки та відкриває двері із сторони водія, за кермом сидить жінка, яка представилася як ОСОБА_3 , а чоловік сидів позаду, на місці пасажира. На повідомлення працівника поліції про факт керування транспортним засобом саме чоловіком, та порушення правил дорожнього руху у зв`язку з перетином подвійної суцільної ліній чоловік не заперечував, на вимогу поліцейського надав документи, що посвідчують особу водія. На неодноразові запитання поліцейського: «Для чого ви пересіли?» чоловік, якого в подальшому ідентифіковано через застосунок «Дія» як ОСОБА_1 жодного разу цей факт не заперечив. У подальшому, ОСОБА_1 було повідомлено про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння відчутний запах алкоголю з порожнини рота та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, як безпосередньо на місці транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров`я, від проходження якого він відмовився. Надалі вів розмову про вирішення питання без проходження огляду на стан сп`яніння. На зауваження поліцейського щодо пояснень ОСОБА_3 про те, що вона керувала транспортним засобом, остання заперечила та вказала, що вона не пересідала, пояснила, що «це перший раз таке», намагалася вирішити питання без складання на ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, із долученого до матеріалів справи відеозапису з системи «Безпечне місто» вбачається, що 26.05.2025 року в період часу 03 год. 28 хв. зафіксовано момент, як з водійського місця автомобіля виходить молода жінка та обходить автомобіль, в той час з пасажирського місця встає чоловік та сідає за кермо автомобіля та розпочинає рух заднім ходом та виїхав на проїжджу частину дороги. Апеляційний суд звертає увагу на те, що твердження апелянта про неможливість ідентифікувати осіб, які перебували у салоні автомобіля «Volkswagen Passat» на відеозапису з системи «Безпечне місто» та відеозапису з бодікамери поліцейського є надуманими, оскільки за зовнішніми ознаками, характерними рисами, одягом вбачається, що на відеозаписах присутні саме ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Відтак, твердження апелянта про перебування за кермом саме свідка ОСОБА_3 за кермом автомобіля сприймаються як такі, що спрямовані на формування у суду хибних висновків, з метою уникнення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Оцінюючи вищеописаний перебіг події, що мала місце 26 травня 2024 року, безпосередньо поведінку ОСОБА_1 та його знайомої ОСОБА_3 після зупинки транспортного засобу поліцейськими, висновок суду про перебування першого за кермом автомобіля, який в подальшому помінявся місцями із знайомою, розумних сумнівів не викликає. Посилання апелянта на непослідовність відеозйомки з системи «Безпечне місто» та бодікамери з огляду на розбіжність часу, на переконання апеляційного суду, не заслуговують на увагу, оскільки незначна розбіжність у часовому проміжку вказаному на відеозаписах з бодікамери поліцейського та системи «Безпечне місто» не спростовує фактичних обставин справи та руху 26 травня 2024 року транспортного засобу Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 та є логічно послідовними. Окрім того, невідповідність часу жодним чином не спростовує висновків суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Твердження апелянта стосовно того, що до матеріалів справи долучено компакт- диск, на якому міститься лише фрагменти відеозапису виконаного працівником поліції, що на думку апелянта свідчить про те, що працівники поліції під час проведення відеозйомки процедури складання адміністративного матеріалу порушили принцип безперервності її застосування, а тому такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, не є слушними, так як на ньому зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано. З вказаних відеозаписів не вбачається порушення працівниками поліції законодавства, яким регламентовано порядок виявлення, фіксації адміністративного правопорушення та складання відповідного адміністративного матеріалу. При дослідженні матеріалів справи, у тому числі при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Отже, здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом. Таким чином, відеозаписи у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи. Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі. На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Октябрського районного суду м.Полтави від 12 серпня 2024 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.М. Герасименко