Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/4582/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/4582/24 пров. № А/857/24515/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.09.2024р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» до Волинської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару (суддя суду І інстанції: Димарчук Т.М., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 02.09.2024р., м.Луцьк; дата складання повного рішення суду І інстанції: не зазначена),- В С Т А Н О В И В: 25.04.2024р. за допомогою системи «Електронний суд» позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Пекканіска» звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними та скасувати прийняте відповідачем Волинською митницею (як відокремленим підрозділом Державної митної служби України) рішення № КТ-UA205000-0052-2023 від 25.10.2023р. про визначення коду товару; понесені судові витрати в розмірі 13028 грн., з яких: 3028 грн. судовий збір; 10000 грн. витрати на професійну правничу допомогу адвоката, покласти на відповідача (а.с.1-5). Розгляд справи здійснено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (Т.1, а.с.80 і на звороті). Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.09.2024р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці № КТ-UA205000-0052-2023 від 25.10.2023р. про визначення коду товару; стягнуто на користь ТзОВ/ «Пекканіска» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у розмірі 3028 грн. (а.с.112-117). Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Волинська митниця, який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.120-125). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно гр.33 поданої митної декларації /МД/ № 23UA205050069936U0 декларантом спірний товар визначено за УКТ ЗЕД 8428 90 90

00. Однак, під час опрацювання вказаної МД та поданих до митного оформлення документів відбулося автоматичне спрацювання АСАУР, яке визначило перелік обов`язкових митних формальностей для забезпечення проведення митного контролю та оформлення товарів. Відповідач, покликаючись на пояснення щодо товарної позиції 8427 та 8428, зауважив, що за результатами аналізу пред`явленого до митного контролю та оформлення товару, поданих товаротранспортних та товаросупровідних документів, а також загальнодоступних відомостей в мережі Інтернет встановлено невідповідність заявленого позивачем коду згідно з УКТ ЗЕД ввезеного товару та доцільність прийняття класифікаційного рішення № КТ-UA205000-0052-2023 від 25.10.2023р. про визначення коду товару. Прийняття вказаного рішення було зумовлено наступними обставинами: до товарної позиції 8428 входять підіймальні або вантажно-розвантажувальні (транспортувальні) машини, що зазвичай використовують за допомогою системи шківів, лебідок чи домкратів, в яких велику питому вагу становлять статичні сталеві конструкції і т.п. Переміщення таких машин між об`єктами можливе, лише за допомогою евакуатора або іншого подібного транспортного засобу. Проте згідно гр.31 МД № 23UA205050069936U0 від 23.10.2023р. даний товар являє собою підйомник дизельний стріловий самохідний, колінчастого типу, тобто, це є транспорт, який оснащений колесами, подібний до візка, який може пересуватися від одного об`єкта до іншого, по дорогах загального користування, зачепившись до іншого транспортного засобу за допомогою тягача; згідно характеристик товару, останній оснащений стріловим підіймальним механізмом. Стріловий підйомник (інша назва маніпулятор з люлькою) один з різновидів пристроїв для підйому вантажів, кран вільного базування. Основними призначеннями є розвантажувальні та навантажувальні роботи, демонтажні та монтажні роботи на нульових і мінусових позначках. Кран маніпулятор монтується на гусеничні або колісні транспортні засоби і застосовується при виконанні технологічних і робочих операцій з різними вантажами. У той же час, згідно до характеристик товарної позиції 8428, зазвичай підіймальні або вантажно-розвантажувальні машини використовують системи шківів, лебідок чи домкратів (шківи фрикційне колесо з обідком або з канавою по ободу, яке передає рух і зусилля приводному пасу чи линві (ведучий шків) або навпаки (ведений шків); лебідка машина для піднімання або переміщення вантажів за допомогою тягового каната чи ланцюга; домкрат механізм для піднімання вантажів на невелику висоту). Наведений позивачем опис товару № 1 у гр.31 митної декларації не відповідає тим критеріям, які вказано у поясненнях до товарної позиції 8428, адже робоча висота заявленого до митного оформлення підйомника становить 15,45 м, тобто є більшою ніж 1 метр, а сам процес піднімання та обертання кругом своєї осі здійснюється за допомогою гідравлічного приводу від дизельного генератора. Вказане, відрізняє такий підйомник від його механічних аналогів, на кшталт площадок, що підіймаються на висоту за допомогою згаданих вище лебідок та шківів, не кажучи вже про домкрати, висота піднімання яких є взагалі не значною; згідно поданої митної декларації даний товар оснащений стріловим підіймальним механізмом та є самохідним підйомником. За своїми характеристиками, підйомник HAULOTTE HA16X оснащений системою гідравлічного повного приводу 4х4 та великим шинами з протекторами і пінним наповнювачем, що забезпечують ефективне пересування. Отже, вказаний підйомник є візком з механічними підіймальними платформами, а тому не може відповідати тим поясненням, які зазначені до товарної позиції 8428909000. Позивачем фактично класифіковано спірні товари (механізми) в товарній позиції «інші машини та пристрої для підіймання». Проте, ані в назві товарної позиції, ані в поясненнях до 8428 не має жодного посилання чи згадки про такі товари як «площадки для підіймання». Товарна позиція 8428 90 90 згідно УКТ ЗЕД з огляду на додаткові пояснення включає певні механізми та пристрої, які пов`язати з пред`явленими до митного контролю та оформлення товарами практично неможливо. У той же час, товарна позиція 8427 передбачає більш точну назву ввезених товарів, а саме навантажувачі самохідні, інші навантажувачі з висотою підіймання 1 м і більше. При цьому в поясненнях до даної товарної позиції 8427 згідно УКТ ЗЕД більш чітко у порівнянні з поясненнями до 8428 наведено ознаки, характеристики товарів, ввезених позивачем, а саме: візок з механічним підіймальним механізмом для технічного обслуговування. Однак, як характеристики товару, так і його фото однозначно свідчать про те, що пред`явлений до митого контролю та оформлення товар не є просто площадкою, а є певним підйомним самохідним механізмом, що керується автоматично, може переміщатись по різних піщаних, будівельних територіях, адже має великі шини з протекторами. Також відповідач звертає увагу, що Всесвітньою митною організацією на 67 сесії було прийнято класифікаційне рішення щодо правильності віднесення товарів до товарної позиції 8428 чи 8427. За результатом прийнятого Всесвітньою митною організацією класифікаційного рішення вірним є здійснення класифікації товарів у товарній позиції 8427. При цьому Всесвітньою митною організацією зауважено, що для таких підйомників характерне оснащення шарнірною стрілою та робочою платформою (клітиною або кошиком для людини), прикріпленою на її кінці та встановлено на колісній базі. Призначені такі підйомники для робітників з інструментами для виконання робіт з будівництва, обслуговування та ремонту будівель, електрики, засобів зв`язку. Водночас, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012р. «Про затвердження Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України» (в редакції наказу Міністерства фінансів України № 455 від 23.12.2022р.) форма рішення щодо класифікації товарів не передбачає наведення в останньому будь-яких додаткових доказів, обґрунтувань, аналізів та висновків щодо зміни коду. Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивач відніс спірні товари до категорії машин, які функціонують за допомогою системи шківів, лебідок або домкратів, а натомість такі є стріловими підіймальними механізмами, що оснащені колесами, тобто, є рухомими, самохідними механізмами, а не статичною конструкцією, прийняте рішення про визначення коду товару № КТ-UA205000-0059-2023 від 02.11.2023р. відповідає нормам митного законодавства України, а тому є законним та обґрунтованим. Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як встановлено під час судового розгляду, 10.01.2009р. між ТзОВ «Пекканіска» (покупець) та компанією «PEKKANISKA OY» (продавець, Фінляндія) укладено зовнішньоекономічний контракт № 10/01-09, відповідно до відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує обладнання для будівельних робот та запчастини (товар); товари по цьому контракту постачаються партіями; кількість, найменування та ціна товару для кожної партії, терміни відвантаження обумовлюються в інвойсах на кожну поставку; загальна сума контракту 4000000 євро; поставка товару по цьому контракту буде зроблена на умовах FCA - Вантаа, Фінляндія, згідно правил Інкотермс 2020 (а.с.42-43). З метою здійснення митного оформлення імпортованого товару 23.10.2023р. декларант ТзОВ Пекканіска» подав до Волинської митниці електронну митну декларацію № 23UA205050069936U0 на товар «Площадки для підіймання людей та ведення малярних і будівельних робіт: підйомники самохідні дизельні колінчатого типу оснащений стріловим підіймальним механізмом, б/в, 2012 р.в.: Haulotte НА16Х, заводський номер:AD124011, AD124803. Робоча висота підйому: 15,45 м, вантажопідйомність 230 кг, довжина: 6,7 м, ширина: 2,25 м, швидкість пересування: 1,5/6 км/год, кількість 2 шт. Не для створення озброєння та ядерної зброї. Не має у своєму складі передавачі та приймачі. Конструктивно не призначений для безпечної фіксації підіймання або перевезення вантажів. Не є навантажувачем. Не призначений для перевезення людей. Не є транспортним засобом або візком. Виробник: Haulotte Group. Країна виробництва: FR.». При митному оформленні товару в гр.33 вказаної МД декларантом визначено код товару за УКТЗЕД 8428 90 90 00 згідно з УКТ ЗЕД, за яким ставка ввізного мита становить - 0%, ПДВ - 20% в сумі (а.с.77). До митної декларації позивачем були надані наступні товаросупровідні документи: рахунок-фактура (інвойс) М 2000040 від 09.10.2023р.; автотранспортна накладна № 18102303 від 09.10.2023р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 100 від 18.10.2023р.; доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 1, 2, 3, 4, 5, 5/1, 6, 7; зовнішньоекономічний контракт № 10/01-09 від 10.01.2009р.; договір про перевезення № 0114-01 від 25.04.2016р.; митна декларація країни відправлення 23FI000000998100Е8 від 18.10.2023р.; фотографії товарів; технічна документація (а.с.8, 10-11, 35-44). Під час здійснення митного оформлення товару у відповідача виникли сумніви щодо правильності визначення коду товару. 25.10.2023р. Волинська митниця прийняла рішення № КТ-UA205000-0052-2023 про визначення коду товару, яким відповідач класифікував товар за кодом УКТЗЕД 8427 20 19 00 (гр.33 ВМД) за описом: «Візки самохідні з дизельним двигуном внутрішнього згоряння, оснащені підіймальним обладнанням, що використовуються для підйому людей на будівництві, монтажних (малярних) роботах, бувші у використанні: підйомники дизельні стрілові, самохідні, колінчастого типу, 2012 р.в. HAULOTTE HA16X заводські номери НОМЕР_1 , AD124803, робоча висота підйому: 15,45 м, вантажопідйомність 230 кг, довжина: 6,7 м., ширина: 2,25 м., швидкість пересування: 1,5/6 км/год; повний привід 4х4 з можливістю блокування диференціалу; торгова марка «HAULOTTE»; виробник: «HAULOTTE GROUP», Франція» (а.с.78). Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/033726 (а.с.9). Митне оформлення для випуску у вільний обіг товару за кодом УКТЗЕД, що визначений оскаржуваним рішенням митного органу, позивачем було здійснено за МД № 23UA205050070518U9 від 26.10.2023р. та здійснено сплату митних платежів (а.с.12). Розглядуваний спір стосується правомірності рішення відповідача щодо визначення коду товару. Приймаючи рішення та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом інвойсу № 2000040 від 09.10.2023р. сторони на умовах контракту № 10/01-09 від 10.01.2009р. погодили поставку площадок для підіймання людей та введення малярних і будівельних робіт типів Haulotte НА16Х. Отже, тип та призначення машин/пристроїв (основні споживчі характеристики товару) зазначено в інвойсі продавця. Враховуючи визначене в інвойсі № 2000040 від 09.10.2023р. призначення товару (площадки для підіймання людей та введення малярних і будівельних робіт), а також технічні характеристики, ці підйомники не обладнані штабелювальними пристроями та у них відсутній вилковий захват (тобто вони не є навантажувачами). Водночас, до товарної позиції 8427 «Автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі та візки, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням» включено автонавантажувачі, інші підіймальні навантажувачі, штабелювальні навантажувачі, для яких характерним є те, що вони призначені для підтримування вантажу під час руху і його підіймання з метою укладання або навантаження на транспортний засіб. При цьому автонавантажувачі з вилковим (бічним) захватом оснащені платформою для утримання вантажу під час його перевезення на короткі відстані та призначені для навантаження і розвантаження довгомірних вантажів; інші штабелювальні пристрої (встановлювані на навантажувачі) оснащуються платформами або вилками (для укладання мішків, ящиків, бочок і ін.), які підіймаються/опускаються уздовж вертикальних опор за допомогою ручних лебідок або лебідок з приводом від двигуна чи рейкової системи; візки з механічними підіймальними платформами (для технічного обслуговування електричних проводів, суспільних освітлювальних систем) або інші візки, оснащені підіймальним або вантажно-розвантажувальним обладнанням, також мають основне призначення - підіймання, навантаження/розвантаження. До товарної позиції 8428 «Інші машини та пристрої для підіймання, переміщення, навантажування або розвантажування (наприклад, ліфти, ескалатори, конвеєри, канатні дороги)» також віднесено багатофункціональні машини. Відповідно до п.3 Пояснень до групи 84 (8401-8429) розділу XVI УКТ ЗЕД комбіновані машини (комбайни), які складаються з двох або більше машин, що становлять єдиний агрегат, та інші машини, призначені виконувати дві чи кілька доповнювальних або не пов`язаних між собою різних функцій, повинні класифікуватися за тією машиною, або основною функцією, яка є головною у цьому виробі, якщо в контексті не зазначене інше. У Поясненнях до розділу XVІ (VІ. Багатофункціональні машини і комбіновані машини (комбайни) (Примітка 3 до цього розділу) вказано, що загалом багатофункціональні машини класифікуються за основною функцією цієї машини. Якщо неможливо визначити основну функцію і якщо, як передбачено в примітці 3 до цього розділу, у контексті не зазначено інше, слід застосовувати правило 3 в) Основних правил інтерпретації класифікації товарів; це, зокрема, стосується багатофункціональних машин, які потенційно можуть бути розглянуті в товарних позиціях 8425 - 8430, у товарних позиціях 8458 - 8463 або в товарних позиціях 8470 - 8472. Призначення товару (підйомників), митне оформлення яких здійснювалося за МД № 23UA205050069936U0 від 23.10.2023р., визначене виробником підіймання людей для малярних і будівельних робіт, що є його основною функцією. Підйомники за даними виробника не призначені для роботи на нерівній місцевості, для перевезення людей чи вантажу (на відміну від візків) та не мають жодних пристосувань (захватів, приладів, кріплень, хватів) для фіксації та піднімання/перевезення вантажу. Також суд взяв до уваги, що позивачем неодноразово декларувався ідентичний чи аналогічний товар (був оформлений у вільний обіг) за кодом УКТ ЗЕД 8428909000, тобто таким, який був зазначений ним на спірні товари № 1 та №

2. Водночас, приймаючи спірне рішення, відповідач змінив опис товару та класифікував його за іншим кодом УКТ ЗЕД, не навівши у цьому рішенні підстав та мотивів для вчинення таких дій, зокрема, порушень з боку позивача. Зокрема, відповідачем при прийнятті рішення № КТ-UA205000-0052-2023 від 25.10.2023р. про визначення коду товару не надано повідомлення декларанту, в якому було б обґрунтовано наявність виявлених митницею порушень правил класифікації, як і доказів та висновків експертних досліджень на підтвердження відповідності товару саме товарній позиції 8427, а не 8428. Таким чином, рішення № КТ-UA205000-0052-2023 від 25.10.2023р. про визначення коду товару є необґрунтованим, та таким, що прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Водночас, зважаючи на відсутність документально підтверджених витрат на правову допомогу, пов`язаних з розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішувалося. Висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин. Частиною першою ст.1 Митного кодексу України (тут і далі МК України, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Пунктами 23, 24 ч.1 ст.4 МК України встановлено митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Митні формальності сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи (п.29 ч.1 ст.4 МК України). Відповідно до ч.5 ст.255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Згідно з ч.1 ст.266 МК України декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів. Також, згідно з положеннями ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, серед яких код товару згідно з УКТ ЗЕД. Відповідно до cт.67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків). Нормами ст.68 МК України передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД. Згідно з положеннями ст.69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу. Наявність рішення митних органів щодо класифікації товарів не є підставою для відмови у прийнятті рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер. Наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012р. затверджено Порядок роботи відділу митних платежів підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 02.07.2012р. за № 1085/21397 /Порядок № 650, зі змінами). Пунктом 2 розділу 1 Порядку № 650 визначено, що контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення. Відповідно до п.п.1, 2 розділу ІІ Порядку № 650 посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу; відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу. У разі якщо посадова особа ПМО не може однозначно перевірити правильність класифікації товарів на підставі задекларованих відомостей, така посадова особа у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення. У разі відмови у наданні або ненаданні додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, перевірка правильності класифікації товарів здійснюється за наявними документами та/або відомостями з використанням довідкової інформації (п.п.3, 4 розділу ІІ Порядку № 650). Пунктами 5, 6 розділу ІІ Порядку № 650 передбачено, що у разі надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, такі документи та/або відомості обов`язково враховуються під час перевірки правильності класифікації товарів, за результатами якої посадова особа ПМО: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД; або передає виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією до Підрозділу. Крім випадку, передбаченого абзацом третім пункту 5 цього розділу, передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює ПМО: у складних випадках класифікації товарів; на вимогу Підрозділу або підрозділу митних компетенцій, у тому числі за результатами самостійного виявлення порушення правил класифікації товарів під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, моніторингу митних декларацій, щодо яких посадові особи ПМО виконують митну формальність щодо перевірки правильності класифікації товарів; в інших випадках, передбачених законодавством України з питань митної справи. Передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює посадова особа ПМО за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО) шляхом оформлення запиту за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку виконання митних формальностей (далі - Запит) (п.7 розділу ІІ Порядку № 650). Посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у строк не більше 10 календарних днів з дня отримання Запиту здійснює класифікацію товарів, за результатами якої: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТЗЕД; або приймає Рішення (пункт 9 розділу ІІ Порядку № 650). Згідно з п.15 розділу ІІ Порядку № 650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба у спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації). Залучення спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення: необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; складних випадків класифікації товарів, вирішення яких потребує проведення досліджень. Отже, класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. Митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта. Відповідно до ст.1 Закону України № 2697-IX від 19.10.2022р. «Про Митний тариф України» /Закон № 2697-IX/, який набрав чинності з 01.01.2023р., митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Державна митна служба України, на виконання положень ст.68 МК України, Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затв. постановою Кабінету Міністрів /КМ/ України № 428 від 21.05.2012р. «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» прийняла наказ № 543 від 14.12.2022р. (набрав чинності з 01.01.2023р.) «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності». Згідно вказаного наказу Пояснення до УКТ ЗЕД побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2022 року (Explanatory Notes to the Harmonized commodity description and coding system, Sixth Edition (2022) Wold Customs Organization) і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (Explanatory Notes to the Combined Nomenclature of the European Union, Official Journal of the European Union, С 119, Volume 62, 29 March 2019), в яких коди товарів актуалізовані відповідно до Комбінованої номенклатури ЄС 2022 року та змін до Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, які надруковані до 01.12.2022р. в Official Journal of the European Union. Пояснення до УКТ ЗЕД містять тлумачення змісту позицій УКТ ЗЕД, терміни, короткі описи товарів і галузі можливого застосування цих товарів, класифікаційні ознаки та конкретні переліки товарів, що включені або виключені з тих чи інших товарних позицій, методи визначення різних характеристик товарів та іншу інформацію, як є необхідною для однозначного віднесення конкретного товару до певної товарної позиції УКТ ЗЕД. Відповідно до положень Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Митного тарифу України, встановленого Законом № 2697-IX, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила: (a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості; (b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом із цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше. Таким чином, за загальним правилом для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп. Верховний Суд у постанові від 24.10.2023р. у справі № 380/10416/21 зазначив, що УКТ ЗЕД, як складова Закону України «Про Митний тариф України», побудована за принципом докладної товарної класифікації, яка передбачає класифікацію товару за тим кодом, який відповідає найбільш повному опису товару (його характеристик). Тобто, спочатку товар класифікується за товарною позицією, далі поетапно - за більш детальним описом у товарній підпозиції, товарній категорії, товарній підкатегорії. У побудові УКТ ЗЕД товарна позиція, товарна підпозиція, товарна категорія, товарна підкатегорія співвідносяться між собою як загальне (рід) і спеціальне (вид, різновид). Саме на етапі визначення для товару коду УКТ ЗЕД враховується максимально повно опис, характеристики та властивості товару, які є істотними для певного коду УКТ ЗЕД та ідентифікують його на подальших етапах митних процедур. Встановлено, що імпортований позивачем товар було задекларовано за кодом УКТ ЗЕД 8428909000 (іншi машини та пристрої для пiдiймання, перемiщення, навантажування або розвантажування (наприклад, лiфти, ескалатори, конвеєри, канатнi дороги): iнше обладнання: інше). Митним органом спірний товар віднесено до товарів за кодом УКТ ЗЕД 8427201900 (автонавантажувачi з вилковим захватом; iншi навантажувачi та вiзки, оснащенi пiдiймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням: iншi навантажувачi та вiзки самохiднi: з висотою пiдiймання 1 м або бiльше: інші). Відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД «Розділ ХVІ. Група 84» у товарну позицію 8427 «Автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням», крім портальних навантажувачів і заводських візків, оснащених підіймальним краном (внутрішньозаводських автонавантажувачів, оснащених кранами) товарної позиції 8426, включаються внутрішньозаводські автонавантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням. Внутрішньозаводські автонавантажувачі цієї товарної позиції включають, наприклад: (А) Автонавантажувачі з вилковим захватом та інші підіймальні навантажувачі або штабелювальні навантажувачі: (1) Автонавантажувачі з вилковим захватом з механічним приводом, які іноді бувають великих розмірів, підіймають вантаж на підіймальній каретці, що переміщається по вертикальній щоглі. Підіймальний механізм зазвичай розташовується перед водієм. Механізм призначений для підтримування вантажу під час руху і підіймання вантажу з метою його укладання або навантаження на транспортний засіб. У цю групу також входять автонавантажувачі з бічним захватом, які призначені для навантаження і розвантаження довгомірних вантажів (балки, дошки, труби, контейнери і т.п.). Вони зазвичай оснащені платформою для утримання вантажу під час його перевезення на короткі відстані. Підіймальний пристрій вищевказаних автонавантажувачів зазвичай приводиться в дію силовим блоком транспортного засобу і, як правило, передбачає оснащення різним спеціальним начіпним обладнанням (вилкові захвати, укосини, ковші, грейфери (захвати) і т.п.) відповідно до виду вантажу, що підлягає навантаженню. (2) Інші штабелювальні пристрої, зазвичай встановлювані на навантажувачі, оснащуються платформами або вилками, які можуть підійматися та опускатися уздовж вертикальних опор за допомогою ручних лебідок або лебідок з приводом від двигуна чи рейкової системи. Вони використовуються для укладання мішків, ящиків, бочок і т.п. Деякі типи штабелювальних машин, які працюють за тим же принципом, що й елеватори, включаються до товарної позиції 8428. (B) Інші навантажувачі (візки), оснащені підіймальним або вантажно-розвантажувальним обладнанням. До цієї групи входять: 1) Візки з механічними підіймальними платформами для технічного обслуговування електричних проводів, суспільних освітлювальних систем і т.п. (див. пояснення до товарної позиції 8426 щодо підіймальних платформ цього типу, установлених на вантажних автомобілях); 2) Інші візки, оснащені підіймальним або вантажно-розвантажувальним обладнанням, включаючи спеціально призначені для використання в деяких галузях промисловості (наприклад, у текстильній чи керамічної, молочний і т.п.). Натомість до товарної позиції 8428 «Інші машини та пристрої для підіймання, переміщення, навантажування або розвантажування (наприклад, ліфти, ескалатори, конвеєри, канатні дороги)», крім підіймальних та вантажо-розвантажувальних механізмів товарних позицій 8425-8427, включається широкий ряд машин для механічного переміщення матеріалів, товарів і т.п. (підіймання, переміщення по конвеєру, навантаження, розвантаження і т.п.). Вони включаються до цієї товарної позиції, навіть якщо спеціально призначені для застосування в будь-якій окремій галузі промисловості: у сільському господарстві, металургії і т.п. До цієї товарної позиції входять підіймальні або вантажно-розвантажувальні (транспортувальні) машини, що зазвичай використовують системи шківів, лебідок чи домкратів, в яких велику питому вагу становлять статичні сталеві конструкції і т.п. Ці статичні елементи конструкцій (наприклад, пілони, спеціально призначені для канатних доріг, і т.п.) включаються до цієї товарної позиції, коли вони постачаються як частини більш-менш укомплектованої вантажно-розвантажувальної (транспортувальної) машини. Згідно з додатковими поясненнями товарна категорія 8428 90 90 включає: 1) рольганги або роликові конвеєри, з механічним приводом (приводні) або без нього, призначені для подачі вихідного матеріалу в кліть прокатного стану і видалення його з кліті або для транспортування заготовки від однієї кліті до іншої; 2) обтискні валки з функціями, аналогічними функціям зазначених вище машин, які складаються з двох рядів валків, між якими проходять заготовки; 3) охолоджувані рольганги, які розташовуються наприкінці ліній прокатних станів і здійснюють повільні пересування заготовок (наприклад, брусків або дроту), що дозволяють їй охолоджуватися в навколишньому повітрі; 4) піднімальні або хитні столи для прокатних станів з декількома рядами валків, розташованих один над одним (тривалкові та чотиривалкові кліті); такий пристрій містить стіл, що хитається відносно осі, розташованої на найбільш далекому крайньому перетині прокатного стану; столи обладнані приводними роликами; після проходження через один комплект валків заготовка надходить на стіл, який потім нахиляється та вирівнюється відносно наступного комплекту валків, між якими заготовка проштовхується за допомогою приводних роликів; 5) шлепери прокатних станів з рівнобіжними клітями для переміщення, наприклад, брусків від роликового столу першої кліті до роликового столу другої кліті; 6) хитні пристрої та пристрої для кантування; 7) механізми, що розроблені для дистанційного маніпулювання високорадіоактивними речовинами. Апеляційний суд враховує, що згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД критеріями розмежування товарних позицій (перші чотири знаки) за УКТ ЗЕД є не лише характеристики товару, а й функції та призначення, що виконує товар. Відповідно до зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу № 10/01-09 від 10.01.2009р., укладеного між ТзОВ «Пекканіска» (покупець) та компанією Pekkaniska LLC (Фінлядія) (продавець), його предметом є знаряддя для будівельних робіт та запчастин (а.с.42-43). За змістом інвойсу № 2000040 від 09.10.2023р. сторони на умовах контракту погодили поставку площадок для підіймання людей та введення малярних і будівельних робіт типів Haulotte НА16Х (а.с.8). Отже, тип та призначення машин/пристроїв (основні споживчі характеристики товару) зазначено в інвойсі продавця. Відомості про технічні характеристики товару, які визначені виробником, були долучені до митної декларації та є доступними в мережі Інтернет та на сайті виробника Haulotte Group. Таким чином, враховуючи визначене в інвойсі № 2000040 від 09.10.2023р. призначення товару (площадки для підіймання людей та введення малярних і будівельних робіт), а також технічні характеристики, ці підйомники не обладнані штабелювальними пристроями та у них відсутній вилковий захват (тобто вони не є навантажувачами). Водночас, як правильно зауважив суд першої інстанції, до товарної позиції 8427 «Автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі та візки, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням» включено автонавантажувачі, інші підіймальні навантажувачі, штабелювальні навантажувачі, для яких характерним є те, що вони призначені для підтримування вантажу під час руху і його підіймання з метою укладання або навантаження на транспортний засіб. При цьому, автонавантажувачі з вилковим (бічним) захватом оснащені платформою для утримання вантажу під час його перевезення на короткі відстані та призначені для навантаження і розвантаження довгомірних вантажів; інші штабелювальні пристрої (встановлювані на навантажувачі) оснащуються платформами або вилками (для укладання мішків, ящиків, бочок і ін.), які підіймаються/опускаються уздовж вертикальних опор за допомогою ручних лебідок або лебідок з приводом від двигуна чи рейкової системи; візки з механічними підіймальними платформами (для технічного обслуговування електричних проводів, суспільних освітлювальних систем) або інші візки, оснащені підіймальним або вантажно-розвантажувальним обладнанням, також мають основне призначення - підіймання, навантаження/розвантаження. До товарної позиції 8428 «Інші машини та пристрої для підіймання, переміщення, навантажування або розвантажування (наприклад, ліфти, ескалатори, конвеєри, канатні дороги)» також віднесено багатофункціональні машини. Відповідно до п.3 Пояснень до групи 84 (8401-8429) розділу XVI УКТ ЗЕД комбіновані машини (комбайни), які складаються з двох або більше машин, що становлять єдиний агрегат, та інші машини, призначені виконувати дві чи кілька доповнювальних або не пов`язаних між собою різних функцій, повинні класифікуватися за тією машиною, або основною функцією, яка є головною у цьому виробі, якщо в контексті не зазначене інше. У Поясненнях до розділу XVІ (VІ. Багатофункціональні машини і комбіновані машини (комбайни) (Примітка 3 до цього розділу) вказано, що загалом багатофункціональні машини класифікуються за основною функцією цієї машини. Якщо неможливо визначити основну функцію і якщо, як передбачено в Примітці 3 до цього розділу, у контексті не зазначено інше, слід застосовувати Правило 3 в) Основних правил інтерпретації класифікації товарів; це, зокрема, стосується багатофункціональних машин, які потенційно можуть бути розглянуті в товарних позиціях 8425-8430, у товарних позиціях 8458-8463 або в товарних позиціях 8470-8472. Апеляційний суд звертає увагу, що призначення товару (підйомників), митне оформлення яких здійснювалося за МД № 23UA205050069936U0 від 23.10.2023р., визначене виробником підіймання людей для малярних і будівельних робіт, що є його основною функцією. Підйомники за інформацією виробника не призначені для роботи на нерівній місцевості, для перевезення людей чи вантажу (на відміну від візків) та не мають жодних пристосувань (захватів, приладів, кріплень, хватів) для фіксації та піднімання/перевезення вантажу. Окрім цього, позивачем неодноразово декларувався ідентичний чи аналогічний товар (був оформлений у вільний обіг) за кодом УКТ ЗЕД 8428909000, тобто таким, який був зазначений ним на спірні товари № 1 та № 2: МД № UA100040/2019/294074 від 25.03.2019р., МД № UA100040/2019/295974 від 23.07.2019р., МД № UA100110/2020/603639 від 22.05.2020р., МД № UA100040/2019/295842 від 15.07.2019р., МД № UA100110/2020/600764 від 30.01.2020р., МД № UA100110/2020/604289 від 22.06.2020р., МД № UA100110/2020/604445 від 30.06.2020р., МД № UA100040/2019/297501 від 08.10.2019р., МД № UA100110/2020/605140 від 24.07.2020р. (а.с.19-34). Разом з тим, приймаючи спірне рішення, відповідач змінив опис товару та класифікував його за іншим кодом УКТ ЗЕД, не навівши при цьому в спірному рішенні підстав та мотивів для вчинення таких дій, зокрема, порушень з боку позивача. Апеляційний суд враховує, що в постанові від 03.04.2018р. у справі № 814/1256/17 Верховний Суд вказав на безпідставність спірного рішення внаслідок недоведення митним органом наявності підстав для зміни коду товару за власною ініціативою в межах процедури митного оформлення. Також за змістом постанови Верховного Суду постанові від 17.04.2018р. у справі № 810/2823/17 відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо самостійного визначення коду товару, оскільки жодного експертного дослідження митним органом не проводилося, а методичні рекомендації Державної фіскальної служби України не є законною підставою для зміни коду товару. У розглядуваному випадку відповідачем при прийняті оскаржуваного рішення № КТ-UA205000-0052-2023 від 25.10.2023р. про визначення коду товару не надано декларанту повідомлення, в якому було б обґрунтовано наявність виявлених митницею порушень правил класифікації, як і доказів та висновків експертних досліджень на підтвердження відповідності товару саме товарній позиції 8427, а не 8428. Таким чином, у справі, що розглядається, в контексті спірних правовідносин суд першої інстанції встановив усі обставини, що мають значення для правильного вирішення цього спору, а також надав належну оцінку доказам та доводам митного органу щодо наявності/відсутності правових підстав віднесення та визначення коду спірного товару за УКТ ЗЕД 8427201900. Водночас, позивач довів належними та допустимими доказами, що спірний товар безумовно дозволяє класифікувати його в межах товарної позиції 8428. За таких обставин, є цілком обґрунтованим висновок першої інстанції про недоведення відповідачем законності свого рішення № КТ-UA205000-0052-2023 від 25.10.2023р. щодо класифікації товару та, відповідно, зміну коду імпортованого позивачем товару з 8428909000 на 8427201900 згідно з УКТ ЗЕД. Таким чином, рішення відповідача № КТ-UA205000-0052-2023 від 25.10.2023р. про визначення коду товару не ґрунтується на вимогах закону. Враховуючи непідтвердження обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення коду товару, а відтак, й покладених в основу спірного рішення, заявлений позов є підставним, через що підлягає до задоволення. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Водночас рішення суду в частині відмови у стягненні на користь позивача витрат на правову допомогу, пов`язаних з розглядом цієї справи, сторонами не оскаржується. Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Волинську митницю. Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Волинської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.09.2024р. в адміністративній справі № 140/4582/24 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Волинську митницю (утворену як відокремлений підрозділ Державної митної служби України). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного судового рішення: 11.04.2025р.