Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/1544/25

Справа № 127/1544/25 Провадження № 33/801/329/2025 Категорія: 289 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гайду Г. В. Доповідач: Панасюк О. С. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2025 рокум. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Ковальова В. О. на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 к. за те, що він, будучи відповідно до підпунктів «г», «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог частини першої статті 45, пункту 2-7 Розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік (2021), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Захисник ОСОБА_1 адвокат Ковальов В. О. подав апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просив скасувати постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 березня 2025 року, а провадження у справі закрити на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого частиною четвертою статті 38 КУпАП. Апеляційна скарга мотивована тим, що факт несвоєчасного подання ОСОБА_2 декларації у зв`язку зі звільненням було встановлено 15 березня 2024 року після отримання Національним агентством з питань запобігання корупції (далі НАЗК) повідомлення Служби безпеки України (далі СБУ) № 9/1870дск від 14 лютого 2024 року про виявлення порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції». Отже днем фактичного виявлення вчинення інкримінованого ОСОБА_1 корупційного правопорушення необхідно вважати 15 березня 2024 року, а не день складання протоколу про адміністративне правопорушення 09 січня 2025 року, а тому на момент розгляду справи закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 172-6 КУпАП настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-6 КУпАП є правопорушенням, пов`язаним з корупцією. Згідно з частиною четвертою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. З матеріалів справи встановлено, що СБУ повідомленням № 9/1870дск від 14 лютого 2024 року відповідно до частини першої статті 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» повідомило НАЗК про встановлення факту несвоєчасного подання ОСОБА_1 , який працював в УСБУ у Вінницькій області, щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2021 рік. 05 березня 2024 року ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік (2021), яку згідно з пунктом 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язаний був подати до 31 січня 2024 року. Декларація особи у зв`язку із припиненням діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК (частини перша, друга статті 45 Закону України «Про запобігання корупції»). У пункті першому частини першої статті 255 КУпАП НАЗК визначено як орган уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення за статтею 172-6 КУпАП. Отже уповноваженому на складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про невчасне подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стало (повинно було стати) відомо саме 05 березня 2024 року в день заповнення декларації на офіційному сайті НАЗК, але однозначно не пізніше ніж 15 березня 2024 року, коли НАЗК вже отримало відповідне повідомлення від СБУ. Складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення іншим ніж НАЗК органом (його посадовою особою) старшим оперуповноваженим 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Різником О. М. не впливає на момент виявлення цього адміністративного правопорушення, тому що Закон, зокрема частина четверта статті 38 КУпАП, пов`язує строк накладення адміністративного стягнення саме з моментом виявлення правопорушення, а не моментом складання протоколу. Цей спеціальний строк, який є значно більшим за загальний, установлений в частині першій цієї статті, якраз спрямований на те, щоб забезпечити достатній час (6 місяців з дня виявлення адміністративного правопорушення) для складення протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду його судом. НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має, зокрема складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції НАЗК, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення (пункт 11-2 частини першої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції»). Постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, Вінницьким міським судом Вінницької області прийнято 04 березня 2025 року, тобто майже через рік після виявлення адміністративного правопорушення уповноваженим органом на складання протоколу про це адміністративне правопорушення. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку. Оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшов до суду першої інстанції 15 січня 2025 року, тобто після закінчення установленого частиною четвертою статті 38 КУпАП строку, то суд прийшов до помилкового висновку про визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення, а не закриття провадження у справі на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП. Керуючись статтею 294 КУпАП апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Ковальова В. О. задовольнити. Постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати, провадження у справі закрити. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: О. С. Панасюк