Ухвала КЦС ВС № 752/16618/23

УХВАЛА 04 квітня 2025 року м. Київ справа № 752/16618/23 провадження № 61-3721ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мироненко Катерина Борисівна, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ВСТАНОВИВ: У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн компенсації завданої моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 року залишено без змін. У касаційній скарзі, поданій 21 березня 2025 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мироненко К. Б., просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню. Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним. Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права. Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження. Ціна позову у цій справі складає 200 821,42 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час подання касаційної скарги (250 х 3 028 грн = 757 000 грн)). Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мироненко К. Б.,зазначає що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки необхідно визначити правові наслідки узгодження суми страхової виплати для визначення можливості подальшого стягнення відшкодування збитків, завданих у результаті ДТП, та чи не є таке узгодження обмеженням права на судовий захист. Також вказує, що ця справа має важливе значення для заявниці,оскільки внаслідок ДТП знищено її автомобіль, яким вона користувалася, зокрема їздила на значну відстань на роботу до шкоди, де заявниця працює вчителем. Верховний Суд, взявши до уваги ціну 200 821,42 грн, предмет позову, встановлені судами попередніх інстанцій обставини та надану оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, зокрема звітів про оцінку розміру збитків, та поведінці учасників справи, а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявницею аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі. Незгода заявниці з висновками судів попередніх інстанцій щодо розміру завданих збитків не свідчить про фундаментальне значення вирішених у цій справі питань для формування єдиної правозастосовчої практики. Підстав для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03 грудня 2023 року у справі № 759/28079/21, не встановлено. Колегія суддів з розумінням ставиться до аргументів заявниці про те, що вона зазнала дискомфорту у зв`язку з неможливістю користування пошкодженим внаслідок ДТП автомобілем. Разом з тим незгода з розміром завданої майнової шкоди не свідчить про виняткове значення цієї справи для заявниці. Водночас враховано, що судами присуджено до стягнення на користь заявниці відшкодування моральної шкоди. Таким чином, випадків, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мироненко К. Б., подала касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мироненко Катерина Борисівна, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович