Постанова Львівський апеляційний суд № 462/198/25
від 02.04.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 462/198/25 Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю. Л. Провадження № 33/811/353/25 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді - Белени А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою захисника - адвоката Луки Тараса Миколайовичана постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 12 лютого 2025 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Залізничного районного суду м. Львова від 12 лютого 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення із врахуванням ст. 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок) судового збору. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він повторно протягом року, будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, 03.01.2025 о 12:25 год. у м. Львові на вул. Городоцька, 128, керував транспортним засобом марки Peugeot 308, номерний знак НОМЕР_1 , порушивши п. 2.1 а Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім цього, ОСОБА_1 , повторно протягом року, 03.01.2025 о 12:25 год. у м. Львові, вул. Городоцька, 128, керував транспортним засобом марки Peugeot 308, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідість шкірного покриву обличчя. Від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На постанову судді захисник - адвокат Лука Т.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 безпідставно та незаконно, та ним оскаржено постанову серії ЕНА №3781030 від 03.01.2025 року про порушення п.9.2.6 ПДР, а тому і подальше притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам закону. Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Лука Т.М. 02 квітня 2025 року у судове засідання не прибули, про поважні причини неявки суду не повідомили. Попередньо, судове засідання призначалось судом апеляційної інстанції на 10:40 год. 26 березня 2025 року, однак ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду у судове засідання не з`явився. Від захисника ОСОБА_1 адвоката Луки Т.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він зайнятий матиме змоги прибути у судове засідання, у зв`язку з чим таке було відкладено. Апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 та його захисник не виявили належної зацікавленості у розгляді справи та протягом тривалого часу не з`являлися до апеляційного суду. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адмінправопорушення, у якій вона є стороною. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992). Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції щодо обов`язку сторони цікавитися рухом справи, розгляд апеляційної без участі правопорушника та апелянта не є порушенням права особи на доступ до правосуддя, тому що суд розцінює такі дії ОСОБА_1 та його захисника, як зловживання учасником справи процесуальними правами, що спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи. За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 та його захисника Луки Т.М. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП від 03.01.2025 серії ЕПР1 № 211932 (справа №462/198/25) (а.с. 1); протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП від 03.01.2025 серії ЕПР1 № 211947(справа №462/200/25) (а.с. 1); рапортом поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 1 УПП у Львівській області Володимира Горбатого (справа №462/198/24) (а.с. 3); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 3781030 від 03.01.2025 відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП (справа №462/198/24) (а.с. 8); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного. наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.01.2025 відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду (справа №462/198/24) (а.с. 4); довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Наталії Дяків про те, що відповідно до Інформаційного порталу Національної поліції ОСОБА_1 притягався 12.06.2024 Сихівським районним судом м. Львова до адміністративної відповідальності за вчинення 25.04.2024 правоворушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік (справа №462/198/24) (а.с. 7); відеозаписом з нагрудних камер службового автомобіля працівників поліції відповідно до яких працівники поліції зупинили транспортний засіб за допомогою синіх та червоних проблискових маячків і звукового сигналу та пояснили, що їдуть за ним довгий час, оскільки він не увімкнув світловий покажчик повороту при зміні напрямку руху. Працівники поліції пред`явили вимогу про надання посвідчення водія та реєстраційних документів на транспортний засіб, але ОСОБА_1 посвідчення водія не надав. Поліцейськими встановлено, що останній був позбавлений права керування транспортними засобами постановою Сихівського районного суду м. Львова від 24.06.2024. Працівники поліції виявивши у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, але ОСОБА_1 1 від огляду відмовився (справа 462/198/24) (а.с. 2). При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Доводи апелянта про невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту судового розгляду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАПповно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння. Окрім цього апеляційний суд звертає увагу апелянта на те, що відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів вищевказаною Інструкцією не передбачений. Працівниками поліції було дотримано вимоги закону під час проведення огляду та складання процесуальних документів. Доводи апелянта про відсутність доказів порушення ним ПДР, які надавали б підстави для зупинки транспортного засобу, не може бути підставою для скасування постанови. Апеляційний суд звертає увагу на те, що причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею. Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 ПДР. Дослідивши зібрані у справі докази та з`ясувавши усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суддя першої інстанції дійшов вірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень та наявності в його діях складу правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП. Постановляючи оскаржену постанову, суддею першої інстанції враховано акт огляду та направлення, протоколи, рапорт поліцейського, відеозапис, постанову і саме із врахуванням та оцінкою таких доказів суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Твердження апелянта про те, що під час розгляду даної справи судом не з`ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і не доводять наявність в його діях складу вчинених правопорушень, повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами. Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126, ч. 2 ст. 130 КУпАП. Наявні у справі протоколи про адміністративне правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу накладене відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАПта з врахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Апеляційні скарги не містять правових підстав для скасування судового рішення. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційних скарг і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- постановив : Апеляційну скаргу захисника - адвоката Луки Тараса Миколайовича залишити без задоволення. Постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 12 лютого 2025 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА