Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/2751/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2751/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. за участю секретаря судового засідання Левкович А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтрейдресурс" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И Л А Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Київській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.12.2019 №0009040503, №0009010502 та №0009000502. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року позов задоволено. Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що отримані позивачем від нерезидента кошти за договором позики підлягали включенню до доходів в результаті ліквідації позикодавця, а здійснення обліку позики за новим позикодавцем нерезидентом після укладення 31.07.2017 договору про відступлення права вимоги без його реєстрації в Національному банку України порушує норми чинного законодавства. Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмові пояснення, в яких зазначив, що на момент проведення перевірки договір від 31.07.2017 про відступлення права вимоги не набув чинності, жодних коштів від нового позикодавця позивач не отримував, а первісний позикодавець ліквідований лише 20.08.2022, тому відсутні підстави вважати, що з 15.10.2018 отримана від нього позика підлягала віднесенню до доходів товариства. В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва та 01.04.2025 протокольною ухвалою суду здійснено заміну відповідача з ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) га ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797), оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 визначено ліквідацію ГУ ДПС у Київській області з передачею прав та обов`язків до Державної податкової служби та її територіальним органам, як відокремленим підрозділам юридичної особи публічного права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 22.10.2019 по 11.11.2019 посадовими особами ГУ ДПС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, за результатами якої складено акт від 18.11.2019 №234/10-36-05-02-08/37495205 (а.с.15-64 т.1), в якому зафіксовано порушення товариством: - п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 2019053 грн, у тому числі: три квартали 2017 - 1221138 грн. (у тому числі заниження за 3 кв. 2017 року в сумі 1221138 грн); 2017 рік - 1092975 грн (в тому числі заниження за 3 кв. 2017 року в сумі 1221138 грн); 1 квартал 2018 - 549370 грн; півріччя 2018 - 636116 грн (в тому числі заниження за 1 кв. 2018 року в сумі 549370 грн, за 2 кв. 2018 року в сумі 86746 грн); три квартали 2018 - 117160 грн (в тому числі заниження за 1 кв. 2018 року в сумі 549370 грн, за 2 кв. 2018 року в сумі 86746 грн, та завищення за 3 кв. 2018 в сумі 518956 грн); 2018 рік - 475330 грн (в тому числі заниження за 1 кв. 2018 року в сумі 549370 грн, за 2 кв. 2018 року в сумі 86746 грн, за 4 кв. 2018 року в сумі 358170 грн та завищення за 3 кв. 2018 в сумі 518956 грн); 1 квартал 2019 - 154460 грн; півріччя 2019 - 450748 грн (в тому числі заниження за 1 кв. 2019 року в сумі 154460 грн, за 2 кв. 2019 року в сумі 296288 грн; - п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 35490674 грн, в тому числі: 2017 рік в сумі 44392183 грн; 2018 рік в сумі 41159770 грн; півріччя 2019 в сумі 35490674 грн; - вимоги ст.1 Указу Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" від 27.06.199 №734/99; - встановлено, що посадовими особами ТОВ "Хімтрейдресурс" не відображено у складі річної звітності доходів за 2017 рік відповідно до договору про відступлення права вимоги №б/н від 31.07.2017 в частині оподаткування тіла кредиту в розмірі 42948989,75 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 7730818,15 грн., що може бути пов`язане з легалізацією (відмиванням) доходів. На вказаний акт позивачем подано заперечення вих. №214 від 29.11.2019, за результатами розгляду яких листом від 11.12.2019 №11463/10/10-36-05-02 ГУ ДПС у Київській області повідомило позивача про залишення висновків акту перевірки від 18.11.2019 №234/10-36-05-02-08/37495205 без змін (а.с.170-195). На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем 13.12.2019 винесено податкові повідомлення-рішення: - №00090405032, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 433819,48 грн (а.с.11 т.1); - №0009010502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів за податковими зобов`язаннями на суму 2019053,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 666543,00 грн, всього на суму 2685596,00 грн (а.с.12 т.1); - №0009000502, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2019 року у сумі 35490674,00 грн (а.с.14 т.1). Вказані рішення були оскарження в адміністративному порядку та рішенням ДПС України від 02.03.2020 №8131/6/99-00-08-05-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін (а.с.93-101 т.1). Вважаючи наведені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про порушення ТОВ "Хімтрейдресурс" вимог податкового законодавства та підзаконних актів, які регулюють порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, Указом Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства". В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу. Відповідно до п."з" пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією. За правилами пункту 5 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання" ( далі - П(С)БО 11), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визначене зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу звітного періоду. Наказом Міністерства юстиції України від 10.08.2000 №193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за №515/4736, затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" (далі - П(С)БО 21), відповідно до п.4, 5 якого курсова різниця це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов`язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може безготівкові операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу. Відповідно до п.8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення господарської операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат). Постановою Правління Національного банку України №270 від 17.06.2004 затверджено Порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів, пунктом 1.7 гл.І якого встановлено обов`язок резидента-позичальника зареєструвати договір у Національному банку України до фактичного одержання кредиту. Згідно з п.2.1 гл.ІІ наведеного Положення зміни, які стосуються сторін зареєстрованого договору, суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених цим договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, потребують реєстрації в Національному банку відповідних змін до договору в порядку, установленому для реєстрації договору, та з урахуванням вимог пункту 1.13 глави 1 цього розділу. Санкції за недодержання вимог стосовно обов`язковості реєстрації одержаних резидентами позик в іноземній валюті від нерезидентів встановлені Указом Президента України від 27.06.1999 №734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства". При цьому, п.2 Указу Президента України від 27.06.1999 №734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» встановлено, що у разі одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів до резидентів застосовуються фінансові санкції - штрафи в сумі, еквівалентній одному відсотку розміру одержаного кредиту чи позики і перерахованій у національну валюту України за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день одержання кредиту, позики, з подальшою обов`язковою реєстрацією зазначених договорів. Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Згідно з ч.1, 2 ст.9 наведеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Хімтрейдресурс", як позичальником та "IMECONE MANAGAMET LIMITED" (Республіка Кіпр), як позикодавцем укладено договір позики від 11.05.2011, за умовами якого позикодавець погодився надати позичальнику позику в розмірі до 2 000 000 (два мільйони) доларів США на підставі і у відповідності з умовами даного договору, а позичальник погодився прийняти зазначені кошти у власність та повернути таку саму суму основного боргу та нараховані відсотки позикодавцю у строк до 10 травня 2012 року включно. Кошти вважаються повернутими в день, коли вони фактично надійшли на рахунок позикодавця. Даний договір позики є цільовим, позика надається позичальнику на придбання поліетилену та поліпропілену - до 80% суми позики, поповнення оборотних засобів - до 20% суми позики. Позичальник зобов`язаний надати позикодавцю підтвердження цільового використання позики на протязі 3 (трьох) робочих днів з моменту пред`явлення такої вимоги. Процентна ставка за використання позики становить 9,8 % процентів річних. Проценти нараховуються щомісячно із розрахунку 365/366 днів в році, починаючи з дня, наступного за датою видачі позики, до дати повного погашення позики включено, виходячи із фактичної кількості днів користування позикою. Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 договору від 11.05.2011 позичальник має повернути всю суму позики на дату повернення позики, за виключенням випадків, передбачених пунктом 7 (а.с.113-117 т.1). Вказаний договір було зареєстровано в Національному банку України, що підтверджується реєстраційним свідоцтвом №13840 від 03.06.2011 (а.с.118-119 т.1). Строк надання позики та її розмір неодноразово змінювались сторонами шляхом укладання додаткових угод, які належним чином реєструвались в Національному банку України, в результаті чого розмір позики визначено в сумі 15000000 доларів США з терміном повернення та нарахуванням відсотків у строк до 31 грудня 2014 року включно (а.с.120-139 т.1). 31.07.2017 між позивачем, "IMECONE MANAGAMET LIMITED" та "MIRATEC LIMITED" укладено тристоронній договір відступлення права вимоги, за умовами якого первісний позикодавець "IMECONE MANAGAMET LIMITED" бажає відступити новому позикодавцю "MIRATEC LIMITED" право вимагати непогашену заборгованість позичальника - ТОВ "Хімтрейдресурс" у розмірі 1 805 740,64 доларів США. Відповідно до п.1.2 наведеного договору права на стягнення кредиторської заборгованості з позичальника переходять і вважаються переданими від первісного позикодавця до нового позикодавця з моменту підписання даного договору сторонами. Згідно з п.4.1 цього договору про відступлення права вимоги від 31.07.2017 він набирає чинності з моменту його реєстрації в Національному банку України (а.с.140-145 т.1). Контролюючий орган, викладаючи в акті перевірки висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства та Указу Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" виходив з того, що позивач безпідставно здійснив у бухгалтерському обліку відображення суми заборгованості за позикою перед "MIRATEC LIMITED", оскільки реєстрація договору відступлення права вимоги від 31.07.2017 в Національному банку України не була проведена. При цьому, "IMECONE MANAGAMET LIMITED" було ліквідовано 15.10.2018, а тому відповідна сума позики в іноземній валюті, яка не була погашена станом на момент ліквідації позикодавця, підлягала включенню в дохід позивача і не підлягала врахуванню при формуванні курсової різниці. Дослідивши вказані обґрунтування та матеріали справи судом встановлено, що з наявної в матеріалах справи копії апостильованого свідоцтва "IMECONE MANAGAMET LIMITED" (ІМЕКОН МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД) від 10.02.2020, виданого Департаментом реєстрації та ліквідації компаній Міністерства енергетики, торгівлі, промисловості та туризму (Нікосія), та оригіналу його перекладу, здійсненого перекладачем Світличною Ю.В. та зареєстрованим приватним нотаріусом Броварського міського територіального округу Київської області Грищенко В.В., зареєстровано в реєстрі за №№ 1133, 1134, "IMECONE MANAGAMET LIMITED" була зареєстрована 20 серпня 2004 року і все ще знаходиться в Реєстрі. Ця організація знаходиться в процесі ліквідації з 15/10/2018 (а.с.92 т.1). Натомість, твердження відповідача, що під час здійснення перевірки реєстраційних даних компанії "IMECONE MANAGAMET LIMITED" на сайті https://efing.drcor.mcit.gov.cy/DrcorPublic/ було встановлено факт ліквідації вказаної компанії 15.10.2018 не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, зокрема відповідним скрін-шотом з наведеного веб-порталу із офіційним перекладом українською мовою. Також не вказано правових підстав для застосування стороннього веб-ресурсу з метою встановлення офіційних обставин, на яких ґрунтується висновки органу державної влади про допущення особою приватного права податкових та інших правопорушень. При цьому, судом першої інстанції було додатково здійснено перевірку "IMECONE MANAGAMET LIMITED" на сайті https://opencorporates.com/companies/cy/HE151475 та встановлено, що вказана компанія-нерезидент ліквідована 20.08.2022. Таким чином, висновок ГУ ДПС у Київській області про підтвердження факту ліквідації компанії "IMECONE MANAGAMET LIMITED" 15.10.2018 не підтверджені належними та допустимими, а тому викладені в акті перевірки твердження щодо наявності підстав для віднесення отриманої від "IMECONE MANAGAMET LIMITED" позики в частині не погашеної суми до доходів позивача та відсутності підстав для її врахування при формуванні курсові різниці є необґрунтованими. Крім того, відповідно до умов п.4.1 договору відступлення права вимоги від 31.07.2017, він набирає чинності з моменту його реєстрації в Національному банку України. Як зазначає відповідач та визнається позивачем, станом на момент проведення перевірки вказаний договір не був зареєстрованим в Національному банку України, таким чином, він не набув чинності, в тому числі і в частині п.1.2 наведеного договору, за яким права на стягнення кредиторської заборгованості з позичальника переходять і вважаються переданими від первісного позикодавця до нового позикодавця з моменту підписання даного договору сторонами. З наявного в матеріалах справи бухгалтерської звітності позивача по субрахунку 506 «Довгострокові позики» по контрагенту "IMECONE MANAGAMET LIMITED" за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 (період, за який відповідачем проводилась перевірка) вбачається, що у вказаний період всі сума позики обліковувалась за "IMECONE MANAGAMET LIMITED", на залишок непогашеної суми позики нараховувалсь відсотки у відповідності до умов договору позики від 11.05.2011 та з урахування втрат та доходів курсових різниць та відповідні зобов`язання за договором позики не переходили до "MIRATEC LIMITED" (а.с.42-44 т.2). На підтвердження своїх висновків про заміну позикодавця "IMECONE MANAGAMET LIMITED" на "MIRATEC LIMITED" із подальшим виконанням всіх своїх фінансових зобов`язань позивачем саме перед "MIRATEC LIMITED", в тому числі з повернення суми основного боргу та нарахованих відсотків, відповідач посилається на письмові пояснення №Вих.201 від 24.10.2019 щодо отримання позики за Договором позики від 11.05.2011, наданих директором ТОВ «Хімтрейдересурс» ОСОБА_2 (а.с.15 т.2). В той же час, письмові пояснення не є документами первинної бухгалтерської звітності, а викладені в них обставини мають підтверджувати відповідними первинними документами, або даними податкової чи фінансової звітності. Натомість, наявні матеріали справи, зокрема первинні документи (чинні договори з додатками, що належним чином зареєстровані) та бухгалтерська звітність позивача (витяг з субрахунку 506) свідчать про відсутність підстав вважати, що на момент проведення перевірки відповідні права та обов`язки позикодавця за договором від 11.05.2011 перейшли від "IMECONE MANAGAMET LIMITED" до "MIRATEC LIMITED". При цьому, з урахуванням наявних в матеріалах справи та зареєстрованих в Національному банку України додаткових угод до договору позики від 11.05.2011, граничний термін погашення коштів (боргових зобов`язань) становить 31.12.2014. Разом з тим, згідно з п.4.1 вказаного договору позичальник має повернути суму позики на дату повернення позики, за виключенням випадків, передбачених пунктом

7. Відповідно до пп.7.1 п.7 договору позики від 11.05.2011, якщо з якої-небудь причини будь-яка з приведених нижче подій настане чи буде продовжуватися, зокрема: (д) - настане подія іншого характеру, наслідком якої може стати затримка чи перешкода виконання належним чином позичальником будь-якого з його зобов`язань по даному договору, то позикодавець має право шляхом направлення повідомлення позичальнику припинити виконання своїх зобов`язань по даному договору з наступною їх відміною, та/або може оголосити, що позика, процент, нарахований на неї, та інші належні до виплати суми повинні бути невідкладно виплачені, якщо інше не буде передбачено сторонами в письмовому вигляді. Підпунктом 9.2 наведеного договору встановлено, що ніяка затримка чи упущення зі сторони позикодавця у застосуванні свого права, повноваження чи права судового захисту по даному договору не повинні перешкоджати застосуванню такого права, повноваження чи засобів судового захисту чи тлумачитися як відмова від вищевказаного чи від будь-якого іншого права, повноваження чи засобів судового захисту. Отже, завершення визначеного договором граничного терміну повернення позики не може свідчити про припинення зобов`язань за відповідним договором і змінювати статус позики на безповоротну фінансову допомогу, внаслідок набуття стану безнадійної заборгованості. Суд першої інстанцій вірно врахував роз`яснення Національного Банку України від 28.07.2020 за №25-0006/37816, за якими якщо строк виконання зобов`язань було прострочено, але сторони не вносили змін до договору з метою пролонгації цього строку, прострочення повернення позичальником кредиту не звільняє останнього від обов`язку сплачувати проценти за користування запозиченими коштами, якщо інше не встановлено договором. При цьому, в результаті не набуття чинності договору про відступлення права вимоги від 31.07.2017 та не здійснення позивачем змін у бухгалтерському обліку щодо особи позикодавця за договором позики від 11.05.2011 та не отримання позивачем будь-яких коштів безпосередньо від "MIRATEC LIMITED", висновки контролюючого органу про порушення позивачем ст.1 Указу Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" є необґрунтованими, в результаті чого відсутні підстави для застосування передбачених ст.2 Указу Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" штрафних санкцій. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Інші доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, висновків суду першої інстанції не спростовують. Колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. В п.30 Рішенні Європейського Суду з прав людини від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно з п.29 Рішення Європейського Суду з прав людини від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain» пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.243, 272, 283 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 02 квітня 2025 року. Суддя-доповідач Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма