Ухвала КЦС ВС № 2-177/2007

УХВАЛА 02 квітня 2025 року м. Київ справа № 2-177/2007 провадження № 61-8432св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого -Синельникова Є. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Шиповича В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Дергачівська міська рада Харківської області, особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 , розглянув заяву судді Гулейкова Ігоря Юрійовича про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради Харківської області про визнання права власності на самовільно збудовані будівлі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горбуліна Єлизавета Сергіївна, на постанову Харківського апеляційного суду від 21 травня 2024 року, ВСТАНОВИВ: У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дергачівської міської ради Харківської області про визнання права власності на самовільно збудовані будівлі. Справа судами розглядалася неодноразово. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літера «Б-1» з верандою літера «б» та з верандою літера «б2», тамбуром літера «б1», сараями літера «Д», літера «Г», зливною ямою літера «Ж», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2007 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано постанову Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження (провадження № 61-13007св22). Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2007 року відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження (провадження № 61-16213св23). Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2007 року та відкрито апеляційне провадження у справі. Постановою Харківського апеляційного суду від 21 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2007 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову. У червні 2024 року адвокат Горбуліна Є. С. від імені і в інтересах ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просила її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., від 23 липня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., від 04 грудня 2024 року справу призначено до розгляду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В., Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В., від 11 грудня 2024 року заявлений суддею Білоконь О. В. самовідвід задоволено, справу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В., від 15 січня 2025 року заявлений суддею Коломієць Г. В. самовідвід задоволено, справу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В., Шиповича В. В., від 05 лютого 2025 року заявлений суддею Луспеником Д. Д. самовідвід задоволено, справу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В., Шиповича В. В., від 19 лютого 2025 року заявлений суддею Гульком Б. І. самовідвід задоволено, справу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В., Шиповича В. В., від 12 березня 2025 року заявлений суддею Лідовцем Р. А. самовідвід задоволено, справу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу. Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 13 березня 2025 року № 209/0/226-25 у зв`язку з постановленням Верховним Судом 12 березня 2025 року ухвали про самовідвід судді Лідовця Р. А. у справі № 2-177/2007 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Системою автоматизованого розподілу справ (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2025 року) визначено суддю-доповідача - Гулейкова І. Ю. та суддів, які входять до складу колегії: Синельникова Є. В. (головуючий), Осіяна О. М., Сакару Н. Ю., Шиповича В. В. Перед початком розгляду справи по суті суддя Гулейков І. Ю. заявив про самовідвід. Суддя Гулейков І. Ю. зазначає, що він входив до складу колегії суддів Верховного Суду, яка прийняла постанову від 16 грудня 2022 року у справі № 2-1541/2008 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Дергачівської міської ради Харківської області про визнання долі домоволодіння, як самостійно виділену частку садиби, в якій він висловлював свою позицію щодо права власності ОСОБА_1 на спірне майно, а саме: житловий будинок літ. «Б1» із верандою літ. «б», тамбуром літ. «б1», сараями літ. «Д», «Г», зливною ямою літ. «Ж», огорожею, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Та погодився із висновком апеляційного суду щодо відсутності підстав для задоволення позову у справі № 2-1541/2008 (провадження № 61-10003св22) зокрема з огляду на наявність преюдиційного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2007 року у справі, що переглядається. Крім того, із зазначених вище підстав суддя Гулейков І. Ю. вже заявляв самовідвід у цій справі, який було задоволено ухвалою від 26 липня 2023 року (провадження № 61-13007св22). Заява про самовідвід підлягає задоволенню. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України. Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Із практики Європейського суду з прав людини (далі ? ЄСПЛ) випливає, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (параграфи 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Morel проти Франції» (Morel v. France); параграф 23 рішення ЄСПЛ у справі «Pescador Valero проти Іспанії» (Pescador Valero v. Spain) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (параграф 40 рішення ЄСПЛ у справі «Luka проти Румунії» (Luka v. Romania), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (параграф 44 рішення ЄСПЛ у справі «Wettstein проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland); параграф 30 рішення ЄСПЛ у справі «Pabla Ky проти Фінляндії» (Pabla Ky v. Finland); параграф 96 рішення ЄСПЛ у справі «Micallef проти Мальти» (Micallef v. Malta). У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику підкреслив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (параграф 49). Стосовно об`єктивного критерію Суд зазначив, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (параграф 52). Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Ураховуючи викладене, з метою уникнення сумнівів у неупередженості чи об`єктивності судді, заяву судді Верховного Суду Гулейкова І. Ю. про самовідвід належить задовольнити та передати справу для проведення повторного автоматизованого розподілу. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду зробила висновок про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви про самовідвід судді Гулейкова І. Ю. Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Заяву судді Верховного Суду Гулейкова Ігоря Юрійовича про самовідвід задовольнити. Відвести суддю Гулейкова Ігоря Юрійовича від участі у розгляді справи № 2-177/2007 за позовом ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради Харківської області про визнання права власності на самовільно збудовані будівлі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горбуліна Єлизавета Сергіївна, на постанову Харківського апеляційного суду від 21 травня 2024 року (провадження № 61-8432св24). Справупередати для проведення повторного автоматизованого розподілу. Ухвала оскарженню не підлягає. ГоловуючийЄ. В. Синельников Судді:І. Ю. Гулейков О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович