Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/11797/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/11797/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 08 квітня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " щодо застосування дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування від 19 червня 2024 року №122/59/01-2024вн відносно поліцейського взводу №4 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капрала поліції ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби в поліції. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що капрал поліції ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського взводу №4 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". На підставі бойових розпоряджень ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 10.04.2024 №313/1908/1324т та оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_4 " від 11.04.2024 №443т/оту, від 17.04.2024 №858т/оту, від 18.04.2024 №912т/оту, від 21.04.2024 №1053т/оту, зокрема, ОСОБА_1 залучений до заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України. Наказами зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють» від 11.04.2024 № 12BC «Про формування зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полу «Цунамі) та від 11.04.2024 № 13ВС «Про формування зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення №3» сформовані зведені підрозділи УПОП № 2 та УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» відповідно. На виконання бойового розпорядження в.о. командира зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють» від 14.05.2024 №319/02/59/03-2024т/БР, командир зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» із 14.05.2024 прийняв в підпорядкування особовий склад УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» для спільного виконання поставлених бойових (спеціальних) завдань. Як зазначив ОСОБА_1 та свідчать матеріали справи, 13.05.2024 він підготував на ім`я начальника ДПОП «ОШБ «Лють» рапорт на звільнення за власним бажанням, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Вказаний рапорт надійшов на адресу ДПОП «ОШБ «Лють» 20.05.2024 та зареєстрований за вх. № 6069, про що свідчить відмітка департаменту на зазначеному рапорті. На виконання вимог бойових розпоряджень командира зведеного підрозділу ДПОП «ОШБ «Лють» від 08.05.2024 №295/01/59/03-2024т/БР та в.о. командира зведених підродів ДПОП «ОШБ «Лють» від 14.05.2024 №319/02/59/03-2024/БР, командиром зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» видано наказ від 15.05.2024 №159ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання». 15.05.2024 перебуваючи на ділянці місцевості розташованої у районі населеного пункту Староварварівка Олександрівської селищної громади Краматорського району Донецької області, ОСОБА_1 доведено наказ командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання». У зв`язку з відмовою позивача від виконання наказу від 15.05.2024 № 159ДСК наказом УПОП Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 21.05.2024 № 442 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють», зокрема, ОСОБА_1 . За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія 19.06.2024 склала висновок № 122/59/01-2024вн, яким встановлено факт порушення позивачем вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпунктів 2, та 4 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу № 4 роти № 1 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у зв`язку з невиконанням наказу від 15.05.2024 №159ДСК "Про виконання бойового (спеціального) завдання", та запропонувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби поліції. На підставі висновку службового розслідування від 19.06.2024 наказом ДПОП «ОШБ НП України «Лють» №160 від 02.07.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень» до поліцейського взводу №4 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капрала поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Наказом ДПОП «ОШБ НП України «Лють» від 31.07.2024 №1103 о/с «По особовому складу» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, капрала поліції ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції з 31.07.2024. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VIII). Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. В частині першій статті 19 Закону №580-VIII зазначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Нормативно-правовим актом, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, є Дисциплінарний статут. Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Як передбачає стаття 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, зміст якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни і за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався та діє на даний момент. Частиною першою статті 12 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-ХІІ визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи. Інші військові формування, утворені відповідно до законів України, та відповідні правоохоронні органи, зокрема: беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони та руху опору, сприяють забезпеченню правового режиму воєнного стану; сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх пріоритетне забезпечення та інші повноваження у сфері оборони України згідно із законодавством. Згідно з частиною першою статті 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості. Частиною другою статті 24 Закону №580-VIII визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи га підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості. Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. Отже, службова дисципліна полягає у виконанні, зокрема наказу керівника, відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону. Невиконання наказу є порушенням службової дисципліни. Відповідно до частин 1 і 3 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Згідно з частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Статтею 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Як передбачено правилами статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893). Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Підставою для призначення службового розслідування за фактом можливого порушення позивачем службової дисципліни, яке виразилось у невиконанні наказу від 15.05.2024 №159ДСК "Про виконання бойового (спеціального) завдання", у формі письмового провадження стала доповідна записка заступника начальника управління начальника відділу підтримки та контролю управління моніторингу ДПОП «ОРШБ «Лють» від 17.05.2024 вих. №2413-2024. В ході службового розслідування встановлено, що 15.05.2024, приблизно о 12:50 год., перебуваючи на ділянці місцевості розташованої у районі населеного пункту Староварварівка Олександрівської селищної громади Краматорського району Донецької області, заступником командира полку управління поліції особливого призначення №33 ДПОП "ОШБ "Лють" підполковником поліції ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 доведено наказ командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання». Після доведення вимог зазначеного наказу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 повідомив, що наказ їм зрозумілий, однак виконувати його відмовились. Присутніми на шикуванні - психологом відділу кадрового забезпечення УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенантом поліції ОСОБА_11 та фельдшером першого патрульного батальойону в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України старшим сержантом ОСОБА_12 протипоказань до виконання бойового (спеціального) завдання, зокрема у позивача не виявлено. Як слідує з висновку службового розслідування відносно позивача, в його діях встановлені порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції поліцейського взводу №4 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженої 15.05.2023, що виразилося в невиконанні наказу командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.05.2024 № 159ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання», та вирішила рекомендувати застосувати до поліцейського взводу № 3 роти № 1 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капрала поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Проаналізувавши сукупність встановлених обставин в ході службового розслідування обставин, суд вважає, що службовим розслідуванням доведено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який полягає у невиконанні бойового (спеціального) наказу командира. Доводи позивача про те, що наказ командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.05.2024 № 159ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання» було видано навмисно, після отримання його рапорту про звільнення за власним бажанням, з метою притягнення його до відповідальності не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Як свідчать матеріали справи, 13.05.2024 ОСОБА_1 підготував на ім`я начальника ДПОП «ОШБ «Лють» рапорт на звільнення за власним бажанням, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Вказаний рапорт надійшов на адресу ДПОП «ОШБ «Лють» 20.05.2024 та зареєстрований за вх. № 6069, про що свідчить відмітка департаменту на зазначеному рапорті. Разом із тим, наказ командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 159ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання» було видано 15.05.2024, тобто за 5 днів до отримання рапорту позивача про звільнення його із служби в поліції за власним бажанням. Приписами Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114 (далі - Положення № 114), передбачено, що це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки. Згідно з підпунктом "ж" пункту 63 Положення №114 особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків. Особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою (пункт 68 Положення №114). Положення №114 є актом спеціального законодавства, що визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, наразі є чинним і встановлює, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 11.08.2021 у справі № 826/7075/16, до правовідносин щодо звільнення поліцейських зі служби за власним бажанням підлягає застосуванню пункт 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, який встановлює обов`язок працівника попередити керівництво про звільнення за три місяці до звільнення. Таким чином, з огляду на дату отримання рапорту на звільнення та приписи пункту 68 Положення №114, у відповідача було три місяці на розгляд такого питання, що відповідно не є перешкодою позивачу виконувати наказ командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 159ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання». Крім того, посилання позивача відносно того, що він не міг виконати наказ № 159ДСК через свій незадовільний стан здоров`я також не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Так, під час огляду позивача психологом відділу кадрового забезпечення УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенантом поліції ОСОБА_11 та фельдшером першого патрульного батальойону в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України старшим сержантом ОСОБА_12 протипоказань до виконання бойового (спеціального) завдання не виявлено. Суд зазначає, що з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України, Міністром внутрішніх справ України видано наказ яким затверджено Положення № 285 "Про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС". Одним із основних завдань М(ВЛ)К визначення за станом здоров`я та фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності, крім цього, за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), здобувачів вищої освіти в ЗВО, придатності (непридатності) поліцейських до подальшої служби в поліції, проходження служби у відрядженні за кордоном (підпункт 1 пункту 2 розділу І Положення № 285). Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення № 285 направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, форма якого наведена в додатку 4 до цього Положення (далі - направлення на медичний огляд), оформлюється підрозділами кадрового забезпечення поліції, командуванням головного органу військового управління, оперативно-територіальних об`єднань, з`єднань, військових частин НГУ. Пунктом 8 розділу ІІІ Положення № 285 установлено, що поліцейські, військовослужбовці НГУ, які впродовж 4 місяців не можуть приступити до виконання своїх службових обов`язків через захворювання, наслідки поранення (контузії, травми або каліцтва), що мають стійкий чи необоротний характер, направляються підрозділом кадрового забезпечення на лікарську, військово-лікарську експертизи для визначення придатності до подальшого проходження служби. Таким чином вказаний припис встановлює імперативний обов`язок направляти поліцейського підрозділом кадрового забезпечення на лікарську, військово-лікарську експертизи лише у разі якщо особа впродовж 4 місяців не може приступити до виконання своїх службових обов`язків через захворювання, наслідки поранення (контузії, травми або каліцтва). Захворювання повинно мати стійкий і необоротний характер. У свою чергу у позивача відсутні будь-які висновки про непридатність до служби в поліції, за результатами проведення ВЛК. При цьому, у матеріалах справи відсутній рапорт позивача, де він клопоче про направлення його на ВЛК для встановлення придатності. Отже, жодних протипоказань для виконання позивачем бойового завдання не встановлено. Щодо доводів позивача про те, що бойовий наказ від 15.05.2024 №159ДСК є явно злочинним та спрямованим на фізичне знищення особового складу, то суд зауважує наступне. Відповідно до частини другої статті 5 Дисциплінарного статуту за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. Частина четверта статті 5 Дисциплінарного статуту передбачає, що поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику. Позивач не надав суду доказів того, що він у встановленому порядку доповів вищому керівництву про одержання злочинного наказу. В матеріалах справи також відсутні докази того, що інші поліцейські, які отримали вищевказаний наказ, здійснили таку доповідь і керівництвом за таким фактом проведено відповідне розслідування з метою встановлення чи спростування факту видання злочинного наказу. Отже, в цій частині твердження позивача є необґрунтованими. Що стосується тверджень сторони позивача про те, що від виконання бойового наказу командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення №3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " позивач не відмовлявся, а намагався отримати роз`яснення щодо його виконання, то суд зазначає, що з матеріалів справи слідує, що після оголошення наказу позивач повідомив, що відмовляється виконати наказ, оскільки його стан здоров`я погіршився та він не довіряє керівництву. Про незрозумілість наказу позивач не заявляв та за його роз`ясненнями не звертався. Отже, в цій частині твердження позивача також є необґрунтованими. Суд зазначає, що законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут доповнено новим розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту). Відповідно до частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції. Тут, насамперед, варто мати на увазі, що обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного (зауваження) до найсуворішого (звільнення зі служби), керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним. Водночас застосування частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту виключно у поєднанні зі статтею 13, якою визначено перелік видів дисциплінарних стягнень та послідовність їх застосування, виключало б з процедури визначення виду стягнення такого визначального елементу як оцінка характеру самого проступку внаслідок однакового підходу до оцінки різних за ступенем тяжкості проступків та, відповідно, результату обрання виду відповідальності виключно в порядку послідовності. Суд зазначає, що сутність службової дисципліни, обов`язки поліцейських стосовно її дотримання, що визначені Дисциплінарним статутом, передбачають певні правила поведінки працівника поліції, недодержання яких утворює склад порушення Присяги. Встановлені в межах розгляду справи порушення позивачем службової дисципліни в даному випадку є невиконання наказу прямого керівника в умовах воєнного стану. Виходячи зі змісту Присяги поліцейського та сутності поняття, правової природи службової дисципліни, суд дійшов висновку про те, що позивачем вчинено дії, які виразились у порушенні ним службової дисципліни, а саме: невиконанні наказу про бойове завдання без поважних причин та невиконанні посадових обов`язків. При цьому, об`єктивних та непереборних підстав для уникнення вчинення такого порушення у позивача не існувало, це порушення усвідомлювалось позивачем та залежало від його волі. Отже, позивача за наслідками службового розслідування правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.