Постанова Одеський апеляційний суд № 522/1820/21

Номер провадження: 22-ц/813/542/25 Справа № 522/1820/21 Головуючий у першій інстанції Ковтун Ю. І. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.03.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Карташова О.Ю. суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П. за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 03 серпня 2023 року за позовом Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнен ня вартості не облікованого об`єму природного газу, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» про визнання протиправними дій, скасування рішення та стягнення матеріальної та моральної шкоди ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Історія справи У січні 2021 року Акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого об`єму природного газу у розмірі 18084,72 грн. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з зустрічним позовом, в якому просила: визнати протиправними дії АТ «ОДЕСАГАЗ» з припинення газопостачання абоненту ОСОБА_1 , згідно акту відключення № 1156 від 21.06.2017 року, та акту на відключення № 2035 від 23.08.2019 року; визнати протиправним та скасувати рішення комісії АТ «ОДЕСАГАЗ» № 344аб від 22.02.2019 року щодо нарахування абоненту ОСОБА_1 об`єму природного газу в сумі 18084,72 грн; зобов`язати АТ «ОДЕСАГАЗ» невідкладно поновити газопостачання абоненту ОСОБА_1 ; стягнути з АТ «ОДЕСАГАЗ» завдану матеріальну шкоду у розмірі 13760,50 грн та моральну шкоду у розмірі 30000 грн. Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 09 листопада 2022 року задоволено клопотання відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 , яка також є позивачем за зустрічним позовом про призначення почеркознавчої експертизи. Призначено у справі почеркознавчу експертизу. Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 13.04.2023 на адресу суду від представника позивача Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» - Остапишеної В.М. надійшла заява, в якій просить закрити судове провадження у справі у зв`язку з повною відмовою від позовних вимог. Також 13.04.2023 на адресу суду від представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 , яка також є позивачем за зустрічним позовом адвоката Малофєєва В.О. надійшла заява, в якій просить закрити провадження у справі у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від своїх позовних вимог у повному обсязі. Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 13 квітня 2023 року провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою від своїх вимог обох сторін справи. 19.04.2023 ОСОБА_1 звернулася до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз із заявою про повернення грошових коштів, сплачених за проведення судово-почеркознавчої експертизи у справі №522/1820/21. У відповідь на вказану заяву, листом від 24.04.2023, Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив заявницю про необхідність винесення судового рішення, яке зобов`яже ОНДІСЕ повернути сплачені кошти ОСОБА_1 . Короткий зміст заявлених вимог У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, щодо повернення судових витрат. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 03 серпня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом АТ «ОДЕСАГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого об`єму природного газу, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «ОДЕСАГАЗ» про визнання протиправними дій, скасування рішення та стягнення матеріальної та моральної шкоди, відмовлено. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку про те, що нормами процесуального законодавства не передбачено ухвалення судом додаткового рішення шляхом зобов`язання Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (особу, яка не є учасником розгляду справи) повернути грошові кошти за проведення судово-почеркознавчої експертизи. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про зобов`язання Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз повернути сплачені грошові кошти за проведення судово-почеркознавчої експертизи, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Скарга мотивована тим, що суд зробив невірний висновок, оскільки не було вагомих підстав для відмови в задоволенні заяви про повернення коштів. Судова експертиза фактично не була проведена, а кошти сплачено, тому скаржник має право на повернення грошових коштів. Рух справи 17.08.2023 року до Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 03 серпня 2023 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 17.08.2023 року у вказаній справі визначено склад колегії суддів: ОСОБА_2 - головуючий суддя, судді: Назарова М.В., Лозко Ю.П. Одеський апеляційний суд ухвалою від 05.09.2024 року відкрив апеляційне провадження та ухвалою від 20.09.2024 призначив справу до розгляду. Рішенням № 2518/0/15-24 від 20 серпня 2024 року Вища рада правосуддя звільнила ОСОБА_2 з посади судді Одеського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03.09.2024 року в даній справі визначено склад колегії суддів: Карташов О.Ю. - головуючий суддя, судді: Лозко Ю.П., Назарова М.В. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 19.03.2025 року в даній справі визначено склад колегії суддів: Карташов О.Ю. - головуючий суддя, судді: Лозко Ю.П., Коновалова В.А. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи Щодо відзиву на апеляційну скаргу Відзиву від учасників справи не надходило, що не перешкоджає апеляційному перегляду оскаржуваного судового рішення. Пояснення учасників справи Від представника ОСОБА_1 адвоката Малофеєва В.О. надійшло клопотання про розгляд справи без участі скаржника та його представника. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому, в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною 1 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1)стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3)судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. У частинах 1 та 3 статті 133ЦПК України зазначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно із частинами 3, 4 та 6 статті 139 ЦПК України, експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Статтею 7-1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. Відповідно до п. 19 Постанови № 8 від 30.05.1997р. Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в кримінальних і цивільних справах» роз`яснено, що оплата експертизи в цивільній справі проводиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання. Якщо експертиза призначається за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, кошти на її оплату вносяться обома сторонами порівну. У разі незгоди сторони (сторін) оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Отже, мета, підстави і порядок призначення експертизи судом, порядок оплати за її проведення регулюється нормами ЦПК, КПК, КАС, КУпАП, Законом України «Про судову експертизу». У Постанові ВССУ від 17 липня 2017 року по справі № 751/4330/16-ц викладено правову позицію, згідно якої визначено, що «неправильно проведена у справі судова експертиза все одно не дає стороні права на стягнення понесених нею витрат шляхом подання окремого позову на експертну організацію. Під час ухвалення рішення суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами, де враховує витрати понесені стороною на проведення експертиз. Тому, тільки таким чином сторона може відшкодувати понесені нею витрати на експертизи у справі, проте для цього цій стороні потрібно виграти справу. Колегія суддів дійшла висновку, що позов про стягнення грошових коштів не підлягає задоволенню в обраний позивачем спосіб, оскільки витрати, які понесла особа за проведення в іншій справі судової експертизи, не можуть бути відшкодовані шляхом подання окремого позову ні на підставі ст. ст. 1166, 1172 ЦК України, як помилково вважав суд першої інстанції, ні на підставі ст. ст. 22, 610, 611, 623 ЦК України, що помилково зазначив апеляційний суд. Питання про стягнення цих витрат повинно вирішуватися в іншій вищевказаній справі щодо розірвання шлюбу і поділу майна. Суд виходив з роз`яснень, які містяться у п. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах». Так, після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах, визначених ст. 88 ЦПК України». Відповідно до п. 45 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням судових експертиз, суду необхідно враховувати, що відповідно до статті 15 Закону України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров`я України відшкодовуються в порядку, передбаченому законодавством. У поясненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає про необхідність застосування ст. 1212 ЦК України. Скаржник вважає, що після того, як 13 квітня 2023 року судом першої інстанції було винесено ухвалу про закриття провадження у справі № 522/1820/21, і оскільки до вказаної дати судово-почеркознавчу експертизу так і не було проведено, в подальшому, об`єктивно з цього часу відпала підстава для набуття експертною установою грошових коштів ОСОБА_1 . Тому, зважаючи на викладене, скаржник вважає, що у даному випадку може бути застосовано положення вказаної вище ст. 1212 ЦК України, і відповідно, експертна установа, має повернути заявнику сплачені грошові кошти за проведення судово-почеркознавчої експертизи, оскільки така не була проведена і в подальшому відпала необхідність у її проведенні, через закриття судової справи. Також, на думку скаржника, підставою можливого застосування положень ст. 1212 ЦК України є та обставина, що експертна установа набула підстави для отримання грошових коштів від заявника не на договірній основі, а на підставі відповідної ухвали суду. Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України). Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Підставою для набуття Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз (грошових коштів в сумі - 9884,74 грн скаржника) була відповідна ухвала Приморського районного суду Одеської області про задоволення клопотання ОСОБА_1 щодо призначення судово-почеркознавчої експертизи. Оскільки, згідно даної ухвали суду на ОСОБА_1 , як на заявника клопотання, судом було покладено оплату за проведення зазначеної експертизи, колегія суддів не погоджується з такою позицією скаржника. Колегія суддів враховує, що положеннями чинного цивільного законодавства не врегульований порядок повернення коштів за експертизу, яка не була проведена. Однак, колегія суддів вважає, що оскільки експертиза була призначена ухвалою суду, а не самостійно замовлена стороною, то питання повернення коштів, сплачених на її проведення, має вирішити суд у порядку, передбаченому для вирішення питань судових витрат. Зокрема, згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України, витрати на проведення судових експертиз входять до судових витрат, які в свою чергу можуть вирішуватися в порядку винесення додаткового рішення суду. За таких обставин, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, а суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення у справі дійшов помилкових висновків. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 03 серпня 2023 року та ухвалення нового судового рішення. Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 03 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Зобов`язати Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз(65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська 8, код ЄДРПОУ 02883110) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , номер рахунку для поповнення НОМЕР_2 , банк одержувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК», IBAN НОМЕР_3 ) сплачені нею грошові кошти для проведення судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 9884,74 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий О.Ю. Карташов Судді В.А. Коновалова Ю.П. Лозко