LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Закарпатський апеляційний суд308/21560/23

від 07.04.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 308/21560/23 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07.04.2025 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника - адвоката Кузьми-Чепурнової К.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 травня 2024 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 травня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок). Відповідно до постанови суду та протоколу серії ААБ №057990 від 22.10.2023,- 22.10.2023о 04 год. 36 хв. водій ОСОБА_1 по вул. Л.Толстого в м. Ужгороді керував автомобілем марки «OpelInsignia», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Дії гр. ОСОБА_1 за порушення п. 2.9А Правил дорожнього руху (далі - ПДР) кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Кузьма-Чепурнова К.І. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що захисником було подано скаргу до Департаменту здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації для перевірки правильності проведення огляду лікарем гр. ОСОБА_1 . Відповідно до листа Департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної військової адміністрації за N 853/01.10 від 26.04.2024р. (відповідь на скаргу за N 18 від 02.04.2024р.), комісією встановлено, що клінічних ознак, які вказують на стан сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведених у Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції N2135 від 22.10.2023р. є не достатньо для встановлення Висновку за результатами огляду:«Стан сп`яніння внаслідок вживання алкоголю». Відповідно Акт і Висновок за №2135 від 22.10.2023 року складені із порушенням вимог Закону, відносно ОСОБА_1 , тому вважає його недійсним та неналежним доказом у справі. Звертає увагу, що із досліджених у судовому засіданні відеодоказів, які містяться на ДВД диску, убачається, що працівникам поліції ОСОБА_1 не повідомляв, що за декілька хвилин до їхнього спілкування він викликав швидку допомогу і йому надавалися ліки, навпаки на запитання працівника поліції чи вживав ОСОБА_1 якісь речовини, правопорушник відповів категоричним запереченням. Щодо огляду у лікаря, то зауважує, що говорив про травму голови, про поганий стан здоров`я, а тому не може погодитися із позицією Суду, викладеною в оскаржуваній постанові, оскільки він подав суду належний та допустимий доказ, який підтверджував факт виклику швидкої медичної допомоги та надання невідкладених медичних заходів, а саме - картку виїзду швидкої медичної допомоги N 4836. В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кузьма - Чепурнова К.І. не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини неявки суду не повідомили. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що неявка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника, відповідно до ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд першої інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону. Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Незважаючи на заперечення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 057990 від 22.10.2023 року, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Згідно зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що водій ОСОБА_1 22.10.2023 о 04 год. 36 хв. в м. Ужгороді по вул. Л.Толстого керував автомобілем марки «OpelInsignia», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога та підтверджується висновком №2135 від 22.10.2023, чим порушив вимоги п.2.9 А ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується: висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.10.2023 року № 2135; копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАТ №7988644 від 22.102023 року відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст.122 КУпАП. Зазначена постанова набрала законної сили; розпискою ОСОБА_1 про підтвердження факту залишення на зберігання транспортного засобу марки «OpelInsignia», д.н.з. НОМЕР_1 ; наявними у матеріалах справи, дослідженим в судовому засіданні відеозаписом події, який міститься на DVD-диску, що долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Проаналізувавши досліджені докази, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження сторони захисту в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним судом було перевірено доводи апелянта, а саме Акт перевірки від 24.04.2024 Департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОВА за результатами розгляду скарги адвоката Кузьми К.І. від 02.04.2024 за № 853/01.10 щодо перевірки правильності та повноти проведення огляду лікарем громадянина ОСОБА_1 та встановлено, що зазначене не впливає на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належними та допустимими доказами підтверджується той факт, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. При апеляційному розгляді не встановлено з боку інспектора патрульної поліції та працівників медичного закладу порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735. З огляду на вищенаведене, апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена наявними у справі письмовими доказами, яким суд дав правильну об`єктивну оцінку. Всі доводи сторони захисту наведені на заперечення провини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ст. 130 КупАП були предметом вивчення, наведеним у постанові суду, тому підстав вважати, що судом були порушені вимоги ст. 268 КУпАП не вбачається. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги захисника зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту». Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб. Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, як штраф суд першої інстанції враховував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров`я його учасників. Застосований судом першої інстанції до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість постанови суду є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд. П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника - адвоката Кузьми-Чепурнової К.І. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»