Ухвала КЦС ВС № 463/9993/23

УХВАЛА 09 квітня 2025 року м. Київ справа № 463/9993/23 провадження № 61-17509ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., розглянув заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду 07 січня 2025 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року про відмову у роз`ясненні судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові (далі - ТУ ДБР, розташованого у м. Львові), про відшкодування моральної шкоди. Рішенням Личаківського районного суду від 17 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, коштів у сумі 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті незаконних дій посадових (службових) осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, при розгляді заяви ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення за вих. № 18 від 14 січня 2021 року, що спричинило приниження честі, гідності, ділової репутації. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у роз`ясненні постанови Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду від 17 квітня 2024 року. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з поданої заяви не вбачалося, що в заявника виникають труднощі в розумінні постанови, оскільки фактично його вимоги спрямовані не на усунення неточностей судового рішення або його незрозумілості шляхом роз`яснення, а зводяться до роз`яснення мотивів ухвалення постанови судом апеляційної інстанції та мотивів відхилення доводів апеляційної скарги. 24 грудня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року (надійшла до суду 30 грудня 2020 року), в якій просить скасувати вказане судове рішення та направити справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 07 січня 2025 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року про відмову у роз`ясненні судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, про відшкодування моральної шкоди відмовлено. 07 квітня 2025 рокудо Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 07 січня 2025 року. Заява обґрунтована тим, що вказане в ухвалі Верховного Суду від 07 січня 2025 року «…Узагальнюючи наведене ,оскільки заявником не виконано вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження...» суперечить статтям 8, 19, 68 Конституції України. Також заявник в обґрунтування заяви про виправлення описки посилається на статті 389, 392, 393 ЦПК України. Вказує, що на його переконання, відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статей 8, 22, 40, 55, 56, 64, 129, 129-1, 151-2 Конституції України. Вказує, що він виконав вимоги ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав, і якщо суд вважав, що в даному випадку ним неправильно застосовано дані обставини, то суд мав право застосувати тільки норми частини другої статті 393 ЦПК України. Враховуючи вищевикладене, заявник просив суд виправити вказані ним описки в ухвалі Верховного Суду від 07січня 2025 року по справі №463/9993/23, провадження №61-17509ск24. Відповідно до положень статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Згідно з положеннями частини другої статті 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. За змістом вказаної статті описка - це мимовільна (випадкова) помилка в рішенні, яка допущена при його викладенні. Описка - це також помилка у правописі, у розділових знаках, у смисловому викладенні речення. Тому описками є мимовільні, граматичні, орфографічні і стилістичні помилки, які викликають неточне викладення змісту рішення суду. До них можна віднести викривлення, допущені у прізвищі судді, прізвищі, імені та по батькові сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, неправильні звороти мови, стилістично неправильно складені речення, розділові знаки, якщо вони викривляють дійсний зміст рішення. Арифметична помилка - це помилка у підрахунках. Під поняттям «підрахунок» слід розуміти арифметичні дії: додавання, віднімання, множення, ділення. Описка та арифметична помилка - це помилки, які свідчать, що рішення суду є неточним. Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні здійснюється тим судом, який його ухвалив, не змінюючи сутності цього рішення. Встановлено, що в ухвалі Верховного Суду від 07 січня 2025 року у вступній, мотивувальній та резолютивній частині відсутні описки. Наведені ОСОБА_1 у заяві про виправлення описки доводи не підтверджують наявність мимовільних, граматичних, орфографічних чи стилістичних помилок в ухвалі Верховного Суду, а фактично зводяться до незгоди заявника з ухваленим судовим рішенням та намагання змінити суть цього рішення. Ураховуючи наведене, оскільки Верховний Суд не встановив описок в ухвалі від 07 січня 2025 року, тому заява про виправлення описки задоволенню не підлягає. Керуючись статтею 269 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 07 січня 2025 року залишити без задоволення. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник