Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/325/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/776/25 Справа № 185/325/25 Суддя у 1-й інстанції - Косюк А. П. Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2025 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Рябчун О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Будьонного Віталія Сергійовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), - встановила: Постановою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого та ч.1 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з конфіскацією продукції, а саме сигарет, вилучених у ОСОБА_1 згідно квитанції № 243 до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 213902 від 03 січня 2025 року та передану на зберігання до камери схову Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. У постанові суду зазначено, що в період часу з 26 грудня 2024 року по 03 січня 2025 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 здійснювала продаж тютюнових виробів без будьяких дозвільних документів, чим порушила порядок провадження господарської діяльності. Зазначені дії органом внутрішніх справ кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Будьонний В.С. порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції як незаконної та необґрунтованої. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на доданому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 вказує про те, що не знає, чи наявна у кіоску ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, однак 09.12.2024 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 було видано ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04100311202408351. Термін дії вказаної ліцензії з 11.12.2024 до 11.12.2025. Вказана ліцензія була долучена захисником до письмових пояснень і в повному обсязі спростовує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 здійснювала продаж тютюнових виробів без наявності дозвільних документів. Крім того, наявний відеозапис та письмові пояснення ОСОБА_1 підтверджують, що остання є працівником ФОП ОСОБА_2 , який у свою чергу здійснює господарську діяльність. Отже ОСОБА_1 не є суб`єктом господарювання, відтак не могла і не повинна була отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Враховуючи, що ч.1 ст. 164 КУпАП є бланкетною нормою, судом першої інстанції залишено поза увагою, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє будь-яке посилання на норму Закону України, яку ОСОБА_1 порушила. Також судом не було взято до уваги, що працівники Національної поліції, які склали протокол, відносяться до правоохоронних, а не контролюючих органів, у зв`язку з чим не уповноважені на проведення відповідних перевірок. Тютюнові вироби, які були вилучені працівниками поліції, належать ФОП ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , що підтверджується копією видаткової накладної, яка додана до апеляційної скарги. Натомість застосовуючи до ОСОБА_1 відповідну санкцію, суд конфіскував майно, яке не належить останній. Враховуючи викладене, захисник просить постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.01.2025 скасувати, прийняти нову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП; конфісковані у справі речі, які зазначені у документі під назвою Список вилученої продукції в магазині сигаретному за адресою: АДРЕСА_2 , а також квитанції № 243 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № ЄО 718 повернути власнику фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 . Розгляд апеляційної скарги здійснити без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника. В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Враховуючи, що захисником Будьонним В.С. в апеляційній скарзі заявлено клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливим провести апеляційний розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та її захисника адвоката Будьонного В.С. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції. Між тим, вказаних вимог закону судом першої інстанції не дотримано з огляду на наступне. Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, суддя місцевого суду послався як на докази на матеріали справи, а саме на: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №213902 від 03 січня 2025 року; список вилученої продукції в магазині (сигаретному) за адресою: АДРЕСА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; копію рапорту від 03 січня 2025 року; відеозапис, який міститься на диску та долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. Судом апеляційної інстанції вказані докази були перевірені та досліджені. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №213902 від 03 січня 2025 року, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП (а.с.2) вбачається, що в період часу з 26.12.2024 по 03.01.2025 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала продаж тютюнових виробів без будь-яких дозвільних документів, порушивши порядок проведення господарської діяльності, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП. В протоколі зазначено, що у присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було проведено особистий огляд та огляд речей, передбачений ст. 264 КУпАП, що були у ОСОБА_1 та згідно зі ст. 265 КУпАП виявлені речі вилучено для тимчасового зберігання (додається на окремому аркуші). Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності викладено на окремому аркуші. Протокол підписаний ОСОБА_7 та його копію нею отримано. Відповідно до Списку вилученої продукції в магазині сигаретному за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції у присутності двох понятих було вилучено тютюнові вироби за вказаною адресою (а.с.3). З пояснень ОСОБА_8 убачається, що протягом останнього тижня, з 26.12.2024 вона працює продає сигарети в сигаретному кіоску за адресою: АДРЕСА_2 . На роботу її ніхто не влаштовував, вона зателефонувала по номеру, який було вказано на торгівельній точці. Ніяких документів їй не надавали та не повідомляли, чи є дозвільні документи на товар. На скільки їй відомо, документів немає, вона не працевлаштована. За вказаний період вона продала близько 40-50 пачок сигарет, на який відсутні марки акцизного податку (а.с.4). Також в матеріалах справи є інші пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких 03.10.2025 приблизно в 07.20 годин вона прийшла до кіоску закритого типу, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , щоб прибрати, оскільки її про це попросив ОСОБА_2 . В цей момент забігли троє незнайомців, які представились працівниками поліції. На прохання вийти з приміщення, останні відмовились. В ході огляду приміщення вони почали вилучати цигарки та застосовувати психологічний тиск. В цей час вона зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила про подію. Працівники поліції не виявили бажання зачекати власника та вилучити увесь товар. ОСОБА_2 в телефонному режимі хотів повідомити номер ліцензії. На огляд приміщення ні вона, ні ОСОБА_2 дозволу не надавали. Також працівники поліції склали відносно неї протокол про адміністративне правопорушення (а.с.5). З пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 убачається, що у кіоску, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , вони неодноразово купували сигарети без марок акцизного податку (а.с.6,7). Згідно квитанції № 243 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № ЄО 718, ДОП Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції О. Григор у ОСОБА_1 03.01.2025 було вилучено 92 пачки сигарет різних марок, на яких відсутні марки акцизного податку та 873 пачки сигарет (а.с.10). Згідно відеозапису, долученого до матеріалів справи, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пояснила, що працює за адресою АДРЕСА_3 . Працює не по договору. Побачила оголошення та подзвонила по телефону. Прийшла на роботу. Їй платять за роботу 500 гривень. Чи є ліцензія на провадження господарської діяльності не відомо, їй нічого не залишали. Є товари без марок акцизного податку. Вона продала близько 10 блоків цигарок. Далі під час огляду проведено вилучення та опис тютюнових виробів (а.с.12). Дослідивши надані матеріали провадження, апеляційний суд зазначає таке. Згідно диспозиції ч.1 ст.164 КУпАП відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Об`єктом правопорушення є суспільні відносини, що регулюються у сфері господарської діяльності. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Згідно ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми обов`язками в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання, в тому числі, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Натомість, ні протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 213902 від 03.01.2025, ні інші долучені до матеріалів справи процесуальні документи, не підтверджують провадження ОСОБА_1 господарської діяльності у період з 26.12.2024 по 03.01.2025, факту продажу нею цигарок без марок акцизного податку у зазначений час , а також отримання в результаті такого продажу прибутку. Таким чином, за результатами судового розгляду суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що посадовою особою органу поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не було розкрито об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, а саме не зазначено, кому ОСОБА_1 здійснювала продаж цигарок без марок акцизного податку, не вказано, що цей продаж мав систематичний характер та чи був факт отримання прибутку. Наявні у матеріалах справи пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жодним чином не підтверджують, що саме ОСОБА_1 у період з 26.12.2024 по 03.01.2025 здійснювала продаж зазначеним свідкам цигарок без марок акцизного податку, на вказано їх кількості та не підтверджують факт отримання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, прибутку від реалізації такого товару. У зв`язку з чим, протокол про адміністративне правопорушення не можна вважати належним доказом відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, оскільки він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь. Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати додаткові докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ`єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення. Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25). У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту". Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з`ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов помилкового висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом мають бути витлумачені на користь останньої. Апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність без отримання необхідних дозвільних документів, зокрема отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності. Тому апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про відсутність доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язківку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. За таких обставин, апеляційна скарга захисника Будьонного В.С. підлягає задоволенню, постанову судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.294 КУпАП,- постановив: Апеляційну скаргу захисника Будьонного Віталія Сергійовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2025 року про визнання винною і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. Вилучені згідно Списку вилученої продукції в магазині сигаретному за адресою: АДРЕСА_2 та передані на відповідальне зберігання до Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області згідно Квитанції № 243 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № ЄО 718, - повернути власнику. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя О.В.Рябчун