Постанова 4850 № 200/7655/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 квітня 2025 року справа №200/7655/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 р. у справі №200/7655/24 (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення 053130003151 від 16.10.2024 «Про перерахунок пенсії», ухвалене Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії-перехід на інший вид пенсії - на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», в частині визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсії (18 122,90 грн) та, відповідно, визначення з 25.01.2024 розміру пенсії (10 873,74 грн); - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області розрахувати з 25.01.2024 належну ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 № 3723-ХІІ із розрахунку 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця 7 рангу за посадою головного спеціаліста Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що включає: посадовий оклад 13 633,00 грн, надбавку за ранг 400 грн, надбавку за вислугу років 4 089,90 грн, надбавку за інтенсивність праці 23 302,08 грн, премію місячну 1 735,94 грн, інші виплати 2 622,64 грн, загалом 45 783, 56 грн, сплатити недоотриману суму пенсії. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення 053130003151 від 16.10.2024 «Про перерахунок пенсії», ухвалене Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії-перехід на інший вид пенсії - на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», в частині визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсії (18 122,90 грн) та, відповідно, визначення з 25.01.2024 розміру пенсії (10 873,74 грн). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області розрахувати з 25.01.2024 належну ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 № 3723-ХІІ із розрахунку 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця 7 рангу за посадою головного спеціаліста Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що включає: посадовий оклад 13 633,00 грн, надбавку за ранг 400 грн, надбавку за вислугу років 4 089,90 грн, надбавку за інтенсивність праці 23 302,08 грн, премію місячну 1 735,94 грн, інші виплати 2 622,64 грн, загалом 45 783, 56 грн, сплатити недоотриману суму пенсії. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування доводів зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2024 не містить зобов`язання здійснити перерахунок пенсії, розрахувавши її розмір із розрахунку 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця 7 рангу за посадою головного спеціаліста Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що включає: посадовий оклад 13 633,00 грн, надбавку за ранг 400 грн, надбавку за вислугу років 4 089,90 грн, надбавку за інтенсивність праці 23 302,08 грн, премію місячну 1 735,94 грн, інші виплати 2 622,64 грн, загалом 45 783, 56 грн. Натомість, рішення Донецького окружного адміністративного суду містить зобов`язання призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з 25.01.2024. Враховуючи, вище зазначене Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2024 виконано в повному обсязі. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 25.10.2024 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. 25 січня 2024 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ у Київській області із заявою про перерахунок пенсії перехід на інший вид пенсії, а саме на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу». До заяви Позивачем були додані довідки від 23.01.2024 № 33-Ф, довідка від 23.01.2024 № 34-Ф, видані Головним управлінням ПФУ в Донецькій області (останнє місце роботи Позивача), відповідно до яких виплати для визначення заробітку для призначення їй з 25.01.2024 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» складають загалом 45 783, 56 грн. За результатами розгляду вказаної заяви Відповідачем 31.01.2024 було прийнято рішення «Про відмову в перерахунку пенсії», яким Позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з тим, що вона не досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058. Рішенням суду від 30.04.2024 у справі № 200/1054/24 позов задоволений частково, визнане протиправним та скасоване рішення Відповідача від 31.01.2024 про відмову в перерахунку пенсії, зобов`язано Головне управління ПФУ у Київській області призначити ОСОБА_1 з 25.01.2024 пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 № 3723-ХІІ, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено. При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача розрахувати розмір пенсії із розрахунку 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця 7 рангу за посадою головного спеціаліста Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що включає: посадовий оклад (13 633,00 грн), надбавку за ранг (400 грн), надбавку за вислугу років (4 089,90 грн), надбавку за інтенсивність праці (23 302,08 грн), премію місячну (1 735,94 грн), інші виплати (2 622,64 грн), загалом 45 783, 56 грн, суд послався на відсутність між сторонами спору щодо розміру та складових заробітної плати позивача, що повинні враховуватися при переведенні на інший вид пенсії (спірним є право на таке переведення, а не новий розрахунок суми пенсії). Рішенням 053130003151 від 16.10.2024 позивачу з 25.01.2024 призначена пенсія по інвалідності за Законом України «Про державну службу» у розмірі 10 873,74 грн із розрахунку 60% від середньомісячного заробітку 18 122,90 грн. Згідно довідки від 23.01.2024 № 33-Ф, довідки від 23.01.2024 № 34-Ф, виплати для визначення заробітку для призначення їй з 25.01.2024 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» складають, загалом 45 783,56 грн, у тому числі: посадовий оклад 13 633,00 грн; надбавка за ранг 400,00 грн; надбавка за вислугу років 4 089,90 грн; надбавка за інтенсивність праці 23 302,08 грн; премія місячна 1 735,94 грн; інші виплати 2 622,64 грн. При вирішенні справи суд виходить з наступного. В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Відповідно до п.п.1 п.2 розд. ХІ Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) втратив чинність, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 розділу ХІ цього Закону. Згідно п.10 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до п.12 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV, та мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Згідно з частиною 8 статті 37 Закону визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою КМ України від 14.09.2016 № 622 затверджений Порядок призначення пенсії деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622). Відповідно до пункту 3-1 Порядку № 622 (у редакції, що діяла на момент звернення позивача за призначенням пенсії) державні службовці, які на день набрання чинності Законом України Про державну службу від 10.12.95 № 889-VIII займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України Про державну службу від 10.12.95 № 889-VIII, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби. Згідно пункту 4 Порядку № 622 (у редакції, що діяла на момент звернення позивача за призначенням пенсії) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Таким чином до заробітку для обчислення пенсії включаються не тільки посадовий оклад, надбавка за ранг та надбавка за вислугу років, а й інші виплати, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Постановою КМ України «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» від 12.07.2024 № 823 (далі - Постанова № 823) внесені певні зміни до Порядку №622, у тому числі: змінений абзац шостий пункту 4 Порядку; Порядок доповнений пунктами 4-1 та 4-2; у новій редакції викладені пункти 5 та 6 Порядку. Абзац 6 пункту 4 Порядку № 622 (у редакції Постанови № 823) дійсно передбачає, що визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку. Відповідно до пункту 4-1 Порядку № 622 (у редакції Постанови № 823) для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 року у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1; розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2; середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п`ятого цього пункту, за формою згідно з додатком

3. Разом з цим суд наголошує, що Постанова № 823 набула чинності з моменту її опублікування, тобто, 20.07.2024. Хоча пункт 3 Постанови № 823 передбачає можливість її застосування з 01.01.2024, але не до правовідносин, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим нормативно-правовим актом. Крім цього, відповідно до пункту 5 Порядку№ 622 (у редакції Постанови № 823) довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII Про державну службу та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Отже, виходячи з вищенаведеного, невідповідність Довідок про складові заробітної плати від 23.01.2024 № 33-Ф та від 23.01.2024 № 34-Ф додаткам 1-3 Постанови № 823 не може бути підставою для перерахунку Позивачці раніше призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». У тому числі, суд вважає, що на день подання позивачем заяви (25.01.2024), Постанова № 823 не набрала чинності, у тому числі в частині, що стосується складових заробітної плати та форми відповідно до пункту 5 Порядку № 622 (в редакції чинній на момент призначення пенсії) довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, яка затверджувалась правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. Станом на 25.01.2024 форми довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям були затверджені Постановою Правління Пенсійного Фонду України «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» від 17.01.2017 № 1-3 (далі Постанова № 1-3). Надані позивачкою довідки про заробітну плату від 23.01.2024 № 33-Ф, від 23.01.2024 № 34-Ф за своєю формою та структурою відповідають формам довідок, затверджених Постановою № 1-3; правильність відомостей зазначених в довідках про складові заробітної плати позивачки від 23.01.2024 № 33-Ф, від 23.01.2024 № 34-Ф не є спірним питанням. Таким чином, ухвалене відповідачем рішення від 16.10.2024 №053130003151 про перерахунок пенсії позивачці в частині визначення розміру середньомісячного заробітку та, відповідно, розміру щомісячної пенсії є протиправним та таким, що порушує право позивача на гідне пенсійне забезпечення. Разом з іншим, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп). На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області розрахувати з 25.01.2024 належну ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 № 3723-ХІІ із розрахунку 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця 7 рангу за посадою головного спеціаліста Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що включає: посадовий оклад 13 633,00 грн, надбавку за ранг 400 грн, надбавку за вислугу років 4 089,90 грн, надбавку за інтенсивність праці 23 302,08 грн, премію місячну 1 735,94 грн, інші виплати 2 622,64 грн, загалом 45 783, 56 грн, сплатити недоотриману суму пенсії. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 р. у справі №200/7655/24 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 р. у справі №200/7655/24 - залишити без змін. Повне судове рішення 03 квітня 2025 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко