Постанова Вінницький апеляційний суд № 132/3893/24

Справа № 132/3893/24 Провадження № 33/801/282/2025 Категорія: 304 Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєлін Є. В. Доповідач: Копаничук С. Г. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 квітня 2025 рокум. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С. Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 17 лютого 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Турове Золочівського району Харківської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого одну малолітню дитину, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, старшого солдата, водія-електрика відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного обслуговування озброєння та військової техніки 2 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,- в с т а н о в и л а: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії НГУ №335024 від 19 листопада 2024 року, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, водієм-електриком відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного обслуговування озброєння та військової техніки НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, старшим солдатом, в умовах особливого періоду 18.11.2024 року о 17год.20хв. , перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, виконував обов`язки військової служби, в нетверезому стані, а саме в стані наркотичного сп`яніння, що зафіксовано у висновку медичного огляду, складеному 18.11.2024 року о 18год.35хв. черговим лікарем Комунального некомерційного підприємства «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП. Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 17 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,6 грн. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не досліджено докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Вказує, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проведено всупереч вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, оскільки при огляді у Калинівській ЦРЛ стан сп`яніння не було підтверджено. Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов висновків про відмову задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного. Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. З протоколу про військове адміністративне правопорушення, серії НГУ №335024 від 19 листопада 2024 року, вбачається, що старший солдат ОСОБА_1 18 листопада 2024 року близько 17 год. 20 хв. на території військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, виконував обов`язки військової служби в стані наркотичного сп`яніння, внаслідок вживання канабісу та амфетаміну, що підтверджено висновком медичного огляду від 18.11.2024 року №2215, складеному КНП «ЦТЗ Соціотерапія ВОР». Як вбачається з матеріалів справи, для проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 під супроводом військовослужбовця медичного пункту в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 о 18:30 год. направлено до КНП «ЦТЗ Соціотерапія ВОР». У результаті проведеного огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння в наслідок вживання канабісу та амфетаміну. Своїми діями солдат ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.172-20 КУпАП. В протоколі ОСОБА_1 зазначив, що свою вину визнає та щиро кається(а.с. 1). У письмових поясненнях на окремому аркуші ОСОБА_4 власноручно зазначив, що у вихідний день, 16 листопада 2024 року він вживав наркотичні засоби (а.с. 4). Відповідно до ч.3ст.172-20 КУпАП, передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду. Відповідно до ст.1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX було затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд виходив із того, що докази, наявні в матеріалах справи, підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20КУпАП. Такий висновок ґрунтується на фактичних обставинах справи та не спростовується наведеними в апеляційній скарзі доводами. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20КУпАП повністю та об`єктивно доведена зібраними по справі доказами, а наявність формальних неточностей у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для встановлення відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, якщо винуватість такої особи підтверджується сукупністю доказів по справі. Судом вірно враховано ступінь суспільної небезпеки вчиненого солдатом ОСОБА_1 правопорушення . Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. накладене у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20КУпАП, з врахуванням згідно ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та ступеню його вини. Перебування на території розташування військової частини солдата ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, в умовах особливого періоду (воєнного стану), - є найбільш тяжким правопорушенням, яке обумовлене ступенем суспільної небезпеки громадян. Апеляційний суд не вбачає підстав для сумніву у висновку КНП «ЦТЗ Соціотерапія ВОР» щодо результатів медичного огляду по виявленню стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.11.2024 року про те, що ОСОБА_4 18.11.2025 року о 18 год. 30 хв. перебував у стані наркотичного сп`яніння (а.с. 6). Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 18 листопада 2024 року проходив огляд на стан сп`яніння у КП «Калинівська ЦРЛ КМР» за результатами якого встановлено що він не перебуває у стані сп`яніння, не заслуговують на увагу, оскільки огляд ОСОБА_1 у КП «Калинівська ЦРЛ КМР» проводився 18 листопада 2024 року о 12 год. 03 хвилини, а згідно протоколу у справі він перебував на території військової частини з ознаками наркотичного сп`яніння 18 листопада 2024 року о 17 год. 20 хв., тобто, після проходження медичного огляду у районній лікарні. Інші доводи апеляційної скарги вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, не спростовують ,тобто його перебування у стані наркотичного сп`яніння на території розташування військової частини, в умовах особливого періоду, під час дії воєнного стану. Враховуючи наведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 17 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду С. Г. Копаничук