Рішення КАС ВС № 990/147/24

РІШЕННЯ Іменем України 07 квітня 2025 року м. Київ справа №990/147/24 адміністративне провадження № П/990/147/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Білак М.В., суддів: Желєзного І.В., Загороднюка А.Г., Мацедонської В.Е., Соколова В.М. секретаря судового засідання: Мамчича Р.В., за участю: позивача ОСОБА_1 представника позивача Астаповича О.В. представника відповідача Таркаєвої О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовний вимог

1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - кандидат ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія, відповідач), у якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 березня 2024 року № 373/дс-24, яким відмовлено в наданні рекомендації про призначення його на посаду судді Харківського районного суду Харківської області; - зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести повторну співбесіду як з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 та прийняти рішення з урахуванням мотивувальних висновків рішення суду у цій справі.

2. На обґрунтування позову кандидат ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до протоколу формування рейтингу учасників конкурсу на посаду судді місцевого суду займає переможну позицію за конкурсом у Харківський районний суд Харківської області. 20 лютого та 26 березня 2024 року з ним було проведено співбесіди, за результатами яких оголошено висновок про відмову в наданні рекомендації про призначення на посаду судді. Рішення Комісії не надсилалося йому ні на поштову адресу, ні на електронну адресу, а лише 10 квітня 2024 року було виявлено на веб-сторінці Комісії.

3. Із рішенням ВККС не погоджується та вважає його протиправним з тих підстав, що проводити добір кандидатів для призначення на посаду судді уповноважена ВККС, яка відповідно до частин третьої-четвертої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» складається з шістнадцяти членів і вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше одинадцяти членів, а не колегія з трьох членів Комісії, які проводили з ним співбесіду. В рішенні вказано, що 20 березня 2024 року з кандидатом ОСОБА_1 проведено співбесіду, проте у цей день з ним ні Комісія, ні будь-хто з членів Комісії не спілкувалися, а тому посилання на факти, встановлені у цей день є хибними. Щодо обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення за частиною другою статті 345 КК України, то було надано відповідні пояснення, звернуто увагу на відсутність вироку, проте члени Комісії на підставі витребуваних у органів досудового розслідування доказів самостійно надали оцінку діянню щодо якого судом не прийнято жодного рішення, тобто перебрали на себе повноваження суду. Також його не було повідомлено про подані запити та відповіді на них з метою надання можливості підготувати обґрунтовані пояснення. Щодо негативної оцінки факту незупинення адвокатської діяльності під час проходження військової служби за мобілізацією, то такі дії не суперечать чинним рішенню Національної асоціації адвокатів України від 03 березня 2022 року № 24 та роз`ясненню Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 березня 2022 року, що спростовує будь-яку його недобросовісну поведінку. Фактичні обставини справи

4. Рішенням ВККС від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду.

5. ОСОБА_1 звернувся до Комісії з заявою про допуск до участі у відборі кандидатів на посаду судді місцевого суду як особа, яка не має стажу роботи на посаді помічника судді більше трьох років.

6. Рішенням Комісії від 12 вересня 2017 року № 3/дс-17 допущено до участі у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду та складенні відбіркового іспиту як осіб, які не мають трирічного стажу роботи на посаді помічника судді, зокрема, ОСОБА_1 .

7. Рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-19 призначено кваліфікаційний іспит у межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17, та визначено черговість етапів його проведення.

8. Відповідно до графіку складення кваліфікаційного іспиту кандидат ОСОБА_1 26 липня 2019 року проходив письмове анонімне тестування, 07 серпня 2019 року анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації загального суду та 08 серпня 2019 року - зі спеціалізації адміністративного суду. 9. 26 липня 2023 року Комісією затверджено результати кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду та місцевого адміністративного суду, призначеного рішення ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19.

10. Так, за результатами кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду позивач отримав загальну кількість балів 165,5, а зі спеціалізації місцевого адміністративного суду - 160 балів.

11. Рішенням Комісії від 01 серпня 2023 року № 45/зп-23 продовжено термін дії результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого загального, господарського та адміністративного суду, визначено рейтинги кандидатів на посаду судді, затверджено резерв кандидатів на заміщення вакантних посад суддів.

12. Відповідно до рейтингу кандидатів на посаду судді місцевого загального суду позивач посідає 268 місце, у рейтингу кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду - 240 місце.

13. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів. 14. 13 жовтня 2023 року позивач подав до ВККС заяву з проханням допустити до участі в оголошеному 14 вересня 2023 року конкурсі на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів як особу, яка відповідає вимогам статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», перебуває у резерві на заміщення вакантних посад суддів та не займає суддівської посади.

15. Протоколом розподілу між членами Комісії від 16 жовтня 2023 року заяву кандидата ОСОБА_1 передано на розгляд члену Комісії ОСОБА_2 та відповідно до положень частини другої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККС для здійснення своїх повноважень здійснено витребування інформації щодо кандидата. 16. 07 листопада 2023 року зареєстровано повідомлення Офісу Генерального прокурора у відповідь на лист Комісії щодо надання інформації про притягнення до кримінальної відповідальності запитуваних осіб. За результатами опрацювання даних Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено кримінальне провадження № 12022140000000122 від 30 березня 2022 року, у якому містяться відомості щодо повідомлення про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України. Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні здійснювалося Головним управлінням Національної поліції у Львівській області, а нагляд у формі процесуального керівництва - Львівською обласною прокуратурою. За даними Реєстру, за результатами досудового розслідування кримінальне провадження направлено з обвинувальним актом до Галицького районного суду м. Львова.

17. Рішенням ВККС від 01 грудня 2023 року № 17/дс-23 допущено до участі в оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 конкурсі на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів, зокрема, кандидата ОСОБА_1 . 18. 15 грудня 2023 року кандидат ОСОБА_1 ознайомився з особовою справою та електронними файлами кандидата на посаду судді.

19. Рішенням Комісії від 19 грудня 2023 року № 177/зп-23 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23. Відповідно до затвердженого рейтингу, кандидат ОСОБА_1 зайняв переможну позицію на зайняття вакантної посади судді Харківського районного суду Харківської області. 20. 20 лютого 2024 року кандидат ОСОБА_1 надав Комісії письмові пояснення щодо справи про притягнення до кримінальної відповідальності. 21. 07 березня 2024 року у відповідь на лист Комісії від 28 лютого 2024 року військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) повідомила щодо періодів перебування ОСОБА_1 у відпустках (у 2022 році щорічна основна відпустка не надавалась; у 2023 році: з 29 липня на 15 календарних днів, з 30 грудня на 15 календарних днів); у 2024 році щорічна основна відпустка не надавалась); відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» надавалась з 03 червня 2023 року на 10 календарних днів, з 14 грудня 2023 року на 3 календарних дні, з 20 лютого 2024 року на 1 календарний день. У період квітень - листопад 2022 року залучався до чергувань черговим по частині у ППД військовій частині НОМЕР_1 близько 4 разів на місяць; з 28 листопада 2022 року по 24 лютого 2023 року виконував завдання щодо протиповітряної оборони у складі командного пункту змішаних вогневих груп «Стрий», залучався до чергувань доба через дві; в період з 29 березня по 19 жовтня 2023 року залучався до добових чергувань у складі інформаційно-аналітичної групи військової частини НОМЕР_1 , близько 1-2 рази на тиждень; в період з 20 жовтня по 13 листопада 2023 року та з 19 січня по 04 березня 2024 року залучався до чергувань черговим по частині у ППД військової частини НОМЕР_1 . Залучався до чергування в групі цивільно-військового співробітництва управління військової частини НОМЕР_1 відповідно до затвердженого начальником групи графіку. У період з 29 березня по 07 квітня 2023 року капітан ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи у Донецькій області, Краматорському районі, м. Костянтинівка. У період з 18 грудня по 20 грудня 2023 року та з 21 грудня по 23 грудня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи у н.п. Лиман Донецької області та н.п. Сіверськ Донецької області відповідно.

22. Листом від 05 березня 2024 року ДП «Інформаційні судові системи» повідомили Комісію, що у підсистемі Електронний суд станом на 05 березня 2024 року зафіксовано 17 сформованих користувачем « ОСОБА_1 » документів, направлених до суду та іншим сторонам по справі (за період з 22 вересня 2022 року); 13 справ в кабінеті Електронного суду з роллю «Фізична особа», 32 справи з роллю «Представник». Відповідно до інформації, що міститься в сервісі захищеного відеоконференцзв`язку ЄСІТС, за період з 22 вересня 2022 року по 05 березня 2024 року користувач « ОСОБА_1 » приймав участь у 29 конференціях. 23. 20 лютого 2024 року з кандидатом ОСОБА_1 проведено співбесіду та відкладено її розгляд для з`ясування додаткових питань щодо відповідності кандидата критеріям незалежності, чесності, сумлінності як адвоката при здійсненні адвокатської діяльності, дотримання ним етичних норм та його бездоганної поведінки у професійній діяльності. 24. 26 березня 2024 року з кандидатом продовжено співбесіду, за результатами якої Комісією відмовлено в наданні рекомендації про призначення кандидата ОСОБА_1 на посаду судді Харківського районного суду Харківської області.

25. Підставами для ухвалення такого рішення слугувала невідповідність кандидата критерію доброчесності, що виразилося у інциденті, який стався між ним і прокурором 30 березня 2022 року у коридорі Личаківського районного суду міста Львова, а також проходженні військової служби з одночасним здійсненням адвокатської діяльності, а не її зупиненням у зв`язку з виникненням обставин несумісності.

26. У спірному рішенні зазначено, що оцінюючи ситуацію, що відбулася з ОСОБА_1 у суді, Комісія прийшла до висновку про невідповідність дій адвоката вимогам адвокатської етики у відносинах з іншими учасниками судового провадження, оскільки адвокат не має права у своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству. Події, зафіксовані на відео, яке надійшло з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Львівської обласної прокуратури, свідчать про нестримність та некоректність поведінки ОСОБА_1 .

27. Також Комісія зауважувала, що військова служба є несумісною з адвокатською діяльністю, і у разі призову адвоката на дійсну (альтернативну) військову службу, він не має права на здійснення адвокатської діяльності. Водночас, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень кандидат ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі, продовжував здійснювати адвокатську діяльність, про що свідчать судові рішення у цивільних, адміністративних та господарських справах. У низці справ провадження розпочато та закінчено після його призову на військову службу та зарахування до особового складу відповідної військової частини.

28. Комісія звертала увагу на рішення Національної асоціації адвокатів України (Ради адвокатів України від 02 серпня 2022 року № 60) та роз`яснення НАЗК, у яких зазначено, що в період воєнного стану не вважатиметься порушенням вимог щодо несумісності проходження військової або альтернативної (невійськової) служби адвокатами, які не подали заяву про зупинення адвокатської діяльності, у зв`язку з чим рекомендовано радам адвокатів регіонів не застосовувати таку підставу для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Проте такі рішення та роз`яснення не звільняють адвокатів від виконання імперативних приписів статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо зупинення адвокатської діяльності у зв`язку з виникненням обставин несумісності.

29. За висновками комісії такі обставини характеризують кандидата на посаду судді місцевого суду як особу, яка може свідомо допускати нехтування встановленими правилами та нормами закону, що є несумісним зі статусом судді, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

30. Також під час прийняття рішення щодо надання рекомендації для призначення на посаду судді Комісія враховувала міжнародні та національні стандарти добору суддівських кадрів (Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН «Основні принципи незалежності судових органів» від 13 грудня 1985 року, Європейську Хартію про статус суддів 1998 року, Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року). Рух справи

31. Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2024 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

32. Протокольною ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2024 року витребувано з ВККС копії усіх документів, що містяться в особовій справі кандидата ОСОБА_1 .

33. На виконання протокольної ухвали Комісія 14 серпня 2024 року надіслала копію особової справи кандидата ОСОБА_1 , яка була залучена до матеріалів справи.

34. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2025 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08 січня 2025 року №19/0/78-25 у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотриманням строків розгляду справ, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Білак М.В. , судді: Загороднюк А.Г., Мацедонська В.Е., Желєзний І.В., Соколов В.М. для розгляду справи №990/147/24.

35. У судовому засіданні 17 лютого та 10 березня 2025 року здійснено перегляд відеозапису співбесіди з кандидатом ОСОБА_1, наданої Комісією.

36. Також 10 березня 2025 року за клопотанням позивача та його представника суд переглянув відеозапис з приміщення суду, долучений до копії досьє кандидата. Позиція позивача та інших учасників справи

37. У судовому засіданні позивач підтримав викладені у позовній заяві обґрунтування позовних вимог та просив їх задовольнити.

38. Звертав увагу на невідповідність вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів» форми оскаржуваного рішення Комісії, оскільки відповідно до вимог частини третьої статті 79-5 цього Закону за результатами співбесіди ВККС ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді. Тобто таке рішення ухвалюється не в складі колегії, а Комісією на своєму засіданні як колегіальним органом, який складається з 16 членів, а не з трьох.

39. Співбесіда проходила у два етапи та перед першим засіданням він ознайомився з матеріалами досьє, відповідно був готовий до запитань членів Комісії щодо зібраної відносно нього інформації. Проте з частиною зібраної після першого засідання інформацією не був ознайомлений та не знав про її існування, а тому не зміг надати кваліфіковані відповіді, додаткові пояснення та їх спростування. Вважає неправомірним неврахування Комісією численних подяк та грамот від керівництва військової частини за відмінне несення військової служби, а навпаки - її зацікавленість у способі проведенні вихідних днів, вільного часу та відпустки, знаходження часу для паралельного виконання обов`язків військової служби та опрацювання документів, надання правової допомоги, участь у судових засіданнях. Така поведінка членів Комісії свідчить про перебирання на себе функцій Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та військової частини, відповідно має критично оцінюватися Судом.

40. Письмові пояснення з приводу кримінальної справи за його обвинуваченням були надані Комісії, проте нею додатково та без його відома зроблено запити до правоохоронних органів, прокуратури, судів, ДБР щодо витребування, зокрема, відеодоказів. У подальшому з такими доказами він як кандидат не був ознайомлений, проте на їх підставі у членів Комісії було сформовано думку та упереджене до нього ставлення. Відповідно вважає другу співбесіду такою, що проведена формально.

41. Звертав увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 9901/767/18, відповідно до якої оскільки ВККС не повідомила особу про отриману інформацію від Служби безпеки України, яка може свідчити про його недоброчесність як кандидата на посаду судді, тому така інформація не могла бути оцінена Комісією та вважатися достатньою та обґрунтованою для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки позивачем не надані пояснення щодо зазначеної інформації.

42. На виконання вимог законодавства ним, як кандидатом, було надано довідку про несудимість, тобто уповноваженим державним органом підтверджено його непритягнення до кримінальної відповідальності. Також і статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості, проте у членів Комісії виникли сумніви щодо його доброчесності як кандидата.

43. Частина дев`ята статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає критерії доброчесності, яким має відповідати кандидат. З оспорюваного рішення не вбачається яким саме критеріям доброчесності він не відповідає та які ним не було дотримано. Рішення про відмову має бути вмотивованим із зазначенням конкретної причини (підстави), чого не було зроблено Комісією при ухваленні оскаржуваного рішення. Відсутність розроблених Вищою радою правосуддя стандартів доброчесності не дає права Комісії їх не зазначати при ухваленні рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення на посаду судді.

44. Представник позивача у судовому засіданні додатково пояснив, що як зазначено у оскаржуваному рішенні, Комісія переглянула відеозапис, проте такий перегляд був зроблений не під час співбесіди за участю кандидата ОСОБА_1 , а до проведення такого засідання у самостійному порядку, без обговорення з кандидатом та заслуховування його думки. У той же час на відео було фактично зафіксовано позапроцесуальну дію прокурора щодо вручення обвинувального акту.

45. У своєму рішенні Комісія неправомірно перебрала повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і надала оцінку діям адвоката ОСОБА_1 на відповідність вимогам адвокатської етики, що є незаконним.

46. Це ж стосується і проходження військової служби позивачем. Так, ВККС не зверталась до військової частини, де позивач проходить військову службу, про проведення службового розслідування з приводу діяльності позивача, яка не пов`язана з проходженням служби (іншої діяльності). У той же час у командира військової частини немає претензій до позивача щодо несення служби, а також йому надано позитивну характеристику як сумлінному та відповідальному військовослужбовцю.

47. З точки зору органу, який визначає наявність дисциплінарних проступків, відповідності діяльності адвоката правилам адвокатської етики - Ради адвокатів України, порушення вимог несумісності в діях кандидата не вбачається. Натомість, на переконання позивача, ВККС перебирає на себе повноваження іншого органу та встановлює у рішенні порушення норм поведінки адвоката.

48. Вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та невмотивованим у достатній мірі, без заслуховування думки прокурора, за заявою якого було порушення кримінальне провадження відносно позивача.

49. Просив ухвалити судове рішення про задоволення позовних вимог. 50. 10 травня 2024 року відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому висловив незгоду з доводами позивача, вважав позовні вимоги безпідставними і необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

51. Зазначав, що відповідно до статті 45 Правил адвокатської етики у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним; реагувати на неправильні дії або вислови осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.

52. У той же час, оцінивши ситуацію, як відбулась з кандидатом у Личаківському районному суді м. Львова 30 березня 2022 року, Комісія дійшла висновку про невідповідність дій адвоката ОСОБА_1 вимогам адвокатської етики у відносинах з іншими учасниками судового провадження.

53. З огляду на вимоги статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Комісія зауважила, що військова служба є несумісною з адвокатською діяльністю, і у разі призову адвоката на дійсну (альтернативну) військову службу, він не має права на здійснення адвокатської діяльності. Чинним законодавством передбачено, що мобілізовані особи призиваються на військову службу і зараховуються до особового складу відповідної військової частини наказом командира такої частини. З моменту зарахування на мобілізовану особу розповсюджується дія не тільки відповідних військових статутів, але й інших нормативно-правових актів, що регулюють проходження військової служби, в тому числі і щодо матеріально-технічного, медичного та іншого забезпечення, порядку призначення пільг тощо.

54. Водночас, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі, продовжував здійснювати адвокатську діяльність, що свідчить про порушення ним вимог несумісності.

55. Твердження позивача про необхідність проведення співбесіди саме на засіданні Комісії у пленарному складі є помилковим з огляду на положення статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Регламенту ВККС (підпункт 60.2-2 пункту 60 параграфу 7 розділу І).

56. На співбесіді Комісією було досліджено події, які сталися 30 березня 2022 року у коридорі Личаківського районного суду міста Львова, виключно на предмет відповідності дій позивача вимогам, передбаченим статтею 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». При оцінці вказаних подій Комісією наголошено на тому, що відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності включає в себе бездоганну поведінку у професійній діяльності.

57. Висновки комісією зроблено виключно в межах повноважень, передбачених Законом, відтак твердження позивача про порушення принципу презумпції невинуватості вважає безпідставним. Враховуючи, що співбесіда з позивачем проводилась у два етапи (два засідання), то він мав можливість ознайомитися зі своїм досьє у повному обсязі та надати відповідні пояснення щодо документів, наданих на запити Комісії.

58. Також відповідач зазначає, що рішення Ради адвокатів України від 03 березня 2022 року №24 не дає мобілізованим адвокатам право продовжити здійснювати адвокатську діяльність.

59. Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та наданих пояснень.

60. Додатково звертав увагу на те, що під час ухвалення рішення про відмову у наданні рекомендації, Комісія не повинна доводити обґрунтованість сумнівів у доброчесності такого кандидата, достатньо того щоб такий сумнів мав об`єктивну основу, ґрунтувався на фактах. Висновки Комісії базуються на відомостях, які встановлені та досліджені під час співбесіди, об`єктивно існували та лягли у основу мотивації оскаржуваного рішення.

61. Під час оцінки кандидата на відповідність критерію доброчесності у Комісії виник обґрунтований сумнів щодо відповідності дій адвоката ОСОБА_1 вимогам адвокатської етики у відносинах з іншими учасниками судового провадження, а також вимог несумісності. В рамках процедури добору кандидат на посаду судді повинен дотримуватися правил, встановлених Кодексом суддівської етики, який є взаємопов`язаний з Кодексом адвокатської етики, які вимагають, зокрема, бездоганної поведінки.

62. Звертав увагу на те, що Комісія не зобов`язана повідомляти кандидата про запити, які направляє, а навпаки у процесі процедури добору саме кандидат зацікавлений у отриманні інформації з особової справи та поданні заяви про ознайомлення з ним. Проте позивач не скористався таким правом та не звернувся щодо ознайомлення з інформацією досьє, знаючи при цьому, які питання виникли на першому засіданні та, які обговорювалися у його присутності на засіданні.

63. Комісія не оцінювала проходження позивачем військової служби та його діяльності як адвоката, а лише його дії, поведінку, обставини у сукупності. Джерела права та акти їхнього застосування

64. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

65. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

66. Тобто судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, зокрема, чи діяли вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

67. На підставі частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

68. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

69. Так, за змістом статті 69 цього Закону (у редакції, чинній на час складення позивачем кваліфікаційного іспиту) на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

70. Частиною першою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

71. Статтею 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено повноваження ВККС, до яких згідно з пунктами 2, 3 частини першої цієї статті належать: проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організація проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймання кваліфікаційного іспиту; внесення до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.

72. Відповідно до частини першої статті 70 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі стадії: 1) рішення ВККС про оголошення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів; 2) розміщення ВККС на своєму офіційному веб-сайті оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді. В оголошенні має бути зазначено кінцевий термін подання документів до ВККС, що не може бути меншим ніж 30 днів із дати розміщення оголошення, а також прогнозована кількість вакантних посад суддів на наступний рік; 3) подання особами, які виявили намір стати суддею, до ВККС відповідної заяви та документів, визначених статтею 71 цього Закону; 4) здійснення ВККС перевірки відповідності осіб, які звернулися із заявою для участі в доборі, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на основі поданих документів; 5) допуск ВККС осіб, які за результатами перевірки на час звернення відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді, до участі у доборі та складенні відбіркового іспиту; 6) складення особою, допущеною до участі у доборі, відбіркового іспиту; 7) встановлення ВККС результатів відбіркового іспиту та їх оприлюднення на офіційному веб-сайті ВККС; 8) проведення стосовно осіб, які успішно склали відбірковий іспит, спеціальної перевірки в порядку, визначеному законодавством про запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених статтею 74 цього Закону; 9) проходження кандидатами, які успішно склали відбірковий іспит та пройшли спеціальну перевірку, спеціальної підготовки; отримання свідоцтва про проходження спеціальної підготовки; 10) складення кандидатами, які пройшли спеціальну підготовку, кваліфікаційного іспиту та встановлення його результатів; 11) зарахування ВККС кандидатів на посаду судді за результатами кваліфікаційного іспиту до резерву на заміщення вакантних посад судді, визначення їх рейтингу, оприлюднення списку кандидатів на посаду судді, включених до резерву та рейтингового списку, на офіційному веб-сайті ВККС; 12) оголошення ВККС відповідно до кількості вакантних посад судді у місцевих судах конкурсу на заміщення таких посад; 13) проведення ВККС конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу кандидатів, які взяли участь у такому конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді правосуддя щодо призначення кандидата на посаду судді; 14) розгляд Вищою радою правосуддя рекомендації ВККС та ухвалення рішення щодо кандидата на посаду судді; 15) видання указу Президента України про призначення на посаду судді - у разі внесення Вищою радою правосуддя подання про призначення судді на посаду.

73. Згідно із частинами першою та четвертою статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для проведення спеціальної перевірки ВККС не пізніше трьох робочих днів після ухвалення попереднього рішення про допуск осіб, які успішно склали відбірковий іспит, до наступного етапу добору надсилає до уповноважених органів запити про перевірку відповідних відомостей щодо вказаних осіб. Зазначені запити підписує голова або заступник голови ВККС. За результатами спеціальної перевірки ВККС ухвалює рішення про направлення осіб, які відповідають установленим до кандидата на посаду судді вимогам, для проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України.

74. Згідно із частинами першою, восьмою, сімнадцятою статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу. ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевого суду на основі рейтингу кандидатів на посаду судді та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, за результатами кваліфікаційних іспитів, складених у межах процедури добору суддів чи в межах процедури кваліфікаційного оцінювання відповідно. За результатами конкурсного добору ВККС надсилає до Вищої ради правосуддя відповідно до кількості вакантних посад суддів рекомендації про призначення кандидатів суддями.

75. Відповідно до частини сьомої статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення ВККС можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом.

76. При цьому пунктом 48 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що рішення ВККС оскаржуються відповідно до статті 88 цього Закону.

77. Так, частиною другою статті 88 Закону визначено, що суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України.

78. Згідно із частиною третьою цієї статті рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

79. Водночас, судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, зокрема, чи діяли вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо.

80. При цьому, якщо суд встановить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному з визначених у частині другій статті 2 КАС України критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.

81. ВККС є уповноваженим суб`єктом з питань проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді та прийняття рішення за його результатами, тобто є суб`єктом владних повноважень, на дії якого поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України, а тому його рішенню може бути надана оцінка.

82. Законом України від 09 грудня 2023 року № 3511-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри», який набрав чинності 30 грудня 2023 року, внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, викладено в новій редакції розділ IV «Порядок зайняття посади судді» та доповнено пунктами 57- 61 розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення».

83. За змістом абзацу першого пункту 58 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Комісія завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошений її рішенням від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри».

84. Так, відповідно до частин першої та другої статті 79-5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній з 30 грудня 2023 року) після визначення переможця конкурсу ВККС на своєму засіданні проводить з ним співбесіду. За результатами співбесіди ВККС ухвалює: 1) рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді; 2) рішення про рекомендацію про переведення судді (якщо переможцем конкурсу на посаду судді місцевого суду став суддя).

85. ВККС ухвалює вмотивоване рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді у разі наявності обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики. У такому разі переможцем конкурсу визначається наступний у рейтингу кандидат (частина третя статті 79-5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Оцінка доводів учасників справи та висновки Верховного Суду

86. В рамках спірних правовідносин у цій справі Суд має дати оцінку основним доводам позивача, які стосуються порушення процедури проведення співбесіди з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів та виходу Комісії за межі дискреційних повноважень під час проведення такої співбесіди. Неповноважність складу Комісії, яка ухвалила оскаржуване рішення.

87. Згідно з частиною четвертою статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» палати та колегії ВККС ухвалюють свої рішення від імені ВККС, зазначаючи склад палати чи колегії, який розглядав конкретну справу.

88. Частиною п`ятою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що порядок роботи ВККС визначається цим Законом. Процедурні питання діяльності Комісії відповідно до цього Закону визначаються Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

89. Відповідно до пунктів 54, 57 Регламенту Комісії, затвердженого рішенням ВККС від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (в редакції рішення від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) колегія Комісії формується у складі не менш як трьох членів Комісії. Організаційними формами діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є засідання Комісії у пленарному складі, у складі її Палат та Колегій залежно від питань, визначених Законом та Регламентом. У складі ВККС діють Перша палата, Друга палата та колегії.

90. Відповідно до пункту 60 Регламенту Комісія у складі колегії ухвалює рішення про допуск або про відмову в допуску до конкурсу, добору або кваліфікаційного іспиту; оцінює відповідність судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), займаній посаді»; проводить співбесіди з переможцями конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого суду та під час кваліфікаційного оцінювання; ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді місцевого суду чи про переведення судді (якщо переможцем конкурсу на посаду судді місцевого суду став суддя).

91. Оскаржуване рішення ухвалено колегією ВККС (у складі трьох членів) за результатами співбесіди з кандидатом ОСОБА_1 як з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів.

92. Таким чином, спірне рішення ухвалено повноважним складом ВККС відповідно до вимог частини четвертої статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та положень Регламенту Комісії, а отже такий довід позивача є помилковим та підлягає спростуванню. Неправильність зазначення дати проведення одного з днів співбесіди, яка, на переконання позивача, впливає на її результат.

93. Відповідно до розміщеного на сайті Комісії оголошення на 20 лютого 2024 року призначено засідання Комісії у складі колегії № 1 щодо проведення співбесід із переможцями конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, зокрема, з кандидатом ОСОБА_1 .

94. За результатами проведеної 20 лютого 2024 року співбесіди оголошено перерву для з`ясування додаткових питань щодо відповідності кандидата критеріям незалежності, чесності, сумлінності як адвоката при здійсненні адвокатської діяльності, дотримання ним етичних норм та його бездоганної поведінки у професійній діяльності. 95. 26 березня 2024 року (про що на сайті Комісії було розміщено оголошення) з позивачем продовжено співбесіду та ухвалено оскаржуване рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення на посаду судді Харківського районного суду Харківської області.

96. Таким чином, можна зробити висновок про помилкове зазначення дати у рішенні про проведення з позивачем співбесіди 20 березня 2024 року, замість правильної дати 20 лютого 2024 року. Проте така помилка не свідчить про неможливість врахування встановлених Комісією у той день обставин, на чому наполягає позивач, скоріше свідчить про допущену у рішенні описку у визначенні коректної дати проведення співбесіди. Відповідність рішення Комісії вимогам частини третьої статті 79-5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

97. Рішення Комісією прийнято на реалізацію визначених Законом повноважень у конкурсній процедурі добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, за результатами проведення співбесіди із позивачем, який зайняв переможну позицію за конкурсом у Харківський районний суд Харківської області.

98. Відповідно до частин другої та третьої статті 79-5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККС може відмовити в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді виключно у разі наявності у неї обґрунтованого сумніву щодо відповідності цього кандидата критеріям доброчесності чи професійної етики.

99. При цьому повноваження Комісії стосовно оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою. Жоден суб`єкт, у тому числі й суд, не вправі втручатися у здійснення Комісією компетенції щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.

100. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не визначає переліку обставин у професійній діяльності та особистому житті кандидата на посаду судді, які можуть зумовити виникнення у ВККС обґрунтованого сумніву щодо відповідності цього кандидата критеріям доброчесності чи професійної етики, а отже, стати підставою для відмови надати рекомендацію про його призначення на посаду судді.

101. Обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи/пояснення кандидата на посаду судді взято до уваги і, що важливо, давати розуміння, чому і чим керувалася ВККС при оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності чи професійної етики.

102. При цьому частиною третьою статті 79-5 та частиною п`ятою статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» прямо передбачено обов`язок ВККС вмотивувати рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.

103. Відповідно Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 14 листопада 2024 року у справі № 990/139/24, від 13 лютого 2025 року у справі № 990/74/24, вважає, що вмотивованість рішення ВККС про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді є не лише формальним дотриманням вимог закону, а повинна забезпечити дотримання принципу правової визначеності у питанні встановлення підстав відмови в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.

104. Згідно із оспорюваним рішенням, з`ясовані під час дослідження досьє та співбесіди з кандидатом обставини, розглядалися Комісією в сукупності як такі, що викликають обґрунтований сумнів у відповідності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 критерію доброчесності та професійної етики з огляду на обставини здійснення ним адвокатської діяльності після призову на дійсну військову службу, а також невідповідність дій як адвоката вимогам адвокатської етики у відносинах з іншими учасниками судового провадження.

105. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30 травня 2024 року у справі № 990/3/24, від 10 листопада 2022 року у справі № 9901/355/21 вказувала на те, що критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади в цілому.

106. Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з таким призначенням.

107. За змістом частини дев`ятої статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

108. Відповідно до матеріалів досьє кандидата на підставі рішення атестаційної палати Львівської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22 лютого 2006 року №2 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1153.

109. На виконання вимог Комісії щодо надання інформації про притягнення кандидата ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, Офісом Генерального прокурора 07 листопада 2023 року повідомлено, що за результатами опрацювання даних Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено кримінальне провадження № 12022140000000122 від 30 березня 2022 року, у якому містяться відомості щодо повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України.

110. Щодо вказаної у листі від 07 листопада 2023 року інформації позивач письмово пояснив, що як адвокат здійснював захист підозрюваного шляхом подання скарги у порядку, передбаченому статтею 303 КПК України, розгляд якої був призначений на 30 березня 2022 року у Личаківському районному суді міста Львова. Коли в цей день секретар суду запросив учасників процесу до кабінету судді, прокурор перегородив ОСОБА_1 дорогу з метою у непроцесуальний спосіб вручити обвинувальний акт. Утім, ОСОБА_1 , виставивши руку вперед задля дотримання дистанції між ним та прокурором, продовжив рух до кабінету судді. У якийсь момент прокурор, ідучи вперед спиною, перечепився, що призвело до падіння ОСОБА_1 та отримання тілесних ушкоджень у вигляді саден на лівій руці та лівому коліні, при цьому прокурор залишився стояти. Незважаючи на дії прокурора позивач пройшов до кабінету судді. На такі дії прокурора суддя зробив йому зауваження щодо непроцесуальної поведінки.

111. Під час співбесіди 26 березня 2024 року кандидатом надано додаткові пояснення щодо інциденту, який стався 30 березня 2022 року у коридорі суду, та наголошено, що будь-який фізичний вплив чи дії стосовно прокурора не чинилися, що підтверджується записом із мобільного телефону та фотографіями, зробленими із відеозапису з камери спостереження, розміщеної у суді.

112. За наслідками перегляду відеозаписів, які надійшли з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Львівської обласної прокуратури та надані кандидатом ОСОБА_1, Комісія у своєму рішення виходила з того, що відеозаписи свідчать про те, що 30 березня 2022 року в проміжок часу з 15:30:31 до 15:30:42 в приміщенні суду прокурор намагався вручити обвинувальний акт адвокату, в той час як останній хотів пройти до кабінету судді, розміщеного в кінці цього коридору. Прокурор перегородив ОСОБА_1 прохід, ставши перед ним із паперами в протягнутих руках. ОСОБА_1 відмахнувся від прокурора, який від поштовху відійшов декілька кроків назад, потім правою рукою схопив його за куртку в районі лівого плеча та, тримаючи його таким чином, продовжив рух коридором, йдучи швидко в напрямку кабінету судді. Під час цієї штовханини ОСОБА_1 спіткнувся та впав на лавку, водночас, не випускаючи куртку прокурора, швидко встав та пішов далі. Біля дверей кабінету прокурор собою перекрив вхідні двері, тому ОСОБА_1 різким рухом відштовхнув прокурора до протилежної стіни і зайшов до кабінету судді.

113. Оцінюючи ситуацію, що відбулася з кандидатом у суді, Комісія керувалась вимогами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статтею 45 Правил адвокатської етики, відповідно до якої у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним; реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.

114. З огляду на вказані вимоги щодо поведінки адвоката, Комісія прийшла до висновку про невідповідність дій позивача вимогам адвокатської етики у відносинах з іншими учасниками судового провадження, оскільки адвокат не має права у своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству. Зафіксовані на відео події свідчать про нестриманість та некоректність поведінки кандидата.

115. При цьому позивач не заперечував про виникнення 30 березня 2022 року у коридорі Личаківського районного суду міста Львова інциденту з прокурором.

116. З огляду на обставини цієї справи, досліджені у процесі судового розгляду докази та пояснення сторін, Верховний Суд погоджується з висновком Комісії про те, що подія, зафіксована на відео, свідчить про нестриманість та некоректність поведінки кандидата у ситуації, що склалась у коридорі суду, оскільки адвокат не має права у своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству.

117. Водночас позивач вказував що оскільки вироку в провадженні за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України, немає, він сумлінно бере участь у всіх судових засіданнях, то відповідно до вимог статті 62 Конституції України не може вважатися винуватим у вчиненні злочину.

118. Проте слід звернути увагу на те, що члени Комісії у своєму рішенні не встановлювали вину позивача у вчиненні кримінального правопорушення, не перебирали на себе повноваження суду та самостійно не надавали оцінку вчиненому ним діянню, про що помилково стверджує позивач. Оцінка була надана Комісією лише поведінці особи як кандидата на посаду судді, дотриманні ним етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності.

119. Здійснюючи визначені законом повноваження, які водночас є правом та обов`язком, ВККС проводила оцінку позивача як кандидата на зайняття вакантної посади судді за критерієм доброчесності в контексті оцінки всіх аспектів його життя, зокрема і професійного, з точки зору культури поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження.

120. Зокрема, Комісією було встановлено, що для участі в конкурсі на посаду судді звернувся кандидат ОСОБА_1 , який, зокрема, серед іншого, є адвокатом та з березня 2022 року проходить військову службу у Збройних Силах України (призваний на військову службу та зарахований до особового складу відповідної військової частини наказом командира військової частини від 28 березня 2022 року № 26), що, на переконання Комісії, свідчить про несумісність.

121. Так, щодо факту несумісності Комісія у своєму рішенні, з посиланням на статтю 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та статтю 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», виснувала, що військова служба є несумісною з адвокатською діяльністю, і у разі призову адвоката на дійсну (альтернативну) військову службу, він не має права на здійснення адвокатської діяльності. У свою чергу порушення вимог несумісності є дисциплінарним проступком адвоката та відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

122. Верховний Суд звертає увагу на некоректність висловлювань Комісії у формулюванні висновків, які характеризують особу кандидата в частині несумісності його діяльності і невідповідності поведінки вимогам адвокатської етики, ствердність щодо яких належить до повноважень інших адміністративних органів.

123. Як встановлено Комісією та не заперечується позивачем, заяву про зупинення адвокатської діяльності він не подавав та перебуваючи на військовій службі продовжує надавати професійну правничу допомогу (здійснювати адвокатську діяльність). Під час співбесіди кандидат пояснював що здійснював таку діяльність у позаслужбовий час (вільний від несення військової служби), що не заперечував і в процесі розгляду адміністративної справи.

124. Проте Комісією було встановлено, що ОСОБА_1 брав участь у судових засіданнях у справах в режимі відеоконференції (03 квітня 2023 року з 12.38 до 14.23, 06 квітня 2023 року з 12.07 до 11 квітня 2023 року 09.55 год) в період виконання заходів, необхідних для забезпечення оборони країни, близько від лінії зіткнення в Донецькій області, що підтверджується інформацією, отриманою з військової частини на запит Комісії від 28 лютого 2024 року щодо періодів та завдань, виконуваних кандидатом за час військової служби та з Державного підприємства «Інформаційні судові системи» щодо участі ОСОБА_1 у судових справах в режимі відеоконференцзв`язку.

125. Верховний Суд, дослідивши докази в частині тверджень Комісії про несумісність діяльності кандидата, погоджується з висновком, що надані ним в ході співбесіди пояснення та відповіді на запитання членів Комісії свідчать про їх нещирість. З огляду на проходження позивачем військової служби у період оголошеного воєнного стану, що вимагає інколи цілодобового та щоденного проходження служби військовослужбовцем, зокрема в безпосередній близькості від лінії зіткнення, надання позивачем адвокатських послуг саме у позаслужбовий час викликає обґрунтований сумнів. Це також підтверджується і отриманою інформацією з військової частини та даними Єдиного державного реєстру судових рішень про судові рішення у цивільних, адміністративних та господарських справах.

126. Така поведінка позивача під час проведення співбесіди у сукупності зі з`ясованими під час дослідження досьє обставинами викликала обґрунтований сумнів Комісії у відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики, про що зазначено в оскаржуваному рішенні.

127. Позивач та його представник звернули увагу в своїх поясненнях на те, що питання моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, під час проведення співбесіди не вирішувалося, а тому у рішенні неправомірно вказано про їх порушення. Верховний Суд погоджується, що до цих питань Комісія підійшла формально.

128. У той же час встановлені у ході проведення співбесіди обставини, на переконання відповідача, характеризують кандидата на посаду судді місцевого суду як особу, яка може свідомо допускати нехтування встановленими правилами, що є несумісним зі статусом судді. Неповідомлення Комісією про надходження додаткової інформації щодо кандидата.

129. Відповідно до частини сьомої статті 75 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» якщо Вища кваліфікаційна комісія суддів України отримала інформацію, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді вимогам, встановленим цим Законом, колегія Комісії проводить перевірку зазначеної інформації та розглядає її на засіданні із запрошенням такого кандидата. Кандидат має право ознайомитися з цією інформацією, надавати пояснення, докази на її спростування.

130. Розгляд отриманої Комісією інформації відносно кандидата ОСОБА_1 здійснювався на засіданні із запрошенням та у його присутності.

131. У праві ознайомлюватися з отриманою Комісією інформацією позивач не був обмежений, на що звертав увагу представник відповідача у судовому засіданні та не заперечував і сам позивач.

132. Колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що у нього відсутній обов`язок щодня звертатися з заявами про ознайомленням з матеріалами досьє кандидата. У той же час, оскільки він є зацікавленою у прийнятті Комісією позитивного рішення про рекомендацію його кандидатури на призначення на посаду судді, відповідно він має бути обізнаний з інформацією, яку отримала Комісія та долучила до його досьє. Також у спірних правовідносинах слід врахувати проведення двох засідань у рамках співбесіди з кандидатом ОСОБА_1 , повідомлення про причини оголошення перерви у співбесіді та завчасне розміщення оголошення про наступну дату на офіційному вебсайті Комісії.

133. Щодо посилання на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної у справі №9901/767/18, то слід зазначити про неподібність спірних правовідносин з правовідносинами у вказаній справі. Так, у справі № 9901/767/18 ВККС розглянула питання визначення результатів спеціальної перевірки у межах добору кандидатів на посаду судді місцевого суду у відсутність кандидата, відповідно він не мав можливості надати усні пояснення чи заявити клопотання про відкладення розгляду питання з підстав надання необхідного часу для підготовки пояснень.

134. У той же час співбесіда з позивачем проводилась у два засідання, йому було відомо про причини перерви та звернення Комісії з письмовими запитами до визначених органів державної влади. Відповідно у позивача був обов`язок як у зацікавленої особи, з якою проводиться співбесіда як з кандидатом в судді, ознайомитися з матеріалами досьє та надати свої пояснення щодо інформації, зібраної в ньому.

135. Отже, за результатами розгляду справи Верховний Суд висновує про дотримання Комісією встановленої процедури прийняття рішення за результатами співбесіди з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів та відсутність порушень дискреційних повноважень державного колегіального органу суддівського врядування щодо оцінювання кандидата на посаду судді. У той же час Суд констатує про недопущення категоричності викладених висновків в частині несумісності військової служби з адвокатською діяльністю та прав адвоката, які він має дотримуватися у своїй професійній діяльності, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

136. Конституційний Суд України в Рішенні від 05 квітня 2011 року № 3-рп/2011 наголосив, що професійні судді виконують конституційну функцію - здійснення правосуддя, чим обумовлений їх спеціальний правовий статус. При його визначенні законодавець повноважний установлювати спеціальні вимоги для зайняття таких посад (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини).

137. У Рішенні від 21 червня 2011 року № 7-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що ВРЮ та ВККС є незалежними органами, відповідальними за формування належного суддівського корпусу держави. Разом з тим в основу їх діяльності покладено одну й ту саму правову ідею щодо формування корпусу суддів на зазначених засадах та згідно з повноваженнями, викладеними в законі.

138. Професійна етика як категорія складається із загальних етичних принципів і правил поведінки, котрі пов`язуються з конкретною професією. У найзагальніших рисах ці принципи можна поділити на дві групи: за юридичною силою та за предметом правового регулювання. Так, у розрізі юридичної сили етичні принципи поділяються на правові та корпоративні. Перші закріплені в Конституції та законах України і визначають обов`язок неухильного дотримання етичних норм у сфері професійної діяльності судді. У свою чергу, друга група принципів міститься у сукупності правил поведінки - Кодексі суддівської етики, затвердженому ХІ З`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, який регламентує положення щодо заборони, процедури та ідеалів (стандартів) професійної діяльності.

139. У світлі встановлених Комісією у спірних правовідносинах фактів, виходячи з яких вона дійшла висновку про наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критерію доброчесності та професійної етики, Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу й на Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23.

140. У пунктах 4.2 та 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів визначено, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов`язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов`язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

141. У Коментарях до Бангалорських принципів поведінки суддів (вересень 2007 року) вказано, що саме упевненість громадськості у незалежності судів, доброчесності їхніх суддів, неупередженості та дієвості процесів лежить в основі судової системи країни. Особи, відібрані на судові посади, повинні бути доброчесними та мати належну підготовку або кваліфікацію у сфері права. Суддя повинен бути готовим до того, що він стане об`єктом прискіпливої уваги і обговорення з боку суспільства, і тому він має прийняти ряд обмежень щодо своїх дій, які могли би здатися обтяжливими пересічному громадянину. Суддя має прийняти ці обмеження добровільно і охоче, навіть якщо його/її дії не викликали б осуду, якби їх вчинили інші громадяни чи представники інших професій. Це стосується як професійної, так і особистої поведінки судді. Законність поведінки судді, будучи досить важливим аспектом, не є єдиним мірилом правильності такої поведінки (пункти 13, 17 та 114 Коментарів).

142. Верховний Суд також наголошує, що дотримання високих стандартів поведінки означає, що суддя повинен добровільно і свідомо відстоювати доброчесність та незалежність судової влади, що, у свою чергу, зумовлює обов`язок сумлінно, чесно і кваліфіковано виконувати призначення носія судової влади. Він також добровільно приймає на себе обмеження, пов`язані з виконанням ним своїх професійних обов`язків, які унеможливлюють створення умов, що викликатимуть сумніви у доброчесності поведінки судді та його безсторонності, незалежності і об`єктивності.

143. Слід зауважити, що ВККС у межах процедури оцінювання кандидата на посаду судді не здійснює повноважень антикорупційного чи правоохоронного органу, не вдається до перевірки висновків цих органів, однак надає їм оцінку в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з іншою інформацією, яка є в суддівському досьє, та поясненнями кандидата на посаду судді з приводу такої інформації.

144. Саме по собі призначення (ціль) конкурсу покладає на кандидата, який зацікавлений в отриманні посади судді, обов`язок надати переконливі пояснення (за потреби й відповідні докази), які усувають сумнів у його доброчесності.

145. З огляду на встановлені в цій справі обставини та правове регулювання спірних правовідносин Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення ВККС відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

146. За правилами статті 139 КАС України, враховуючи результати судового розгляду справи, понесені позивачем витрати за подання цього позову відшкодуванню не підлягають. Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд В И Р І Ш И В: У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання рішення в повному обсязі. Повний текст рішення виготовлено 11 квітня 2025 року. ........................... ........................... ........................... ........................... ........................... М.В. Білак І.В. Желєзний А.Г. Загороднюк В.Е. Мацедонська В.М. Соколов, Судді Верховного Суду