Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 918/945/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2025 року Справа № 918/945/24 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Гудак А.В. судді Петухов М.Г. судді Мельник О.В. секретар судового засідання Новосельська О.В. за участю представників: позивача (відповідача за зустрічним позовом): Кобеляцький Д.М. відповідача (позивача за зустрічним позовом): Костючик К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2025 у справі №918/945/24 (суддя Андрійчук О., м.Рівне, повний текст складено 20.01.2025) за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", про стягнення 926 400,00 грн за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" про стягнення 38 659,30 грн ВСТАНОВИВ: У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення 926 400,00 грн заборгованості за договором поставки № 53-122-01-24-14399 від 20.02.2024. 11 листопада 2024 року від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Господарського суду Рівненської області надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" 38 298,10 грн пені та 361,20 грн штрафу. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.01.2025 у справі №918/945/24 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", про стягнення 926 400,00 грн задоволено. Стягнуто з до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" 926 400,00 грн, 5 558,40 грн судового збору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" з державного бюджету 5 558,40 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 890 від 16.10.2024. Зустрічний позов Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" про стягнення 38 659,30 грн задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" 20 000,00 грн пені та 361,20 грн штрафу. У задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення 18 298,10 грн пені відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" 3 028,00 грн судового збору. Не погоджуючись частково з ухваленим рішенням, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2025 у справі №918/945/24 змінити в частині стягнутого із Товариства з обмеженою відповідальністю «Опттехторг» розміру пені, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Опттехторг» на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє філія «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» пеню 38 298,10 грн, цим самим задоволивши зустрічний позов у повному обсязі. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Ухвалою суду від 18.02.2025 (з урахуванням ухвали суду від 11.03.2025 про виправлення описики) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2025 у справі №918/945/24 та розгляд апеляційної скарги призначено на 19 березня 2025 року. 28 лютого 2025 року представником ТОВ "Опттехторг" адвокатом Кобеляцьким Д.М. через систему «Електронний суд» поданий відзив на апеляційну скаргу в якому заперечує доводи скаржника та просить суд у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2025 року по справі №918/945/24 відмовити у повному обсязі. У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Мельника О.В. з 19.03.2025 по 21.03.2025 включно, судове засідання у справі №918/945/24 - 19.03.2025 не відбулося. Сторони, повідомлені про неможливість проведення судового засідання засобами телефонного зв`язку та інформацію про вказані обставини викладено на офіційній інтернет-сторінці Північно-західного апеляційного господарського суду. Ухвалою суду від 24.04.2025 розгляд справи призначено на 09 квітня 2025 року. Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 09.04.2025 підтримала доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення. Просила рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2025 у справі № 918/945/24 змінити в частині стягнутого із Товариства з обмеженою відповідальністю «Опттехторг» розміру пені, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Опттехторг» на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє філія «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» пеню 38 298,10 грн, цим самим задоволивши зустрічний позов у повному обсязі. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Опттехторг» на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє філія «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» 3 633,60 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги. В судовому засіданні 09.04.2025 представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) заперечив доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Просив суд у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2025 року по справі №918/945/24 відмовити у повному обсязі. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. ВСТАНОВИВ: 1.Зміст рішення суду першої інстанції. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом зазначив, що із фактичних обставин справи, заборгованість відповідача перед позивачем за первісним позовом в розмірі 926 000,00 грн виникла за видатковими накладними № 0603/1 від 06.03.2024 на суму 672 000,00 грн та № 1903/1 від 19.03.2024 на суму 254 400,00 грн. 15 листопада 2024 року від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про визнання позову та повернення позивачу за первісним позовом) з державного бюджету 50% судового збору. У матеріалах справи відсутні докази оплати з боку відповідача за первісною позовною заявою вказаної суми заборгованості, а відтак позовна вимога в цій частині підлягає до задоволення. Задовольняючи частково вимоги за зустрічною позовною заявою, суд першої інстанції зазначив, що із фактичних обставин справи установлено, що відповідач свого обов`язку з поставки частини товару у строк до 22.04.2024 не виконав, а частину товару, на суму 5 160,00 грн, узагалі не поставив. Суд першої інстанції, здійснивши перерахунок пені (у розмірі 0,1%, яка правилами ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не обмежується, оскільки застосовується за невиконання негрошового зобов`язання) та штрафу (у розмірі 7%), установив, що розмір першої становить 38 298,10 грн (при заявленому - 38 298,10 грн), а другого 361,20 грн (при заявленому 361,20 грн) (розрахунок додається), отже, пеня та штраф в розмірі 7% підлягають задоволенню в повному обсязі. Поряд з цим, враховуючи період прострочення, ступінь виконання зобов`язання обох сторін, наслідки порушення зобов`язання, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, закріплені у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України, зважаючи на правову природу неустойки та її основне призначення, суд, реалізовуючи свої дискреційні повноваження, зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором, а тому пеня підлягає зменшенню до 20 000,00 грн. Враховуючи вищевикладене, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та часткового задоволення зустрічного позову. 2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції здійснивши перерахунок пені та штрафу встановив, що розмір першої становить 38 298,10 грн (при заявленому - 38 298,10 грн), а другого 361,20 грн (при заявленому 361,20 грн), отже, пеня та штраф в розмірі 7% підлягають задоволенню в повному обсязі. В той же час, вимогу щодо стягнення з ТОВ «Опттехторг» пені суд задовольнив частково, а саме стягнув з ТОВ «Опттехторг» 20 000,00 грн пені при заявленій сумі пені 38 298,10 грн, у зв`язку із задоволенням частково клопотання про зменшення пені від позивача за первісним позовом. Проте з вказаним зменшенням пені скаржник не погоджується, оскільки зменшення розміру штрафних санкцій є саме правом, а не обов`язком суду, хоча суд зобов`язаний розглянути доводи боржника, яким він обґрунтовує необхідність зменшення судом розміру штрафних санкцій (Постанова Верховного Суду від 24.04.2019), проте жодних доказів ТОВ «Опттехторг» не надано, а застосовуються лише всім відомі загальні факти. Загалом, відповідач за зустрічним позовом лише формально посилається на загальновідомі факти щодо зменшення пені, однак, без будь-якої прив`язки до обставин даної справи, що не дає можливість пересвідчитись у наявності підстав для зменшення розміру пені та штрафу саме у цій конкретній справі. Скаржник звертає увагу, що нездійснення оплати за договором не може ставитися у співзалежність до факту порушення строків поставки, яке виникло раніше. Скаржник зазначає, що відповідальність, згідно з п. 9.1 договору від 20.02.2024 №53-122-01-24-14399 чітко передбачена законом. Розмір штрафних санкцій, вказаний у пункті 9.1 договору встановлений відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема частини 2 статті 231 ГК України, тому штрафні санкції, заявлені у зустрічній позовній заяві до стягнення є повністю обґрунтованими. Відтак, скаржник вважає, що в частині стягнення пені рішення суду першої інстанції має бути змінене, а пеня підлягає стягненню у тому розмірі, який нами нараховано у зустрічній позовній заяві, тобто в сумі 38 298,10 грн. Заперечуючи доводи апеляційної скарги, позивач (відповідачу за зустрічним позовом) у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» здійснило поставку товару на адресу замовника, що фактично підтверджує і сам позивач за зустрічною позовною заявою. ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» виконало поставку товару, передбаченого умовами договору. Майже весь перелік замовленого товару є іноземного виробництва і доставка його із країн ЄС, в реаліях сьогодення, блокування кордону зі сторони польських мітингувальників, підвищення податків та зборів, для постачальника було нелегким та практично збитковим. В свою чергу саме через порушення зі сторони замовника в частині оплати товару, постачальник був поставлений в менш вигідну позицію. Поряд з цим, позивач (відповідач за зустрічним позовом) зазначив, що між сторонами було окрім договору № 53-122-01-24-14399 від 20.02.2024 року, додатково укладено ще один договір № 53-122-01-24-14347 від 12.02.2024 на поставку продукції на рахунок замовника. ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» поставило на адресу замовника товару на загальну суму понад 3,5 млн. грн., але до сьогоднішнього часу так і не отримало від останнього жодної оплати. Через відсутність обігових коштів на рахунках ТОВ «ОПТТЕХТОРГ», виникли суттєві проблеми в закупці іноземного товару. Додатково, ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» вимушене було звертатися до Господарського суду Рівненської області із позовними заявами про примусове стягнення боргу з замовника за поставлений товар. Незначна прострочка у діях ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» спричинена незаконними діями саме замовника та наявністю заборгованості за поставлений та використаний останнім товар. Через те, що відповідачем не виконується до сьогоднішнього дня рішення Господарського суду Рівненської області стосовно стягнення з нього сум основного боргу, ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» на законних та обґрунтованих підставах просило суд зменшити розмір пені через наявність об`єктивних причин. Таким чином, позивач (відповідач за зустрічним позовом) вважає, що судом першої інстанції, з урахуванням реальної ситуації, було прийнято законне рішення по справі №918/945/24 та частково зменшено суму штрафних санкцій за зустрічними вимогами. 3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом. 20 лютого 2024 року між ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» (постачальник) та Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» (замовник) було укладено договір постачання № 53-122- 01-24-14399 від 20.02.2024 року (далі договір) (а.с.10-12 т.1). Відповідно до п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, «постачальник» зобов`язується поставити і передати у власність «замовника» певну продукцію, а «замовник», в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до даного договору). Згідно п. 1.2 договору предметом поставки по даному договору є продукція 31210000-1 (електрична апаратура для комутування та захисту електричних кіл), яка передбачена умовами специфікації №1 (додаток №1 до даного договору). Відповідно до п. 2.1 договору ціна продукції, що поставляється за цим договором складає 3 251 950,00 грн., крім того ПДВ 650 390,00 грн. Загальна сума договору (вартість продукції) становить 3 902 340,00 грн. (п.2.2 договору). Пунктом 3.1. договору сторонами узгоджено, що продукція поставляється постачальником у 2024 році у строк до 20.04.2024, на умовах DDP, згідно з Інкотермс-2010. Місце поставки та вантажоодержувач: м. Вараш, склад Рівненського відділення філії "Складське господарство" АТ "НАЕК "Енергоатом". Згідно розділу 4 договору кількість та асортимент продукції визначається специфікацією до цього договору. Якість продукції повинна відповідати умовам договору та технічній специфікації (додаток № 2 до договору) і підтверджується документацією про якість. У п. 6.1 договору сторони узгодили, що оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 180 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно з СОУ НАЕК 038:2021 Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії за умови реєстрації постачальником оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію. Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше п`яти робочих днів з дати оформлення ярлика. Відповідно до п 8.4 договору датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоотримувачем. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення продукції переходить до замовника з моменту поставки продукції. У пунктах 8.1. - 8.5. договору зазначено, що приймання продукції за кількістю та якістю (вхідний контроль) здійснюється відповідно до вимог Стандарту ДП НАЕК Енергоатом: Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС СОУ НАЕК 038:2021 при наявності товарно-супровідних документів, передбачених п. 8.2. договору, а саме: товарно-супровідні документи, що надаються постачальником при здійсненні поставки продукції: видаткова накладна або накладна, або інший документ, який підтверджує якість продукції. Успішне проходження продукцією вхідного контролю (ВК-1) підтверджується відповідними актами та ярликами на придатну продукцію згідно зі Стандартом ДП НАЕК Енергоатом Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС СОУ НАЕК 038:2021. Датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Перехід права власності на продукцію за договором відбувається в момент поставки продукції за умови наявності належним чином оформлених товарно-супровідних документів. 20 травня 2024 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою внесено зміни щодо покращення якості предмета закупівлі без зміни ціни шляхом зміни продукції, додаток № 1 Специфікація № 1 договору та додаток № 2 "Технічна специфікація" договору викладено в нових редакціях (а.с.106-115 т.1). На виконання умов договору 11.03.2024 ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» здійснив поставку першої партії продукції згідно з специфікацією № 1 на суму 672 000,00 грн (а.с.13-15 т.1), що підтверджується накладною № 0603/1 від 06.03.2024 та 29.03.2024 здійснено поставку другої партії продукції, що підтверджується накладною № 1903/1 від 19.03.2024 на суму 254 400,00 грн, всього на загальну суму 926 000,00 грн (а.с.23, 28 т.1). Проте відповідач (позивач за зустрічним позовом) не здійснив оплату за поставлену продукцію, а отже сума основного боргу станом на день звернення до суду першої інстанції становить 926 000,00 грн. 02 жовтня 2024 року ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» направив на електронну пошту відповідачу за первісним позовом претензію № 1178 від 02.10.2024 з вимогою у добровільному порядку у десятиденний строк сплатити заборгованість на поставлений товар у сумі 926 400,00 грн (а.с.33-36 т.1), яку останній залишив без відповіді та задоволення, що в свою чергу стало підставою для звернення з первісним позовом до суду. 15 листопада 2024 року Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до суду першої інстанції подано клопотання (а.с.156 т.1) в якому визнав заявлені вимоги в частині основного боргу в сумі 926 400,00 грн за договором поставки до початку розгляду справи по суті. Поряд з цим, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулась до суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою. В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначив, що позивач (відповідач за зустрічним позовом) на виконання умов договору поставки повинен був здійснити поставку електричної апаратури на загальну суму 3 902 340,00 грн у строк до 22.04.2024. Поставка продукції на суму 1 896 336,00 грн здійснена з порушення строку, що підтверджується видатковими накладними, а саме: поставка товару на суму 664 836,00 грн згідно з видатковою накладною від 22.04.2024 № 2201/1 відбулася 24.04.2024, поставка товару на суму 258 960,00 грн згідно з видатковою накладною від 20.05.2024 № 2005/1 відбулася 21.05.2024, поставка товару на суму 166 560,00 грн згідно з видатковою накладною від 27.05.2024 № 2705/1 відбулася 29.05.2024, поставка товару на суму 15 900,00 грн згідно з видатковою накладною від 06.06.2024 № 0606/2 відбулася 07.06.2024, поставка товару на суму 240 000,00 грн згідно з видатковою накладною від 17.06.2024 № 1706/1 відбулася 19.06.2024 (а.с.116-121 т.1), продукція на суму 5 160,00 грн взагалі не поставлена. Відповідач (позивач за зустрічним позовом) звернувся до позивача (відповідача за зустрічним позовом) з претензію від 29.08.2024 № 22-16079/001-юр про сплату пені та штрафу за договором поставки (а.с.122 т.1). 11 вересня 2024 року у відповідь на вказану претензію на адресу філії ВП Рівненська АЕС надійшов лист № 1081, в якому позивач (відповідач за зустрічним позовом) заявлений розмір штрафних санкцій не визнав (а.с.123 т.1). За неналежне виконання договору в частині порушення строків поставки продукції відповідач (позивач за зустрічним позовом) нарахував та просив суд першої інстанції стягнути з позивача (відповідача за зустрічним позовом) 38 298,10 грн пені та 361,20 грн штрафу. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.01.2025 у справі №918/945/24 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", про стягнення 926 400,00 грн задоволено. Стягнуто з до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" 926 400,00 грн, 5 558,40 грн судового збору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" з державного бюджету 5 558,40 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 890 від 16.10.2024. Зустрічний позов Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" про стягнення 38 659,30 грн задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" 20 000,00 грн пені та 361,20 грн штрафу. У задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення 18 298,10 грн пені відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" 3 028,00 грн судового збору. Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач (позивач за зустрічним позовом) просить суд рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2025 у справі №918/945/24 змінити в частині стягнутого із Товариства з обмеженою відповідальністю «Опттехторг» розміру пені, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Опттехторг» на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє філія «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» пеню 38 298,10 грн, цим самим задоволивши зустрічний позов у повному обсязі. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Зважаючи на зміст апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" суд апеляційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення 18 298,10 грн пені.

4. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин та правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги. Предметом спору за зустрічною позовною заявою є стягнення 7 % штрафу та пені за невиконання з боку відповідача негрошового зобов`язання - поставки товару. Згідно зі ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі- продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України). За ч.1 ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Відповідно до п. 8.4 договору датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або знищення продукції переходить до замовника з моменту поставки продукції. Пунктом 9.1. договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки постачальник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. Сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених п. 9.1. договору становить три роки (п. 9.2. договору). З матеріалів справи вбачається, що поставка продукції на суму 1 896 336,00 грн здійснена з порушення строку, що підтверджується видатковими накладними, а саме: поставка товару на суму 664 836,00 грн згідно з видатковою накладною від 22.04.2024 № 2201/1 відбулася 24.04.2024, поставка товару на суму 258 960,00 грн згідно з видатковою накладною від 20.05.2024 № 2005/1 відбулася 21.05.2024, поставка товару на суму 166 560,00 грн згідно з видатковою накладною від 27.05.2024 № 2705/1 відбулася 29.05.2024, поставка товару на суму 15 900,00 грн згідно з видатковою накладною від 06.06.2024 № 0606/2 відбулася 07.06.2024, поставка товару на суму 240 000,00 грн згідно з видатковою накладною від 17.06.2024 №1706/1 відбулася 19.06.2024 (а.с.116-121 т.1), продукція на суму 5 160,00 грн не поставлена. Згідно із частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. За змістом частини першої статті 546 ЦК України пеня є видом забезпечення виконання зобов`язання. Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання. Приписами ч. 2 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Колегія суддів зауважує, що застосування до боржника, що порушив господарське зобов`язання, санкцій у вигляді пені та штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливе при сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоч би одна сторона є суб`єктом господарювання, що відноситься до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (постачанням) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і розраховується в процентному відношенні розмір штрафу. У свою чергу, суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів (ч. 2 ст. 22 ГК України). Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку наведеного відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) розрахунку пені в розмірі 38 298,10 грн за період з 23.04.2024 по 23.10.2024 (з 23/04/2024 до 23/04/2024 1 901 496,00x0.1 х 1 : 100 = 1901,50 грн; з 24/04/2024 до 08/05/2024 1 236 660,00x0.1 х 15 : 100 = 18 549,90 грн; з 09/05/2024 до 20/05/2024 686 580,00x0.1 x 1 2:100 = 8238,96 грн; з 21/05/2024 до 28/05/2024 427 620,00x0.1 х 8 : 100 = 3420,96 грн; з 29/05/2024 до 06/06/2024 261 060,00x0.1 х 9 : 100 = 2349,54 грн; з 07/06/2024 до 18/06/2024 245 160,00x0.1 х 12 : 100 = 2941,92 грн; з 18/06/2024 до 18/06/2024 240 000,00x0.1 х 1 : 100 = 240,00 грн; з 19/06/2024 до 23/10/2024 5 160,00x0.1 х 127 : 100 = 655,32 грн. Всього 38 298,10 грн) та штрафу в розмірі 361,20 грн (5 160,00 грн х 7 % = 361,20 грн), дійшов висновку, що останні є арифметично правильними. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір пені 38 298,10 грн та штрафу в розмірі 7%, що складає 361,20 грн підлягають задоволенню в повному обсязі. Проте, позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) у відзиві на зустрічну позовну заяву заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 99%. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що в Україні введено воєнний стан, ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» на сьогоднішній день фактично не має можливості вести свою господарську діяльність, а тому дохід товариства є мізерним, а несплата замовником - відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) заборгованості за отриманий товар лише погіршує становище постачальника. Крім того, у вказаному відзиві позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) звернута увага на те, що ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» виконало поставку товару, передбаченого умовами договору. Майже весь перелік замовленого товару є іноземного виробництва і доставка його із країн ЄС, в реаліях сьогодення, блокування кордону зі сторони польських мітингувальників, підвищення податків та зборів, для постачальника було нелегким та практично збитковим. В свою чергу саме через порушення зі сторони замовника в частині оплати товару, постачальник був поставлений в менш вигідну позицію. Поряд з цим, позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) зазначено, що між сторонами було окрім договору № 53-122-01-24-14399 від 20.02.2024 року, додатково укладено ще один договір № 53-122-01-24-14347 від 12.02.2024 на поставку продукції на рахунок замовника. Так, ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» поставило на адресу замовника товару на загальну суму понад 3,5 млн. грн., але до сьогоднішнього часу так і не отримало від останнього жодної оплати. Через наявність заборгованості контрагента та відсутність обігових коштів на рахунках ТОВ «ОПТТЕХТОРГ», виникли суттєві проблеми в закупці іноземного товару. Додатково, ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» вимушене було звертатися до Господарського суду Рівненської області із позовними заявами про примусове стягнення боргу з замовника за поставлений товар. Отже, незначна прострочка у діях ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» спричинена незаконними діями саме замовника та наявністю заборгованості за поставлений та використаний останнім товар. Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора. Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18. Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. У частині 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. У питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду, викладена в постанові від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22. Вирішуючи питання зменшення пені у цій справі, суд першої інстанції, враховуючи період прострочення, ступінь виконання зобов`язання обох сторін, наслідки порушення зобов`язання, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, закріплені у п.6 ст.3, ч.3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України, зважаючи на правову природу неустойки та її основне призначення, реалізовуючи свої дискреційні повноваження, зазначив, що наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором, дійшов висновку про можливість її зменшення до 20 000,00 грн. Водночас, колегія суддів відзначає, що матеріали справи не містять доказів того, що несвоєчасна поставка продукції за договором призвела до порушення прав відповідача (позивача за зустрічним позовом) та відповідні обставини не виражені останнім у майновому значенні для можливості оцінки збитків. Відповідно до наведеної у постанові Верховного Суду від 24.05.2022 у справі №910/10675/21 правової позиції, суд має право зменшити розмір санкцій зокрема з таких підстав, у разі якщо: належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Тлумачення ч. 3 ст. 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Суд апеляційної інстанції також враховує висновки, наведені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22, за змістом якої чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини, що є підставою для зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч.1, 2 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду. Суд апеляційної інстанції у даному випадку зважає на те, що предметом договору постачання №53-122- 01-24-14399 від 20.02.2024 року є продукція 31210000-1 (Електрична апаратура для комутування та захисту електричних кіл), яка передбачена специфікацією №1 (додаток №1 до договору). Згідно вказаної специфікації майже 90% продукції є іноземного походження, зокрема Schneider Electric Industries SAS, Франція; ABB (Asea Brown Boveri Ltd.). Швейцарія, що потребувало відповідної закупівлі вказаної продукції за кордоном та необхідності доставки її на територію України. Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує водночас визнану Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" у даній справі заборгованість перед ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» в розмірі 926 400,00 грн. Вказана заборгованість відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) перед позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) не погашена. Отже, вказані обставини дають підстави для висновку, що наявність заборгованості на суму 926 400,00 грн. у взаємовідносинах сторін за договором постачання №53-122- 01-24-14399 від 20.02.2024 року сприяла виникненню у ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» суттєвих обставин, що уненожливлювали з дотримання строків передбачених договором поставляти іноземну продукцію. Тому доводи скаржника про відсутність виключного випадку, суд апеляційної інстанції відхиляє через необґрунтованість. Таким чином, враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, приймаючи до уваги економічну ситуацію в країні і специфіку продукції 31210000-1 (Електрична апаратура для комутування та захисту електричних кіл), критичне значення своєчасності поставки ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» товару в умовах воєнного стану в Україні, також зважаючи і на те, що зобов`язання щодо поставки відповідачем за зустрічним позовом майже всього переліку продукції хоч і з невеликим запізненням, однак були виконані належно, обставини, які зумовили прострочення строку поставки, знаходяться поза сферою впливу ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» та незалежали від його волі та/або дій, зважаючи на відсутність доказів завдання позивачу за зустрічним позовом збитків, виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність виняткових обставин, з якими законодавство пов`язує можливість зменшення заявленого розміру пені на 47,77%, що становить 20 000,00 грн. Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що таке зменшення є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правомірно реалізував свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, та ухвалив відповідне рішення про часткове задоволення заявлених зустрічних позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 20 000,00 грн, а у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення 18 298,10 грн пені відмовити.

5. Висновки за результатами апеляційного розгляду. Таким чином, у апеляційній скарзі Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині. Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін. Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для зміни рішення суду першої інстанції. З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених статтями 277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом слід залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2025 у справі №918/945/24, без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України. Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2025 у справі №918/945/24, без змін.

2. Справу №918/945/24 повернути Господарському суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений "14" квітня 2025 р. Головуючий суддя Гудак А.В. Суддя Петухов М.Г. Суддя Мельник О.В.