Постанова 4856 № 685/668/17

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 685/668/17 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бурлак Г.І. Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 03 квітня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільське» до Теофіпольської селищної ради, третя особа - ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Теофіпольського районного суду Хмельницької області з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, мотивуючи її тим, що рішенням Теофіпольського райсуду від 25 травня 2018 задоволено позовні вимоги ТОВ «Подільське» до Теофіпольської селищної ради та до неї, як третьої особи (справа №685/668/17) про визнання дій протиправними та скасування рішення селищної ради. Відповідно до ухвали Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовлено, рішення Теофіпольського районного суду від 21 травня 2018 року у справі №685/668/17 залишено в силі. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. ОСОБА_1 в судовому засіданні 27 березня 2025 року підтримала вимоги апеляційної скарги. Представники позивача та відповідача в судове засідання не з"явились. Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Обґрунтовуючи підстави для постановлення ухвали про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 зазначила, що оскільки вона дізналась про нововиявлені обставини 18.12.2024 року у справі №685/668/17, тому вважає, що має право подати заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами до 17 січня 2025 року включно відповідно до пункту 1 частини 4 статті 424 ЦПК України. Оскільки рішення Теофіпольського райсуду у справі №685/668/17 було ухвалене 21.05.2018 року та набрало законної сили 25.08.2023 року відповідно до постанови Верховного Суду, вона звертається з заявою про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами, які стали їй відомі 18.12.2024 року, і про які вона не знала, і не могла знати під час розгляду справи №685/668/17. На підставі викладеного, просить скасувати рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21.05.2018 року та призначити справу до нового розгляду. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Таким чином, на переконання суду, зазначені в заяві обставини не можуть бути підставою для перегляду рішення Теофіпольського райсуду від 21 травня 2018 року у справі №685/668/17 за нововиявленими обставинами. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до частини першої статті 362 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: - існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; - на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; - істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) . Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Теофіпольської селищної ради шостої сесії сьомого скликання від 26.02.2016 № 11-6/2016 відмовлено третій особі у задоволенні заяви щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення кадастрові номери 6824755100:01:001:0243 та 6824755100:01:001:0244 за адресою: смт.Теофіполь, вул. Небесної Сотні,

75. Рішенням Теофіпольської селищної ради чергової дванадцятої сесії сьомого скликання від 28.10.2016 № 4-12/2016 внесено зміни у вказане вище рішення та надано третій особі дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу вказаних земельних ділянок. 11.05.2017 відповідач ухвалив рішення № 3-19/2017 "Про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки", яким затвердив технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок кадастрові номери 6824755100:01:001:0243 та 6824755100:01:001:0244. Також, 11.05.2017 рішенням № 4-19/2017 "Про передачу в оренду земельних ділянок" відповідач передав земельні ділянки 6824755100:01:001:0332, площею 0,0676 га, 6824755100:01:001:0333, площею 0,0551 га. та 6824755100:01:001:0334, площею 0,1254 га третій особі. Не погодившись із рішеннями відповідача від 28.10.2016 №4-12/2016, від 11.05.2017 №3-19/2017 та №4-19/2017, позивач, звернувся до суду. Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21.05.2018 позов задоволено. Скасовано рішення чергової 12 сесії сьомого скликання Теофіпольської селищної ради від 28.10.2016 №4-12/2016 «Про внесення змін в рішення селищної ради від 26.02.2016 №11-6/2016 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки», рішення чергової 19 сесії сьомого скликання Теофіпольської селищної ради від 11.05.2017 №3-19/2017 «Про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки» та рішення №4-19/2017 «Про передачу в оренду земельних ділянок». Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки суду не надано доказів того, що позивач був повідомлений про час та місце розгляду заяви третьої особи про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою і від підприємства не надійшло заперечення проти внесення змін у попереднє рішення, суд дійшов висновку, що рішення дванадцятої сесії сьомого скликання від 28.10.2016 №4-12/2016 «Про внесення змін в рішення селищної ради від 26.02.2016 №11-6/2016 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки» є таким, що прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України, що порушує права позивача на землю, а тому відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України підлягає скасуванню. Також, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача № 3-19/2017 «Про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки», яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок 6824755100:01:001:0243 та 6824755100:01:001:0244, та рішення № 4-19/2017 «Про передачу в оренду земельних ділянок», яким передано земельні ділянки 6824755100:01:001:0332 площею 0,0676 га, 6824755100:01:001:0333 площею 0,0551 га та 6824755100:01:001:0334 площею 0,1254 га в оренду третій особі, є похідними рішення від 28.10.2016 №4-12/2016, а тому, вони також підлягають скасуванню. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21.05.2018 скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що правовідносини за рішенням відповідача від 26.02.2016 № 11-6/2016, яким відмовлено третій особі в задоволенні заяви щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не виникли, оскільки таким рішенням відмовлено у наданні відповідного дозволу. Також, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення, яке б підлягало виконанню, фактично не приймалось. Крім того, із заявою про внесення змін звернулась третя особа, що свідчить про те, що вона не заперечувала проти зміни рішення, а навпаки - за власним волевиявленням звернулась із відповідною ініціативою до відповідача щодо відповідної зміни рішення органу місцевого самоврядування. А тому, рішення відповідача №4-12/2016 від 28.10.2016 є правомірним. Також, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Теофіпольської селищної ради № 4-12/2016 від 28.10.2016, від 11.05.2017 № 3-19/2017 і № 4-19/2017 прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом. Постановою Верховного Суду від 25 серпня 2023 року касаційну скаргу ТОВ «Подільське» задоволено. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 у справі №685/668/17 скасовано, а рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21.05.2018 у справі № 685/668/17 залишено в силі. У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 посилається на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.12.2024 (в подальшому державний реєстр), договір купівлі продажу від 25.04.2023 року, згідно якого вона продала майно ФГ «Моутен», договір купівлі-продажу від 16.04.2024 року , згідно якого ФГ «Моутен» продало майно ТОВ «Подільське» та договір купівлі-продажу між ФГ Моутен» та ТОВ «Подільське» від 08.04.2024. В даному випадку, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції відносно того, що оскільки договори купівлі-продажу, на які посилається заявник як на підставу перегляду рішення за ново виявленими обставинами, були укладені після прийняття рішення, то вони не можуть бути визнані ново виявленими обставинами, тому відсутні підстави для задоволення клопотання про витребування договору купівлі-продажу від 16.04.2024 року між ФГ «Моутен» та ТОВ «Подільське». Варто зауважити, що для перегляду рішення за нововиявленими обставинами необхідно, щоб юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Отже, беручи до уваги, що зазначені ОСОБА_1 у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами докази не були наявні на час розгляду справи №685/668/17, а виникли вже після винесення рішення у 2023 році та у 2024 році, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені у заяві про перегляд рішення обставинами не є нововиявленими. Відносно доводів апелянта про те, що доказом того, що вона продала спірні асфальтовані площадки ФГ «Моутен» є те, що в Державному реєстрі зазначений реєстраційний номер відчуженого майна 638371868247, такий самий номер зазначений у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.05.2015 року, суд першої інстанції вірно вказав, що підставою задоволення позову та винесення судом рішення було саме перевищення відповідачем, як органом місцевого самоврядування, своїх повноважень при прийнятті рішення сесії, підстави набуття сторонами права власності на майно, розташоване на земельних ділянках та наявність у сторін такого права судом не досліджувалося та не було предметом позову. Таким чином, оскільки при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені в заяві обставини не можуть бути підставою для перегляду рішення Теофіпольського райсуду від 21 травня 2018 року у справі №685/668/17 за нововиявленими обставинами. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у даній справі. Європейський суд з прав людини у справі "Brumarescu v. Romania" від 28.11.1999 наголосив, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів". "Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі" (справа "Ryabykh v. Russia" від 24.07.2003). Такі ж висновки відображені і в наступних рішення Європейського суду з прав людини у справах Понамарьов проти України від 3 квітня 2008 року та Христов проти України від 19 лютого 2009 року. Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону ухвала Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2025 року відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Теофіпольський районний суд Хмельницької області не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.