Постанова 4824 № 753/11773/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 березня 2025 року м. Київ провадження № 22-ц/824/8040/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач), суддів: Болотова Є. В., Гаращенка Д. Р. при секретарі Мудрак Р. Р. за участі адвоката Кузьміна Д. Л. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 жовтня 2023 року у складі судді Комаревцової Л. В. у цивільній справі № 753/11773/23 Дарницького районного суду міста Києва за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спадкове майно, В С Т А Н О В И В: У липні 2023 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 був власником садового будинку, площею 127,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2141684980000. Вказувала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з березня 2015 року проживали однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство, брали участь у витратах, пов`язаних з оплатою комунальних послуг, на спільні кошти підтримували належний стан садового будинку, необхідний для проживання в ньому, проводили поточний ремонт, спільно займались садівництвом. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий будинок звернулась ОСОБА_2 , яка просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця, як спадкоємиці четвертої черги спадкування. Інші спадкоємці відсутні. Постановою від 26 червня 2023 року ПН КМНО Малахов А. С., розглянув заяву ОСОБА_2 та відмовив останній у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про спадщину за законом на садовий будинок. Вважала, що її порушене право підлягає судовому захисту у обраний нею спосіб. Посилаючись на викладене, просила суд, встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім`єю з ОСОБА_3 з березня 2015 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_2 право власності на садовий будинок площею 127,8 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2141684980000, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04 жовтня 2023 року позов задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_2 однією сім`єю з ОСОБА_3 з березня 2015 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на садовий будинок площею 127.8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2141684980000 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 . Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 жовтня 2023 року в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на садовий будинок АДРЕСА_2 скасовано та в цій частині ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Апеляційне провадження в частині оскарження рішення суду першої інстанції щодо встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу закрито. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 20 130,00 грн. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2025 року постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року в частині вирішення вимог про визнання права власності на спадкове майно та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року залишено без змін. Постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року в частині, якою закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 скасовано, справу в цій частині направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові. Вказував, що оскаржуване рішення в частині встановлення спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за досить тривалий період (2015-2022 роки) саме у спірному садовому будинку, який перебуває у користуванні ОСОБА_1 та розташований на земельній ділянці, що перебуває у користуванні останнього, як члена ОК СДК «Ентузіаст», порушує його права та інтереси, оскільки ставить апелянта в нерівне становище по відношенню до правонаступника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 у судовій справі про оскарження права власності ОСОБА_3 на садовий будинок. Оскаржуваним рішенням визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на садовий будинок АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2141684980000. Із позовної заяви у цивільній справі №753/13711/22 вбачається, що ОСОБА_1 захищає своє право користування земельною ділянкою, як член ОК СДК «Ентузіаст», на якій знаходиться спірний житловий будинок, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 . Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.12.2022, в рамках розгляду справи № 753/13711/22 накладено арешт на садовий будинок. Таким чином, ОСОБА_1 правомірно розраховував на те, що саме за результатами розгляду справи № 753/13711/22 за його позовом, суд вирішить обґрунтованість/безпідставність позову та у випадку задоволення позову відновить порушене право ОСОБА_1 шляхом скасування незаконної реєстрації права власності на будинок. Однак, 13.11.2023 право власності на садовий будинок за оскаржуваним рішенням, всупереч ухвали про арешт такого будинку в іншій справі, вже зареєстровано за ОСОБА_2 , а тому ефективне відновлення порушеного права ОСОБА_1 не може бути досягнуто у судовій справі №753/13711/22 за його позовом. Учасники справи правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Від адвоката Баховського М. М., діючого в інтересах ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі. Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Кузьмін Д. Л., в інтересах ОСОБА_1 , підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній. Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення адвоката Кузьміна Д. Л., в інтересах ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 вказував, що у 2022 році він звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на спірний садовий будинок. ОСОБА_1 заперечує належність цього садового будинку ОСОБА_3 , який ніколи не був членом обслуговуючого кооперативу «Магнолія», адже саме він, ОСОБА_1 , є користувачем земельної ділянки та садового будинку, проте його право, як користувача земельної ділянки, порушується незаконною реєстрацією права власності на садовий будинок за ОСОБА_3 . Оскаржуване рішення в частині встановлення спільного проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за досить тривалий період (2015-2022 роки) саме у спірному садовому будинку, який перебуває у користуванні ОСОБА_1 та розташований на земельній ділянці, що перебуває у користуванні ОСОБА_1 як члена обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст», порушує його права та інтереси, оскільки ставить в нерівне становище по відношенню до правонаступника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 у судовій справі про оскарження права власності ОСОБА_3 на цей будинок. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 довела факт спільного проживання разом із спадкодавцем з 2015 року до дня його смерті. Оскільки позивачка є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 , яка в установлені строки прийняла спадщину, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за нею права власності на спірний будинок у порядку спадкування. Вирішуючи вимоги про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 однією сім`єю, суд хоча в резолютивній частині рішення, не встановлював факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в садовому будинку, однак мотивував своє рішення з посиланням на докази, які підтверджують такий факт. Із висновками суду колегія не погоджується з огляду на наступне. У постанові від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що особа, яка вважає себе власником майна (або його частини), може здійснити захист свого цивільного права, обґрунтувавши в позові підставу позовних вимог про поділ майна тим, що воно набуте за час спільного проживання жінки та чоловіка однією сім`єю. Позовні вимоги про поділ майна, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності є ефективним способом захисту прав, здатним справедливо та без занадто обтяжливих для сторін судових процедур вирішити цивільну справу. Заявлення у таких справах позовного провадження окремої вимоги про встановлення факту спільного проживання жінки та чоловіка однією сім`єю без реєстрації шлюбу не здатне забезпечити захист прав власника. У справах позовного провадження факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК). Із позовом до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спадкове майно ОСОБА_2 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва у липні 2023 року. Як на час звернення із позовом (липень 2023) так і на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, садовий будинок площею 127,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2141684980000, про визнання права на який заявлено вимогу, знаходився під арештом на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 15 грудня 2022 року, обтяження було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 грудня 2022 року. Висновок суду про наявність підстав для задоволення вимоги про встановлення факту проживання, є помилковими, адже факт перебування спірного будинку під арештом на час ініціювання судового спору, виключало можливість визнання на нього права власності, у зв`язку із чим у даній справі було скасовано рішення в частині визнання права власності за позивачкою. За таких обставин та зважаючи на вищевикладену позицію Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає, що встановлення факту спільного проживання, заявлене позивачкою як окрема вимога, не лише не здатне забезпечити захист її прав, а й за, обставин перебування будинку під арештом - не має юридичного значення, адже заявлена лише з метою визнання права власності на будинок. Зважаючи на те, що суд першої інстанції висновків про наявність підстав для задоволення позову про встановлення факту спільного проживання дійшов з порушенням вимог норм процесуального закону, доводи апеляційної скарги щодо порушення прав скаржника знайшли підтвердження, колегія дійшла висновку, що судове рішення у частині, що переглядається, підлягає скасуванню з підстав, визначених ст. 376 ЦПК України, із ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 жовтня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до Київської міської ради про встановлення факту проживанняОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 з березня 2015 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати, постановити у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 07 квітня 2025 року. Судді: Є. П. Євграфова Є. В. Болотов Д. Р. Гаращенко