Ухвала КЦС ВС № 202/2191/23

УХВАЛА 09 квітня 2025 року м. Київ справа № 202/2191/23 провадження № 61-3685ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Фостій Віктор Степанович, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу, УСТАНОВИВ: 1. 21 березня 2025 року представник ОСОБА_1 (далі - позивач) - адвокат Фостій В. С., подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року у цивільній справі № 202/2191/23.

2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав. І. Щодо підстав касаційного оскарження

3. Пунктом 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

4. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

5. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

6. У поданій касаційній скарзі представник позивача одночасно посилається на передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК підстави касаційного оскарження (неврахування висновку Верховного Суду та відсутність висновку Верховного Суду).

7. Проте такі підстави можуть бути взаємовиключними, тому особа, яка подає касаційну скаргу, у цьому випадку має конкретизувати у касаційній скарзі, яку саме норму (норми) права застосовано без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у подібних правовідносинах, а щодо застосування якої норми (норм) права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

8. Підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК, можуть бути зазначені у касаційній скарзі одночасно лише у разі, якщо норми права застосовані у подібних правовідносинах без урахування висновку Верховного Суду та норми права, щодо застосування яких у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, є різними.

9. Натомість у касаційній скарзі представник позивача узагальнено посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, згадує постанови Верховного Суду, проте не конкретизує, які норми права застосовані судами першої та апеляційної інстанцій без урахування висновку Верховного Суду.

10. Відсутність такої конкретизації у касаційній скарзі свідчить про неналежне виконання вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК.

11. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК).

12. Таким чином недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК, з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі. ІІ. Щодо сплати судового збору

13. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон від 08 липня 2011 року № 3674-VI).

14. З позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу позивач звернувся до суду у 2023 році.

15. За змістом підпункту 2, пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

1. Згідно зі статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2023 року становив 2 684,00 грн.

16. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

17. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).

18. З урахуванням наведеного судовий збір за подання цієї касаційної скарги становить 1 717,76 грн (із розрахунку 2 684 х 0,4 х 200% х 0,8).

19. Натомість позивач сплатив 1 074 грн, на підтвердження чого до касаційної скарги додав квитанцію.

20. За таких обставин позивач має доплатити судовий збір у розмірі 643,76 грн та надати суду відповідний документ про його доплату. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI. ІІІ. Щодо зазначення судових рішень, які оскаржуються

21. Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, а також клопотання особи, яка подає скаргу.

22. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що представник позивача не згоден з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, проте в прохальній частині просить скасувати лише постанову суду апеляційної інстанції.

23. Таким чином, позивачу слід уточнити прохальну частину касаційної скарги, уточнити, яке саме судове рішення вона оскаржує, з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі, а також сформулювати своє клопотання (процесуальну вимогу) з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК.

24. Визначення судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має суттєве значення на стадії касаційного провадження. ІV. Щодо змісту касаційної скарги

25. За змістом пунктів 2, 3, 8 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено: поштовий індекс особи, яка подає касаційну скаргу; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

26. Представник позивача в порушення вказаної норми ЦПК (див. пункт 25) не зазначив у касаційній скарзі ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) іншого учасника справи, а саме третьої особи ОСОБА_4 , її місце проживання чи перебування.

27. Крім того, з матеріалів касаційного провадження та оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивач у справі ОСОБА_2 змінила прізвище і касаційну скаргу подала вже як ОСОБА_1 , проте доказів на підтвердження такої зміни до касаційної скарги додано не було. V. Щодо надання доказів надсилання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалівіншим учасникам справи

28. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

29. У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абзаци перший і другий частини сьомої статті 43 ЦПК).

30. Представник позивача подав касаційну скаргу в електронній формі через електронний кабінет, проте не додав до неї доказів надсилання копії цієї скарги іншому учаснику справи, а саме третій особі ОСОБА_4 , з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу - до її електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення. VІ. Недоліки, які необхідно усунути

31. Таким чином недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом подання до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд»: 1) документа, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 643,76 грн. 2) уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК, з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі; переліку тих судових рішень, які оскаржуються; ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) третьої особи у справі ОСОБА_4 , їїмісце проживання чи перебування; 3) доказів надсилання копій уточненої касаційної скарги з доданими матеріалами третій особі у справі ОСОБА_4 , а також доказів зміни прізвища позивача у справі. У разі подання вказаних документів через підсистему «Електронний Суд» особи, що подають касаційну скаргу, мають надати докази їх надсилання іншим учасникам справи до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення.

32. За змістом частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

33. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).

34. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК, Суд УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Фостій Віктор Степанович, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 202/2191/23 залишити без руху.

2. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 ЦПК шляхом усунення вказаних вище недоліків.

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя П. І. Пархоменко