Ухвала КЦС ВС № 523/11720/18

УХВАЛА 10 квітня 2025 року м. Київ справа № 523/11720/18 провадження № 61-3907ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Клещової Лілії Іванівни, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 рокута постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, треті особи: Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними, скасування висновку за результатами перевірки підстав реєстрації, ВСТАНОВИВ: У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, треті особи : Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила суд: 1) визнати дії Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради щодо скасування реєстрації місця проживання протиправними; 2) скасувати висновок за результатами перевірки підстав реєстрації 04 грудня 2017 року. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. У березні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Клещова Л. І., шляхом формування документа у системі «Електронний суд», звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 рокута постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

1. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. У змісті клопотання, доданого до касаційної скарги заявником порушується питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судових рішень. На обґрунтування поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, представник заявник зазначає, що ОСОБА_1 не отримувала повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року, лише 27 лютого 2025 року вона отримала копію зазначеної постанови апеляційного суду у приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси, про що є відмітка у матеріалах справи. Водночас зазначені доводи не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з огляду на наступне. Відповідно, з урахуванням того, що повний текст оскаржуваної постанови Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року складено 04 жовтня 2024 року та забезпечено надання загального доступу 08 жовтня 2024 року, може свідчити про штучне збільшення строку на касаційне оскарження. У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Верховний Суд враховує, що апеляційну скаргу було подано саме ОСОБА_1 , відповідно остання зобов`язана була слідкувати за станом апеляційного провадження, відкритого за її апеляційною скаргою. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Відповідно до частин першої - п`ятої статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Так, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, а також не зазначено про обставини, що об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу у передбачений ЦПК України строк, з урахуванням дати складення повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Отже, на підтвердження наведених обставин пропуску строку слід надати відповідні докази, про що зазначено вище. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Таким чином, заявникові необхідно подати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для його поновлення та надати відповідні докази на їх підтвердження.

2. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. У змісті клопотання, доданого до касаційної скарги, представник ОСОБА_1 - адвокат Клещова Л. І., просить відстрочити її довірительці сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, оскільки ОСОБА_1 не може працювати за станом здоров`я, не отримує будь-яких доходів, відтак її майновий стан не дає можливості відразу оплатити судовий збір. На підтвердження майнового стану ОСОБА_1 до касаційної скарги заявником надано: копію довідки Міністерства економіки України Державного центру зайнятості Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості, копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела, суми нарахованого доходу (за 2024 рік), копія довідки Пенсійного фонду України Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, копія довідки Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси. Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони. Згідно із статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами для відстрочення сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану, зокрема даних на підтвердження наявності/відсутності рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо, який перешкоджає заявникові виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором. Таким чином, у задоволенні клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1 762,00 грн. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн). За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли у позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги двох позовних вимог немайнового характеру, а саме 1) визнати дії щодо скасування реєстрації місця проживання протиправними; 2) скасувати висновок за результатами перевірки підстав реєстрації. Ураховуючи наведене, судовий збір за подачу касаційної скарги підлягає сплаті у розмірі 2 255,36 грн (704,80 х 2 х 200% х 0,8). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості). На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

3. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження також з огляду на наступне. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Частиною шостою статті 43 ЦПК України визначено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Пунктом 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Клещової Л. І., сформована у системі «Електронний суд» та останньою до касаційної скарги додано докази на підтвердження направлення копії касаційної скарги до електронного кабінета користувача системи «Електронний суд»: Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради; Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради. Водночас до касаційної скарги не додано доказів направлення копії касаційної скарги у паперовій формі листом з описом вкладення на адресу інших учасників справи: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 . За таких обставин, заявникові необхідно надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення копії касаційної скарги на адреси ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у порядку частини сьомої статті 43 ЦПК України. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 43, 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6, 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: Визнати наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Клещовою Лілією Іванівною, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Клещової Лілії Іванівни, про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Клещової Лілії Іванівни, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 рокута постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Д. Д. Луспеник