Постанова Чернівецький апеляційний суд № 725/8534/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 квітня 2025 року м. Чернівці Справа № 725/8534/23 Провадження №22-ц/822/290/25 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Литвинюк І. М., суддів: Височанської Н. К., Перепелюк І. Б., секретар Бугай В. М., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», Товариство з обмеженою діяльністю «Нерухомість Закон та Порядок», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 січня 2025 року та додаткове рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2025 року, головуючий у І-й інстанції Вольська-Тонієвич О.В., ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у жовтні 2023 року звернувся до суду з позовом до ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», ТОВ «Нерухомість Закон та Порядок», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д. В., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 07 червня 2006 року між ним та ПАТ КБ «Надра» укладено кредитний договір №ZZZ487700, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 30 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11% річних, з кінцевим терміном повернення 03 червня 2016 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором 07 червня 2006 року між ВАТ «КБ Надра» та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, за умовами якого вони передали в іпотеку належну їм на праві спільної сумісної власності трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 квітня 2014 року (справа 727/9430/13-ц) стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №ZZZ487700 у розмірі 206 819,61 грн. 29 червня 2023 року ОСОБА_1 дізнався про те, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» (правонаступник ПАТ КБ «Надра») здійснило звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом укладання 18 листопада 2021 року з ТОВ «Нерухомість-Закон та Порядок» договору купівлі-продажу, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В. Вказував на те, що відчуження ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» предмета іпотеки було здійснене поза волею позивача, а також з грубим порушенням вимог Закону України «Про іпотеку» (далі Закон) . Позивач та інші співвласники квартири не отримували письмових вимог про усунення порушень основного зобов`язання з рекомендацією сплатити заборгованість, а також попередження про наслідки її несплати, шляхом продажу предмета іпотеки іншій особі, що є основною та обов`язковою умовою, яка повинна передувати здійсненню іпотекодержателем звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Всупереч вимогам частини 6 статті 38 Закону предмет іпотеки (квартира АДРЕСА_1 ) була продана ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» ТОВ «Закон та Порядок» за 201 000 грн (еквівалент на день укладання договору 7582,04 доларів США), в той час, як згідно з іпотечним договором вартість вказаного майна становить 277 870 грн (еквівалент на день укладання договору 55 023,76 доларів США). Вартість спірного майна, яка визначена суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Апрейд Еліт» у своєму висновку 08 жовтня 2021 року, є заниженою, оскільки не відповідає ринковим цінам на подібне майно. Більше того, експертом не було здійснено його безпосередній огляд на місці, що суперечить нормам чинного законодавства. Отже, укладання відповідачами договору за заниженою ціною завдає шкоди позивачу, позбавивши його тим самим права власності на решту виручки (різницю між ринковою вартістю квартири та сумою кредиторських вимог іпотекодавця). Нею неодноразово надсилалися приватному нотаріусу Пономарьовій Д. В. адвокатські запити щодо отримання документів, на підставі яких було звернуто стягнення на предмет іпотеки. Однак жодної інформації отримано не було. Більше того, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» ще задовго до існування рішення суду про заміну стягувача, збільшило розмір заборгованості по кредитному договору з 25 875,09 доларів США до 43 271,59 доларів США. Вказані обставини свідчать про грубе порушення ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» вимог чинного законодавства. Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 18 листопада 2021 року, укладений між ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» та ТОВ «Нерухомість Закон та Порядок». Витребувати у ТОВ «Нерухомість-Закон та Порядок» продане майно, яке є предметом іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 січня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2025 року задоволено клопотання ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про стягнення витрат на правничу допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог та вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» було дотримано вимог статті 35 Закону та надіслано ОСОБА_1 та третім особам на адреси, які були визначені договором іпотеки, вимоги про усунення порушення з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивачем не надано доказів на спростування зазначеного та не доведено порушення процедури визначення ціни продажу нерухомого майна. Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції враховав складність справи та виконані адвокатом Кеню Д. В. роботи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг та реальність надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності). На рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 січня 2025 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2025 року представник позивача Калмикова С. С. подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, шо мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні копії листів із відповідною довідкою форми ф.-20 та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового перекладу з відповідною відміткою про отримання чи неотримання листів або розрахункового документу, щодо направлення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідних вимог та повідомлень. На списках згрупованих відправлень від 29 квітня 2021 року та 06 листопада 2020 року відсутній підпис працівника поштового зв`язку та відбиток календарного штемпеля Укрпошти із датою формування на направлення листів, а отже і не може бути належним та допустимим доказом підтвердження направлення ні вимоги, ні повідомлення іпотекодавцям, які є відмінними від боржника. Нотаріус не має права посвідчувати договір купівлі-продажу іпотечної квартири, якщо іпотекодержатель не надав повідомлення органу зв`язку з відміткою, що надіслані ним вимоги та повідомлення повернуто через відмову іпотекодавців в їх отримані. Вказує на те, що недотримання вимог частини 1 статті 35 Закону щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя та укладення договору купівлі-продажу іпотечного майна та проведення реєстраційних дій. Судом першої інстанції проігноровано твердження представника позивача, як на підставу задоволення позовних вимог, відсутність акту (висновку) про оцінку нерухомого майна, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1 та той факт, що дана оцінка взагалі не проводилась. На вимогу суду відповідачем, а також приватним нотаріусом Пономарьовою Д. В. не були надані копії висновку про вартість об`єкту незалежної оцінки від 18 жовтня 2021 року щодо вартості нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Оцінка нерухомості за фотографіями або технічною документацією без відвідування та/або дослідження є недостовірною. Статтями 11, 12, 31, 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійної оцінної діяльності в Україні», що суб`єкт оціночної діяльності повинен при безпосередньому доступі до майна отримати достовірну інформацію про об`єкт для проведення оцінки. Проведенню незалежної оцінки вартості майна у будь- якому разі має передувати ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом забезпечення доступу до нього. Станом на день звернення до суду з даним позовом предмет іпотеки ніхто не оглядав. Проігноровано твердження позивача, як на підставу задоволення позову, про невідповідність розміру суми заборгованості, встановленої рішенням суду. Відповідачем не було надано розрахунок заборгованості та виписки по рахунку. Відповідач самостійно, в порушення норм чинного законодавства та всупереч рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 квітня 2014 року, збільшив розмір заборгованості з 206 819,61 грн до 43 271,59 доларів США. Представник відповідача ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» - Кеню Д. В. у відзиві просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначає, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» двічі направляло іпотекодавцям повідомлення про відступлення прав вимоги та вимогу про усунення порушень в порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку». Вказані листи отримані не були та повернуті відправнику за закінченням терміну зберігання. Також вказує на те, що вимога про усунення порушень направлялася за всіма можливими адресами, в тому числі на адресу, визначену в кредитному договорі та адресу майна, що було передано в іпотеку. Зазначені обставини свідчать, що іпотекодавці навмисно ухилялися від отримання поштових відправлень від кредитора з метою уникнення відповідальності за невиконання умов кредитного договору, натомість відповідачем було доведено належне надсилання вимог про усунення порушень. Оцінка предмета іпотеки визначена суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «АПРЕЙСЕР ЕЛІТ». Даний звіт міститься в базі Фонду державного майна України за ідентифікатором №ЛНЦЯРЯ498606. Тому зазначені позивачем обставини не мають за собою наслідком визнання недійсним договору, а є наслідком відшкодування заподіяної шкоди (за наявності). Позивачем не доведено, що звіт про оцінку майна було складено з порушенням чинного законодавства, а також не спростовано, що ціна, за якою відбувся продаж оспорюваної квартири, є заниженою порівняно з ринковою, а наведені позивачем доводи є лише припущенням про ймовірну невідповідність цієї оцінки. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам рішення суду відповідає, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 07 червня 2006 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ZZZ487700, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 30 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11% річних, з кінцевим терміном повернення 03 червня 2016 року. У якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 07 червня 2006 року між ВАТ «КБ Надра» та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, за умовами якого вони передали в іпотеку належну їм на праві спільної сумісної власності трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 . У статті 5 Договору іпотеки визначено порядок задоволення вимог Іпотекодержателя. Відповідно до п.5.1. Договору іпотеки Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині, а також у випадку порушення Іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих Іпотекодержателю за цим Договором. Пунктом 5.3. Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на Предмет іпотеки відбувається на підставі: -рішення суду; -виконавчого напису нотаріуса; -домовленості сторін на передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; -права Іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею Закону України «Про іпотеку». Пунктом 5.4. даного договору також надано право Іпотекодержателю на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на Предмет іпотеки в межах, передбачених п.5.3. цього Договору. 30 липня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінанс груп» укладено договір №GL48N718070_І_6 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрований в реєстрі за №1456, відповідно до якого ТОВ «ФК «Дніпрофінанс груп» набуло права вимоги за кредитним договором №ZZZ487700 від 07 червня 2006 року укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 31 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінанс груп» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» укладено договір про відступлення прав вимог за лотом №GL48N718070, про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О., зареєстрований в реєстрі за №3239, відповідно до якого ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло права вимоги за кредитним договором №ZZZ487700 від 07 червня 2006 року укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 . Отже, з 31 серпня 2020 року усі права кредитора за кредитним договором №ZZZ487700 від 07 червня 2006 року, укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 та права іпотекодавця за Договором іпотеки, укладеним 07 червня 2006 року між ПАТ «КБ «Надра» та року ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Іпатовою М. М. та зареєстрований за №1749 належать ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН». 06 листопада 2020 року на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 було направлено вимогу 29 жовтня 2020 року про усунення порушень, а саме: погашення заборгованості за кредитним договором, що утворилася станом на 31 серпня 2020 року в розмірі 43 271,48 дол. США, повідомлення про відступлення права вимоги на адресу предмета іпотеки: АДРЕСА_3 (Т.1 а.с.132-134, 135-140,145). Також 06 листопада 2020 року ОСОБА_1 було направлено вимогу від 29 жовтня 2020 року про усунення порушень, а саме: погашення заборгованості за кредитним договором, що утворилася станом на 31 серпня 2020 року в розмірі 43 271,48 дол. США, повідомлення про відступлення права вимоги та повідомлення про відступлення прав за договором іпотеки на адреси: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 (Т.1 а.с.134-136, 146-147). 29 квітня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 поворно направлено вимогу від 20 квітня 2021 року про усунення порушень, а саме: погашення заборгованості за кредитним договором, що утворилася станом на 31 серпня 2020 року в розмірі 43 271,48 дол. США, повідомлення про відступлення права вимоги та повідомлення про відступлення прав за договором іпотеки на адресу: АДРЕСА_2 (Т.1 а.с.132-133, 141, а.с.148-149). Також зазначено, що у разі невиконання цієї вимоги у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором буде у примусовому порядку звернуте стягнення на предмет іпотеки. ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» залишає за собою право на власний розсуд вибрати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Поштові відправлення ОСОБА_1 не отримав, вони повернуті поштовим відділенням на адресу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». 18 листопада 2021 року між ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», як продавцем, та ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В., зареєстрований в реєстрі за № 2965. Відповідно до пункту 1 цього договору купівлі-продажу продавець, діючи відповідно до статті 38 Закону України «Про іпотеку», продав, а покупець купив нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 64,1 кв. м, яке належить ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 24 травня 1996 року представництвом Фонду державного майна України в м. Чернівці, згідно з розпорядженням №18907 від 24 травня 1996 року. Право на продаж вказаного нерухомого майна будь-якій особі належить продавцю як іпотекодержателю на підставі договору іпотеки, посвідченого 07 червня 2006 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Іпатовою М. М, та зареєстрованого в реєстрі за № 1749, укладеного 07 червня 2006 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , який містить іпотечне застереження; договору № GL48N718070_І_6 про відступлення прав вимоги, посвідченого 30 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В за реєстровим № 1456, укладеного 30 липня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»; договору № GL48N718070 про відступлення прав вимоги, посвідченого 31 серпня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. за реєстровим № 3239, укладеного 31 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та «Преміум Лігал Колекшн». Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29 червня 2023 року № 337487123 на підставі договору купівлі-продажу від 18 листопада 2021 року зареєстровано право приватної власності ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» на квартиру АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61688769 від 18 листопада 2021 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д. В. Згідно з витягом про місце проживання зареєстрованих осіб, наданим Департаментом надання адміністративних послуг Чернівецької області, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , були зареєстровані: ОСОБА_1 з 12 квітня 2016 року по 11 квітня 2023 року, ОСОБА_1 з 12 квітня 2016 року по 11 квітня 2023 року, ОСОБА_2 з 16 квітня 1991 року по 11 квітня 2023 року, ОСОБА_3 з 16 квітня 1991 року по 11 квітня 2023 року (т.2 а.с.188). Частиною першою статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом. У статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця, аби надати йому можливість усунути порушення і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення, або особиста доставка на адресу іпотекодавця. За змістом статті 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог. Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. При нотаріальному посвідченні такого договору купівлі-продажу правовстановлюючий документ на предмет іпотеки не подається. Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов`язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки. Вимоги частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» не перешкоджають іпотекодержателю здійснювати права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця тільки тоді, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (частина третя зазначеної статті). Умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» пов`язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання. У постанові №757/13243/17 (№14-711цс19) від 29 вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана у договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року N

270. У постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 715/1788/19 (провадження № 61-6548св20) зазначено, що «в разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя. При цьому метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання». Належним буде вважатися й таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання. У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку. Положення частини першої статті 38 Закону України «Про іпотеку» передбачають, що в разі прийняття іпотекодержателем рішення про задоволення своїх вимог шляхом продажу предмета іпотеки третій особі-покупцеві іпотекодержатель не лише надсилає іпотекодавцю вимогу про усунення порушень, а й повідомляє його про свій намір укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки з будь-якою особою в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку». Таке повідомлення може бути здійснене як окремо від вимоги про усунення порушень основного зобов`язання, так і безпосередньо міститися в цій вимозі. У справі, що переглядається, не спростовано матеріалами справи та сторонами те, що відповідно до пункту 5.1, 5.3 договору іпотеки сторони погодили, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов`язання (або тієї чи іншої його частини) воно не буде виконане. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається, зокрема, на підставі права Іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею Закону України «Про іпотеку». Отже, сторони досягли домовленості про позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі шляхом продажу іпотекодержателем від власного імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». На виконання зазначених вимог 06 листопада 2020 року та повторно 29 квітня 2021 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» направило ОСОБА_1 як боржнику та іпотекодавцю на адресу, зазначену в кредитному договорі і договорі іпотеки як місце реєстрації ( АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ), та на адресу предмета іпотеки ( АДРЕСА_2 ) вимоги про усунення порушень. Іншим іпотекадавцям вимога про усунення порушень також направлялася 06 листопада та повторно 29 квітня 2021 року на адресу їхнього місця реєстрації, яка є адресою предмета іпотеки ( АДРЕСА_2 ). У вимогах зазначено, що відповідно до вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» ОСОБА_1 має виконати порушені зобов`язання, зокрема, погасити заборгованість за кредитним договором, що утворилася станом на 31 серпня 2020 року, в розмірі 43 271,48 дол. США, у не менш ніж тридцятиденний строк, та попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Крім того, у вимогах зазначалося, що у разі невиконання даних вимог у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором буде в примусовому порядку звернуто стягнення на предмет іпотеки. При цьому ТОВ «Преміум лігал колекшн» залишило за собою право на власний розсуд вибрати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Факт надіслання таких вимог підтверджується поштовими квитанціями, описами вкладення в «Укрпошта стандарт», списками згрупованих поштових відправлень «Укрпошта стандарт» з описом вкладень, поштовими відправлення, які були повернуті поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» дотрималось вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» та надіслало позивачу та третім особам вимоги про усунення порушення, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги на власний розсуд, зокрема шляхом продажу предмета іпотеки. У вимогах наведено стислий зміст порушених зобов`язань, наявний розмір існуючої заборгованості, вимога про виконання порушеного зобов`язання та доведено до відома боржників намір іпотекодержателя, у разі невиконання вимоги, звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу. Ці вимоги були надіслані іпотекодавцям як на зазначену в договорі іпотеки адресу місця реєстрації/проживання, так і на адресу предмета іпотеки. Та обставина, що надіслані ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» вимоги на адресу іпотекодавцям, останніми не отримано, свідчить про те, що іпотекодавці мали отримати ці вимоги або за адресою своєї реєстрації, або за адресою предмета іпотеки, але не отримали їх внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання. Посилання позивача на невідповідність реальної вартості реалізованого майна вартості його відчуження не становить підставу недійсності оспорюваного правочину, оскільки за змістом частини шостої статті 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Тлумачення частини першої статті 38 Закону України «Про іпотеку» свідчить, що правовим наслідком невиконання або неналежного виконання іпотекодержателем обов`язку за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір, є відшкодування збитків таким особам, а не недійсність договору купівлі-продажу укладеного іпотекодержателем про продаж предмета іпотеки (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 року в справі № 756/15123/18 (провадження № 61-976св22)). У постанові Верховного Суду 17 вересня 2024 року у справі № 335/9371/21 (провадження № 61-11314св23) зазначено, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є, зокрема наявність підстав для оспорення правочину; під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах; сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності. З пункту 5 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18 листопада 2021 року, укладеного між ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» та ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок», вбачається, що згідно з висновком про вартість об`єкта незалежної оцінки, ідентифікатор за базою ФДМУ №ЛНЦЯРЯ498606, складеному 08 жовтня 2021 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «АПРЕЙСЕР ЕЛІТ», вартість об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , складає 201 000 грн. Позивачами не надано доказів того, що вартість предмета іпотеки є більшою, ніж зазначено у висновку. Отже, позивач не довів порушення його прав, що є самостійною підставою для відмови у захисті його прав. Встановивши, що іпотекодержатель провів оцінку іпотечного майна, яка була чинною на момент переходу права власності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про дотримання ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» норм щодо надання оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 06 березня 2024 року у справі № 607/19940/20. Також безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо розміру заборгованості, зазначеної у письмових вимогах про усунення порушень, виходячи з наступного. Як вбачається зі змісту вимог про усунення порушень від 29 жовтня 2020 року та від 20 квітня 2021 року в них заявлено вимогу про сплату боргу в розмірі 43 271,48 дол. США, станом на 31 серпня 2020 року за кредитним договором №ZZZ487700 від 07 червня 2006 року. У цій частині позивач вказував на те, що зазначена сума заборгованості не відповідає розміру заборгованості, встановленій рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 квітня 2014 року у справі № 727/9430/14 відповідно до якого розмір заборгованості становить 206 819, 61 грн. У цій частині колегія суддів вважає, що вимога із зазначенням розміру заборгованості може бути визнана як доказ (із наданням їм відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо стягнення заборгованості чи звернення стягнення на предмет іпотеки тощо, при вирішенні яких суд зобов`язаний дати оцінку щодо правильності нарахування такого боргу. Проте, у спірних правовідносинах така співмірність не оцінюється, оскільки для звернення стягнення на предмет іпотеки має значення лише факт невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання. Визначений ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» розмір заборгованості у вимозі про усунення порушень основного зобов`язання не встановлює для боржника обов`язку сплати саме такого її розміру та у разі незгоди з ним, боржник вправі захищати свої права, у тому числі у відповідній цивільній справі. Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 21 червня 2023 року у справі №715/1572/21. Отже, розмір заборгованості не впливає на право іпотекодержателя реалізувати позасудовий спосіб захисту своїх прав. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України). Отож, доводи апелянта по своїй суті зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом при розгляді зазначеної справи. Щодо апеляційної скарги додаткове рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2025 року, слід зазначити наступне. Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2025 року задоволено клопотання ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про стягнення витрат на правничу допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000 грн. Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3). Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. У частинах першій-третій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою щодо суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України). Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України). Саме такою є правова

позиція Верховного Суду, висловлена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22). Зазначена правова позиціє є незмінною, вона безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України. З матеріалів справи вбачається, що адвокатом Кеню Д. В. на підтвердження наданих послуг відповідачу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» надано суду договір про надання професійної правничої допомоги від 10.08.2022, Додаток №17 до Договору, а також акти №1 від 01.11.2023 та №2 від22.01.2025 про приймання-передачі наданих послуг. З яких вбачається, що надано наступну правничу допомогу: консультація; аналіз законодавства та судової практики; складання заяв по суті (відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив, участь у судових засіданнях. Вартість наданої правничої допомоги становить 14 000 грн. Крім того, умовами договору про надання професійної правничої допомоги від 10 серпня 2022 року передбачено, що клієнт сплачує адвокату за надання правничої допомоги гонорар, тобто сторонами було погоджено гонорар успіху у розмірі 5 000 грн, який сплачується у випадку ухвалення рішення на користь клієнта. Отже, загальний розмір понесених відповідачем витрат на правничу допомогу складає 19 000 грн. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України). Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У лютому 2025 року адвокат Калмикова С. С. подала до місцевого суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Клопотання обґрунтованого тим, що визначений розмір витрат на правничу допомогу не є співрозмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих послуг та ціною позову. Однак у своєму клопотанні представник позивача не надав жодних належних доказів чи об`єктивних обґрунтувань на підтвердження невідповідності заявленої суми витрат, обмежившись лише власними суб`єктивними твердженнями. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що дана цивільна справа перебуває на розгляді суду тривалий час (з 2023 року), належить до категорії складних справ та містить значний обсяг письмових доказів, а тому, враховуючи складність справи та виконаних адвокатом Кеню Д. В. робіт, часу на їх виконання, обсягу наданих послуг, реальності надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000 грн. Інші доводи апеляційної скарги, враховуючи предмет спору і встановлені фактичні обставини, не є такими, що потребують детальних відповідей, у розумінні сталої практики Європейського суду з прав людини щодо застосування пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року). Колегія суддів вважає, що належних та допустимих доказів для спростування висновків, викладених в рішеннях суду першої інстанції, передбачених статтями 76, 77, 78 ЦПК України, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування рішень суду відповідно до статті 376 ЦПК України апеляційна скарга не містить. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому їх слід залишити без змін. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , залишити без задоволення. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 січня 2025 року та додаткове рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 09 квітня 2025 року. Головуючий І.М. Литвинюк Судді: Н.К. Височанська І.Б. Перепелюк