Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 677/215/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 677/215/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Васільєв С.В. Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 03 квітня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Зокрема апелянт, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. Сторони в судове засідання не з"явились. Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, 15.01.2025 оператором відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим солдатом ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №394, згідно якого 15.01.2025 о 14 год 45 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що гр. ОСОБА_1 , 1990 року народження, перебував у розшуку, у зв`язку з тим, що не прибув 07.11.2024 року на 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці, яку було надіслано Укрпоштою та повернуто з причин «адресат відсутній за вказаною адресою», чим порушив вимоги абз. 1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2 ч. 1 дод. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р. «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Також у протоколі вказані пояснення позивача щодо змісту протоколу «я не з`явився, тому що я її не отримував». Позивача було повідомлено про місце розгляду справи, та час (20.01.2025 о 10:00), що підтверджується його особистим підписом в протоколі про адміністративне правопорушення. Таким чином, позивачу було забезпечено право бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення та вирішенні питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності. Втім, позивач на розгляд справи не з`явився, докази своєчасного повідомлення відповідача про неможливість його явки у визначені дату та час, позивачем не надано. Постановою №756 від 20.01.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 , за результатами розгляду вищевказаного протоколу від 15.01.2025 №394, на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000,00 грн. Згідно вказаної постанови, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП від 15.01.2025 року № 394, про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2 ч. 1 дод. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р. «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме: не прибув 08.11.2024 на 11:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці, яку було отримав Укрпоштою, чим скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду. Також судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 29.10.2024 було сформовано повістку №848075, у якій вказано про необхідність з`явитись 07.11.2024 о 09:00 для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ). Дана повістка була направлена засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням за № 0610200984504 на адресу місця проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 . Із копії конверту та довідки про причини повернення Укрпошти слідує, що поштове відправлення повернуто 05.11.2024 відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». За захистом свого порушеного права позивач звернувся з даним позовом до суду, оскільки вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, а саме: винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення, відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання постанови протиправною та її скасуванню. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірно висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача. Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційних скаргах, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів дійшла наступних висновків. Частина 1 ст.210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до Закону України «Про оборону України»: - особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; - воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Правила військового обліку визначені у додатку №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487. Пунктом 2 частини 1 додатку №2 вказаних вище Правил закріплено, що призовники і військовозобов`язані повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до п. 82 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника. Згідно із п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок 560), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: - день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Зі змісту наведеного положення слідує, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку резервіст або військовозобов`язаний вважається належним чином оповіщенним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні, зокрема: (І) відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або (ІІ) відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку. Отже, проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання прирівнюється законодавцем до належного повідомлення особи про виклик її до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть незважаючи на те, що фактично особа може бути не ознайомлена із необхідністю явки її до територіального центру. Вказані приписи Порядку №560 є чинними. У спірному випадку для з`ясування факту того, чи повідомлений належним чином позивач про виклик його за повісткою, необхідно дослідити дотримання відповідачем - ТЦК та СП, порядку направлення повістки та дотримання умов її вручення засобами поштового зв`язку. Судом встановлено, що на ім`я позивача 29.10.2024 було сформовано повістку № 848075, яка містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду. Дана повістка була направлена засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням на адресу місця проживання (реєстрації) ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 . Поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, оповіщення позивача про необхідність явки для уточнення даних відбулося з дотримання норм Порядку №560, що спростовує доводи позивача в частині того, що на його адресу листа з повісткою не надходило, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог. При цьому, той факт, що позивач не отримав кореспонденцію, надіслану йому на зареєстровану адресу місця проживання, сам по собі не є достатнім аргументом для скасування оскаржуваної постанови, а один лише факт неотримання поштового відправлення, що містить повістку про виклик, без наявності поважних причин неотримання такої повістки та неявки на виклик, не може ставати підґрунтям для уникнення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Позивач перебуває на військовому обліку (згідно копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 04.12.2020) та у подальшому пройшов ВЛК, що підтверджується копією картки обстеження та медичного огляду визначення придатності до військової служби від 20.01.2025. Проте, сам факт перебування позивача на військовому обліку та проходження ВЛК, не є обставиною, яка звільняє останнього від обов`язку з`являтись за викликом до органу військового управління. Також позивачем зазначено, що справа була розглянута без його участі, хоча він надіслав заяву від 20.01.2025 на ім`я керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просив відкласти розгляд справи на іншу дату, так як він проходить ВЛК згідно направлення ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому не може приймати участь у розгляді даної справи. Однак, судом встановлено, що розгляд справи у ІНФОРМАЦІЯ_3 відбувся 20.01.2025 о 10:00, тому зазначення про направлення позивачем відповідної заяви 20.01.2025 (у день розгляду справи) не свідчить про те, що така заява своєчасно, до початку розгляду, була отримана відповідачем. Крім того, позивачем не надано підтвердження направлення та вручення даної заяви ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено факт вчинення позивачем інкремінованого йому правопорушення та надано до суду достатньо доказів в підтвердження правомірності свого рішення. Відповідач довів належними доказами факт вчинення позивачем зазначених в оскаржуваній постанові адміністративних правопорушень. Таким чином, оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві. Жодних нових доводів, які б вказували на порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Щодо інших доводів скаржника, зазначений у апеляційній скарзі, колегія суддів, згідно ч. 2 ст. 6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.