Постанова 4856 № 240/18863/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/18863/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Тетяна Олександрівна Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 03 квітня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у вересні 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання протиправними протиправною відмову та зобов`язати сформувати подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18392,00 грн, сплаченого згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.3208197132.1 від 19 вересня 2023 року. На обґрунтування позовних вимог зазначила, що нею було укладено договір купівлі продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. При укладенні договору вона сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі продажу, що становив 18392,00 грн. Оскільки вона придбала житло вперше, відтак, покликаючись на статті 1 пункту 9 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», вважає, що сплатила такий збір безпідставно. У зв`язку з цим, звернулася до відповідача зі заявою про повернення оплаченого збору. Проте, відповідач, на переконання позивача, безпідставно відмовив у поверненні коштів. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду 29 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що відповідач жодним чином не спростував того факту, що Позивач вперше купував житло і має право на звільнення від оплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Доводи Відповідача, наведені як підстава для відмови в листі що оскаржується були повністю спростовані Позивачем. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 21 вересня 2023 року позивачем було укладено договір купівлі продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору за погодженням сторін продаж вчинено за ціною 1839145,48 гривень. Указаний договір купівлі продажу квартири посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубковим Д.Ю. При укладанні зазначеного договору заявником було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсоток від вартості, а саме 18392,00 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.3208197132.1 від 19 вересня 2023 року. 22 липня 2024 року представник позивача звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою, в якій просила повернути сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, шляхом формування подання про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. До вказаної заяви долучила, в тому числі, копії наступних документів: копію паспорта та іпн заявника, копію квитанцій, копію договору купівлі продажу квартири, копію довідки про невикористання житлових чеків, копію витягу з реєстру та ордер. Листом від 21 серпня 2024 року № 2600-0603-8/163395 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило позивача про те, що відповідно до Порядку №1740 заявник повинен надати відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло. До 2013 року реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення та інше нерухоме майно, проводилася Бюро технічної інвентаризації (надалі БТІ). Дана інформація, передбачена Порядком, має містити дані щодо житлової нерухомості по суб`єкту. З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку, що наданні позивачем документи є не повними і не свідчать про придбання житла вперше, відповідно не можна зробити висновку про помилковість сплати збору при посвідченні договору. Втім, не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулася до суду з цим позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 400/97-ВР). Відповідно до абзацу 1 пункту 9 статті 1 названого Закону платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Згідно з абзацом 5 названої правової норми також передбачено, що нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України. Згідно із пунктом 8 статті 2 Закону України №400/97-ВР об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених у пункті 9 статті 1 цього Закону, вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна. Пунктом 10 частини 1 статті 4 Закону України №400/97-ВР закріплено, що на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах, зокрема, для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, 1 відсоток від об`єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону. Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України №400/97-ВР врегульовані і у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі Порядок №1740). Згідно з пунктом 151 названого Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Згідно з пунктом 153 Порядку №1740 визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Отже, з наведеного слідує, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна. Колегія суддів зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 23 вересня 2020 року №866 (набрала чинності 26 вересня 2020 року) внесені зміни до Порядку №1740, а саме: - пункт 152 доповнений підпунктами «в» і «г» такого змісту: збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; Окрім того, пункт 153 доповнено абзацом такого змісту: «Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування». Із системного аналізу наведених вище правових норм слідує, що з 26 вересня 2020 року держава конкретизувала положення законодавство, якими регламентовано підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України №400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло. Відтак, з 26 вересня 2020 року фізична особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 25 листопада 2021 року в справі № 280/9714/20. Колегія суддів зазначає, що починаючи з 26 вересня 2020 року держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу: - заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); - відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло; - дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року). За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу 4 пункту 153 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна. Водночас подання вказаних документів є правом позивача, а не його обов`язком. Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 152 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений підпунктом «в» пункту 152 Порядку №1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше. Тобто, законодавець у випадку помилкової сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна покладає на особу обов`язок з подання певного пакету документів, встановленого Порядком №1740, для виникнення у пенсійного органу обов`язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів. У цій справі позивач при посвідченні договору купівлі продажу у нотаріуса не скористалася механізмом, визначеним Порядком №1740, та через представника звернулася до ГУ ПФУ у м. Києві із заявою про повернення помилково сплачених коштів. До заяви, зокрема, було долучено копію довідки про невикористання житлових чеків, копію витягу з реєстру та ордер. Такою довідкою про невикористання житлових чеків є довідка Словеченської сільської ради Коростенського району Житомирької області вих.№686 від 17 липня 2024 року, а копією витягу з реєстру є Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 за РНОКПП НОМЕР_1 у вигляді довідки № 387033855 від 16 липня 2023 року, які долучено до позову. Однак, у матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач дотрималася вимог Порядку №1740 та подала до ГУ ПФУ у м. Києві усі документи, що підтверджують факт придбання житла вперше відповідно до приписів пункту 152 Порядку №1740, зокрема відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло. Такі відомості формуються у вигляді Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (за параметрами запиту «ПІБ» та «РНОКПП»). А факт відсутності зареєстрованого за позивачем права власності на житло, набутого до запровадження Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2013 році (архівна складова частини Реєстру), підтверджується інформацією на підставі даних обліку технічної інвентаризації щодо зареєстрованого права приватної власності на житло за суб`єктом до 31 грудня 2012 року. Колегія суддів зазначає, що надана позивачем інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру праві власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 387033855 від 16 липня 2023 року підтверджує лише інформацію внесену після 31 грудня 2012 року. Апеляційний суд наголошує, що Порядок №1740 передбачає подання інформації також з архівної складової частини Реєстру. Надана позивачем довідка, на переконання суду, не є в розумінні підпункту «в» пункту 152 Порядку №1740 відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за позивачем прав власності на житло. Колегія суддів наголошує, що чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги, а також перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна вперше. Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач не подала до ГУ ПФУ в м. Києві усіх визначених п. 152 Порядку №1740 документів, що підтверджують придбання майна вперше, а саме: відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за прав власності на житло. Отже, з огляду на те, що поданий позивачем до ГУ ПФУ в м. Києві пакет документів був недостатнім (некомплектним) для прийняття позитивного рішення про повернення їй сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тому відповідач цілком обґрунтовано відмовив заявнику у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлена можливості повторно звернутись з відповідною заявою до ГУ ПФУ в м. Києві щодо повернення сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомості, враховуючи вимоги пункту 152 Порядку №1740. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.