Постанова Київський апеляційний суд № 761/3616/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 761/3616/22 Головуючий у І інстанції Пономаренко Н.В. Провадження №22-ц/824/3791/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 02 квітня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Таргоній Д.О., суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А., за участі секретаря Доброванової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Главацького Юрія Анатолійовичана ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ПАТ КБ «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,- ВСТАНОВИВ: У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відповідно до якої заявник просив суд, визнати виконавчий лист, виданий 07 лютого 2013 року Шевченківським районним судом міста Києва на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 вересня 2010 року по справі №2-10840/10 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованість 1 996 961,39 грн, та судові витрати у сумі 1820,00 грн, боржником у якому зазначено ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню. Вимоги заяви обґрунтуванні тим, що 01 вересня 2010 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва по справі №2-10840/10 позовні вимоги ВАТ «КБ «Надра» було задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованість 1 996 961,39 грн, та судові витрати у сумі 1820,00 грн. 07 лютого 2013 року Шевченківським районним судом міста Києва було видано виконавчі листи по справі №2-10840/10 в тому числі і на примусове виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості 1 996 961,39 грн та судових витрат у сумі 1820,00 грн з ОСОБА_1 . Заявник зазначає, що виконавчий лист, виданий Шевченківським районним судом м. Києва 07 лютого 2013 року по справі №2-10840/10 на примусове виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості 1996961,39 грн та судових витрат у сумі 1820,00 грн з ОСОБА_1 , неодноразово пред`являвся для примусового виконання до органів державної виконавчої служби. В останнє постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві, винесеною 14 грудня 2016 року старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Манзенюком Р.М., повернуто стягувачу виконавчий лист №2-10840/10, виданий 07 лютого 2013 року Шевченківським районним судом міста Києва. У заяві вказано, що після повернення згідно постановою від 14 грудня 2016 року виконавчий лист №2-10840/10, виданий 07 лютого 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва, ПАТ «КБ «Надра» до виконання не пред`являвся. Наразі відсутні будь-які виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-10840/10, виданого 07 лютого 2013 Шевченківського районного судом м. Києва. Ухвали суду про відстрочку або розстрочку виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 вересня 2010 року по справі №2-10840/10 не виносились. Заявник вважає, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №2-10840/10, виданого 07 лютого 2013 року Шевченківським районним судом міста Києва, сплинув 15 грудня 2019 року, проте стягувач - ПАТ «КБ «Надра», до вказаної дати не пред`явив до примусового виконання виконавчий лист №2-10840/10 від 07 лютого 2013 року. Враховуючи, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №2-10840/10, виданого 07лютого 2013 року пропущено та відсутні ухвали суду про поновлення пред`явлення такого виконавчого листа до виконання, вважає за необхідне просити суд визнати виконавчий лист №2-10840/10, виданий 07лютого 2013 року таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2024 року в задоволенні заяви відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, з апеляційною скаргою в інтересах заявника ОСОБА_1 звернувся її представник - адвокат Главацький Ю.А., який, посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам та порушення норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначає, що перелік підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, визначений частиною 2 статті 432 ЦПК України, не є вичерпним, оскільки передбачає і інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права. Скаржник зазначає, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва від 07 лютого 2013 року закінчився, оскільки мав бути пред'явлений до 15 грудня 2019 року. Вказаний виконавчий лист не був пред'явлений до виконання до вказаної дати, дані про поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа від 07 лютого 2013 року відсутні. Відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання вважає достатньою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Відзивів на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому положеннями статті 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надійшло. У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у відповідності до вимог процесуального законодавства, про причини неявки суд не повідомляли, що у відповідності до положень частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного. Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду від м. Києва від 01 вересня 2010 року у справі 2-10840/10 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 солідарно на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість 1 996 961 грн, та судові витрати у сумі 1 820,00 грн. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 січня 2011 року рішення Шевченківського районного суду від м. Києва від 01 вересня 2010 року було залишено без змін. Як вбачається з матеріалів справи представник ВАТ КБ «НАДРА» отримав виконавчі листи по вказаній справі 25.02.2013 року (т. 1 а.с. 149). Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому документі - задоволено у повному обсязі. Замінено сторону стягувача з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», на його правонаступника, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: 49112, м. Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, у виконавчому листі по цивільній справі №2-10840/10, який винесено на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва. Як вбачається із вказаної ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2023 року 09.01.2023 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра та Гарантія» надійшла вимога державного виконавця Чорноморського ВДВС щодо надання ухвали про заміну стягувача у виконавчому провадженні НОМЕР_1 відкритого на підставі виконавчого листа №2-10840/10 виданого 07.02.2013 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 (поручитель) заборгованості за кредитним договором № 05/08/2007/840-К/806. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що оспорюваний виконавчий лист не був виданий помилково, а з матеріалів справи не вбачається, що боржником були виконані зобов`язання зі сплати суми заборгованості стягувачу у строк до дати видачі виконавчого листа, тому правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, під іншими причинами, про які йдеться в ч. 2 ст. 432 ЦПК України, розуміється не припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а наприклад, скасування в апеляційному чи касаційному порядку рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний. Крім того, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката. Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження. Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України). Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у випадку пропуску строку на його пред`явлення до виконанння, якщо він виданий компетентним судом у відповідності до вимог закону і є належним виконавчим документом, який не виконано боржником. Матеріали справи не містять відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, а саме: про виконання рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 01.09.2010 по справі №2-10840/10 про стягнення солідарно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість 1 996 961 грн, та судові витрати у сумі 1 820,00 грн. Позиція представника заявника, виходячи зі змісту заяви, зводиться до того, що оскільки строк пред`явлення його виконання закінчився, є підстави для визнання указаного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Проте, така позиція суперечить нормам процесуального закону, що регулює спірні правовідносини, письмовим доказам і правовим позиціям Верховного Суду. Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, боржник був зобов`язаний указати передбачені процесуальним законом підстави, для того, щоб суд мав можливість визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. У заяві не наведено жодних доводів, які б дали змогу суду вирішити питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Апеляційна скарга зводиться до дублювання вимог заяви, причиною, якою апелянт вважає належною для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зазначає пропуск строку для пред`явлення до виконання. Верховний Суд у своїй постанові від 06.11.2019 року (справа № 593/841/14) дійшов висновку, що відповідно до частин другої, четвертої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Встановлення обставин дотримання строків пред`явлення виконавчого документа до виконання підлягає з`ясуванню, зокрема, під час оскарження дій чи бездіяльності державного чи приватного виконавця, пов`язаних з вирішенням питання про відкриття виконавчого провадження, а тому не мають правового значення під час розгляду питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, слід залишити без задоволення. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та ґрунтуються на формальних міркуваннях. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Главацького Юрія Анатолійовича- залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 08 квітня 2025 року. Суддя-доповідач Таргоній Д.О. Судді: Голуб С.А. Слюсар Т.А