Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 916/5653/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5653/24 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, секретар судового засідання: В.М. Просяник, за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ»: Д.В. Шевченко від державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича: не з`явився від Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон»: О.В. Кавацюк розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 (суддя Н.В. Рога, м.Одеса, повний текст складено 30.12.2024) про забезпечення позову у справі №916/5653/24 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ» до відповідачів: 1)державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича; 2)Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича та Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче обєднання «Оріон» про: -скасування рішення державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 73269993 від 22.05.2024, про реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ: 14309913) на закінчений будівництвом об`єкт, нежитлові будівлі та споруди загальною площею 4054, 9 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 71; -припинення права власності Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ: 14309913) на закінчений будівництвом об`єкт, нежитлові будівлі та споруди загальною площею 4054,9 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 71; -скасування рішення державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 73540740 від 07.06.2024, про реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ: 14309913) на закінчений будівництвом об`єкт, нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1232,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 80; -припинення права власності Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ: 14309913) на закінчений будівництвом об`єкт, нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1232,3 кв.м, які розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Болгарська, 80; -скасування рішення державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 73540273 від 07.06.2024, про реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ: 14309913) на закінчений будівництвом об`єкт, нежитлові будівлі та споруди загальною площею 3850,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Житомирська, 6; -припинення права власності Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ: 14309913) на закінчений будівництвом об`єкт, нежитлові будівлі та споруди загальною площею 3850,3 кв.м, які розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Житомирська, 6; -скасування рішення державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 73270154 від 22.05.2024, про реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ: 14309913) на закінчений будівництвом об`єкт, нежитлові будівлі та споруди загальною площею 20831,8 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 9; -припинення права власності Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ: 14309913) на закінчений будівництвом об`єкт, нежитлові будівлі та споруди загальною площею 20 831,8 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 9; -скасування рішення державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка Анатолія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 73246503 від 21.05.2024, про реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ: 14309913) на закінчений будівництвом об`єкт, нежитлові будівлі та споруди загальною площею 81,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 142; -припинення права власності Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ: 14309913) на закінчений будівництвом об`єкт, нежитлові будівлі та споруди загальною площею 81,3 кв.м, які розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Миколаївська дорога,

142. Короткий зміст заяви про забезпечення позову Одночасно із поданням позовної заяви позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом: -накладення арешту на виробничу будівлю площею 4054,9 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 71; виробничу будівлю площею 1232,3 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 80; комплекс будівель та споруд виробничого призначення площею 3850,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Житомирська, 6; виробничу будівлю площею 20831,8 кв.м, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул. Степова, 9; водну станцію на пляжі, загальною площею 81,3 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 142, які належать на праві власності Публічному акціонерному товариству «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ 14309913); -заборони органам державної реєстрації та державним реєстратором речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна, а саме, щодо виробничої будівлі площею 4054,9 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 71; виробничої будівлі площею 1232,3 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 80; комплексу будівель та споруд виробничого призначення площею 3850,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Житомирська, 6; виробничої будівлі площею 20831,8 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 9; водної станції на пляжі, загальною площею 81,3 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 142, які належать на праві власності Публічному акціонерному товариству «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ 14309913). В обгрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ» послалось на те, що предметом позовних вимог є правомірність реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» на зазначені об`єкти нерухомого майна і у позивача існують достатньо обгрунтовані припущення, що реєстрація права власності відбулася на підставі документів Регіонального відділення по Одеській та Миколаївській областях, які були видані з порушенням вимог діючого законодавства, а сама процедура реєстрації права власності відбулася з порушенням визначеної законодавством процедури. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник мотивував тим, що незастосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту зробить неможливим виконання рішення суду про скасування державної реєстрації права власності. Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ», являючись акціонером Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон», зацікавлено у законній діяльності підприємства, отримання прибутку від його діяльності або від відчуження належної підприємству власності, однак незаконна реєстрація права власності на зазначені вище об`єкти нерухомого майна створить неможливим подальше його відчуження. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ» (вх.№2-1961/24 від 25.12.2024) про забезпечення позову у справі №916/5653/24 задоволено. На період розгляду справи накладено арешт на виробничу будівлю площею 4054,9 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 71; виробничу будівлю площею 1232,3 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 80; комплекс будівель та споруд виробничого призначення площею 3850,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Житомирська, 6; виробничу будівлю площею 20831,8 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 9; водну станцію на пляжі, загальною площею 81,3 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 142, які належать на праві власності Публічному акціонерному товариству «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ 14309913). Заборонено органам державної реєстрації та державним реєстратором речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна, а саме, щодо виробничої будівлі площею 4054,9 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 71; виробничої будівлі площею 1232,3 кв.м, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул. Болгарська, 80; комплексу будівель та споруд виробничого призначення площею 3 850,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Житомирська, 6; виробничої будівлі площею 20831,8 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 9; водної станції на пляжі, загальною площею 81,3 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 142, які належать на праві власності Публічному акціонерному товариству «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» (код ЄДРПОУ 14309913). Ухвала суду мотивована тим, що у випадку подання позову про скасування державної реєстрації прав та припинення права власності на об`єкти нерухомості можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися цим майном, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов, вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Короткий зміст апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 про забезпечення позову, Публічне акціонерне товариство «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило оскаржувану ухвалу суду скасувати, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки з позовом та заявою про забезпечення позову звернулася особа, якій не належить майно, спір не стосується стягнення заборгованості, визнання права власності на спірне майно чи повернення спірного майна позивачу, а тому застосований вид забезпечення позову не перебуває у безпосередньому зв`язку із заявленим позовом. Також апелянт зауважив на тому, що окрім Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ», якому належить 20% акцій, акціонерами відповідача є юридичні та фізичні особи, які у сукупності володіють 80% акцій відповідача, і права яких можуть бути порушені таким втручанням в господарську діяльність як арешт нерухомого майна. Позиція Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ» щодо апеляційної скарги У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ» просило апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 у справі № 916/5653/24 про забезпечення позову - без змін. Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач, зокрема, зазначив, що наслідки незаконної реєстрації права власності є комплексними і мають серйозний негативний вплив на не тільки фінансову стабільність підприємства, але й на його репутацію, що може мати далекосяжні наслідки для його діяльності в майбутньому. Водночас накладення арешту на таке майно та заборона вчинення реєстраційних дій є гарантією того, що майно не буде відчужене без належного розгляду питання щодо законності його реєстрації. Це дозволяє «заморозити» правовий статус майна до того, як буде вирішений спір, забезпечуючи тим самим стабільність прав акціонера, оскільки без накладення арешту Публічне акціонерне товариство «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» може вільно розпоряджатися своїм майном. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ», посилаючись на сайти нерухомості, скріншоти оголошень, технічний паспорт тощо, стверджує про те, що будівля по вул. Степовій, 9, фактично виставлена на продаж, тим самим, як вказує позивач, Публічне акціонерне товариство «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» намагається реалізувати об`єкт до завершення судового спору. При цьому позивач зазначив, що йому, як акціонеру, відомо, що загальними зборами, наглядовою радою Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» дозвіл на відчуження майна голові правління не надавався. На підтвердження викладеного, позивачем до відзиву на апеляційну скаргу долучено додаткові докази у справі, а саме: скріншот з сайту Atlanta по об`єкту м. Одеса, вул. Степова; скріншоти з сайту BFS щодо будівлі, код 359058; скріншоти з сайту OLX щодо фасадної будівлі, код 359058; технічний паспорт на об`єкт м. Одеса, вул. Степова, 9, від 15.03.2024; статут Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон». Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції Апеляційну скаргу зареєстровано судом 09.01.2025 за вх.№80/25. Згідно із протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2025, автоматизований розподіл не відбувся у зв`язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів К.В. Богатиря, С.В. Таран. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 про забезпечення позову у справі №916/5653/24 до надходження матеріалів оскарження ухвали на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати копії матеріалів справи №916/5653/24, необхідних для розгляду оскаржуваної ухвали, на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. 22.01.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали оскарження ухвали. 24.01.2025 від Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» надійшло клопотання (вх.№ 80/25/Д1 від 24.01.2025) про залучення до матеріалів апеляційного провадження у справі №916/5653/24 належної копії ордеру представника адвоката Кавацюк О.В. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 про забезпечення позову у справі №916/5653/24. Встановлено учасникам справи строк до 10.02.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.02.2025 о 12:30 год. Між тим, у зв`язку із перебуванням судді-учасника колегії суддів С.В. Таран у відпустці з 24.02.2025 по 26.02.2025 відповідно до наказу голови суду від 24.02.2025 №57-в, судове засідання, призначене на 25.02.2025, не відбулось, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку. З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою суду від 27.02.2025 вирішено розглянути апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 про забезпечення позову у справі №916/5653/24 поза межами строку, встановленого у частині другій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Цією ж ухвалою суду повідомлено учасників справи про те, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 про забезпечення позову у справі №916/5653/24 відбудеться 17.03.2025 о 11:30 год. 17.03.2025 від керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ» надійшла заява (вх.№80/25/Д4 від 17.03.2025) про відвід судді Л.В. Поліщук в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 про забезпечення позову у справі №916/5653/24. За результатами розгляду вказаної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ» (вх.№80/25/Д4 від 17.03.2025) про відвід судді Л.В. Поліщук, судом відмовлено у її задоволенні, про що у судовому засіданні 17.03.2025 оголошено вступну та резолютивну частини відповідної ухвали. Крім того, 17.03.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ» - адвоката Шевченка Д.В. надійшло клопотання (вх.№80/25/Д3 від 17.03.2025) про відкладення судового засідання у справі №916/5653/24, яке мотивоване участю адвоката у судовому засіданні 17.03.2025 об 11:00 год у іншій справі №420/19633/24, яка розглядається Одеським окружним адміністративним судом. На підтвердження заявленого клопотання, заявником надано копію судової повістки-повідомлення, з якої вбачається, що Одеський окружний адміністративний суд повідомляє Шевченка Д.В. як позивача (заявника) про судове засідання з розгляду адміністративної справи №420/19633/24, яке відбудеться 17.03.2025 об 11:00 год. У судовому засіданні 17.03.2025 Південно-західним апеляційним господарським судом шляхом постановлення протокольної ухвали було задоволено зазначене вище клопотання з огляду на поважність причин неявки у судове засідання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ» та відкладено розгляд справи №916/5653/24 на 07.04.2025 об 11:00 год. Присутня у судовому засіданні 17.03.2025 представник скаржника про відкладення судового засідання на 07.04.2025 об 11:00 год повідомлена під розписку. Про дату, час та місце проведення наступного судового засідання Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ» та державний реєстратор Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенко Анатолій Анатолійович повідомлені ухвалою суду від 17.03.2025. У судовому засіданні, яке відбулось 07.04.2025, було порушено питання щодо додаткових доказів, долучених позивачем до відзиву на апеляційну скаргу. Протокольною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 07.04.2025, долучені до відзиву на апеляційну скаргу докази залишено без розгляду, виходячи з наступного. Згідно із положеннями статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. За умовами частин другої, третьої статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Межі перегляду в суді апеляційної інстанції передбачено у статті 269 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14. Відповідно до висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17 та від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному разі - позивача). Колегія суддів зазначає, що апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції повинен здійснюватися з урахуванням тих документів, які були наявні у матеріалах справи на час постановлення оскаржуваного судового рішення. Скаржник клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів не заявляв, а також не обґрунтував об`єктивні причини неподання доказів до суду першої інстанції, які він мав надати на підтвердження свого ж клопотання про забезпечення позову, що є підставою для залишення цих доказів без розгляду відповідно до частини другої статті 118 Господарського процесуального кодексу України. Представник Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ» у судовому засіданні 07.04.2025 надали усні пояснення, відповідно до яких підтримали свої правові позиції у справі. Державний реєстратор Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенко Анатолій Анатолійович про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, проте участі не брав. Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні державного реєстратора, повідомленого належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання. Заслухавши представника Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ», дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (відповідачів) чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та від 05.08.2019 у справі №922/599/19). Також під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у застосування останніх знаходяться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Згідно з частиною одинадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі №910/1200/20). Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду. Відтак, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог (див. ухвалу Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №906/824/17 та постанову від 21.01.2019 у справі №902/483/18). В даному випадку предметом позову є немайнові вимоги про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» на нерухоме майно та припинення права власності Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» на нерухоме майно з підстав того, що реєстрація права власності відбулася на підставі документів Регіонального відділення по Одеській та Миколаївській областях, які були видані, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ», з порушенням вимог діючого законодавства, а сама процедура реєстрації права власності відбулася з порушенням визначеної законодавством процедури. В той же час, заявник просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірні об`єкти нерухомого майна та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нього. За змістом статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. За змістом пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду заяви про накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. У разі звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 виснувала, що «цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред`явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача. Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить. Тому Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18). Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії. Оскільки в даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20). Колегія суддів зазначає, що заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що незастосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту зробить неможливим виконання рішення суду про скасування державної реєстрації права власності. Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ», являючись акціонером Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон», який володіє простими іменними акціями, що становить 20,0000 % статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон», зацікавлено у законній діяльності підприємства, отримання прибутку від його діяльності або від відчуження належної підприємству власності, однак незаконна реєстрація права власності на зазначені вище об`єкти нерухомого майна створить неможливим подальше його відчуження. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 на забезпечення поданого позивачем позову було накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності Публічному акціонерному товариству «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон», та заборонено органам державної реєстрації та державним реєстратором речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цих об`єктів нерухомого майна. Ухвала обґрунтована тим, що у випадку подання позову про скасування державної реєстрації прав та припинення права власності на об`єкти нерухомості, можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися цим майном, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Тобто, за висновком суду першої інстанції, позивачем доведено існування реальної загрози того, що Публічне акціонерне товариство «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон», виступаючи зареєстрованим власником нерухомого майна, може розпорядитися спірним майном, що призведе до неможливості реального поновлення інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ», як акціонера Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон», в межах даної справи без нових звернень до суду та фактично знівелює мету судового захисту та принцип процесуальної економії. Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не відповідають вимогам статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України та порушують принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Місцевий господарський суд не врахував, що позивачу не належить право власності на спірне нерухоме майно. Позовні вимоги не стосуються повернення нерухомого майна, на яке накладено арешт, у власність позивача. Тобто, обраний позивачем, який не був та не є власником спірного нерухомого майна, вид забезпечення позову у вигляді арешту на нерухоме майно не перебуває у безпосередньому зв`язку з предметом спору у даній справі, оскільки під час розгляду справи судом буде досліджуватися саме питання щодо наявності правових підстав для скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» та припинення права власності Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» на спірні об`єкти нерухомого майна. Однак заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, на забезпечення якого подана відповідна заява, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту постановленого у саме у цій справі. Відтак, вжиття місцевим господарським судом наведеного виду забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно) не є співмірним, оскільки з позовом та заявою про забезпечення позову звернулася особа, якій не належить спірне майно. Спір не стосується стягнення заборгованості, визнання права власності на спірне майно чи повернення спірного майна позивачу, а тому застосований вид забезпечення позову не перебуває у безпосередньому зв`язку із заявленим позовом. Колегія суддів також не вбачає, а позивачем достатньо не обґрунтовано, як невжиття заходів у вигляді заборони органам державної реєстрації та державним реєстратором речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без нових звернень до суду. З урахуванням викладеного, вжиття судом заходів забезпечення позову, про які просить заявник, не відповідає меті та завданням господарського судочинства і правового інституту забезпечення позову, що, відповідно, є підставою для відмови у забезпеченні позову. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване судове рішення, не надав оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов, як співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову та наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в апеляційному порядку. Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим і відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо. Проте оскаржуване судове рішення таким вимогам процесуального закону не відповідає, а задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову суперечить нормам процесуального законодавства. Оскільки судове рішення, що оскаржується, ухвалене з порушенням норм процесуального права, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність скасування цього судового рішення та прийняття нового про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції спір по суті не розглядався, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись ст.ст. 269 271, 277, 281 284 ГПК України, суд П О С Т А Н О В И В: 1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон» задовольнити. 2.Ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 про забезпечення позову у справі №916/5653/24 скасувати. 3.Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНСТРОЙ» (вх.№2-1961/24 від 25.12.2024) про забезпечення позову. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України. Повну постанову складено 10.04.2025. Головуючий суддя Л.В. Поліщук Суддя К.В. Богатир Суддя С.В. Таран