Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 347/762/24

Справа № 347/762/24 Провадження № 22-ц/4808/421/25 Головуючий у 1 інстанції КІЦУЛА Ю. С. Суддя-доповідач Пнівчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2025 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої (судді-доповідача) Пнівчук О.В., суддів: Бойчука І.В., Томин О.О., з участю секретаря Струтинської Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 07 січня 2024 року, у складі судді Кіцули Ю.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення відшкодування матеріальної шкоди, в с т а н о в и в: У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення відшкодування матеріальної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22 грудня 2023 року відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Fiat Scudo», державний номерний знак НОМЕР_1 , в смт. Славське, по вул. Січових Стрільців, повертаючи ліворуч, не врахував дорожню обстановку, не дотримався руху, рухаючись на спуск виїхав на смугу зустрічного руху, що призвело до зіткнення з автомобілем «Nissan Qashqai» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_1 . Того ж дня між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), згідно якого водій ОСОБА_1 не порушувала правил дорожнього руху, а водій ОСОБА_2 вчинив порушення правил дорожнього руху (під час виїзду на зустрічну смугу). Вина водія ОСОБА_2 підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 22 грудня 2023 року. В результаті вказаного ДТП автомобіль позивачки отримав механічні пошкодження. Згідно висновку про оцінку майна №30 від 14.02.2024 року вартість відновлювального ремонту її автомобіля «Nissan Qashqai» д.н.з. НОМЕР_2 складає 52 176 грн та з урахуванням понесених витрат на експертні послуги у розмірі 2950 грн, загальна сума до відшкодування збитків складає 55126 грн. Після настання дорожньо-транспортної пригоди позивачка звернулася до ТОВ «Страхова компанія» «Гардіан» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та з заявою про страхове відшкодування. Проте, страхова компанія відмовилася виплатити їй страхове відшкодування, мотивуючи тим, що цивільно-правова відповідальність відповідача при заявлених обставинах події не настала з посиланням на висновок експертного дослідження, згідно з яким в даній дорожній ситуації в діях позивача є невідповідності вимогам Правил дорожнього руху. Однак, позивачка вважала, що станом на 26 березня 2024 року підстав для відмови у виплаті їй страхового відшкодування відповідно до норм Закону не існує. Також вважала, що у зв`язку із пошкодженням її автомобіля, їй була спричинена моральна шкода, яка оцінюється нею в 10000 грн. З урахуванням уточнених позовних вимог, позивачка просила стягнути на її користь: солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «Страхова компанія» «Гардіан» 52176 грн відшкодування матеріальної шкоди, а також з ОСОБА_2 вартість проведених експертних досліджень у сумі 2 950 грн та відшкодування судових витрат. Рішенням Косівського районного суду від 07 січня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення відшкодування матеріальної шкоди - відмовлено. ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду. Вважає,що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 22 грудня 2023 року, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв`язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню. Оскільки ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні ДТП, про що однозначно зазначено в євро протоколі, то ця обставина не підлягає доказуванню. Проте Косівський районний суд не зазначив про наявність вини ОСОБА_2 , як на підставу відшкодування завданих збитків. Висновок експерта - автотоварознавця ОСОБА_3 №30 від 14.02.2024 встановлює лише розмір завданої шкоди позивачці та відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Зазначає, що положення Законів України «Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не встановлюють обов`язку при визначенні розміру відновлювального ремонту автомобіля, попереджати оцінювача про кримінальну відповідальність та не впливають на визнання недійсним висновку експерта. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно послався на недопустимість вказаного висновку, оскільки висновок експерта у порядку визначеному законодавством не оскаржувався та відповідачами не заперечувався, що є доказом його погодження. Місцевий суд на власний розсуд не міг визнати недопустимим доказом висновок експерта. Статтею 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначені підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування. На момент розгляду справи підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування позивачці відповідно до нори вказаного закону не існувало. Розмір шкоди, яка завдана ОСОБА_1 в наслідок ДТП, що мала місце 22 грудня 2023 року, не перевищує граничний розмір відповідальності страховика в сумі 130 000 грн, а тому має бути відшкодований в повному обсязі страховою компанією. Просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 52 176 грн відшкодування матеріальної шкоди, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість проведених експертних досліджень у сумі 2950 грн та провести розподіл судових витрат. Представник товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» Черняковський А.В. подав відзив на апеляційну скаргу. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, такими що не відповідають приписам чинного законодавства України та суперечать правовим позиціям, висловленим Верховним Судом. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відсутні підстави для його скасування. Згідно висновку експерта №10/24 від 15.01.2024 в даній дорожній обстановці дії водія транспортного засобу «Nissan Qashqai» д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.12.1. ПДР України та знаходились в причинному зв`язку з виникнення ДТП. В свою чергу в даній дорожній обстановці в діях водія транспортного засобі «Fiat Scudo», д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 невідповідностей вимогам ПДР України не вбачається, тому його дії не знаходяться у зв`язку з ДТП. Зазначає, що бланк європротоколу, встановленого МТСБУ зразка, не містить пункту щодо визнання вини того чи іншого учасника пригоди. З огляду на те, що ДТП 22.12.2023 відбулось по причині порушення позивачкою ПДР України, а водієм забезпеченого автомобіля відповідних порушень допущено не було, ТДВ «СК «Гардіан» констатувало відсутність правових підстав для здійснення страхового відшкодування на користь позивачки. Вимога позивачки про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 52 176 грн солідарно із ОСОБА_2 та ТДВ «СК «Гардіан» не відповідає приписам чинного законодавства України. Між страхувальником ОСОБА_2 та ТДВ «СК «Гардіан» наявні лише договірні відносини за полісом №АР-6844507, умовами якого не передбачена солідарна відповідальність. Також вважає обґрунтованим висновок суду щодо безпідставності вимог позивачки про стягнення страхового відшкодування з включенням суми ПДВ. До позовної заяви не додано документів, які б підтверджували факт проведення відновлювального ремонту транспортного засобу «Nissan Qashqai д.р.н. НОМЕР_2 на СТО, що є платником ПДВ. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Представник ОСОБА_2 адвокат Синишин П.Є. подав відзив на апеляційну скаргу. Вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду законним та обґрунтованим, таким що не підлягає скасуванню. Зазначає, що європротоколом ОСОБА_2 свою винуватість не визнав, з позивачкою він не домовлявся про те, хто з них винуватий. Учасники ДТП своєї вини не визнали, свідків, які б підтвердили вину когось із сторін немає. Відсутні будь-які звернення до органів поліції, відтак протокол чи постанова з приводу даного ДТП щодо ОСОБА_2 не складались, судових рішень про притягнення до адміністративної відповідальності немає, тобто його вина у вчиненій дорожньо-транспортній пригоді не встановлена, між учасниками зіткнення не досягнуто згоди щодо всіх обставин пригоди, що вбачається із наданих повідомлень про страхову подію до страхової компанії. Крім того, винуватість ОСОБА_2 спростовується висновком експертизи, зробленої на замовлення ТДВ «СК «Гардіан». Вважає, що розмір майнової шкоди не є доведеним, в матеріалах справи відсутній, належним чином складений, звіт про оцінку розміру шкоди або висновок експерта про розмір завданої майнової шкоди. Доданий протокол огляду колісного транспортного засобу не підписаний особою, яка його склала, відтак такий протокол не може вважатись належним доказом щодо розміру відшкодування. Додані до апеляційної скарги рахунки-фактури не можуть слугувати належним підтвердженням понесення будь-яких витрат на ремонт автомобіля. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення суду залишити без змін. В судовому засіданні представник ТДВ «СК «Гардіан» Черняковський А.В. в режимі відео конференції заперечив доводи апеляційної скарги з наведених у відзиві мотивів, просив рішення суду залишити без змін. Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечили доводи апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. ОСОБА_1 подала суду заяву про розгляд справи без її участі, апеляційні вимоги підтримала в повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою ОСОБА_1 не спростовано висновок експерта наданого «СК «Гардіан» відповідно до якого в діях ОСОБА_2 невідповідностей вимогам ПДР не встановлено, не додано належних та допустимих доказів понесених фактичних витрат на відновлення автомобіля після ДТП, також законодавство України не передбачає солідарного обов`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, тому суд не вбачав наявності підстав для солідарної відповідальності відповідачів, оскільки це суперечитиме інституту страхування. З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне. Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно зі статтею 1188 ЦП України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини. Відповідно до ч.1, 2 ст. 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Згідно із статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачений такий обов`язок. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (який діяв на час виникнення спору) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до ст.ст. 9, 22-31, 35, 36 вказаного Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. З огляду на зазначені вище норми матеріального права, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18. Згідно з пунктом 1 статті 35.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 104 Закону України «Про страхування» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та пункту 6 частини першої статті 991 ЦК України страховик має право відмовити у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, зокрема за наявності інших підстав, встановлених законом. Підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) визначені в статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Зазначений перелік підстав відмови у виплаті страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «NissanQashqai», 2020 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 . Відповідач ОСОБА_2 - власник транспортного засобу «Fiat Scudo», державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до полісу №АР/6833507 від 17.03.2023 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника транспортного засобу «Fiat Scudo», державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан». Згідно з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 22.12.2023 року, 22 грудня 2023 року близько 18:50 год. в смт. Славське, по вул. Січових Стрільців, Львівської області, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Nissan Qashqai» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 (транспортний засіб А) та автомобіля «Fiat Scudo», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 (транспортний засіб В). У вказаному повідомленні, а саме у графі

12. «Обставини», наявна відмітка у вигляді хрестика зі сторони т/з В (відповідача ОСОБА_2 ) навпроти напису «під час виїзду на смугу зустрічного руху». Також відповідач ОСОБА_2 26.12.2023 повідомив свого страховика ТДВ «СК «Гардіан» про ДТП надавши пояснення, що 22.12.2023 в смт. Славське, по вул. Січових Стрільців, він на машині Фіат спускався з горба і побачив, що т/з Ніссан при підйомі вгору, забуксував, внаслідок чого знесло автомобіль Ніссан на його сторону і сталось зіткнення. Позивачка ОСОБА_1 25.12.2023 надала пояснення страховику відповідача ТДВ «СК «Гардіан» про ДТП та вказала, що 22.12.2023 року в смт. Славське, Львівської області, по вул. Січових Стрільців авто Фіат НОМЕР_1 , рухаючись з пагорба, не впевнившись в безпеці руху і не надавши перевагу т/з Ніссан НОМЕР_3 , який рухався на підйом, скоїв ДТП. Позивачці ОСОБА_1 страховиком ТДВ «СК «Гардіан» відмовлено у страховій виплаті з мотивів відсутності правових підстав для виплати такого страхового відшкодування з посиланням на висновок експерта №10/24 за результатами проведення автотехнічного дослідження по матеріалах страхової справи №32490 від 15.01.2024 року виконаного судовим експертом Скороходом К.М. за заявою ТДВ «СК «Гардіан», яким визначено, що в діях водія «Fiat», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , невідповідностей вимогам ПДР не вбачається, тому його дії не знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даного ДТП. За приписами ч. 1,2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню. Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Представником відповідача надано висновок експерта №10/24 за результатами проведення автотехнічного дослідження по матеріалах страхової справи №32490 від 15.01.2024 року виконаного судовим експертом Скороходом К.М. за заявою ТДВ «СК «Гардіан». Відповідно до вказаного висновку в даній дорожній обстановці: дії водія «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.12.1 ПДР та знаходились в причинному зв`язку з виникненням даного ДТП, а в діях водія «Fiat», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , невідповідностей вимогам ПДР не вбачається, тому його дії не знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даного ДТП. Статтею 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. За приписами статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Якщо у висновку експерта відсутні відомості про попередження (обізнаність) його про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України або за відмову від надання висновку за ст. 385 цього Кодексу, то такий висновок є недопустимим доказом, що відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 04 листопада 2020 року у справі №904/684/18. У висновку експерта №10/24 за результатами проведення автотехнічного дослідження по матеріалах страхової справи №32490 від 15.01.2024 року виконаного судовим експертом Скороходом К.М. за заявою ТДВ «СК «Гардіан» вказано, що такий складений для його використання як доказу у встановленому законом порядку при розгляді цивільних та адміністративний справ. Експерт про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку та за ст. 385 КК України за відмову від надання висновку обізнаний. А отже зазначений висновок експерта є належним та допустимим доказом у справі про те, що дії відповідача ОСОБА_2 не знаходяться в причинному зв`язку з ДТП яка мала місце 22 грудня 2023 року о 18.50 в м. Славське на вул. Січових Стрільців, а саме зіткнення автомобіля «Nissan Qashqai» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Fiat Scudo», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 . Статтею 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що поданий позивачкою Висновок експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу №30 від 14.02.2024 року виконаного за її заявою експертом-автотоварознавцем Громовим А.М., згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «NissanQashqai»д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження у ДТП 22.12.2023 року складає 52176,47 грн, не є допустимим доказом, оскільки в ньому відсутнє підтвердження експерта про його обізнаність про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Крім того, у висновку експерта при визначені суми відшкодування шкоди експертом включено ПДВ у розмірі 8 696,08 грн та не розраховано розміру коефіцієнта зносу замінених складових автомобіля. Разом з тим, відповідно до наданого ТДВ «СК «Гардіан», звіту №31-D/14/41 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 13.02.2024 року з додатками, відповідно до якого: вартість відновлюваного ремонту становить 50996,83 грн, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу становить 38652,27 грн, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу без ПДВ становить 32210,22 грн. Таким чином, при наявності різних висновків експертів про розмір завданої матеріальної шкоди, позивачка не заявила клопотання про призначення судової автотехнічної та транспортно-товарознавчої експертизи, яка б підтвердила обставини ДТП, дії якого водія знаходяться в причинному зв`язку з ДТП та розмір витрат на відновлення автомобіля після ДТП. Надаючи оцінку наданим позивачкою доказам на підтвердження своїх доводів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову в стягненні страхового відшкодування. Також суд першої інстанції правильно зазначив щодо відсутності солідарного обов`язку страховика і страхувальника відшкодувати матеріальні збитки потерпілій особі, а тому визнав необґрунтованими вимоги позовної заяви про стягнення матеріальної шкоди в солідарному порядку з ТДВ «СК «Гардіан» та ОСОБА_2 . Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що, вирішуючи питання про стягнення із відповідачів завданої майнової шкоди, суд першої інстанції, надав належну оцінку наданих доказів у їх сукупності, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргою ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Косівського районного суду від 07 січня 2024 року без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 04 квітня 2025 року. Головуюча О.В. Пнівчук Судді: І.В. Бойчук О.О. Томин