Постанова 4822 № 727/274/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 8 квітня 2025 року м. Чернівці справа № 727/274/23 провадження №22-ц/822/298/25 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Перепелюк І. Б. суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М. секретар Собчук І.Ю. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівців від 6 лютого 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, встановив:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позов мотивований тим, що в період з червня до серпня 2019 року позивач передав у борг відповідачу кошти на загальну суму 10 430 000грн, про що 05 червня 2019 року, 07 червня 2019 року, 01 липня 2019 року та 01 серпня 2019 року було складено відповідні розписки, у яких строк повернення коштів не визначено. 30 травня 2022 року ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 письмову вимогу про повернення боргу за договорами позики, але відповідач її не отримав, у зв`язку з чим така вимога була повернута позивачу «за закінченням встановленого терміну зберігання». Оскільки відповідач ухиляється від повернення грошових коштів, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договорами позики станом на 31 грудня 2022 в розмірі 14 804 044,39 грн, у тому числі: за договором позики від 05 червня 2019 року 913 000,00 грн та проценти за користування позикою в розмірі 396 681,86 грн; за договором позики від 07 червня 2019 року 1 900 000,00 грн. та проценти за користування позикою в розмірі 823 693,45 грн; за договором позики від 01 липня 2019 року 3 471 000,00 грн. та проценти за користування позикою в розмірі 1 464 817,60 грн. Під час розгляду справи в суді першої інстанції представником відповідача було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити запитання: 1) Чи виконано текст документа та підпис від імені особи ОСОБА_2 у листі (без назви) від 05.06.2019 наступного змісту: «Я, ОСОБА_3 взял у ОСОБА_1 913 (девятсот тринадцать тыс гривен) в долг», відповідачем ОСОБА_2 , чи іншою особою? 2) Чи виконано текст документа та підпис від імені особи ОСОБА_2 у листі (без назви) від 07.06.2019 наступного змісту: «Я, ОСОБА_3 взял у ОСОБА_1 1900 тыс гривен (один миллион девятсот тысяч гривен) в долг», відповідачем ОСОБА_2 , чи іншою особою? 3) Чи виконано текст документа та підпис від імені особи ОСОБА_2 у листі (без назви) від 07.06.2019 наступного змісту: «Я, ОСОБА_3 взял в долг у ОСОБА_1 3 471 000 грн», відповідачем ОСОБА_2 , чи іншою особою? 4) Чи виконано текст документа та підпис від імені особи ОСОБА_2 у розписці від 01.08.2019 наступного змісту: «Я, ОСОБА_3 взял в долг у ОСОБА_1 4 146 000 (четыре миллиона сто сорок шесть тысяч гривен», відповідачем ОСОБА_2 , чи іншою особою?». Проведення експертизи просили доручити експертам Чернівецького НДЕКЦ МВС України (адреса: вул. Героїв Майдану, буд. 77Д, м. Чернівці, Чернівецька обл., 58013, Україна). Витребувати у позивача ОСОБА_1 необхідні для проведення експертизи оригінали документів. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівців від 6 лютого 2025 року призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Чернівецького НДЕКЦ МВС України (м.Чернівці; вул.Героїв Майдану, 77-Д). На вирішення експертів поставлені питання: 1.Чи виконано текст документа та підпис від імені особи ОСОБА_2 у листі (без назви) від 05.06.2019 наступного змісту: «Я, ОСОБА_3 взял у ОСОБА_1 913 (девятсот тринадцать тыс гривен) в долг», відповідачем ОСОБА_2 , чи іншою особою? 2.Чи виконано текст документа та підпис від імені особи ОСОБА_2 у листі (без назви) від 07.06.2019 наступного змісту: «Я, ОСОБА_3 взял у ОСОБА_1 1900 тыс гривен (один миллион девятсот тысяч гривен) в долг», відповідачем ОСОБА_2 , чи іншою особою? 3.Чи виконано текст документа та підпис від імені особи ОСОБА_2 у листі (без назви) від 07.06.2019 наступного змісту: «Я, ОСОБА_3 взял в долг у ОСОБА_1 3 471 000 грн», відповідачем ОСОБА_2 , чи іншою особою? 4.Чи виконано текст документа та підпис від імені особи ОСОБА_2 у розписці від 01.08.2019 наступного змісту: «Я, ОСОБА_3 взял в долг у ОСОБА_1 4 146 000 (четыре миллиона сто сорок шесть тысяч гривен», відповідачем ОСОБА_2 , чи іншою особою? Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України, також у розпорядження експерта, для проведення експертизи надано матеріали цивільної справи №727/274/23. Витрати по проведенню експертизи покладено на відповідача ОСОБА_2 . У відповідності до ст. 107 ЦПК Українидля проведення експертизи відібрати у позивача ОСОБА_1 необхідні для проведення експертизи оригінали документів: - Лист (без назви) від 05.06.2019 наступного змісту: «Я, ОСОБА_3 взял у ОСОБА_1 913 (девятсот тринадцать тыс гривен) в долг»; - Лист (без назви) від 07.06.2019 наступного змісту: «Я, ОСОБА_3 взял у ОСОБА_1 1900 тыс гривен (один миллион девятсот тысяч гривен) в долг; - Лист (без назви) від 07.06.2019 наступного змісту: «Я, ОСОБА_3 взял в долг у ОСОБА_1 3 471 000 грн»; 6.4. Розписка від 01.08.2019 наступного змісту: «Я, ОСОБА_3 взял в долг у ОСОБА_1 4 146 000 (четыре миллиона сто сорок шесть тысяч гривен». Роз`яснено сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України. Провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівців від 6 лютого 2025 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, які унеможливлювали призначення експертизи та полягають у недоліках клопотання, пропуском процесуальних строків та зловживанням правами відповідачем (представником) при поданні клопотання. Предметом спору у справі є заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 , підставою позову зазначено невиконання відповідачем позикових зобов`язань на підставі письмових розписок від 05.06.2019, 07.06.2019, 01.07.2019 року та 01.08.2019 року. В апеляційній скарзі апелянт посилається на наступне. 24.01.2023 року провадження у справі відкрито ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівцівв; 17.05.2023 рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців у задоволенні позову відмовлено (відповідач та його представник участі у справі не брали, оскільки документи надсилалися на попередню зареєстровану адресу проживання ОСОБА_2 ); 29.08.2023 постановою Чернівецького апеляційного суду задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 17.05.2023 скасовано та ухвалено постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 (в розгляді справи брали участь представники ОСОБА_2 - адвокати Соник В.В., Мар`ян І.С., які подавали відзив на апеляційну скаргу, додаткові письмові пояснення та приймали безпосередню участь у судовому засіданні); 05.06.2024 постановою Верховного Суду задоволено касаційну скаргу адвоката Мар ян І.С. в інтересах ОСОБА_2 , скасовано попередні судові рішення у зв`язку із порушенням територіальної підсудності та справу повернуто до Першотравневого районного суду м.Чернівців на новий розгляд; 01.07.2024 ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівців справу прийнято до свого провадження і встановлено відповідачу строк на подачу відзиву у 15 днів. 01.08.2024 адвокатом Мар`ян І.С. подано відзив на позовну заяву, до якого клопотання про призначення експертизи не додавалося, як і не зазначалося про неможливість подання такого клопотання разом з відзивом. 11.11.2024 адвокатом Мар`ян І.С. подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи без зазначення об`єктивних причин неможливості його подання у строки, визначені ч.3 ст.83 ЦПК України. Отже, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи подано представником відповідача через 3,5 місяці після подання відзиву при повторному розгляді справи, в якому висновок експерта не вказувався, як доказ, який буде надано під час розгляду справи. Натомість, було вказано, що доказом того, що ОСОБА_2 не підписував письмові розписки про запозичення коштів, буде рішення у іншій справі № 752/24520/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними. Будь-яких перешкод у своєчасному поданні клопотання про призначення експертизи в межах розгляду справи № 727/274/23 у представника відповідача не було. Такі дії (бездіяльність) відповідача (його представника) порушують основні засади цивільного судочинства: розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами. При першому розгляді справи жодних заперечень щодо написання письмових розписок від 05.06.2019, 07.06.2019, 01.07.2019 та 01.08.2019 не ОСОБА_2 , а іншою особою, відповідач та його представник не висловлювали, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи в суді апеляційної інстанції не заявляли. Відповідач не заперечував, що вказані розписки виконані ним особисто, що було встановлено Чернівецьким апеляційним судом. Аналогічно, ні ОСОБА_2 ні його представником ОСОБА_4 в обгрунтуванні своєї касаційної скарги не вказувалося про таку обставину, як невідповідність почерку та підпису в боргових розписках відповідачу. Суд першої інстанції передчасно призначив експертизу без урахування вимог процесуального та матеріального права, не з`ясувавши обставини, що мають першочергове значення для вирішення питання про можливість її призначення, в наявності об`єктів дослідження. Вважає, що до винесення ухвали про призначення експертизи, суд зобов`язаний зібрати вільні, умовно-вільні зразки, шляхом витребування їх в установах, організаціях, тощо, підтвердження почерку та підпису ОСОБА_2 в яких повинно бути безумовним, а також відібрати експериментальні зразки почерку і підпису ОСОБА_2 безпосередньо у останнього в судовому засіданні за участі іншої сторони. Тільки після отримання належних зразків почерку та підпису, перелік яких потім обов`язково зазначається в ухвалі суду, суд може вирішувати питання про наявність або відсутність підстав для призначення експертизи. Судом першої інстанції призначено експертизу у зазначену в клопотанні установу - Чернівецький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України. При цьому, позивач заперечував призначення експертизи по місцю проживання відповідача і просив призначити її у незалежну установу - Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. Судом не наведено мотивів, чому їм обрано експертну установу, заявлену зацікавленою стороною, та неможливість її призначення в іншу установу.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договорами позики станом на 31 грудня 2022 в розмірі 14 804 044,39 грн., у тому числі: за договором позики від 05 червня 2019 року 913 000,00 грн. та проценти за користування позикою в розмірі 396 681,86 грн.; за договором позики від 07 червня 2019 року 1 900 000,00 грн. та проценти за користування позикою в розмірі 823 693,45 грн.; за договором позики від 01 липня 2019 року 3 471 000,00 грн. та проценти за користування позикою в розмірі 1 464 817,60 грн. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам закону. Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції, керуючись ст. 367 ЦПК України, переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд першої інстанції задовольняючи клопотання, посилався на те, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, у зв`язку із чим суд вважав за необхідне призначити по справі судову почеркознавчу експертизу та зупинити провадження по справі до закінчення проведення експертизи. В силу ст.129 Конституції України, ст.2 ЦПК України до основних засад (принципів) судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. ст. 76, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ч.1 80, ч.1 ст.81, ст. 89 ЦПК України достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20). Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21). Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»). Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. Отже, у разі проведення експертизи висновок експерта разом з іншими наданими учасниками справи доказами підлягатиме оцінці як окремо, так і в їх сукупності. Згідно положень ст. ст. 103, 104 ЦПК Українисуд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Судом встановлено, що предметом судового розгляду у цій справі є позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що вона відповідає вимогам закону та обставинам справи, оскільки стороною відповідача наведені достатні підстави та обґрунтовані мотиви для необхідності призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. З огляду на предмет і підстави заявленого позивачем позову, питання поставлені судом на вирішення судової почеркознавчої експертизи мають визначальне значення для встановлення обставин справи та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у цій справі, оскільки без залучення спеціальних знань у галузі почеркознавства неможливо буде встановити дійсні обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Встановлення вищевказаних обставин має істотне значення для вирішення цієї справи. Враховуючи предмет позову та питання, які були визначено судом для проведення експертизи, колегія суддів дійшла висновку про те, що призначення судом першої інстанції експертизи є доцільним та сприятиме всебічному та об`єктивному встановленню фактичних обставин справи. Доводи апелянта, що клопотання про призначення почеркознавчої експертизи подано представником відповідача через 3,5 місяці після подання відзиву при повторному розгляді справи, в якому висновок експерта не вказувався, як доказ, є безпідставними, оскільки це не позбавляє сторону заявляти клопотання, в тому числі і про призначення експертизи. Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що при першому розгляді справи жодних заперечень щодо написання письмових розписок від 05.06.2019, 07.06.2019, 01.07.2019 та 01.08.2019 не ОСОБА_2 , а іншою особою, відповідач та його представник не висловлювали, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи в суді апеляційної інстанції не заявляли та не заперечували, що вказані розписки виконані ним особисто, що було встановлено Чернівецьким апеляційним судом. Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що Постановою Верховного Суду було скасовано рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 17.05.2023 та 29.08.2023 постанову Чернівецького апеляційного суду від 29.08.2023р., справу повернуто до Першотравневого районного суду м.Чернівців на новий розгляд. Враховуючи зазначене, безпідставними є посилання апелянта на обставини зазначені в судових рішень, які скасовані. Апелянт, не погоджуючись із експертною установою, визначеною судом для проведення експертизи, належних та допустимих доказів упередженості експертів чи інших сумніві щодо проведення експертизи Чернівецьким НДЕКЦ МВС України не надав. Враховуючи зазначене, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, що відповідно до ст. 375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд ухвалив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівців від 6 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 11 квітня 2025 року. Судді І.Б. Перепелюк Н.К. Височанська І.М. Литвинюк