Постанова 4856 № 560/11593/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/11593/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 10 квітня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області до Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило: -визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00/9271/0408 від 22.04.2024, №0/18907/0408 від 16.07.2024. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року позов задоволено: -визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №00/9271/0408 від 22.04.2024, №0/18907/0408 від 16.07.2024. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Хмельницькій області проведена камеральна перевірка ТУ ДСА України в Хмельницькій області з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб на 2022 рік по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності №9016026731 від 02.02.2022) За результатами перевірки складено акт від 13.03.2024 №5454/22-01-04-08/26293548, з якого вбачається, що перевіркою встановлений факт несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб на 2022 рік по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності №9016026731 від 02.02.2022). Актом перевірки також встановлено, що податкові зобов`язання були фактично виконані платником 30.08.2022. На підставі вказаного акту, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення- рішення №00/9271/0408 від 22.04.2024 на суму 121,91 грн., №00/9269/0408 від 22.04.2024 на суму 487,64 грн., які позивач оскаржив до ДПС України. Рішенням ДПС України від 11.07.2024 скаргу задоволено частково: рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області №00/9271/0408 від 22.04.2024 залишене в силі, а рішення №00/9269/0408 від 22.04.2024 частково скасоване. За результатами адміністративного оскарження Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийняте податкове повідомлення - рішення №0/18907/0408 від 16.07.2024 на суму 243,81 грн. В подальшому, позивачем оскаржено податкові повідомлення - рішення №00/9271/0408 від 22.04.2024 та №0/18907/0408 від 16.07.2024 в судовому порядку. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимога та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України). За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня. Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України. Положеннями статті 16 ПК України передбачено, що платників податків зобов`язано, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України). Статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згодом було неодноразово продовжено. Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні», було встановлено особливості для справляння податків і зборів. Відповідно до абзаців 1 - 4 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у редакції на час подання заяви, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченоїпунктом 46.2статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченоїпунктом 46.2статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченоїпунктом 46.2статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року. Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків. Відповідно до абзаців 1 - 2 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у редакції на час розгляду заяви, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України. Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 було затверджено «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України». Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбаченіПереліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу. За приписами п. 1 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексомабо іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком. Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 225 врегульовано, що заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків. Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається. Судом першої інстанції встановлено, що ТУ ДСА України в Хмельницькій області листом №774/24 від 03.04.2024 (до моменту прийняття оскаржуваних рішень) повідомило ГУ ДПС у Хмельницькій області про причини порушення граничних строків сплати узгодженого грошового зобов`язання, а також про наявність підстав для звільнення Територіального управління від відповідальності. За змістом вказаного листа, позивач посилається на те, що останній є бюджетною установою у розумінні п.12 ст.2 Бюджетного кодексу України, відтак фінансується виключно за рахунок бюджетних асигнувань з Державного бюджету України. Територіальне управління є неприбутковою організацією. Згідно з частинами 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь - які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення якщо інше не передбачено Законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються Законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до статті 148 Закону Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони, ДСА України та її територіальних управлінь. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України. Абзац перший частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України визначає, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років. При цьому, позивач у листі зазначив, що згідно з п. 2.6. Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.06.2012 № 754) за кодом 2800 „Інші поточні видатки здійснюються видатки, у тому числі, на сплату узгодженого грошового зобов`язання з плати за землю. Отже, платник повідомив про те, що невчасна сплата узгодженого грошового зобов`язання з плати за землю була зумовлена відсутністю бюджетних асигнувань за КЕКВ 2800. Оскільки розрахункове касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів протягом 2022 року відбувалось із особливостями бюджетного процесу під час воєнного стану, Територіальному управлінню лише 23.08.2022 були відкриті асигнування із державного бюджету за видатками спеціального фонду по КЕКВ 2800, про що зазначено у виписці з системи дистанційного обслуговування клієнтів ДКС України. 26 серпня 2022 були вчинені платіжні доручення №1192 та №1186 щодо сплати земельного податку з юридичних осіб за 2022, відтак органом ДКС України було здійснено оплату цих платіжних доручень 30 серпня 2022. З цього вбачається, що Територіальне управління не мало об`єктивної можливості сплатити узгоджену суму грошового зобов`язання з плати за землю у встановлені Податковим кодексом України строки, а отже, відсутня вина платника стосовно цього порушення. Щодо посилання відповідача у листі до ТУ ДСА України в Хмельницькій області від 17.04.2024 №5177/6/22-01-04-01-10 на те, що на адресу податкового органу не надходили заява, документи або інформація, які б підтверджували відсутність у платника можливості виконання податкових обов`язків в частині сплати узгоджених сум податкового зобов`язання по податковій декларації з плати за землю з юридичних осіб за 2022 відповідно до умов, передбачених наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, то судом першої інстанції обгрунтовано звернуто увагу, що Порядок №225, яким передбачено подання такої заяви, набрав чинності з 06.09.2022, тобто до виконання позивачем грошового зобов`язання (30.08.2022). Таким чином, у позивача як платника був відсутній обов`язок подання у строк до 30 вересня 2022 заяви у довільній формі та відповідних документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання ним податкового обов`язку за відповідний період. Суд першої інстанції підставно звернув увагу на те, що норми Порядку №225 не поширюються на правовідносини, що виникли до 06 вересня 2022, тому Територіальне управління не було зобов`язане повідомляти контролюючий орган про неможливість виконання податкового обов`язку зі сплати земельного податку. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що до платника повинна застосовуватись норма п. п. 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, якою передбачено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності (...) платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного судового рішення. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.