Ухвала КЦС ВС № 740/2248/22

УХВАЛА 09 квітня 2025 року м. Київ справа № 740/2248/22 провадження № 61-2914ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 вересня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року у цивільній справі у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування пункту наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування пункту наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 12 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано пункт 9.1. наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 лютого 2022 року за № 37 про звільнення ОСОБА_1 з посади пожежного пожежної обслуги відповідно до пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді пожежного пожежної обслуги Військової частини НОМЕР_1 з 24 лютого 2022 року. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 40 467,43 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів). У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 9 000,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 вересня 2024 року змінено в частині визначеного до стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зменшено суму, належну до стягнення, з 40 467,43 грн до 37 318,81 грн, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів, а також в частині визначеного до стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь держави судового збору, збільшено суму з 1 984,80 грн до 2 150,53 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 07 березня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасуватирішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 вересня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2025 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху для усунення недоліків: надіслання уточненої редакції касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України; надання документу на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. Надано строк для усунення недоліків до 27 березня 2025 року. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, 14 березня 2025 року забезпечено надання загального доступу до ухвали Верховного Суду від 13 березня 2025 року. Копію ухвали суду касаційної інстанції від 13 березня 2025 року доставлено до електронного кабінету заявника - 15 березня 2025 року, про що свідчать повідомлення про доставлення електронного листа. Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Військова частина НОМЕР_1 вимоги ухвали Верховного Суду від 13 березня 2025 року не виконала, недоліки касаційної скарги не усунула, не визначила підстави касаційного оскарження судових рішень, не надіслала уточнену редакцію касаційної скарги та не надала документу на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Якщо заявник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала. Оскільки станом на 09 квітня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 вимоги ухвали Верховного Суду від 13 березня 2025 року не виконала, недоліки касаційної скарги не усунула, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. За загальним правилом, повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення касаційної скарги. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 вересня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року у цивільній справі у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування пункту наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- повернути особі, яка подала касаційну скаргу. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Синельников