Постанова Вінницький апеляційний суд № 138/2792/24

Справа № 138/2792/24 Провадження № 33/801/325/2025 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Савкова І. М. Доповідач: Копаничук С. Г. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 квітня 2025 рокум. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С. Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и л а: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №130159, 15.09.2024 о 22 год 05 хв. по проспекту Героїв, 47 в м. Могилів-Подільському Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra»,д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в КНП «Могилів-Подільська ОЛІЛ», згідно висновку №56 від 15.09.2024 результат огляду склав 2.19 ‰ алкоголю. Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Постановою Могилів-Поділського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,6 грн. При винесенні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП наявними у справі доказами. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить вказану постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що суд не врахував те, що огляд на стан сп`яніння було проведено з грубим порушенням ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Зазначає, що його огляд на стан сп`яніння проводився не лікарем наркологом, а медичною сестрою. Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Положеннями частини 7 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД №883235, 15.09.2024 о 22 год 05 хв. по проспекту Героїв, 47 в м. Могилів-Подільському Вінницької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.. Огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився у КНП «Могилів-Подільська ОЛІЛ» де було встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Як вбачається з висновку КНП «Могилів-Подільська ОЛІЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння №56 від 15.09.2024 року, водій ОСОБА_1 15 вересня 2024 року був доставлений до КНП «Могилів-Подільська ОЛІЛ» поліцейським СРПП Могилів-Подільського РВП ОСОБА_3 , де о 22год.53хв. йому був проведений лікарем ОСОБА_4 медичний огляд з використанням спеціального технічного засобу, за результатами якого встановлено, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння 2,19 ‰ (проміле) алкоголю. Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Пунктом 1.9 ПДР України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з пунктом 2.9. «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. З матеріалів справи вбачається, що проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я зафіксовано поліцейським з дотриманням положень ст. 266 КУпАП та «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року. Доводи апеляційної скарги про те, що огляд водія на стан сп`яніння проводився з порушеннями, оскільки здійснювався не лікарем , а медичною сестрою , не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються відеозаписом ,що є додатком до протоколу про адмінправопорушення, медичним висновком, засвідченим лікарем та відсутністю будь-яких зауважень чи скарг на дії лікаря установи в порядку підлеглості. Більше того, під час розгляду справи в суді першої інстанції було допитано у якості свідка ОСОБА_4 лікаря-терапевта в КНП «Могилів-Подільська ОЛІЛ», що проводила огляд ОСОБА_1 ,яка підтвердила, що працює в лікарні та пройшла тематичну підготовку про порядок проведення огляду на виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, ОСОБА_1 вона не пам`ятає, проте підтвердила, що незважаючи на те, що клінічний огляд та технічно тестування за допомогою спеціального технічного засобу проводила медсестра, проте те, що висновок результатів медичного огляду стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підписаний нею, означає , що саме вона як лікар проводила цей медичний огляд і посвідчила його результат. Вказані обставини не можуть свідчити про те, огляд ОСОБА_1 проведено з порушенням ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Отже, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу постанови суду докази, що були перевірені під час апеляційного розгляду, є допустимими і достатніми доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 при обставинах, встановлених постановою судді місцевого суду. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Доводи апеляційної скарги про те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції не є безперервними ,також не заслуговують на увагу, оскільки за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису лише під час проведення огляду осіб .У даній справі зупинення автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 та проведення його огляду на стан сп`яніння зафіксовано технічними засобами відеофіксації. Матеріали відеозапису долучені до матеріалів справи. Апеляційний суд вважає, що суд з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначені п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, відсутні. Згідно положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Апеляційний суд вважає, що судом при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга ОСОБА_1 переконливих доводів на спростування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, зокрема, щодо факту його керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, не містить . Отже, висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення та наявності його вини за ч. 1 ст. 130 КУпАП , викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та відповідають фактичним обставинам справи. Інші обставини, на які посилається заявник, зводяться до незгоди з ухваленим судовим рішенням і підтвердження в ході апеляційного перегляду справи не знайшли ,а тому висновків суду першої інстанції не спростовують. Суд у повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надав їм належну правову оцінку, а відтак дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що з урахуванням характеру вчиненого правопорушення є правильним та достатнім і відповідає вимогам ст. 33 КУпАП. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ці висновки ґрунтуються на вимогах закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі відсутні. Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду С. Г. Копаничук