Ухвала КЦС ВС № 759/7617/24

УХВАЛА 01 квітня 2025 року місто Київ справа № 759/7617/24 провадження № 61-4128ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Козій Дар`ї Олександрівни, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 серпня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, про визначення місця проживання дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, про визначення місця проживання дитини, ВСТАНОВИВ: У березні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Козій Д. О., на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 серпня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2025 року. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. У касаційній скарзі міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 захворів. Також клопотання містить посилання на підпункт г) пункту 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отже, суд може вирішити відповідне клопотання за майновими критерієм, тобто враховуючи майновий стан сторони. Водночас, до клопотання не додано жодних доказів на підтвердження майнового стану ОСОБА_1 , зокрема про джерела доходів за попередній календарний рік, одержання доходів від майна, наявність самого майна, що зумовлює обов`язок власника у його утримані, відкриття банківських рахунків (депозитних), тощо. Також не надано доказів, що заявник є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї і його майновий стан пов`язаний із вказаною обставиною. Крім цього, передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком й застосовується, як правило, у виключних випадках. За наведених обставин Верховний Суд не вбачає підстав для відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору, тому відмовляє у задоволенні клопотання. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Заявник оскаржує судові рішення першої та апеляційної інстанцій, якими задоволено первісний позов та відмовлено в задоволенні зустрічного позову щодо визначення місця проживання дитини. Отже, за подання касаційної скарги судовий збір підлягає сплаті в розмірі 2 422,40 грн (3 028,00 х 0,4 х 200 %). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Козій Дар`ї Олександрівни, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 серпня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 30 квітня 2025 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Н. Ю. Сакара