Ухвала КАС ВС № 460/7840/24

УХВАЛА 09 квітня 2025 року м. Київ справа №460/7840/24 адміністративне провадження № К/990/14532/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі №460/7840/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій, У С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор», в якому просив: - визнати протиправними дії Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період із 01 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року із урахуванням іншого ніж січень 2008 року місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); - зобов`язано Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року (з врахуванням раніше виплачених сум); - визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 30 грудня 2022 року (включно); - зобов`язати Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 грудня 2022 року (включно), виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 в сумі 258862,70 (двісті п`ятдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят дві грн, сімдесят коп). Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року включно з встановленням базового місяця - січень 2008 року. Зобов`язано Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з січня 2017 року по червень 2017 року. Зобов`язано Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2017 року по червень 2017 року. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 30 грудня 2022 року. Зобов`язано Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 грудня 2022 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року апеляційну скаргу Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року в справі №460/7840/24 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з січня 2017 року по червень 2017 року та зобов`язання Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2017 року по червень 2017 року - скасовано та в цій частині прийнято постанову, якою в задоволенні зазначених вимог ОСОБА_1 відмовлено. У решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року в справі №460/7840/24 залишено без змін. 08 квітня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі №460/7840/24. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року справу №460/7840/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Оцінивши доводи касаційної скарги колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження. На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі №460/7840/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій. Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: В.М. Соколов С.А. Уханенко