LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС522/24645/15-ц

від 02.04.2025 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Козачишин Олег Вікторович, про відстрочення сплати судового збору.

УХВАЛА 02 квітня 2025 року м. Київ справа № 522/24645/15 провадження № 61-3741ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М.,вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Козачишин Олег Вікторович, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (правонаступник - ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Приморська державна нотаріальна контора у місті Одеса, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Тиквенко Анатолій Вікторович, про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом та договору дарування, визначення частки, припинення права власності на частку квартири, стягнення грошової компенсації за частку, визнання права приватної власності, витребування частки шляхом звільнення та виселення, анулювання (скасування) реєстрації права власності, вселення, стягнення судових витрат, ВСТАНОВИВ: У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (правонаступник - ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Приморська державна нотаріальна контора у місті Одеса, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Тиквенко А. В., в якому просив: - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори Шатіловою О. В. 05 грудня 2011 року за реєстр. № 7-2481 ОСОБА_2 на 620/3000 часток квартири АДРЕСА_1 , заг. пл. 297,2 кв.м, житл. пл.180,2 кв.м; - визнати недійсним договір дарування, посвідчений 27 грудня 2012 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тиквенко А. В., за реєстр. № 763, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в частині дарування 620/3000 часток квартири АДРЕСА_1 , заг. пл. 297,2 кв.м, житл. пл. 180,2 кв.м; - визначити частку ОСОБА_4 у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 у розмірі 248/6000 часток; - припинити право власності ОСОБА_4 на 248/6000 часток квартири АДРЕСА_1 ; - у рахунок грошової компенсації на 248/6000 часток квартири АДРЕСА_1 стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 35 235, 83 грн; - визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на 248/6000 часток кв. АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з 7 кімнат, заг.пл. 296,2 кв.м., у т.ч. житл.пл.178,8 кв.м; - витребувати у ОСОБА_4 248/1000 часток кв. АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_4 звільнити вказану квартиру та виселення; - анулювати (скасувати) реєстрацію права власності на 248/1000 часток квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 ; - скасувати реєстрацію ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 ; - усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом вселення ОСОБА_5 в квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Вирішено визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори Шатіловою О. В. 05 грудня 2011 року за реєстр. № 7-2481 ОСОБА_2 на 620/3000 часток квартири АДРЕСА_1 , заг. пл. 297,2 кв. м житл. пл. 180,2 кв.м; визнати недійсним договір дарування, посвідчений 27 грудня 2012 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тиквенко А. В., за реєстр. № 763, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в частині дарування 620/3000 часток квартири АДРЕСА_1 , заг.пл. 297,2 кв.м житл.пл. 180,2 кв. м. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Одеського апеляційного суду від 30 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2022 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо припинення права власності, стягнення грошових коштів у рахунок компенсації, визнання права власності, витребування частки шляхом звільнення та виселення, а також вселення, ухвалено в цій частині нове рішення. Припинено право власності ОСОБА_4 на 248/6000 часток квартири АДРЕСА_1 . У рахунок грошової компенсації за 248/6000 часток квартири АДРЕСА_1 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 126 812, 00 грн, що були внесені на відповідний рахунок Територіального управління ДСА в Одеській області. Визнано право особистої приватної власності ОСОБА_1 на 248/1000 часток квартири АДРЕСА_1 . Витребувано у ОСОБА_4 248/1000 часток квартири АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_4 звільнити вказану квартиру та виселення. Усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом вселення ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. 23 березня 2025 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Козачишин О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу нарішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2025 року (повний текст складено 24 лютого 2025 року), в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні вимоги про анулювання (скасування) реєстрації права власності на 248/1000 часток квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 ; скасувати реєстрацію ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 . Таким чином, заявнику необхідно було сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Станом на 01 січня 2015 року мінімальна заробітна плата була встановлена у розмірі 1 218, 00 грн. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 779, 52 грн (1 218, 00 грн х 0,2 х 2 х 200 %) х 0,8. Безпосередньо у касаційній скарзі викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з тимчасовим тяжким майновим станом заявника. Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім`ї та наявність утриманців тощо. Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони. Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження його майнового стану. Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені заявником обставини, за відсутності належних доказів, не є безумовними підставами для відстрочення сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції жодних доказів на підтвердження реального майнового стану, який перешкоджає заявнику виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором. ЄСПЛ неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64). У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 необхідно або сплатити судовий збір за подання касаційної скарги або звернутись із новим клопотанням, на підтвердження якого надати належні докази. Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку -

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Крім того, відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Касаційна скарга подана в електронній формі, проте доказів надсилання листом з описом вкладення касаційної скарги всім учасникам справи заявником не надано, як не надано і відомостей про доставку їм документів до електронного кабінету в підсистемі Електронний Суд чи вручення особисто під підпис. Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання суду доказів надсилання листом з описом вкладення всім учасникам копії касаційної скарги з додатками або доказів доставки їм касаційної скарги з додатками до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд. Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Козачишин Олег Вікторович, про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Козачишин Олег Вікторович, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2025 року у справі № 522/24645/15 залишити без руху. Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення заявнику та/або його представнику копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»