Ухвала КГС ВС № 910/1799/24

УХВАЛА 10 квітня 2025 року м. Київ cправа № 910/1799/24 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С. перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренджи Ізмаїл» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 (у складі колегії суддів: Андрієнко В.В. (головуючий), Буравльов С.І., Шапран В.В.) у справі № 910/1799/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренджи Ізмаїл» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного підприємства «Гарантований покупець», Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Акціонерного товариства «Херсонобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські технологічні продукти», про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 20.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренджи Ізмаїл» (далі - ТОВ «Ренджи Ізмаїл») через систему «Електронний суд» подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі №910/1799/24. Касаційну скаргу оформлено з порушенням вимог, встановлених статтями 290, 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). За змістом пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Таким чином із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК України. Із огляду на зміст касаційної скарги підставою касаційного оскарження постанови у справі №910/1799/24 скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України. Однак скаржник не зазначає норму права, щодо якої, на його думку, відсутній висновок її застосування, і не конкретизує правовідносини, в яких цей висновок відсутній, тобто належним чином не обґрунтовує наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). Згідно зі статтею 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Із огляду на судові рішення у справі № 910/1799/24 учасником цієї справи є, зокрема, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Херсонобленерго». Разом із цим у поданій касаційній скарзі ТОВ «Ренджи Ізмаїл» не зазначає повне найменування цього учасника справи та його місцезнаходження, а до матеріалів касаційної скарги не додає доказів, які б підтверджували надіслання йому копій касаційної скарги. Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення. Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено з порушенням вимог, установлених статтями 290, 291 ГПК України, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків. Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подання нової редакції касаційної скарги із чітким зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України (із урахуванням змісту цієї ухвали) та зазначенням повного найменування та місцезнаходження усіх інших учасників справи. При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, слід надіслати також усім іншим учасникам справи, надавши Суду докази надіслання (з урахуванням положень статті 42 ГПК України). Керуючись підпунктом статтями 174, 234, 235, 292 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренджи Ізмаїл» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі №910/1799/24 залишити без руху.

2. Надати скаржникові строк для усунення недоліків касаційної скарги не пізніше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя І. С. Берднік