Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/36388/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/36388/23 Перша інстанція: суддя Свида Л.І., повний текст судового рішення складено 28.01.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,- В С Т А Н О В И В: 22.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу серія ПШ №021993 від 27.11.2023 року, складену в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті Золотарьовим Сергієм, щодо ОСОБА_1 про накладення адміністративно-господарського штрафу в сумі 51000,00 грн.. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт він пред`явив фотокопію дозволу №2023-13850001-13390 НГ на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні на автомобіль RENAULT, НОМЕР_1 , причіп: ОДАЗ, НОМЕР_2 , по маршруту, в тому числі міська смуга Києва, рух містом: просп. М.Бажана. Позивач звертав увагу на те, що під час здійснення перевірки водій в силу об`єктивних причин не міг надати вказаного дозволу, про що було вказано водієм у поясненнях в акті проведення перевірки. Однак, уповноваженою особою, яка розглядала справу про накладення адміністративно-господарського штрафу проігноровано наявність чинного на день перевірки дозволу на перевезення вантажу, який перевищує встановлені габаритні норматив, внаслідок чого позивач вважав, що він безпідставно притягнутий до відповідальності оскаржуваною постановою. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, без належного встановлення обставин справи та їх обґрунтування. На думку апелянта, суд першої інстанції необґрунтовано відхилив посилання на неможливість водія завантажити на телефон дозвіл на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; не встановив усі фактичні обставини які мають значення для справи - наявність на час проведення перевірки дозволу, недотримання процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Також апеляційна скарга містить вимогу щодо стягнення судових витрат 2361,92 грн. сплаченого судового збору та 11000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У відзиві на апеляційну скаргу Державна служба України з безпеки на транспорті (надалі Укртрансбезпека) просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що під час проведення перевірки не був наданий дозвіл, а оскаржувана постанова відповідає вимогам Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567. Заперечуючи доводи апелянта щодо наявності дозволу, Укртрансбезпека звертає увагу на те, що дозвіл датований 16.10.2023 року (датою проведення перевірки). Проте, відповідно до офіційних відомостей веб сайту Патрульної поліції, Департамент Патрульної поліції, який видав наявний в матеріалах справи дозвіл, має графік роботи органу: ПНЧТ з 9 до 18 (обід з 13:00 до 13:45) ПТ з 9 до 16:45 (обід з 13:00 до 13:45). Тобто, вказаний дозвіл не міг бути виданий раніше 9.00 год 16.10.2023 року в той час як перевірка здійснена о 10.40 год. Тобто, на думку Укртрансбезпеки, не раніше 9.00 год 16.10.2023 року транспортний засіб апелянта повинен був розпочати рух з пункту пропуску «Ягодин» та слідувати маршруту вказаному у дозволі. Маршрут руху з пункту пропуску «Ягодин» до місця здійснення контролю інспекторами Укртрансбезпеки становить близько 8 годин, що додатково свідчить проте, що транспортний засіб не виконував умови дозволу та не слідував відповідному маршруту. Рейдова перевірка здійснювалась на ділянці дороги в напрямку руху до міста Київ (тобто за маршрутом руху, зазначеним в наданій товарно-транспортній накладній), а не в напрямку з міста Київ, як то зазначено в дозволі. Заперечуючи проти вимоги апелянта щодо відшкодування судових витрат Укртрансбезпека, з посиланням на судові рішення Верховного Суду та ЄСПЛ, зазначає, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склались між адвокатом та клієнтом, оскільки суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так i оцінювати їх необхідність. Оскільки справа є справою незначної складності а складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, не потребує значного часу, відповідач вважає, що такі послуги не є послугами значного обсягу, а наданий детальний опис робіт не містить витраченого адвокатом часу, відповідач зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн. з Укртрансбезпеки призведе до економічно необґрунтованих збитків державного бюджету. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Суд встановив, що на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області у період з 16.10.2023 року по 22.10.2023 року, було оформлене направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 12.10.2023 №000488, видане ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 головним спеціалістам, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - старшим державним інспекторам, ОСОБА_11 заступнику начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Укртрансбезпеки. Відповідно до акту серії АР №011987 від 16.10.2023 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, головними спеціалістами ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , за місцем перевірки: м. Київ пр. Бажана 1а, 13.10.2023 року о 10:40 год, проведена перевірка транспортного засобу: марка RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , водій ОСОБА_12 , документ, що посвідчує особу п/в НОМЕР_4 від 25.02.2004 року (м. Котовськ). В акті зазначено, що транспортний засіб належить ОСОБА_1 , Одеська область, Саратський район, с. Сергіївка, вулиця Центральна,

167. Також, в акті №011987 від 16.10.2023 року вказано, що під час перевірки виявлено порушення габаритних норм при здійсненні вантажних перевезень, про що свідчить ТТН №743595 від 15.10.2023 року, а саме: ширина 3,90 м. (2,60 м.), висота 4,30 м. (4,0 м.), довжина 26,10 м. (22,0 м.). Вказано, що за виявлене порушення передбачена відповідальність абз.17 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритних норм понад 30% під час перевезення неподільного вантажу. Містить акт №011987 від 16.10.2023 року пояснення водія «Есть разрешение, но заглючил телфон и вайбер не открываеться». Акт №011987 від 16.10.2023 року підписаний водієм та посадовими особами, що провели перевірку. Перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів зафіксоване актом №020022 від 16.10.2023 року та довідкою про результати габаритно-вагового контролю від 16.10.2023 року, які підписані водієм та посадовою особою, що здійснювала габаритно-ваговий контроль та оператором вагового комплексу. Відповідно до ТТН серії 02-АБЕ №743595 від 15.10.2023 року вантажем є комбайн. Відповідно до матеріалів справи, Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті лисом від 13.11.2023 року ОСОБА_1 було направлене запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в якому апелянта запрошено прибути 27.11.2023 року та повідомлено, що розгляд справи відбудеться з 10:00 до 12:00 та з 13:00 до 16:00 за адресою: м. Одеса, пл. Б. Дерев`янка, буд. 1, каб.

203. Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ021933 від 27.11.2023 року з ОСОБА_1 стягнуто адміністративно-господарський штраф в сумі 51000 грн.. За змістом вказаної постанови вона прийнята виконуючим обов`язки начальника відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Сергієм Золоторьовим, за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт стосовно ОСОБА_1 . Також в постанові, у якості порушення законодавства про автомобільний транспорт зазначено: « 16.10.23 р. Київська обл. (Підстава: Акт від 16.10.23р. №АР011987)», відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.17 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Копія постанови №ПШ021933 від 27.11.2023 року отримана апелянтом 28.11.2023 року. Постанова №ПШ021933 від 27.11.2023 року була оскаржена до Державної служби України з безпеки на транспорті, але листом від 13.12.2023 року позивач був повідомлений про те, що скарга залишена без задоволення. Також, відповідно до матеріалів справи, позивач до позову додав копію дозволу №2023-13850001-13390 НГ від 16.10.2023 року на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні на автомобіль RENAULT, ВН5850 ЕА, причіп: ОДАЗ, НОМЕР_2 , вантаж техніка, по маршруту ПП «Ягодин» - М07 - об`їзна Ковеля виїзд на М19 М19- об`їзна Луцька М19-виїзд на М06-М06-Дубно М06 об`їзна рівне М06-об`їзна Звягеля М06 об`їзна Житомира М06-об`їзна Корстишева М06-міська смуга Києва, рух містом: просп. Берестейський, Кільцева дорога, міська смуга Києва виїзд на Т10-27 Т10-27 міська смуга Києва, рух містом: Кільцева дорога, Одеська площа, вул. Академіка Заболотного, Столичне шосе, Наддніпрянське шосе, Дарницький міст, вул. Петра Радзіня, просп. Петра Григоренка, просп. М.Бажана, Харківська площа, міська смуга Київа виїзд на М03-М03-виїзд на Р03-Р03-виїзд на М03-М03-об`їзна Лубен-М03- міська смуга Полтави, рух містом: Київське шосе, Харківське шосе та в зворотному напрямку. В дозволі вказані такі параметри транспортних засобів: довжина 26,00 м, ширина 4,30 м, висота 4,40 м, загальна вага автопоїзду з вантажем 40 т, навантаження на найбільш навантажену вісь 11 т. Наведені назва, адреса, телефон організації, яка перевозить вантаж: ФОП ОСОБА_1 , ІПН2720823638 Одеська обл., Саратський р-н, с. Сергіївка, вул. Центральна, 167, т. НОМЕР_5 . Строк дії визначений з 16.10.2023 року по 14.11.2023 року. Дозвіл затверджений начальником Управління безпеки дорожнього руху ДПП 16.10.2023 року. Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що непред`явлення наданого до суду дозволу під час проведення перевірки свідчить про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком правомірне застосування санкцій, визначених абз.17 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відхиляючи доводи позивача щодо оформлення оскаржуваної постанови, суд першої інстанції зазначив, що наявність посилання на акт від 16.10.2023 року №АР011987 є достатнім, а сама постанова відповідає вимогам, що передбачені до її змісту положеннями Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначаються Законом України «Про дорожній рух». Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль). До повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать, зокрема видача в установленому порядку у випадках, передбачених законом, дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (ст.52-2 Закону України «Про дорожній рух»). Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджена постановою КМУ №30 від 18.01.2001, за приписами пункту 2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.1993 року №1094. При цьому пунктом 4 вказаних правил передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Також Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою КМУ №30 від 18.01.2001 року, врегульоване питання погодження маршрутів, вимог до водіїв, обладнання великогабаритних та великовагових транспортних засобів і розміщення вантажів, вимог до організації проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів та порядок отримання дозволу. Проте, вказані правила не містять норми, яка передбачає час (години у добі) початку дії дозволу. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ (надалі - Закон№2344-ІІІ). Так, за приписами частин 1 та 4 ст.48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена статтею 60 Закону №2344-ІІІ. Відповідно до абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порядок розгляду справи про порушення стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України (ч.8 ст.60 Закону №2344-ІІІ). Постановою КМУ від 08.11.2006 року №1567 затверджений Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (надалі - Порядок 1567), яким також врегульоване питання оформлення результатів рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів. Так, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (п.20 Порядку №1567). У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (абз.1 п.21 Порядку №1567). Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (абз.1 п.25 Порядку №1567). Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності) (п.26 Порядку №1567) У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п.27 Порядку №1567). Відповідно до додатку 5 до Порядку №1567, постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів має містити, окрім іншого опис допущеного порушення законодавства про автомобільний транспорт. При цьому додатком 5 до Порядку №1567 не передбачено внесення до постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів інформації щодо присутності або відсутності особи щодо якої розглядається справа. Колегія суддів зазначає, що оскаржувана постанова 27.07.2023 року не містить безпосередньо опису допущеного порушення, в ній наявне лише посилання на дату, область в якій виявлено порушення та номер і дата акту. За наведених обставин, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про помилковість висновків суду, що оскаржувана постанова містить усі необхідні відомості. Проте, така невідповідність, за наявності посилання на акт рейдової перевірки, сама по собі не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. Перевіривши доводи апелянта та висновки суду першої інстанції щодо суті виявленого в ході рейдової перевірки порушення, за яке оскаржуваної постановою апелянт притягнутий до відповідальності, колегія суддів зазначає таке. Суть порушення, відповідальність за яке передбачена абз.17 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ, полягає в перевищенні встановлених законодавством габаритних норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу. Матеріалами справи підтверджено, що як на час проведення рейдової перевірки (16.10.2023 року) так і на час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (27.11.2023), апелянт, як автомобільний перевізник, мав дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні на автомобіль RENAULT, ВН5850 ЕА, причіп: ОДАЗ, НОМЕР_2 (довжина 26,00 м, ширина 4,30 м, висота 4,40 м, загальна вага автопоїзду з вантажем 40 т, навантаження на найбільш навантажену вісь 11 т.). При цьому, в акті рейдової перевірки водій повідомив посадових осіб Укртрансбезпеки про наявність дозволу, але не зміг його пред`явити (завантажити на мобільний телефон). Копія дозволу була пред`явлена апелянтом під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що зазначено в позовній заяві, в апеляційній скарзі, та що не заперечувалось відповідачами, ані в суді першої інстанції, ані у відзиві на апеляційну скаргу. Отже, посадова особа, яка виносила оскаржувану постанові від 27.11.2023 року була обізнана про наявність станом на 16.10.2023 року дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів габаритні параметри яких перевищують нормативні. Перевіряючи доводи заперечень на апеляційну скаргу щодо початку дії дозволу від 16.10.2023 року, колегія суддів зазначає таке. Дозвіл №2023-13850001-13390 НГ від 16.10.2023 року містить строк дії, а саме з 16.10.2023 року по 14.11.2023 року. Ані сам дозвіл, ані чинне на час видачі дозволу законодавство, не місять визначення початку дії дозволу у годинах. Також, Укртрансбезпека, посилаючись на графік роботи органу який видав дозвіл, та на те, що такий дозвіл не міг бути виданий раніше 09:00 год, не посилається на жоден нормативно-правовий акт, яким би було встановлено, що початок дії дозволу залежить від години його видачі. Апеляційний суд зазначає, що дозвіл починає діяти з 16.10.2023 року. За загальними правилами доба починається з 00:00 год., отже, незважаючи на час (годину) видачі дозволу, уповноваженим на видачу такого дозволу органом обов`язково зазначається початок дії такого дозволу, в цій справі 16.10.2023 року, яке розпочинається з 00:00 год. Дозвіл №2023-13850001-13390 НГ від 16.10.2023 року також містить маршрут, в якому серед іншого передбачений рух містом Київ по просп. М.Бажана. Рейдова перевірка та заміри габаритів були проведені саме по просп. М.Бажана м. Київ. При цьому напрямок руху, на що посилається Укртрансбезпека, не спростовує факту наявності станом на 10:40 год 16.10.2023 року дозволу №2023-13850001-13390 НГ від 16.10.2023 року на участь у дорожньому русі транспортних засобів габаритні параметри яких перевищують нормативні. Отже, доводи Укртрансбезпеки щодо початку дії дозволу, щодо напрямку руху транспортного засобу є припущеннями, які колегія суддів відхиляє. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність складу та події щодо порушення апелянтом законодавства про автомобільний транспорт, оскільки на час проведення рейдової перевірки та складання відповідного акту, апелянт як перевізник мав дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів габаритні параметри яких перевищують нормативні. Щодо зафіксованого в акті про проведення перевірки від 16.10.2023 року №011987, в акті про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 16.10.2023 року №020022, в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.10.2023 року, колегія судів зазначає таке. В ході рейдової перевірки були зафіксовані такі параметри: довжина 26,10 м, ширина 3,90 м, висота 4,30 м. Дозвіл №2023-13850001-13390 НГ від 16.10.2023 року передбачає наступні параметри: довжина 26,00 м, ширина 4,30 м, висота 4,40 м. Отже, фактично зафіксовано перевищення такого параметру як довжина, на 0,10 м., від параметру дозволеного відповідно до дозволу №2023-13850001-13390 НГ від 16.10.2023 року. Таке перевищення у відсотковому значенні становить 0,38%. Приписи ч 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ передбачають відповідальність за перевищення габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, у разі такого перевищення від 5 відсотків. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що на час винесення оскаржуваної постанови від 27.11.2023 року, посадова особа Укртрансбезпеки, яка розглядала справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, не мала правових підстав для притягнення апелянта до відповідальності у вигляді накладення адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ. Висновки суду першої інстанції про вчинення апелянтом порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, з посиланням на не надання під час рейдової перевірки дозволу, ґрунтуються на неправильному застосування норм матеріального права. Адже, відповідальність за відсутність на момент проведення перевірки обов`язкових документів, під час перевезення вантажів, передбачена абзацом 3 частиною 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ. Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, а матеріалами справи спростована наявність правових підстав для притягнення апелянта до відповідальності за абз.17 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ, апеляційний суд дійшов висновку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає таке. В апеляційній скарзі, апелянт просить стягнути з Укртрансбезпеки судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2361,92 грн.. Відповідно до матеріалів справи апелянтом за подання адміністративного позову сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн. (а.с.32), за подання апеляційної скарги 1288,32 грн., всього в сумі 2361,92 грн.. Отже, понесені апелянтом судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача Укртрансбезпеки. Щодо витрат на професійна правничу допомогу в сумі 11000,00 грн., колегія суддів зазначає таке. Відповідно до матеріалів справи між апелянтом (клієнт) та адвокатом Кочуров Андрій Олександрович (адвокат) 30.11.2023 року був укладений договір про надання правничої допомоги, предметом якого є оскарження постанови Укртрансбезпеки серії ПШ №021993 від 27.11.2023 року в адміністративному та (або) в судовому порядку (пп.1.1 договору). Правнича допомога полягає в складенні і поданні адвокатських запитів у справі; складенні і поданні скарги в адміністративному порядку; складенні і поданні позову до суду у справі, участі в судових засіданнях у справі; представництві клієнта в суді у справі, поданні необхідних заяв, клопотань, отриманні копій документів (рішень, ухвал тощо) (пп.1.2 договору). За приписами пп.2.1 договору за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар в погодженому розмірі 6000,00 грн. за подання позову до суду. Також, доданий розрахунок гонорару від 22.12.2023 року в фіксованому розмірі 6000 грн., та детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 22.12.2023 року, відповідно до якого надана правнича допомога у вигляді: консультації, аналізу судової практики, узгодження правової позиції, підготовки і подання позову до суду у справі; представництва в суді відповідної інстанції, подання процесуальних клопотань, заяв тощо, підтримання вимог позову, отримання документів від суду. Також зазначено, що фіксований розмір за комплекс захисту у справі складає 6000,00 грн. (а.с.24). До суду апеляційної інстанції, апелянт надав копію Договору від 31.01.2025 року про надання правничої допомоги (а.с.117), за умовами якого предмет договору становить надання правничої допомоги у справі - апеляційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 року у справі №420/36288/23 щодо постанови Укртрансбезпеки серії ПШ №021993 від 27.11.2023 року (пп.1.1 договору). Правнича допомога полягає в складенні і поданні адвокатських запитів у справі; складенні і поданні апеляційної скарги, участі в судових засіданнях у справі; представництві клієнта в суді у справі, поданні необхідних заяв, клопотань, отриманні копій документів (рішень, ухвал тощо) (пп.1.2 договору). За приписами пп.2.1 договору за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар в погодженому розмірі 5000,00 грн. за складення і подання апеляційної скарги до суду. Також доданий детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 31.01.2025 року, відповідно до якого надана правнича допомога у вигляді: представництва в суді відповідної інстанції, подання процесуальних клопотань, заяв тощо, підтримання вимог позову, отримання документів від суду. Зазначено, що фіксований розмір за комплекс захисту у справі складає 5000,00 грн. (а.с.119). Сплата гонорару в сумі 6000,00 грн. підтверджена квитанцією до прибуткового касового ордеру №22/12 від 22.12.2023 року (а.с.25), та в сумі 5000,00 грн. - квитанцією до прибуткового касового ордеру №31/01 від 31.01.2025 року (а.с.119 зворот). Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Отже, в цій справі заявлені вимоги про відшкодування витрати, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, а саме гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою. Частиною 5 ст.134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Колегія суддів зазначає, що розглядувана справа віднесена до справ, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, тобто не складною; подані до суду першої та апеляційної інстанції детальні описи виконаних робіт не містять інформації щодо витраченого адвокатом часу на виконання робіт (надання послуг), справа в суді першої та апеляційної інстанції розглянута в письмовому провадженні (за відсутності сторін); обсяг наданих послуг підтверджено складанням та поданням позовної заяви, поданням до суду першої інстанції клопотання про прискорення розгляду справи, складанням та подання апеляційної скарги. Відповідач у прохальній частині відзиву на апеляційну скаргу не просить зменшити ці витрати, але наводить заперечення проти стягнення з Укртрансбезпеки витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на судові рішення Верховного Суду, та вказуючи, що стягнення судових витрат призведе до збитків Державного бюджету. Колегія суддів зазначає, що заявлені апелянтом витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 11000 грн. не є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг, та враховуючи відсутність зазначення часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), такі витрати мають бути зменшені до 5000 грн. Керуючись ст.ст.311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року - скасувати та ухвалити нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову серії ПШ №021993 від 27 листопада 2023 року, складену в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті Золотарьовим Сергієм, щодо ОСОБА_1 про накладення адміністративно-господарського штрафу в сумі 51000,00 грн.. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати, сплачений судовий збір в сумі 2361,92 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., всього в сумі 7361,92 грн. (сім тисяч триста шістдесят одна гривня 92 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач К.В. Кравченко Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька