Постанова 4815 № 568/70/25

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09.04.2025 м. Рівне Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 25 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- в с т а н о в и в : Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв`язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Стверджує, що він був безпідставно зупинений працівниками поліції, без ознак алкогольного сп`яніння, а тому у працівників поліції були відсутні правові підстави для проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. При цьому, працівниками поліції не було надано на ознайомлення технічну документацію до приладу, яким проводився огляд, а роздруківка його результатів містить часові невідповідності із часом фактичного проведення освідування, у зв`язку з чим, вважає, що наявна у справі роздруківка газоаналізатора немає відношення до його особи. Переконаний, що поліцейськими порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, а тому його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просить скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити. _______________________________________________________________________________________________________________________ Справа №568/70/25 Суддя в суді І інстанції Делалова О.М. Провадження № 33/4815/316/25 Суддя в суді апеляційної інстанції Шимків С.С. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до висновку про залишення її без задоволення, виходячи з наступного. Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП). Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту Інструкція). Судом встановлено, що 04.01.2025 року о 20 год. 25 хв., на автодорозі о-181302 «СавчукиКозинСитне», 1 км, ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Kango, р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкофор 507, результат огляду 1,60 проміле, що підтверджується тестом №00079 від 04.01.2025 року, актом огляду, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції. Свідки під час проведення огляду не залучалися, оскільки працівником поліції здійснювалася його відеофіксація, що передбачено та відповідає вимогам ст. 266 КУпАП. Досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери працівника поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. За результатами огляду на місці зупинки було встановлено факт перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, у ході розмови із поліцейським ОСОБА_1 визнав факт вживання алкогольних напоїв, а саме вина. Підстав вважати результати огляду ОСОБА_1 необ`єктивними апеляційний суд не вбачає. Не притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення правил ПДР України, яке слугувало причиною його зупинки, не звільняє водія від відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Належить також взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися, тобто останній не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, не звертався із позовом до суду в порядку КАСУ щодо дій працівників поліції, а також не звертався із відповідними заявами щодо дій працівників поліції під час складення ними протоколу у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів. Враховуючи наведене, апеляційний суд не вбачає обставин, які б свідчили про упередженість дій поліцейських стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №584824 від 04 січня 2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, тестом газоаналізатора Алкофор 507 № 00079 від 04.01.2025 року, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції. Факт вчинення вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень. Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування відсутні. На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 25 лютого 2025 року без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду Шимків С.С.