Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/7864/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1109/25 Справа № 212/7864/24 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Д.О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 квітня 2025 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді БондарЯ.М. Суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О. сторони позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» відповідач- ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 вересня 2024 року, ухваленого суддею Козловим Д.О. в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 11 вересня 2024 року, УСТАНОВИВ Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що 07.01.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №547733144, підписаний електронним підписом через одноразовий ідентифікатор. За кредитним договором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 7200 грн. зі сплатою відсотків за його користування. Приймаючи умови кредитного договору ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений із його змістом. На виконання умов кредитного договору позичальнику було перераховано грошові кошти на рахунок відповідача. 28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, за яким первісний кредитор передав ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому права вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників від 14.03.2023 року до такого Договору факторингу ТОВ «Таліон плюс» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 596,16 грн., з яких 7200 грн. сума боргу за основною сумою заборгованості та 11 396,16 грн. сума боргу за відсотками. 23.02.2024 р. між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №23/0224-01, за яким ТОВ «Таліон плюс» передав ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 36 404,64 грн. 05.07.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №05/07/24, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передав ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 36 404,64 грн. Однак, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Так після відступлення позивачу права грошової вимоги відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. На підставі викладеного просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №547733144 в сумі 36 404,64 грн., яка складається з: 7200 грн. заборгованість по кредиту; 29 204,64 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Також просив суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 вересня 2024 року Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість в розмірі 11 736 (одинадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн. У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати з оплати судового збору в сумі 780,92 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 1934,26 грн. Позивач, ТОВ «Юніт Капітал», будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням в частині відмовлених позовних вимог подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення в частині незадоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за процентами скасувати. Постановити в цій частині нове рішення, яким позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором №547733144 від 07.01.2023 в розмірі 36 404,64 грн. (тридцять шість тисяч чотириста чотири грн. 64 коп.). Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 13 056,00 грн. (тринадцять тисяч п`ятдесят шість грн. 00 коп.) судових витрат понесених в суді першої та апеляційної інстанцій у вигляді сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) та 3 633,60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три грн. 60 коп.), а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 коп.). При цьому, скаржник зазначає, що сума заборгованості, зазначена у виписці, не є результатом нарахувань, здійснених Позивачем. Натомість, вона відображає фактичний обсяг боргових зобов`язань, які були нараховані попередніми кредиторами та за якими Позивач набув право вимоги в порядку, передбаченому статтею 516 Цивільного кодексу України. Більше того, Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань відсотків, що свідчить про його сумлінне ставлення до своїх прав та обов`язків як нового кредитора. Посилаючись на п.12.4. Договору, позивач вказує на те, що сторони визначили, що після строку кредитування (30 днів) позичальником сплачуються проценти, які є процентами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України. Розмір цих процентів визначено сторонами у п.8.3. та п.8.4. Договору. Таким чином, скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо застосування ст.1048 ЦК України для нарахування Позивачем процентів після закінчення строку дії кредитного договору, оскільки у Позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України). Позивач зазначає, що за умовами кредитного договору №547733144 від 07.01.2023 та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: 1) за користування кредитними коштами згідно зі ст.1048 ЦК України визначеному договором; 2) за користуванням кредитними коштами відповідно до ч.2 ст.625 ЦК Україниі, за весь час прострочення. Наголошує на тому, що обов`язок позичальника сплатити проценти за надані йому грошові кошти (кредит) є істотною умовою кредитного договору відповідно до Цивільного кодексу України. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справі, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог,за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом встановлено, що 07.01.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено договір кредиту №547733144, за умовами якого кредитор надав боржнику позику в сумі 7200 грн. строком на 30 днів, з кінцевою датою повернення 06.02.2023 року, за яким нараховується 2,1 % на день за кожен день користування кредитом, що підтверджується Договором кредитної лінії №547733144. Також встановлено, що грошові кошти в сумі 7200 грн. на виконання умов кредитного договору №547733144 були зараховані 07.01.2023 року на банківську карту ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк» №4149-49ХХ-ХХХХ-0456, що підтверджується інформацією від 07.01.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Таким чином суд дійшов висновку, що договір від 07.01.2023 року був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено його укладання сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. Судом також було встановлено, що 28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, за яким первісний кредитор на підставі додаткових угод передав ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому права вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу ТОВ «Таліон плюс» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 596,16 грн., з яких 7200 грн. сума боргу за основною сумою заборгованості та 11 396,16 грн. сума боргу за відсотками. 23.02.2024 р. між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №23/0224-01, за яким ТОВ «Таліон плюс» передав ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 36 404,64 грн. 05.07.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ « Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №05/07/24, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передав ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу ТОВ «Юніт Капітал» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 36 404,64 грн. , з яких 7200 грн. заборгованість по кредиту; 29 204,64 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Згідно п.7.1 Договору кредитної лінії №547733144 на момент укладання цього Договору, сторони дійшли згоди, що орієнтована дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного період кредитування -06.02.2023 р., а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позивальником. Згідно п.8.3 Договору кредитної лінії №547733144 за умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах п.8.5 договору, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладання договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожен день користування ним. Згідно п.8.11 Договору кредитної лінії №547733144 для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п.2.3 договору, за перші 30 днів дисконтного періоду, без виконання позичальником умов 8.5 договору, орієнтована загальна вартість кредиту складе 11 736 грн., та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 4 536 грн. та суму кредиту у розмірі 7 200 грн. За довідкою щодо дії позичальника вбачається, що сума наданого кредиту складає 7200 грн., а строк кредитування 30 днів, з яких процентна ставка - 2,10% в день. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що первісний кредитор не мав права нараховувати відповідачу відсотки поза межами строку кредитування, оскільки це суперечить вимогам закону. Таким чином суд встановив наявність боргу ОСОБА_1 перед позивачем за договором №547733144 саме в сумі 11 736 грн., з яких 7200 грн. борг за кредитом та 4 536 грн. борг з відсотків, що повністю узгоджується із умовами кредитного договору, яким визначено, що відсотки на суму боргу нараховуються від дати видачі кредиту та протягом 30 днів у розмірі 2,10 % (7200 х 30 х 2,10% = 4536). Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції та не може погодитись з доводами сторони позивача, викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке. Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормамиглави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію». У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Сторонами не оспорюється факт укладення договору кредиту. Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності зістаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). На підтвердження виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання позичальнику грошових коштів позивачем додано платіжне доручення 2d78de86-9871-41c6-939d-faf5a7477d05 від 07 січня 2021 року, згідно з яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу ОСОБА_1 7200 грн згідно договору №5477331446 від 07 січня 2021року на платіжну картку № НОМЕР_1 . 28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, за яким первісний кредитор передав ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому права вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників від 14.03.2023 року до такого Договору факторингу ТОВ «Таліон плюс» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 596,16 грн., з яких 7200 грн. сума боргу за основною сумою заборгованості та 11 396,16 грн. сума боргу за відсотками. 23.02.2024 р. між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №23/0224-01, за яким ТОВ «Таліон плюс» передав ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 36 404,64 грн. 05.07.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №05/07/24, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передав ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 36 404,64 грн. Підстави заміни кредитора у зобов`язанні визначені ст.512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст.512 ЦК України). За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст.ст.1077-1078 ЦК України). 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно з п.4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Строк договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п.8.2 договору). 28 листопада 2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти п.8.2 договору в іншій редакції, а саме, що строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. 31 грудня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції. Відповідно до п.8.2. договору строк договору закінчується 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. 31 грудня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №27, згідно умов якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року. В п.1.5 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) зазначено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. 23 лютого 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №23/0224-01. Згідно з п.8.2 договору строк дії договору закінчується 31 грудня 2024 року. 05 липня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №05/07/24, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнта) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до п.1.2 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №05/07/24 від 05 липня 2024 року підписаний та скріплений печатками сторін 05 липня 2024 року. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №05/07/24 від 05 липня 2024 року, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №547733144від 07.01.2023 року на загальну суму 36 404,64 грн, з яких прострочене тіло кредиту 7 200 грн, прострочені відсотки 29 204,64 грн. Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 за договором №547733144від 07.01.2023 року становить: тіло кредиту 7 200 грн, прострочені відсотки 11 396,16 грн. З вказаного розрахунку убачається, що проценти нараховані за період з 07 січня 2023 року по 14 березня 2023 року. Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 за договором №547733144від 07.01.2023 року складається із тіла кредиту 7 200 грн, простроченіх відсотків 29 204,64 грн. З вказаного розрахунку убачається, що проценти нараховані за період з 15 березня 2023 року по 05 червня 2023 року. Оновленого графіку розрахунків на період продовження строку надання кредиту, з відповідним коригуванням терміну платежу, та доказів відображення такої інформації в особистому кабінеті позичальника, матеріали справи не містять. Таким чином, за умовами кредитного договору №547733144від 07.01.2023 року року позичальник ОСОБА_1 зобов`язався повернути надану позику у повному обсязі, а відтак, позивач, відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України, має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. За умовами договору №547733144від 07.01.2023 року кредит відповідачу надано строком на 30 днів. Доказів продовження строку надання кредиту, у порядку визначеному договором, матеріали справи не містять. З розрахунків заборгованості, виконаних ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», вбачається, що розрахунок відсотків за договором №547733144від 07.01.2023 року проведений поза межами визначеного договором строку кредитування. Зважаючи на те, що після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором №547733144 від 07 січня 2023 року проценти, сума процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором у межах погодженого сторонами строку кредитування становить 4 536 грн., а загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором складає11 736 грн., куди включено суму тіла кредиту 7 200 грн та відсотки за користування ним в межах визначеного договором строку кредитування у сумі 4 536 грн. Згідно із ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77 ЦПК України). Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності та взаємозв`язку із нормами закону, якими ті врегульовані, апеляційний суд приходить до переконання про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованості за кредитним договором №547733144 від 07 січня 2023 року в розмірі 11 736 грн., куди включено суму тіла кредиту 72 00 грн та відсотки за користування ним в межах визначеного договором строку кредитування у сумі 4 536 грн., та відсутність передбачених законом і договором підстав для стягнення відсотків у заявленому позивачем розмірі. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішенняпідлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених позивачем ТОВ «Юніт капітал» у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, Дніпровський суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»- залишити без задоволення. Заочне рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 вересня 2024 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 03 квітня 2025 року. Головуючий: Я.М. Бондар Судді: В.П. Зубакова В.О. Остапенко