Постанова 4856 № 560/11113/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/11113/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 07 квітня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ ПФУ в Хмельницькій області (далі ГУ ПФУ в Хмельницькій області, Управління, відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідач 2), в якому просила: -визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.05.2021 №968140152673 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу"; -зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" в розмірі 60% заробітної плати, зазначеної у довідках Старосинявської селищної ради від 08.09.2022 №309, від 08.09.2022 №310, від 08.09.2022 №312, з дня подання заяви до ГУ ПФУ в Хмельницькій області. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.042023, позов задоволено: -визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 22.09.2022 №221450001339 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу"; -зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування з 17.02.2016 по 15.03.2022; -зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 20.09.2022 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" в розмірі 60% заробітної плати, зазначеної у довідках Старосинявської селищної ради від 08.09.2022 №309, від 08.09.2022 №310, від 08.09.2022 №312. В подальшому, позивач звернулася до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 13.12.2022. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2022 по справі №560/11113/22 у тридцятиденний строк після отримання цієї ухвали. На виконання вимог ухвали відповідач подав звіт, в якому зазначив, що пенсія по інвалідності ОСОБА_1 розрахована із врахуванням довідок Старосинявської селищної ради від 08.09.2022 №309, від 08.09.2022 №310. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2025: -визнано поданий ГУ ПФУ в Хмельницькій області звіт від 21.02.2025 таким, що не підтверджує виконання рішення суду належним чином; -звільнено в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від сплати штрафу за невиконання рішення суду; -зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2022 по справі №560/11113/22 у тридцятиденний строк після отримання цієї ухвали. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ч.2 ст. 312 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що поданий ГУ ПФУ в Хмельницькій області звіт від 21.02.2025 не підтверджує виконання рішення суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами ч.ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Ст.370 КАС України унормовано, що судове рішення, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,-за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012). За правилами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін. Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68). В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). У справі "Сорінг проти Об`єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень-складовою права на справедливий судовий захист. Таким чином, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили. Ч.1 ст.255 КАС України врегульовано, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Отже, КАС України передбачено спеціальні норми, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення. Останні мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Під час апеляційного розгляду справи з`ясовано, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у даній справі, зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування з 17.02.2016 по 15.03.2022; зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 20.09.2022 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" в розмірі 60% заробітної плати, зазначеної у довідках Старосинявської селищної ради від 08.09.2022 №309, від 08.09.2022 №310, від 08.09.2022 №312. Однак, ГУ ПФУ в Хмельницькій області при перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання вищезазначеного судового рішення, не врахувало довідку Старосинявської селищної ради від 08.09.2022 №312, що суперечить резолютивній частині останнього. Як вбачається, із доводів апеляційної скарги, відповідач не заперечує тієї обставини, що пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з 20.09.2022 позивачу розраховано з врахуванням лише двох довідок: від 08.09.2022 № 309 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 08.09.2022 № 310 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсію) за період з січня 2017 року по березень 2022 року. Довідка від 08.09.2022 №312 при розрахунку пенсії не врахована, оскільки у позивача відсутній 20-річний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а також у зв`язку із тим, що в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби від 08.09.2022 №312 зазначено розмір виплат станом на лютий 2022 року, а не за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії (серпень 2022 року). Отже відповідач фактично не заперечує, що останнім не в повному обсязі виконано рішення суду від 13 грудня 2022 року у справі №560/11113/22, однак мотиви його невиконання зводяться виключно до незгоди з останнім. В свою чергу, колегія суддів зазначає, що незгода суб`єкта владних повноважень з судовим рішенням, може бути підставою для оскарження його до суду вищої інстанції, однак не підставою для невиконання. Колегія суддів також звертає увагу відповідача на те, що як слідує зі змісту Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі № 560/11113/22, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.042023, судом зроблено висновок, що відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 має стаж більше як 20 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обгрунтовано визнано поданий ГУ ПФУ в Хмельницькій області звіт від 21.02.2025 таким, що не підтверджує виконання рішення суду належним чином та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2022 по справі №560/11113/22 у тридцятиденний строк після отримання цієї ухвали. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 255, 308, 311, 312,, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 370, 382 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.