Ухвала КЦС ВС № 607/23504/21

УХВАЛА 03 квітня 2025 року м. Київ справа № 607/23504/21 провадження № 61-3471ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 січня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Правекс-Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Гефест», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного підприємства «Сетам», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Тернопільського міського Нотаріального округу Козар Валентина Іванівна, про визнання недійсними протоколу прилюдних торгів, акту державного виконавця, договору купівлі-продажу, скасування рішення реєстратора, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, встановив: 10 березня 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Ярмусь В. Д. засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 січня 2025 року у вказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Представник заявника зазначає, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», так як позбавлений єдиного житла. До касаційної скарги долучено копію посвідчення ОСОБА_1 , відповідно до якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Проте Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника та його представника на таке. За приписами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі. Крім того, питання щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» розглядалось Великою Палатою Верховного Суду в справі № 9901/311/19, за результатами розгляду якої 09 жовтня 2019 року було прийнято постанову. Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17 зазначено, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позов ОСОБА_1 про визнання недійсними протоколуприлюдних торгів, акту державного виконавця, договору купівлі-продажу, скасування рішення реєстратора, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту ОСОБА_1 як учасника бойових дій, тому у цьому випадку на нього не поширюється дія пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Таким чином, судовий збір за подання заявником касаційної скарги на судові рішення у цій справі підлягає сплаті на загальних підставах у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 270, 00 грн. Позивач у своєму позові заявляє шість вимог немайнового характеру (про визнання недійсними електронних торгів; про визнання недійсним акту державного виконавця про проведення електронних торгів; про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири; про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на квартиру; про скасування державної реєстрації права власності на квартиру; про скасування запису державного реєстратора про реєстрацію права власності на квартиру) та одну вимогу майнового характеру (про витребування квартири з чужого незаконного володіння). Таким чином, судовий збір за подання цієї касаційної скарги в частині оскарження шести вимог немайнового характеру становить 9 080, 00 грн (2 270, 00 грн * 0, 4 * 5 * 200 %). Поряд з цим згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскаржувані судові рішення прийняті, зокрема, за результатами розгляду позову ОСОБА_1 про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 двокімнатної квартири загальною площею 42, 4 кв. м, житловоюплощею 26, 1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до встановлених апеляційним судом обставин вартість зазначеної квартири згідно з договором купівлі-продажу від 03 липня 2019 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , становить 534 500, 00 грн. Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження вимоги майнового характеру становить 10 690, 00 грн (534 500, 00 грн * 1 % * 200 %). З огляду на зазначене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги в загальному розмірі 19 770, 00 грн (9 080, 00 грн + 10 690, 00 грн). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату. За приписами частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, ухвалив: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 січня 2025 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов