Постанова Волинський апеляційний суд № 161/22194/24

Справа № 161/22194/24 Головуючий у 1 інстанції: Філюк Т. М. Провадження № 22-ц/802/432/25 Доповідач: Киця С. I. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 квітня 2025 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Киці С. І., суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення недоотриманої пенсії, за апеляційною скаргою відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 лютого 2025 року В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 у листопаді 2024 року звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області) про стягнення невиплачених коштів, належних спадкодавцеві. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка перебувала на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі № 140/8268/20, ГУ ПФУ у Волинській області проведено нарахування доплати до пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 70 113,40 грн. За життя зазначену доплату ОСОБА_2 не отримала. Державним нотаріусом Любешівської державної нотаріальної контори Волинської області В. І. Кух видано позивачу як спадкоємцю за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25 липня 2024 року на недоотриману за життя спадкодавця пенсію у розмірі 70 113,49 грн. ГУ ПФУ у Волинській області відмовило їй у виплаті вказаних коштів. Вважає, що невиплата відповідачем недоотриманої пенсії є порушенням її права на спадкування. Просить стягнути з ГУ ПФУ у Волинській області в користь ОСОБА_1 неодержану за життя спадкодавця пенсію в розмірі 70 113,49 грн в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також судові витрати по сплаті судового збору та витрити на професійну правничу допомогу. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 лютого 2025 року в цій справі позов задоволено, стягнуто з ГУ ПФУ у Волинській області в користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , нараховану та не виплачену суму пенсії в розмірі 70 113,49 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області в користь ОСОБА_1 968,96 грн судового збору. Відповідач ГУ ПФУ у Волинській області подав апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду. Зазначив, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права і ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач має право на отримання усієї суми заборгованості. Органи Пенсійного фонду України фінансують виплати за рахунок коштів Державного бюджету в межах виділених асигнувань бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень, призначених за різними пенсійними програмами». Станом на 01 лютого 2025 року до ГУ ПФУ у Волинській області надійшло 50 627 судових рішень у справах про пенсійне забезпечення громадян, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою по погашенню заборгованості пенсійних виплат за рішеннями суду. На виконання рішень суду проведені нарахування на загальну суму 3515,17 млн грн. Кошти на погашення заборгованості на виконання рішень судів з пенсійних виплат в сумі 500 млн грн визначено бюджетом Пенсійного фонду України на 2024 рік. Суми пенсій, донараховані на виконання рішень судів, обліковуються в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах), та на їх підставі в автоматизованій базі даних у підсистемі «Реєстр судових рішень». Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених в Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень визначається датою набрання ними законної сили. Заборгованість з виплат за рішеннями судів існує з об`єктивних причин та її погашення не залежить від управлінських рішень керівника чи інших посадових осіб ГУ ПФУ у Волинській області. Підстав для стягнення невиплачених коштів у порядку спадкування немає. Просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 лютого 2025 року в цій справі, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Михалик Г. В. зазначила, що судом досліджені обставини справи і дійшов правильного висновку про те, що сума невиплаченої, але нарахованої спадкодавцю пенсії підлягає стягненню в користь позивача. Відповідач не надав будь-яких доказів на спростування права позивача на отримання визначеної суми невиплачених спадкодавцеві коштів. Правильним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідач порушив право позивача на отримання пенсії після смерті матері і що таке право підлягає судовому захисту, а іншої можливості захистити порушене право у позивача немає. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна. За змістом частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку у Головному ГУ ПФУ у Волинській області та отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі № 140/8268/20, ГУ ПФУ у Волинській області проведено нарахування доплати до пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 70 113,40 грн. Зазначена сума не була виплачена ОСОБА_2 в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 та прийняла спадщину у встановленому законом порядку. 25 липня 2024 року Державним нотаріусом Любешівської державної нотаріальної контори Волинської області В. І. Кух видано позивачу ОСОБА_1 як спадкоємцю за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25 липня 2024 року на недоотриману за життя спадкодавця пенсію у розмірі 70 113,49 грн. Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Згідно зі статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (доплат до пенсії) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц, постанова Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 220/30/21). Позивачу ОСОБА_1 на праві власності належать кошти в сумі 70 113,49 грн, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 25 липня 2024 року. Відмова відповідача у їх виплаті порушує її (позивача) право власності на вказану суму коштів, і таке право підлягає судовому захисту шляхом стягнення коштів в її користь. Зазначена сума заборгованості за недоотриманою спадкодавцем пенсією була нарахована за життя спадкодавця, але ним не отримана, тому увійшла до складу спадщини, що відкрилася після його смерті. Відповідачем не оскаржувалося вищезазначене свідоцтво про право спадщину за заповітом. Доводи апеляційної скарги зводяться до обґрунтування об`єктивності причин неможливості виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року в справі № 140/8268/20. Відсутність бюджетних асигнувань для виконання відповідачем свого зобов`язання не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права, оскільки виконання судового рішення проводиться відповідно до встановленого законом порядку (постанови Верховного Суду у постановах від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 12-46гс18). Посилання в апеляційній скарзі на велику кількість судових рішень про стягнення коштів, які підлягають виконанню, апеляційним судом не приймаються, оскільки стосуються порядку виконання судових рішень, а не права особи на належні їй кошти. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши обставини справи і дослідивши наявні у справі докази, ухвалив законне і обґрунтоване рішення. Рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм процесуального права та матеріального права, підстав для його скасування немає і рішення підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 лютого 2025 року в цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя Судді