Постанова 4824 № 363/6341/23

справа № 363/6341/23 головуючий у суді І інстанції Чіркова Г.Є. провадження № 22-ц/824/1266/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 07 квітня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в : Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (надалі по тексту - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов`язань оплаті коштів за наданий кредит, а тому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 53 430 грн за договором кредитної лінії, з яких: 6 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 47 430 грн заборгованість за нарахованими відсотками, а також понесені судові витрати у розмірі 2 422 грн 40 коп. Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02 травня 2024 року позовну заяву ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1081-0933 від 30 серпня 2022 року у розмірі 8 100 грн, а також судовий збір у розмірі 2 147 грн 20 коп., а всього 10 247 грн 20 коп. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що сума заборгованості за договором кредитної лінії №1081-0933 від 30 серпня 2022 року станом на 10 жовтня 2023 року становить 8 100 грн, з якої 6 000 грн - тіло кредиту, 2 100 грн - проценти за користування кредитом (без прострочення, які нараховані станом на 12 вересня 2022 року). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення прострочених відсотків за період з 13 вересня 2022 року по 10 жовтня 2023 року, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування прострочених відсотків відповідачу не ґрунтуються на вимогах пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому є безпідставними та недоведеними. Не погоджуючись з заочним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 травня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції помилково ототожнено проценти за користування кредитом (правове регулювання, яких передбачено статтями 1048, 1956-1 ЦК України), які нараховується протягом строку договору з неустойкою (пенею) у разі невиконання (порушення, прострочення) зобов`язань боржником за кредитним договором. Щодо правової позиції відповідача. Станом на день ухвалення постанови апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції в порядку частини 6 статті 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. З відповіді №318706 від 13 листопада 2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 05 листопада 2002 року (а.с. 53). Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Апеляційний суд направляв на зареєстровану адресу відповідача повідомлення разом з копіями ухвали про призначення розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційної скарги та доданих до неї документів. Відповідач кореспонденцію суду отримала (а.с.76). Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи, апеляційний суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті. Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим апеляційний суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо апеляційної скарги. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України. За змістом частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, встановила таке. За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.) Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (далі - Закон № 675-VIII). Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону). Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону). 30 серпня 2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1081-0933, який підписано електронним підписом відповідачки А461, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора згідно з п. 3.3 договору. Відповідно до п.п. 2.3, 4.1, 4.4, 4.5, 4.9, 4.10, 5.3.1, 5.5, розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту становить 6 000 грн, дата надання/видачі кредиту - 30 серпня 2022 року. Базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору. Сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов?язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду. Проценти за користування кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця. Позичальник підписанням цього договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених позичальником коштів на рахунок кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені позичальником кошти можуть надійти на рахунок кредитодавця із затримкою, несе позичальник. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою). Позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п. 5.5 цього договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти за користування кредитом за наступною ставкою; пільгова процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця. Якщо вказаний в цьому абзаці п.4.6 договору розмір пільгової процентної ставки дорівнює 0,01%, зазначене означає, що позичальнику протягом першого базового періоду надана можливість сплати процентів за користуванням кредитом за пільгової процентною ставкою. Якщо вказаний у цьому абзаці п. 4.6 договору розмір пільгової процентної ставки дорівнює 2,50 %, зазначене означає, що можливість сплати процентів за користуванням кредитом за пільгової процентною ставкою цим договором не передбачена (не надана позичальнику); знижена процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Якщо вказаний в цьому абзаці п. 4.6 договору розмір зниженої процентної ставки дорівнює 0,01%, зазначене означає, що розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру пільгової процентної ставки, тобто можливість сплати процентів за пільговою процентною ставкою фактично надається впродовж усього строку кредитування. Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту - 26 червня 2023 року. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов?язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов?язань за договором. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Подовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов?язань позичальника. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 1 139 965 відсотків. Останній календарний день першого базового періоду - 12 вересня 2022 року, сума кредиту - 6 000 грн, нараховані проценти за користування кредитом у перший базовий період - 2 100 грн, разом до сплати - 8 100 грн. Право користування кредитом за пільговою процентною ставкою протягом першого базового періоду надається позичальнику, якщо про це вказано у п. 4.6 договору за умови, що позичальник у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом не пізніше останнього дня першого базового періоду. У разі несплати позичальником у повному обсязі нарахованих відсотків за користування кредитом не пізніше останнього дня першого базового періоду за пільговою процентною ставкою, нарахування процентів за користування кредитом за перший базовий період здійснюється за стандартною процентною ставкою. Надалі нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою до моменту повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів. 3 моменту повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за зниженою процентною ставкою. Відповідно до паспорту споживчого кредиту згідно з вказаного вище договору, розмір кредитного ліміту становить 6 000 грн, строк кредитування - 300 календарних днів, процентна ставка, відсотків річних - стандартна ставка 1 095% (3% в день), види знижок - пільгова ставка - 3,65 (0,01% в день), знижена ставка 9,12% (2,5% в день), реальна річна процентна ставка, відсотків річних розрахована за умови, що базовий період сплати відсотків складає 14 днів, а відсоткова ставка за кредитом - 3% в день - 1 139 965%. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. З листа АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay згідно з кредитного договору №1081-0933 від 30 серпня 2022 року перерахувало 6 000 грн на картку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 . Згідно з довідки про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 10 жовтня 2023 року, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 53 430 грн, з якої: 6 000 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 47 430 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Відповідно до частини 1 статті 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Разом з тим, відповідач будучі належним чином повідомлена про розгляд справи не заперечувала проти отримання кредитних коштів, кредитний договір не оспорила у зв`язку з його безгрошовістю. З огляду на норми частини 1 статті 1054 ЦК України, колегія апеляційного суду вважає, що у спірних правовідносинах позичальник має довести відсутність заборгованості у зв`язку з належним виконанням зобов`язання щодо повернення грошових коштів. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за кредитним договором у розмірі більшому ніж це зазначено позивачем у розрахунках заборгованості. Розрахунку заборгованості, що спростовує розмір заборгованості, визначений позивачем, - відповідачем також не наданий не наданий. Отже, колегія апеляційного суду підсумовуючи вищевикладене, встановила, що сума заборгованості за тілом кредиту за договором кредитної лінії №1081-0933 від 30 серпня 2022 року станом на 10 жовтня 2023 року становить 6 000 грн. Щодо стягнення нарахованих відсотків у розмірі 47 430 грн, то апеляційний суд враховує таке. Згідно із частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває по теперішній час. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (надалі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України пунктом

18. Зокрема, вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Також, Законом № 2120-IX доповнено розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» пунктом

61. Вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем. Отже, для правильного вирішення спору в цій частині, необхідно з`ясувати правову природу заборгованості з відсотків у розмірі 47 430 грн. Як вбачається з розрахунку заборгованість з відсотків у розмірі 47 430 грн складається з: заборгованості у розмірі 2 100 грн - відсотки за користування кредитом (без прострочення, які нараховані станом на 12 вересня 2022 року); заборгованості у розмірі 45 330 грн - відсотки за користування кредитом за період з 13 вересня 2022 року по 26 червня 2023 року (а.с. 38-44). Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами. При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до п.п. 2.3, 4.1, 4.4, 4.5, 4.9, 4.10, 5.3.1, 5.5, розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту становить 6 000 грн, дата надання/видачі кредиту - 30 серпня 2022 року. Базовий період складає 14 календарних днів. Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту - 26 червня 2023 року. Строк договору є рівним строку кредитування. Отже, заборгованість у розмірі 2 100 грн - відсотки за користування кредитом за базовий період у 14 днів: з 30 серпня 2022 року по 12 вересня 2022 року. А заборгованість у розмірі 45 330 грн - відсотки за користування кредитом за період з 13 вересня 2022 року по 26 червня 2023 року. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання». Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Указаний висновок міститься у пункті 35 Постанови. Окрім того, у пункті 54 постанови Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України. Тобто, згідно з логікою Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від вказаного правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Отже, враховуючи, що умовами кредитного договору сторони встановили строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (30 серпня 2022 року) по дату повернення кредиту (26 червня 2023 року), то відсотки у розмірі 47 430 грн є відсотками нарахованими у межах погодженого сторонами строку кредитування та є не штрафними санкціями за порушення зобов`язання з повернення кредиту. З огляду на встановлене, у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та пункту 61 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування». Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову повністю. Щодо судових витрат Відповідно до частин 1,2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 220 грн 80 коп. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити. Заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 травня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1081-0933 від 30 серпня 2022 року у розмірі 53 430 грн., що складається з: 6 000 грн - тіло кредиту, 2 100 грн - відсотки за користування кредитом за базовий період у 14 днів: з 30 серпня 2022 року по 12 вересня 2022 року, 45 330 грн - відсотки за користування кредитом за період з 13 вересня 2022 року по 26 червня 2023 року. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 147 грн 20 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 220 грн 80 коп. Інформація про стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф.

407. Інформація про боржника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська