Постанова 4813 № 521/11196/24
від 25.03.2025 ·Номер провадження: 22-ц/813/2348/25 Справа № 521/11196/24 Головуючий у першій інстанції Мазун І. А. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.03.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Таварткіладзе О.М., суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О., за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 28 серпня 2024 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк», - В С Т А Н О В И В: 11.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «УКРГАЗБАНК», в якій просив визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №74454657 від 14.03.2024 року та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича усунути порушення прав ОСОБА_1 шляхом скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №74454657 від 14.03.2024року В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2010 року по справі №2-879/2010 позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Другої Одеської філії задоволені. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Другої Одеської філії: заборгованість по тілу кредиту 56 360,64 доларів США, що за курсом НБУ становить 445 812,66 грн; заборгованість за процентами 11 796,75 доларів США, що за курсом НБУ становить 93 312,29 грн; заборгованість за пенею за несвоєчасну сплату процентів - 14915,59 грн, штраф за неналежне виконання умов договору іпотеки - 27900,00 грн, всього: 68 157,39 доларів США, що за курсом НБУ становить 539 124,95 грн та 42815,59 грн, на загальну суму 581 940,54 грн В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 39/К від 07.03.2007 року в розмірі 581 940,54 грн гривень звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належать на праві власності в рівних частках ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Виселено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Зобов`язано Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в особі ВГІРФО зняти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 реєстраційного обліку за адресою квартири АДРЕСА_1 . Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укгазбанк» в особі Другої Одеської філії суму державного мита в розмірі 1700 гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн. 14 вересня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси доповнено рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2010 року у справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Другої Одеської філії до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , за участю третьої особи Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість по тілу кредиту 56360,64 дол. США, що за курсом НБУ становить 445812,66 грн; заборгованість за процентами 11796,75 дол. США, що за курсом НБУ становить 93312,29 грн; заборгованість за пенею за несвоєчасну сплату процентів 14 915,59 грн, штраф за неналежне виконання умов договору іпотеки 27 900,00 грн, а всього 68 157,39 дол. США, що за курсом НБУ становить 539 124,95 грн та 42 815,59 грн, на загальну суму 581 940,54 грн. 26 вересня 2012 року на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2010 року було видано виконавчий лист № 2-879/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованості по тілу кредиту - 56 360,64 доларів США, що за курсом НБУ становить 445812,66 грн; заборгованості по процентам - 11796,75 доларів США, що за курсом НБУ становить 93312,29 грн; заборгованості за пенею за несвоєчасну сплату процентів - 14915,59 грн; штраф за неналежне виконання умов договору іпотеки - 27900,00 грн, а всього 68 157,39 доларів США, що за курсом НБУ становить 539124,95 грн та 42 815,59 грн, на загальну суму 581940,54 грн Боржником за даним виконавчим листом є ОСОБА_1 , Стягувачем - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк». Строк пред`явлення виконавчого листа до виконавчої служби - 1 рік. Зазначений виконавчий лист неодноразово пред`являвся до виконання, та був повернутий 12.12.2016 року на підставі п. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». На підставі виконавчого листа за № 2-879/10 від 26 вересня 2012 року Першим Малиновським ВДВС Одеського міського управління юстиції та Малиновським відділом ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області здійснюватися виконавчі провадження, що підтверджується відмітками на зазначеному виконавчому листі: - Виконавче провадження, яке було відкрито вперше та завершено - 20.10.2014 року згідно п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (1999 року). Виконавче провадження вдруге було завершено - 12.12.2016 року згідно п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (2016 року). 25 листопада 2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. за вказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження ВП № 60709575. Таким чином, виконавче провадження № 60709575 було відкрито зі спливом більш ніж одного року після повернення виконавчого документа стягувачу. ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 звернулися до Малиновського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії приватного виконавця Притуляка В.М. Постановою Одеського апеляційного суду від 02 червня 2022 року по справі № 521/653/20 ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2020 року, якою в задоволенні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Притуляка Валерія Миколайовича відмовлено, скасовано та постановлено нову постанову, якою було визнано незаконними та скасовано постанову приватного виконавця Притуляка В.М. від 25 листопада 2019 року про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду від 14 вересня 2012 року Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 2-879/10. 25 червня 2024 року ОСОБА_1 отримав засобами поштового зв`язку від приватного виконавця Притуляка В.М. Звіт про незалежну оцінку майна, а саме 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , проведення якої було здійснено на підставі постанови про призначення суб?єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 74454657 від 01 травня 2024 року та дізнався про винесення 14 березня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. постанови про відкриття виконавчого провадження № 74454657 з примусового виконання виконавчого листа №2-879/2010, виданого 26.09.2012 року Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» - заборгованості по тілу кредиту 56360,64 доларів США; - заборгованість за процентами 11796,75 доларів США; - заборгованості за пенею за несвоєчасну сплату процентів - 14915,59 гривень; - штраф за неналежне виконання умов договору іпотеки 27900 гривень. А всього 68157,39 доларів США та 42815,59 гривень. Наразі приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. в межах виконавчого провадження № 74454657 вчиняються дії спрямовані на примусове виконання виконавчого листа № 2-879/2010, виданого 26.09.2012 року Малиновським районним судом м. Одеси. За таких обставин заявник вважає дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М., що виражені у винесенні постанови від 14 березня 2024 року про відкриття виконавчого провадження № 74454657 з примусового виконання виконавчого листа №2-879/2010, виданого 26.09.2012 року Малиновським районним судом м. Одеси, незаконними, а вказану постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки строк на пред`явлення вказаного виконавчого листа сплинув та виконавчий лист підлягав поверненню стягувачу. Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 28 серпня 2024 року скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» - залишено без задоволення. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Копаньов Олександр Володимирович, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 28 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в межах виконавчого провадження № 74454657 приватним виконавцем Притуляком В.М. допущені порушення діючого Законодавства України. Скаржник зазначає, що ПАТ АБ «Укргазбанк» було пропущено річний строк пред`явлення виконавчих листів до виконання, що визначений Законом України «Про виконавче провадження». Виконавчий лист за № 2-879/10 від 26 вересня 2012 року після повторного пред`явлення до виконання був повернений - 12 грудня 2016 року. Після чого, виконавчий лист за № 2-879/10 від 26.09.2012 року було пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцю Притуляка В.М., який виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 60709575 від 25 листопада 2019 року, яку в подальшому було скасовано постановою Одеського апеляційного суду від 02 червня 2022 року по справі № 521/653/20. Проте, будучи повідомленим про вищенаведені обставини приватний виконавець Притуляк В.М. за заявою ПАТ АБ «Укргазбанк» виніс постанову від 14 березня 2024 року про відкриття виконавчого провадження № 74454657 з примусового виконання виконавчого листа №2-879/2010, виданого 26.09.2012 року Малиновським районним судом м. Одеси. Враховуючи, що перше пред`явлення цього виконавчого листа відбулося до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження», яким збільшено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - положення пункту 5 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року на дані правовідносини не розповсюджується. Тому і відкриття 14 березня 2024 року за виконавчим листом №2-879/2010, виданого 26.09.2012 року Малиновським районним судом м. Одеси, виконавчого провадження № 74454657 також здійснено поза межами річного строку пред`явлення до виконання. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 , як боржник у виконавчому провадженні № 74454657 не отримував на свою адресу копії постанови приватного виконавця Притуляка В.М. від 14 березня 2024 року про відкриття виконавчого провадження № 74454657 з примусового виконання виконавчого листа №2-879/2010, виданого 26.09.2012 року Малиновським районним судом м. Одеси. У сукупності, наведене свідчить про неповноту та не всебічність розгляду справи №521/11196/24, порушення норм процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи судом першої інстанції та постановлення незаконної й необґрунтованої ухвали від 28 серпня 2024 року. Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що стягувач - ПАТ АБ «Укргазбанк», вже звертався до органу виконавчої служби із заявами про відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, однак виконавчі листи були повернуті стягувачу. У даному випадку переривання строку відбулося 12.12.2016 року, тобто вже після того, як набрав чинності 05.10.2016 року новий Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, яким збільшено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до трьох років. У такому разі, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, з моменту переривання строку, з одного року автоматично збільшився до трьох років, оскільки строк пред`явлення до виконання за яким не сплив на час набрання чинності цим Законом. Таким чином, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. 14.03.2024 року правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74454657, оскільки передбачений законом трирічний строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання не сплинув. Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2010 року по справі № 2-879/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укгазбанк» в особі Другої Одеської філії - задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Другої Одеської філії: заборгованість по тілу кредиту - 56360,64 доларів США, що за курсом НБУ становить 445812,66 грн; заборгованість за процентами - 11796,75 доларів США, що за курсом НБУ становить 93312,29 грн; заборгованість за пенею за несвоєчасну сплату процентів - 14915,59 грн, штраф за неналежне виконання умов договору іпотеки - 27900,00 грн, всього: 68157,39 доларів США, що за курсом НБУ становить 539124,95 грн та 42815,59 грн, на загальну суму 581940,54 грн. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 39/К від 07.03.2007 року в розмірі 581940,54 гривень звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належать на праві власності в рівних частках ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Виселено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Зобов`язано Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в особі ВГІРФО зняти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 реєстраційного обліку за адресою квартири АДРЕСА_1 . Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укгазбанк» в особі Другої Одеської філії суму державного мита в розмірі 1700 гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн. Постановою Апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2012 року ухвалено постанову, якою заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 26 жовтня 2010 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі другої Одеської філії заборгованість по тілу кредиту - 56360,64 доларів США, що за курсом НБУ становить 445812,66 грн; заборгованість за процентами - 11796,75 доларів США, що за курсом НБУ становить 93312,29 грн; заборгованість за пенею за несвоєчасну сплату процентів - 14915,59 грн, штраф за неналежне виконання умов договору іпотеки - 27900,00 грн, всього: 68157,39 доларів США, що за курсом НБУ становить 539124,95 грн та 42815,59 грн, на загальну суму 581940,54 грн, а також в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі другої Одеської філії судових витрат. Ухвалено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі другої Одеської філії про стягнення з ОСОБА_5 кредитної заборгованості та судових витрат. Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2010 року змінено в частині звернення стягнення на предмет іпотеки виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції «звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належать на праві власності в рівних частках ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 провести шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною сторонами в договорі іпотеки. Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2010 року скасовано в частині виселення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, зобов`язання Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в особі ВГІРФО зняти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 з реєстраційного обліку за адресою квартири АДРЕСА_3 без надання іншого жилого приміщення. Ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі другої Одеської філії про виселення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, зобов`язання Сектору громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Малиновського РВ України в Одеській області зняти всіх осіб з реєстраційного обліку зареєстрованих в квартирі АДРЕСА_1 , виселення всіх осіб, що проживають в квартирі АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Додатковим рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість по тілу кредиту 56360,64 дол. США, що за курсом НБУ становить 445812,66 грн; заборгованість за процентами 11796,75 дол. США, що за курсом НБУ становить 93312,29 грн; заборгованість за пенею за несвоєчасну сплату процентів - 14915,59 грн, штраф за неналежне виконання умов договору іпотеки - 27900,00 грн, а всього 68157,39 дол. США, що за курсом НБУ становить 539 124,95 грн та 42 815,59 грн, на загальну суму 581940,54 грн. 26 вересня 2012 року на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2010 року було видано виконавчий лист № 2-879/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість по тілу кредиту - 56 360,64 доларів США, що за курсом НБУ становить 445812,66 грн; заборгованість по процентам - 11796,75 доларів США, що за курсом НБУ становить 93312,29 грн; заборгованість за пенею за несвоєчасну сплату процентів - 14915,59 грн; штраф за неналежне виконання умов договору іпотеки - 27900,00 грн, а всього 68 157,39 доларів США, що за курсом НБУ становить 539124,95 грн та 42 815,59 грн, на загальну суму 581940,54 грн Боржником заданим виконавчим листом є ОСОБА_1 , Стягувачем - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк». Строк пред`явлення виконавчого листа до виконавчої служби - 1 рік. Зазначений виконавчий лист неодноразово пред`являвся до виконання, та був повернутий 12.12.2016 року на підставі п. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». На підставі виконавчого листа за № 2-879/10 від 26 вересня 2012 року Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та Малиновським відділом державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області здійснюватися виконавчі провадження, що підтверджується відмітками на зазначеному виконавчому листі: - виконавче провадження, яке було відкрито вперше та завершено - 20.10.2014 року згідно п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (1999 року); - виконавче провадження повторно було пред`явлено до виконання у лютому 2015 року та вдруге було завершено - 12.12.2016 року згідно п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (2016 року). 25 листопада 2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. за вказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження ВП № 60709575. 17.01.2020 року ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 звернулися до Малиновського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії приватного виконавця Притуляка В.М. Постановою Одеського апеляційного суду від 02 червня 2022 року по справі № 521/653/20 скасовано ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2020 року, якою в задоволенні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Притуляка Валерія Миколайовича відмовлено, та постановлено нове судове рішення, яким визнано незаконними та скасовано постанову приватного виконавця Притуляка В.М. від 25 листопада 2019 року про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду від 14 вересня 2012 року Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 2-879/10. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про визнання виконавчого листа від 26.09.2012 року таким, що не підлягає виконанню посилаючись на пред`явлення його стягувачем після закінчення строку на пред`явлення до виконання. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2022 року по справі № 2-879/10 було визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-879/10 від 26.09.2012 року, у зв`язку з чим 15.03.2023 року приватний виконавець Притуляк В.М. повернув виконавчий документ стягувачу. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2022 року про визнання виконавчого листа від 26.09.2012 року таким, що не підлягає виконанню скасувати та відмовити заявнику. Постановою Одеського апеляційного суду від 19.12.2023 року у справі № 2-879/10, (провадження № 22-ц/813/5020/23) ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа від 26.09.2012 року таким, що не підлягає виконанню, залишено без задоволення. 14.03.2024 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. за виконавчим листом № 2-879/10 від 26.09.2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 74454657. Колегія суддів виходить з наступного. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. У статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і приводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень. За частиною п`ятою статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У частині першій статті 28 Закону № 1404-VIII визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Виконавець не повинен пересвідчуватися в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки це суперечить положенню частини першої статті 28 Закону № 1404-VIII, згідно з якою копія постанови про відкриття виконавчого провадження направляється рекомендованим поштовим відправленням, та боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 643/8028/15 (провадження № 61-10442св20), від 18 березня 2021 року у справі № 520/10954/15-ц (провадження № 61-7198св20). З виконавчого листа вбачається, що адресу ОСОБА_1 вказано: АДРЕСА_4 , та саме на цю адресу державним виконавцем направлялася копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 74454657, що підтверджується списком рекомендованих листів № 14.03.2024 та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 14.03.2024 року. Таким чином посилання скаржника про те, що копії постанов про відкриття виконавчого провадження йому не направлено, спростовується матеріалами справи. Відповідно до статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17, провадження № 12-197гс18, зазначено, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України (статті 447 ЦПК України) пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Відповідно до статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Отже, предметом судового захисту за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавців під час виконання судового рішення є порушене право заявника, що підлягає доказуванню і встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. З матеріалів справи вбачається, що 26 вересня 2012 року на виконання заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2010 року було видано виконавчий лист № 2-879/10. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконавчої служби - 1 рік. Згідно з частиною першою статті 22 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент набрання законної сили заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2010 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 цього Закону строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. 05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII), яким збільшено строк пред`явлення виконавчих документів до виконання до трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили (частини 1, 2статті 12 цього Закону). Частиною першою статті 12 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Згідно з пунктами 5, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" свідчить про те, що положення цього закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності цим законом. Цим пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону (від 02 червня 2016 року) до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності. Схожі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 521/21810/17, від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18, від 27 лютого 2024 року у справі № 521/10391/20 Таким чином, законодавець збільшив до трьох років після набрання рішенням законної сили, строк пред`явлення до виконання як виконавчих листів, виданих після набрання чинності 05.10.2016 року Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIIIвiд 02.06.2016 року, так і виконавчих листів, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 року та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016 року (постанова Верховного Суду від 28.12.2018 у справі № 910/11424/15). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Крім того, частиною п`ятою статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Матеріали справи свідчать про те, що у зв`язку із неодноразовим пред`явленням до виконання та поверненням стягувачу виконавчого листа № 2-879/10, виданого 26.09.2012 року Малиновським районним судом м. Одеси, відбувалось переривання строку пред`явлення його до виконання. Так, 20.10.2014 року постановою виконавця повернуто зазначений виконавчий лист стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника та з`ясувати місцезнаходження, місце проживання, перебування боржника). У подальшому, стягувачем повторно пред`являвся виконавчий лист до виконання і перебував на виконанні з 03.02.2015 року до 12.12.2016 року, після чого був повернутий стягувачу на підставі п. 5 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Тобто строк пред`явлення виконавчого листа до виконання перервався й почав новий відлік з 12.12.2016 року з моменту повернення виконавчого листа стягувачу, тому закінчувався 12.12.2019 року. Незважаючи на те, що на момент набрання заочним рішенням законної сили виконавчий лист міг бути пред`явлений до виконання за правилами частини першої статті 22 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження", тобто протягом року, переривання цього строку свідчить про те, що станом на 05.10.2016 року такий строк не сплив, тому на спірні правовідносини поширюються вимоги частини першої статті 12 Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження". Крім того, доводи ОСОБА_1 про те, що виконавчий лист міг бути пред`явлений протягом одного року, натомість вдруге був пред`явлений 12.12.2016 року, тобто стягувачем пропущено строк подання виконавчого листа до примусового виконання вже були предметом розгляду та їм була надана оцінка у справі № 2-879/10 (провадження № 22-ц/813/5020/23) за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа від 26.09.2012 року таким, що не підлягає виконанню. Так, зі змісту постанови Одеського апеляційного суду від 19.12.2023 року у справі № 2-879/10, (провадження № 22-ц/813/5020/23) вбачається, що суд виходили з того, що у даному випадку переривання строку відбулося 12.12.2016 року, тобто вже після того, як набрав чинності 05.10.2016 року новий Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, яким збільшено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до трьох років. У такому разі, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, з моменту переривання строку, з одного року автоматично збільшився до трьох років, а відтак відкриття виконавцем 25.11.2019 року виконавчого провадження відбулося у передбачений законом трьохрічний строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" щодо трирічного строку пред`явлення виконавчих документів до виконання з огляду на закріплений частиною першою статті 58 Конституції України принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, за фактичних обставин у цій справі є помилковими. Остання постанова про повернення виконавчого листа № 2-879/10 від 26.09.2012 року стягувачу винесена приватним виконавцем 15.03.2023 року. Після чого, стягувачем повторно пред`являвся виконавчий документ до виконання, на підставі якого 14.03.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. винесено постанову про відкриття виконавче провадження ВП № 74454657. Виходячи з наведеного колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо порушення строків пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що приватний виконавець, відкриваючи виконавче провадження 14.03.2024 року, діяв в межах його повноважень і у відповідності до діючого законодавства, так як строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання не сплив, а перервався. З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії"). Також, Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 28 серпня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено: 0 8.04.2025 року. Головуючий О.М. Таварткіладзе Судді: Є.С. Сєвєрова С.О. Погорєлова