Ухвала КАС ВС № 640/9844/22

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 07 квітня 2025 року м. Київ справа №640/9844/22 адміністративне провадження №К/990/13954/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №640/9844/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Київська міська рада, ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Київська міська рада, ОСОБА_2 , в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не розгляду в місячний термін клопотань ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки площею 0,10 га для житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:030:0039; зобов`язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки площею 0,10 га для житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер 8000000000:90:030:0039. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 13.11.2023 позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не розгляду в місячний термін клопотання ОСОБА_1 від 21.09.2021 вх. № 057/В-2363 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки площею 0,10 га для житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер 8000000000:90:030:0039. Зобов`язав Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21.09.2021 вх. № 057/В-2363 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розподілу земельної ділянки площею 0,10 га для житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер 8000000000:90:030:0039, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.02.2025 апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнив частково. Змінив рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 виключивши з мотивувальної частини посилання на норми статті 118 Земельного кодексу України. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. З матеріалів справи вбачається, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена, складена, та набрала законної сили 26.02.2025. Своєю чергою, касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку 03.04.2025. Наведене свідчить про порушення відповідачем строку подання до суду касаційної скарги. Скаржник у касаційній скарзі порушує питання поновлення судом пропущеного строку на касаційне оскарження. В обґрунтування свої доводів посилається на отримання рішення суду апеляційної інстанції 28.02.2025 та в підтвердження цього надає картку руху документів. Однак з наданої картки руху документів не вбачається, на яку адресу надійшла оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції. Скаржником не зазначено інших обставин, які перешкоджали б йому отримати та (або) ознайомитись зі змістом повного тексту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції у межах строку на касаційне оскарження. Суд звертає увагу скаржника, що приписами статті 44 КАС України встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Також неухильне виконання обов`язків суб`єкта господарювання, передбачених процесуальним законодавством, не повинно ставитись в залежність від організації належного виконання працівниками своїх обов`язків, оскільки цей процес належить до сфери управлінської діяльності керівника юридичної особи, який, крім іншого, уповноважений визначати необхідну кількість осіб, які мають право представництва інтересів цієї юридичної особи, зокрема, у судах України. Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена, насамперед, тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами. Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою. Водночас, скаржником належним чином не обґрунтовані і не підтверджені поважні причини пропуску ним строку на касаційне оскарження, що можуть свідчити про сумлінне та добросовісне ставлення останнього до наявних у нього прав, а саме: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках та належно виконувати покладені обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом строки. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Виходячи з наведеного, причини пропуску строку на звернення з касаційною скаргою є неповажними. Заявнику слід надати Суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначивши підстави і причини його пропуску, надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржником не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір». Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позов подано фізичною особою до суду у 2022 році і він містить одну вимогу немайнового характеру та похідну від неї вимогу. Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 - 2481 гривні. Отже, за подання цієї касаційної скарги має бути сплачений судовий збір у розмірі 1984,80 грн (2481*0,4*200%). За таких обставин касаційну скаргу треба залишити без руху та встановити скаржникові строк для усунення її недоліку у спосіб надсилання на адресу суду документа про сплату судового збору у розмірі 1984,80 гривень. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі позивач в якості підстави для касаційного оскарження зазначає пункти 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України, мотивуючи це тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано у спірних правовідносинах норми матеріального права. Однак скаржник не визначає, які саме норми матеріального права застосовані судом неправильно. Між тим таке посилання на підстави касаційного оскарження підлягає уточненню. Оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.). Верховний Суд зауважує, що посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та стверджуючи про відсутність правового висновку Верховного Суду, скаржник не конкретизує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду та як відповідні норми права необхідно застосовувати, на думку, скаржника. Беручи до уваги викладене, скаржник має чітко зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів частини четвертої статті 328 КАС України. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. У касаційній скарзі позивач не зазначає про зазначені вище випадки передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які мають бути обов`язково зазначені та конкретизовані для справ розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження. Беручи до уваги викладене, скаржник має чітко зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень згідно до приписів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням. Колегія суддів зауважує, що згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Водночас за правилом частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Беручи до уваги те, що касаційна скарга подана без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої та третьої статті 332 КАС України та надати скаржникові десятиденний строк з дня вручення йому ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме: надати Суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції, зазначивши підстави і причини його пропуску, надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом; надати документ про сплату судового збору у розмірі 1984,80 гривень, або надати документ, який підтверджує про наявність пільг встановлених законом для звільнення від сплати такого. зазначити випадки касаційного оскарження судових рішень у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням. Частиною 3 статті 332 КАС України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Керуючись статтями 169, 328, 329, 332, 338 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини пропуску Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) строку на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №640/9844/22. Касаційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №640/9844/22 залишити без руху. Надати скаржникові строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Копію ухвали надіслати на адресу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб