Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/8364/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/8364/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Каліновська А.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К., при секретарі: Литвин С.В. за участю: представника позивача: Оржеховської А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року про відмову у забезпечені позову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року відмовлено в забезпеченні позову в даній справі. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач, через свого представника, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про забезпечення позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, яка з`явилася у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, виходячи з наступного. Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову в даній адміністративній справі шляхом: - зупинення дії постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили. В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що процедуру військово-лікарської експертизи було проведено зі значними порушеннями, на думку позивача, у випадку не вжиття заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам. Відповідно, апелянт вважає, як наслідок, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останнього до ухвалення рішення у справі. Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне. Відповідно до частин 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Частиною 1 ст. 150 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. За приписами частини 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. У вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що заявником не обґрунтовано наявність жодної із зазначених підстав можливості вжиття заходів забезпечення позову, та не надано доказів, з яких би суд міг пересвідчитись про можливість існування таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому однією із позовних вимог є вимога щодо скасування постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 серпня 2024 року, якою позивача визнано придатним до військової служби. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ані ОСОБА_1 , ані його представником, не доведено та документально не підтверджено обставини, які вказували б на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист її прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Крім того, до заяви не додано належних і допустимих доказів та підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У свою чергу, слід зазначити, що ознаки протиправності оскаржуваної постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 серпня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби, підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті. Тобто, до початку розгляду справи по суті у суду відсутні підстави стверджувати про очевидну протиправність постанови суб`єкта владних повноважень та порушення прав або інтересів позивача дією такого рішення. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що в даному випадку, аргументи скаржника щодо ймовірної протиправності оскаржуваної постанови є, за своєю суттю, підставами для подання позову, надання оцінки яким може здійснюватися виключно у ході судового розгляду справи по суті на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки наявних у матеріалах справи доказів. Між тим, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі щодо порушення прав та інтересів останнього, оскільки вирішення даного питання призведе до фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі. Щодо інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань, які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 150, 151, 242, 243, 294, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року про відмову у забезпечені позову - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Ю.К. Черпак Повний текст виготовлено 02.04.2025 року