Постанова 4854 № 420/25548/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25548/24 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року (суддя Завальнюк І.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 20.02.2025) про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: 21.11.2024 набрало законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року, яким: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неврахування з 01.06.2024 в пенсії ОСОБА_1 індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо призупинення з 01.06.2024 року нарахування та виплати в пенсії ОСОБА_1 індексації його пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", до того ж раніше призначеної до нарахування і виплати в пенсії ОСОБА_1 рішенням Одеського окружного адміністративного о суду від 01.03.2023 року по адміністративній справі №420/1327/23; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати і виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.06.2024 року та подалі, з урахуванням індексації пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження цієї пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо призупинення з 01.06.2024 року нарахування та виплати в пенсії ОСОБА_1 щомісячного збільшення його пенсії на суму 2000,00 грн відповідно до Постанові Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", до того ж раніше призначеної до нарахування і виплати в пенсії ОСОБА_1 рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 року по справі №420/19317/23, та підтвердженого з 01.03.2024 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 року по справі №420/7995/24; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати і виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.06.2024 року та подалі, з урахуванням щомісячного збільшення його пенсії на суму 2000,00 грн відповідно до Постанові Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження цієї пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. 13.02.2025 до суду від позивача надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України, в якій він просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання з 01.01.2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 року по справі №420/25548/24, а саме, в протиріч цьому рішенню, - не нарахуванню і невиплаті з 01.01.2025 року пенсії ОСОБА_1 в сумі 59246,75 грн., та обмеженні при цьому пенсії сумою 32367,88 грн; визнати такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області як невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 року по адміністративній справі №420/25548/24; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року у сумі 59246,75 грн., яка була нарахована згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 року по справі №420/25548/24, без обмеження цієї пенсії максимальним або якімось граничним розміром, як це і було визначено в рішенні по адміністративній справі №420/25548/24. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 було відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та задовольнити його заяву про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду (в порядку статті 383 КАС України) у справі №420/18501/22. На думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводами позивача про те, що припинення з 01.01.2025 відповідачем виконання рішення Одеського окружного суду від 21.10.2024 року по справі №420/25548/24 є фактом протиправного невиконання дій зобов`язального характеру. Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження. Апеляційним судом справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Положенням Основного Закону про обов`язковість судового рішення кореспондують з приписами частини другої статті 14 КАС України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. До того ж, за правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Процесуальним засобом забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення є судовий контроль, підстави та порядок здійснення якого визначені статтею 382 та статтею 383 КАС України. Так, частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Отож зазначена правова норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі. Обґрунтовуючи необхідність звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України ОСОБА_1 висловив свою незгоду з діями пенсійного фонду, яке, на його думку, з 01.01.2025 неналежно виконує рішення Одеського окружного суду від 21.10.2024 року по справі №420/25548/24. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу заявника, що у справі №420/25548/24 спірними були дії ГУ ПФУ в Одеській області, яке при перерахунку, з урахуванням судових рішень по справам №420/12111/23, №420/19317/23, №420/7995/24, пенсії ОСОБА_1 , не врахувало індексацію в сумі основного розміру пенсії позивача відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та щомісячної доплати 2000 грн відповідно до Постанові Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Судом встановлено, що Головним управлінням на виконання рішення суду у справі №420/25548/24 було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за результатом її розмір з 01.01.2025 становить 59246,75 грн. Сума доплати за період з 01.06.2024 по 31.12.2024 з урахуванням фактично виплачених сум склала 54905,41 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Водночас, пенсійним органом обмежено розмір пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", яка підлягає застосуванню з 1 січня 2025 року. Так, пунктом 1 згаданої постанови установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1. Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Ураховуючи, що, оскаржені позивачем в порядку статті 383 КАС України дії пенсійного органу пов`язані із зміною з 01.01.2025 законодавства, які не розглядалися в межах справи №420/25548/24, колегія суддів вважає, що доводи заяви ОСОБА_1 про неналежне виконання відповідачем рішення суду у справі №420/25548/24 з 01.01.2025 є безпідставними. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відсутні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Доводи апеляційної скарги зазначені висновки не спростовують та не дають підстав уважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали. Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя М.П.Коваль Суддя Ю.В.Осіпов